Як уникнути типових помилок при формулюванні запитань анкети?

Розгляньмо найпоширеніші помилки у формулюванні запитань анкети та рекомендації, як їх уникнути. Нехай у кожному з прикладів можна обрати лише один варіант відповіді.

До того як прочитаєте коментар до кожного прикладу, спробуйте перевірити, чи можете на основі матеріалу попереднього підрозділу самостійно розпізнати помилку у формулюванні запитання. Чи варто певним чином змінити запитання, щоб мінімізувати множинність інтерпретацій? Можливо, перелік варіантів відповідей не є вичерпним або відповіді не є взаємовиключними? Можливо, формулювання запитання схиляє до певної конкретної відповіді? Чи можете ви помітити будь-які інші вади у формулюванні запитань окрім щойно згаданих?

Приклад 1. Відвідуваність сайта

Некоректне формулювання^[1]

Помилка: набір варіантів відповідей не є вичерпним. Для кожного з респондентів має знайтися той варіант відповіді, який точно відображає його/її досвід. У цьому прикладі альтернативи не передбачають ситуації, коли респонденти відвідують сайт рідше ніж раз на тиждень.

Сумнівною також є практична доцільність варіанта відповіді "щодня", оскільки вельми складно уявити сайт, який людина відвідує буквально кожного робочого й вихідного дня, навіть якщо йдеться про новинарні сайти. Втім, за бажанням її можна включити.

Можливі варіанти коректного формулювання (перелік варіантів не є вичерпним)

Приклад 2. Безпечність маршрутних таксі

Уявіть, що запитання поставлене як складова оцінки якості, зокрема безпечності, маршрутних перевезень у певному місті.

Некоректне формулювання

Помилка: множинність інтерпретацій.

• • Можливі множинні інтерпретації через брак як часової, так і географічної специфікації: одні респонденти пригадуватимуть випадки лише в рамках цього населеного пункту, інші – ширше (а з огляду на мету дослідження потрібно лише в цьому населеному пункті]; одні – події останніх років, інші – період у кілька десятків років. Якщо нам важливо оцінити безпечність маршрутних перевезень у місті X, потрібна часова й географічна конкретизація.
• • Можливі множинні інтерпретації поняття "аварійна ситуація". Для когось різке гальмування або натискання попереджувального сигналу – аварійна ситуація, для інших – ні. Для когось "аварійна ситуація" – це синонім поняття "аварія" або "ДТП". Тож отримана у відповідях інформація міститиме таку множинність інтерпретацій, що навряд чи буде практично корисною.
• • Можливі множинні інтерпретації фрази "були свідком": від "це трапилося на моїх очах" до "ми бачили розбите внаслідок аварії лобове скло маршрутного таксі та як сперечалися водії, але не сам момент аварії". Якщо для нас прийнятний будь-який із цих варіантів, то формулювання можна таким і залишити. Однак, якщо нам потрібен максимальний рівень конкретики, необхідно перефразувати запитання.

Окрім множинності інтерпретацій є ще одна проблема в цьому запитанні. Одночасно йдеться про два типи інцидентів (ДТП й аварійну ситуацію). Таке формулювання є прийнятним, якщо нас справді цікавить, чи була людина свідком бодай одного з них. Однак у разі оцінки безпечності перевезень об'єднання двох запитань в одне навряд чи доречне, адже не дає нам точної інформації про ситуацію в місті^[2].

Можливий варіант коректного формулювання^[3]

Додаткові запитання для тих респондентів, які відповіли "так".

Зазвичай люди пам'ятають аварії, у які вони потрапляли, тож варіант відповіді "Важко сказати" в таких запитаннях анкети можна не пропонувати^[4].

• [1] Більшість прикладів хибних формулювань у цьому підрозділі запозичені з реальних сайтів, проектів анкет і звітів про проведені дослідження, але з етичних міркувань посилання на них не наведені.
• [2] Наведемо приклад двох запитань в одному, який є проблематичнішим, ніж щойно розглянуте запитання про маршрутки: "Наскільки Ви задоволені Вашими взаєминами з людьми вдома та на роботі?". Таке поєднання двох запитань в одному навряд чи дасть цінні результати, оскільки взаємини вдома й на роботі в багатьох людей можуть бути вельми різними.
• [3] Можливо багато різних варіантів залежно від того, яку саме інформацію потрібно отримати завдяки опитуванню.
• [4] Однак його варто фіксувати в тому разі, якщо під час інтерв'ю респондентові важко визначитися з відповіддю. Зазвичай у професійних опитуваннях інтерв'юери мусять позначати спонтанні відповіді "важко сказати", "не знаю", "не бажаю відповідати на це запитання". У такому разі спонтанні відповіді – ті, яких не було серед пропонованих варіантів. Знання точної реакції на запитання може бути корисним при інтерпретації загальних результатів опитування та формулюванні запитань у майбутньому.