Повна версія

Головна arrow БЖД arrow Гігієна та екологія

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

Історія становлення і розвитку гігієни

Кожна наука має свою історію, свій хід розвитку. Пізнати минуле – означає зрозуміти сьогодення і передбачити майбутнє. Знання минулого допомагає уникнути помилок під час створення нових теорій та дає матеріал для розвитку сучасних наукових концепцій і практичних заходів.

Історія розвитку гігієни налічує кілька тисячоліть, і вона є найдавнішою медичною наукою. Витоки розвитку гігієни відносяться до глибокої старовини. Вже у народів Стародавньої Греції, Риму, Єгипту. Індії, Китаю та ін. спостерігалися перші спроби створення здорових умов життя. Це виражалося в різних заходах, які стосуються способу життя, харчування, попередження інфекційних захворювань та боротьби з ними, фізичної культури і т. д. З історичних документів відомо, що багато народів того часу турбувалися про суспільне здоров'я. Девіз "краще попереджати хвороби, ніж лікувати" був відомий в Давньому Китаї.

Всю багатовікову історію гігієни можна умовно розділити на два періоди:

  • емпірична гігієна поступове накопичення гігієнічних знань з часу первісного суспільства. Знання люди накопичували на основі власного досвіду або з досвіду попередніх поколінь (вживання та зберігання їжі, води з різних джерел, розташування житла на місцевості і т.д.). Подальший розвиток емпірична гігієна одержала в рабовласницькому суспільстві багато в чому під впливом релігійних приписів – Древній Схід, Вавилон, Греція, Рим. У період середньовіччя центри медичної науки перемістилися з Європи на Схід (Авіценна). Завершується період емпіричної гігієни добою Відродження в Європі (15 століття), відкриттям мікроскопа та природи інфекційних хвороб (16-17 століття);
  • період науково-експериментальної гігієни – період вивчення шкідливих факторів, що впливають на здоров'я людини, в натурних і експериментальних умовах і розробка науково- обгрунтованих профілактичних рекомендацій.

Гігієна – медична наука, яка вивчає закономірності впливу навколишнього середовища на організм людини та громадське здоров'я з метою обгрунтування заходів по збереженню і зміцненню здоров'я людини та попередження захворювань (тобто проведення первинної профілактики захворювань інфекційної і неінфекційної етіології).

Предмет вивчення гігієни – здоров'я людини і навколишнє середовище в їх складній взаємодії. При цьому під навколишнім середовищем слід розуміти все те, що оточує людину і має на неї вплив. Це складний комплекс природних, соціальних, побутових, виробничих та інших факторів.

Основні завдання гігієни:

1). Вивчення природних і антропогенних факторів середовища, які впливають на людину – їх джерела, причини виникнення, шляхи впливу на людину, основні кількісні та якісні характеристики.

Класифікація факторів навколишнього середовища, які впливають на організм людини:

  • – фізичні фактори (шум, вібрація, ЕМП, радіація),
  • – хімічні (різні хімічні речовини),
  • – біологічні (мікроби, віруси, біологічні агенти та ін.),
  • – психогенні (інформаційні),
  • – соціальні (умови праці, життя, культура, спосіб життя та ін.).
  • 2). Вивчення закономірностей впливу факторів середовища на організм або популяцію (натурні або лабораторні експерименти).
  • 3). Наукове обгрунтування і розробка гігієнічних нормативів, правил і рекомендацій щодо зниження або усунення впливу шкідливих факторів та посилення дії позитивних факторів.
  • 4). Впровадження гігієнічних рекомендацій у практику, перевірка їх ефективності та подальше вдосконалення.
  • 5). Науково-обірунтоване прогнозування санітарної' ситуації в конкретному регіоні або країні на найближчу та віддалену перспективу на основі багатофакторного математичного моделювання.
 
<<   ЗМІСТ   >>