Повна версія

Головна arrow БЖД arrow Гігієна та екологія

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

Знешкодження та утилізація твердих побутових відходів (ТПВ)

Методи знешкодження ТПВ повинні відповідати наступним гігієнічним вимогам:

  • – забезпечувати надійний знешкоджуючий ефект, перетворювати відходи На нешкідливий в епідемічному та санітарному відношенні субстрат. В епідемічному відношенні ТПВ е надзвичайно небезпечними: колі-титр 10-6–10-7, титр анаеробів – 10-5– 10-6, мікробне число досягає десятків і сотень мільярдів, містять патогенні та умовно-патогенні бактерії, віруси, яйця гельмінтів. Особливо небезпечні відходи лікувально-профілактичних установ, які приблизно в 10-100 разів більше контаміновані мікроорганізмами, в порівнянні з побутовими відходами з житлових будинків;
  • – ефективно знешкоджувати відходи за той проміжок часу, за який вони утворилися;
  • – запобігати відкладенню яєць та розвитку личинок і лялечок мух (Musca domestica) як у відходах під час знешкодження, так і в отриманому внаслідок знешкодження субстраті;
  • – запобігати доступу гризунів в процесі знешкодження відходів та перетворювати відходи в субстрат, несприятливий для їх життя і розвитку;
  • – запобігати забрудненню повітря летючими продуктами руйнування органічних речовин (ТПВ містять до 80% органічних речовин, з яких 20-30% в теплий період року легко згнивають і виділяють при цьому погано пахучі гази: сірководень, індол, скатол і меркаптани);
  • – не забруднювати поверхневі та підземні води;
  • – використовувати їх корисні властивості: при спалюванні можна отримувати теплову енергію, при біотермічній переробці – органічні добрива, а харчові відходи використовувати для відгодівлі тварин.

Методи знешкодження ТПВ поділяються на дві групи:

  • 1) Ліквідаційні: а) захоронения в грунт; б) скидання в моря;
  • в) спалювання без використання тепла.
  • 2) Утилізаційні методи: а) переробка відходів на компост; б) спалювання з використанням тепла (в тепличних господарствах); в) виділення металевих частин як вторинної сировини для металургії; г) виділення паперу і ганчір'я для паперової промисловості. Вибір методу знешкодження сміття визначається системою збору та його складом. Так, при вмісті органічних речовин менше 25% він непридатний для компостування, при низькій теплотворній здатності спалювати сміття недоцільно.

Найбільш рентабельним в даний час є метод компостування. В основі біологічної переробки сміття на компост лежить аеробна переробка відходів. В результаті діяльності термофільних бактерій відбувається підвищення температури всередині відходів до 50-70 °С, що створює умови для більш швидкого розкладання органічних речовин та відмирання патогенної мікрофлори і яєць гельмінтів. У звичайних, природних умовах повна переробка сміття відбувається за 1–1,5 роки. Для більш швидкого процесу знешкодження ТПВ необхідно використовувати додаткові фактори та нові методи.

Сучасні методи знешкодження та утилізації твердих відходів

Компостування в штабелях. На спеціально відведених полях сміття укладається в штабелі, які мають форму трапеції: висота до 2 м, довжина до 25 м. Зверху засипається торфом чи землею, або на

2–3 тижні закривається поліетиленовою плівкою. Площа території під компостування 1,5-2 га на 10 000 тис. населення.

Безкамерні знешкодження з додатковою аерацієюце таке ж штабелювання, але вже з висотою штабеля 3-4 м. Всередину штабеля укладаються вентиляційні дрени, через які відбувається посилена аерація сміття в результаті різниці між температурою повітря і температурою всередині штабеля. За допомогою такого простого пристосування вдається скоротити тривалість процесу до 3-4 місяців.

Біотермічні камери це ємності з заліза, бетону, об'ємом від 2 м3 до 20 м3. За рахунок додаткової аерації вдається досягти температури 70 °С. Термін компостування скорочується до 60 днів. Однак використання цих камер не набуло широкого розповсюдження.

Найбільшу цікавість в даний час викликає будівництво компостних заводів, які являють собою ціле промислове підприємство з переробки сміття, твердих відходів. Перевага цих заводів у тому, що процес переробки закінчується протягом 5 діб, а в деяких випадках цей процес скорочується до 3 діб. На цих заводах сміття в прийомних бункерах сортується – видаляються металеві домішки за допомогою магніту. Потім подається в барабан, який обертається, де сміття ретельно подрібнюється та аерується, температура досягає 65 °С.

В якості єдиного можливого методу (ліквідаційного) знешкодження – слід вважати вдосконалені звалища. На цих звалищах шари сміття ущільнюються і через кожні 2 м товщини покриваються шаром ізолюючого матеріалу (водонепроникний Грунт, лісоматеріали). Розпад сміття протікає в анаеробних умовах. Верхній шар в 2 м переробляється протягом 10-15 років, найнижчі – протягом 100 років. При організації таких смітників іноді висотою до 40 м з підвищеним навантаженням на м2 утворюється дуже багато вибухонебезпечних речовин (метан).

Особливу небезпеку при цьому представляє рідкий фільтрат, що становить близько 10% від ваги сміття. Небезпека його полягає в тому, що цей фільтрат забруднений органічними речовинами та містить багато мікроорганізмів, і тому передбачаються заходи щодо охорони грунтових вод (складування відбувається на водонепроникній основі, збір і випаровування фільтрату, відвід атмосферних і талих вод від ділянки).

 
<<   ЗМІСТ   >>