Повна версія

Головна arrow Соціологія arrow Що варто знати про соціологію та соціальні дослідження?

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

Скільки інтерв'ю запланувати?

Кількість інтерв'ю в соціальних дослідженнях різниться неймовірно: від менш як десятка до десятків тисяч, а інколи й кількох сотень тисяч респондентів. У розділі 4 "Вибірка: така загадкова й така важлива" ми докладно розглянули визначення обсягів як репрезентативних, так і нерепрезентативних вибірок. Тож, якщо міркуєте над кількістю інтерв'ю, варто насамперед ознайомитися з матеріалом того розділу.

Однак є типовий для проектів громадських організацій вид інтерв'ю, про який ще не йшлося в цій книзі: експертні інтерв'ю, тобто ті, у яких респонденти дають відповіді на спеціалізовані запитання, якими вони фахово займаються. Тож на часі приділити їм увагу.

Експертні інтерв'ю – це інтерв'ю з фахівцями певної галузі щодо тих питань, у яких вони є спеціалістами високого рівня (тобто експертами). У такому разі перший виклик, який постає перед дослідниками, – визначити критерії експертності: яким критеріям має відповідати людина, щоб вважати її фахівцем високого рівня з певного питання? Зрозуміло, що чим вимогливіші ці критерії, тим меншою є генеральна сукупність фахівців, із яких ми можемо сформувати вибірку для експертних інтерв'ю.

Зазвичай практично важливим результатом експертних інтерв'ю є розуміння різноманіття можливих шляхів розв'язання проблеми та аргументації щодо кожного з них, тобто дослідження має якісну, а не кількісну стратегію. Якщо ми вдало сформулювали критерії експертності, то точка насичення інформацією, про яку йшлося в розділі 4, настає швидко (4-5 інтерв'ю може бути достатньо). Адже людині, яка фахово працює над певною проблемою, відомі різні погляди на неї, а також аргументи й контраргументи щодо кожного з них. Відповідно вона зможе їх розкрити, і дослідники знатимуть якщо не все розмаїття підходів, то принаймні майже все за результатами перших же інтерв'ю. Інакше кажучи, є висока ймовірність, що вже на 4-5-му інтерв'ю вони перестануть отримувати нову інформацію, тобто висновки з експертних інтерв'ю загалом лишатимуться незмінними.

Якщо ж питання є багатоаспектним і його вирішення вимагає поєднання знань фахівців різного профілю, то потрібно запланувати по 3-5 інтерв'ю на кожен аспект. У такому разі загальна кількість експертних інтерв'ю в рамках одного дослідження може бути значно більшою.

У проектних заявках на виконання соціальних проектів поширені дві помилки щодо експертних інтерв'ю: відсутність критеріїв експертності та велика кількість експертних інтерв'ю без жодних обґрунтувань її доцільності. Наприклад, можна прочитати тези на кшталт: "Для глибшого вивчення проблеми X буде проведено 80 експертних інтерв'ю" – і при цьому жодних пояснень, чому саме стільки інтерв'ю та якими є критерії експертності. Така дослідницька пропозиція не видається обґрунтованою оцінювачам заявки, адже їх переконує в доцільності підтримки проекту не масштабна діяльність сама по собі, а практично значуща мета в поєднанні з методами, що роблять її досягнення реалістичним и ефективним.

Застосування кількісної стратегії при роботі з експертними інтерв'ю можливе, але часто не має практичного сенсу, оскільки людей, які справді тривалий час спеціалізуються з певного конкретного питання, не так уже й багато. Якщо критеріям експертності відповідають сотні або тисячі осіб, то це означає, що, по суті, йдеться не про тих, хто спеціалізуються з питання X, а просто про фахівців певного напряму. Наприклад, якщо нас цікавить думка будь-кого, хто має ступінь кандидата або доктора соціологічних наук, то це дослідження думки людей із формальною науковою кваліфікацією в певній галузі, яке зазвичай не називають експертним інтерв'ю в дослідницькій термінології.

Приміром, кандидатів і докторів соціологічних наук чимало, але це зовсім не означає, що будь-хто з них є експертом із гендерних досліджень у соціології. Причому якщо ми звузимо галузь "гендерних досліджень у соціології" до більш конкретизованої тематики (наприклад, "запровадження гендерних квот" або "гендерна політика Європейського Союзу"), включимо до критеріїв наявність певної кількості спеціалізованих публікацій та фахового міжнародного досвіду саме з цієї тематики, то експертне коло може звузитися до кількох десятків людей, а то й менше.

 
<<   ЗМІСТ   >>