Повна версія

Головна arrow Соціологія arrow Що варто знати про соціологію та соціальні дослідження?

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

Наскільки докладно представляти дослідницький компонент заявки?

Готуючи проектну заявку на виконання соціального проекту, в авторів подеколи з'являється відчуття "замкненого кола": перш ніж надати фінансування, грантодавець просить інформацію про методологію та інструментарій дослідження, а щоб конкретизувати методологію та розробити інструментарій, заявник просить кошти в грантодавця. Спроба подолати цю суперечність інколи навіть призводить до того, що заявники докладають бодай якусь тематично дотичну анкету, сподіваючись, що це допоможе отримати фінансування проекту. Але ефект від того радше протилежний, оскільки грантовій комісії очевидно, що анкета не відповідає цілям дослідження. То що ж первинне – гроші чи методологія?

Стандарти грантодавчих організацій щодо деталізації інформації в проектних заявках неймовірно різняться. Тому не існує однозначних "рецептів" щодо її рівня, але є кілька доволі універсальних правил. Попри все різноманіття стандартів, спробуймо розібратися, що це за правила та як уникнути відчуття "замкненого кола".

  • 1. Мету, центральні питання дослідження та його дизайн визначають наперед, тобто до отримання фінансування, а не після. Вони мають бути чітко представлені в проектній заявці. Можливо, в процесі роботи над проектом виникне потреба уточнити ці питання, модифікувати дизайн. У такому разі необхідно буде погодити з донором відповідні зміни. Однак уже на етапі подання проектної заявки має бути бодай якийсь реалістичний і продуманий план дій.
  • 2. Обсяг дослідницької роботи має бути представлений у заявці настільки докладно, щоб можна було пересвідчитися в адекватності запитуваного фінансування.

Це означає, що потрібно вказати обсяг вибірки, орієнтовний обсяг анкети, кількість фокус-груп, кількість учасників фокус-груп, орієнтовну тривалість фокус-груп або глибинних інтерв'ю, кількість і тривалість експериментів, орієнтовний обсяг звіту про результати, тип запитань для омнібуса та будь-яку іншу інформацію, що допоможе читачам заявки зрозуміти, навіщо потрібна саме така сума, як задекларовано в кошторисі, а не інакша. Адже анкета на 30 запитань передбачає інший обсяг роботи, ніж анкета на 10 запитань. Транскрибування глибинних інтерв'ю та подальший аналіз транскриптів вимагають значно більшого часу, ніж підсумок на основі звітів про інтерв'ю. Відкрите запитання в омнібусі коштує в кілька разів дорожче, ніж закрите.

Оскільки грантодавець надає фінансування наперед, то має від початку уявляти, наскільки адекватним, ефективним буде витрачання коштів у рамках проекту. Без уточнення обсягів дослідницької роботи таке розуміння неможливе.

3. Формування вибірки (не плутаймо з розрахунком обсягу вибірки![1]) та розробка всіх елементів інструментарію відбуваються в процесі реалізації проекту, тобто вже після отримання фінансування. Відповідні витрати включають до кошторису проекту.

Якщо в рамках дослідження потрібно сформувати вибірку для репрезентативного опитування, включіть її формування до кошторису. Звісно, попередньо уточніть у фахівців, із якими плануєте співпрацювати, яку вартість доречно включити саме для такої вибірки, адже є складніші та простіші для формування вибірки. Окрім рекомендацій щодо вартості, важливо уточнити ключову інформацію, зрозумілу тим, хто фахово оцінюватимуть доречність дослідження й адекватність кошторису на його проведення: для кого буде репрезентативним опитування, обсяг вибірки (тобто кількість респондентів), відповідна цьому обсягу похибка вибірки (бажано з урахуванням дизайн-ефекту) з чітко визначеною імовірністю.

Утім, подеколи в конкурсних оголошеннях грантодавці просять включити до заявки – в її основний текст або додатки – інформацію про методологію та інструментарій дослідження. Мабуть, саме такі вимоги й бентежать найбільше заявників: "Методи ми зможемо назвати, а де ж узяти інструментарій?!"

Однак зазвичай автори таких конкурсних оголошень навряд чи мають на думці, що апріорі повинні бути готові всі сценарії та звітні форми експериментів, усі ґайди та звітні форми напівструктурованих інтерв'ю, усі анкети й форми відмов від участі в опитуванні. Під інформацією про методологію та інструментарій радше розуміють приблизно такий набір прохань грантодавця до заявників.

  • • "Якщо ви плануєте використовувати раніше розроблений інструментарій (вами або кимось іншим), включіть, будь ласка, його до додатків проектної заявки. Це допоможе нам максимально чітко й повно зрозуміти, що та як ви плануєте досліджувати".
  • • "Якщо ви запланували розробку інструментарію, поясніть, будь ласка, який інструментарій потрібен (зокрема, зазначте його обсяг), на з'ясування чого він буде спрямований та якою є кваліфікація тих, хто його розроблятимуть на ваше замовлення. Це допоможе нам зрозуміти, які кошти необхідні на розробку інструментарію та якими є шанси, що він буде фахово підготовлений".
  • • "Зверніть увагу: ми очікуємо від грантерів розуміння таких понять, як методологія та інструментарій дослідження. Якщо ви плануєте дослідницький компонент у проекті, то пересвідчіться, будь ласка, що заявка на його виконання свідчитиме про належний рівень компетентності в царині соціальних досліджень".

Тобто очікування в цьому разі реалістичні та зумовлені прагненням прийняти обґрунтоване рішення щодо підтримки проекту. Практика показує, що люди, які розуміються на дослідженнях, адекватно інтерпретують вимогу включити інформацію про методологію та інструментарій і без жодних труднощів надають необхідні пояснення[2].

  • [1] Дивіться у розділі 4 "Вибірка: така загадкова й така важлива" про відмінність між розрахунком обсягу вибірки та її формуванням.
  • [2] У додатку 4 наведено приклад стислого представлення логіки (дизайну) дослідження, запланованого в рамках соціального проекту, що ілюструє прийнятний мінімум деталізації, за якого наявна базова інформація про всі дослідницькі компоненти, зокрема їхню доцільність й обсяг робіт.
 
<<   ЗМІСТ   >>