Повна версія

Головна arrow БЖД arrow Гігієна та екологія

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

Методика визначення, оцінки харчового статусу людини та адекватності харчування по меню-розкладці

Термін "харчовий статус" характеризує стан здоров'я, яке сформувалося на тлі конституціональних особливостей організму під впливом фактичного харчування.

Методологія оцінки харчового статусу

Вивчення харчового статусу базується на вивченні стану здоров'я як показника адекватності індивідуального харчування. Узагальнена характеристика стану здоров'я та особливостей харчування конкретної людини необхідна для визначення обсягу та характеру лікувально- діагностичних, дієтичних та гігієнічних заходів. Методологія оцінки харчового статусу включає визначення показників функції харчування, харчової адекватності (виявлення ознак харчової недостатності, надмірності або незбалансованості раціону) та захворюваності. Під функцією харчування розуміють систему обмінних процесів, нейрогуморальна регуляція яких забезпечує відносну сталість внутрішнього середовища організму (гомеостаз). Функцію харчування оцінюють за показниками процесів травлення та обміну речовин: білкового, жирового, вуглеводного, вітамінного, мінерального, водного.

Оцінку харчової неадекватності проводять на підставі показників зросту, маси тіла та масово-ростового показника, обміну речовин (кінцеві продукти обміну у сечі, вміст специфічних метаболітів у крові, активність ферментів та ін.), функціонального стану окремих систем організму (нервова, травна, серцево-судинна та ін.). За результатами досліджень виявляють ранні симптоми харчової неадекватності.

Захворюваність характеризує процес виникнення та розповсюдження патології серед населення в результаті взаємодії теперішніх і попередніх поколінь людей з навколишнім середовищем (у широкому розумінні цього слова), який виявляється в різноманітних формах та умовах існування суспільства.

Захворюваність тісно пов'язана з харчовим статусом та обумовлена різними порушеннями харчування, зокрема недостатнім або надлишковим харчуванням. Важливі дані про вплив харчування отримують при аналізі поширеності найважливіших неінфекційних захворювань (хвороби серцево-судинної системи та шлунково-кишкового тракту). Однак слід пам'ятати, що і захворюваність більшістю інфекційних та паразитарних захворювань тісно пов'язана з фактичним харчуванням окремої людини чи популяції.

Харчовий статус поділяється на звичайний, оптимальний, надлишковий та недостатній. При звичайному харчовому статусі структура і функції організму не порушені, адаптаційні резерви організму достатні для звичайних умов життєдіяльності. Оптимальний харчовий статус формується при використанні спеціальних раціонів для забезпечення високої резистентності до екстремальних (стресових) ситуацій, що дозволяє організму виконувати роботу в незвичних умовах без будь-яких змін в гомеостазі. Надлишковий харчовий статус пов'язаний з надмірним надходженням харчових речовин та енергії, а недостатній формується відповідно при кількісній і особливо якісній недостатності харчування. Як при надмірному, так і при недостатньому статусі харчування відбувається порушення структур та функцій організму, а це виражається в порушенні працездатності та стану здоров'я, а у важких випадках – у формуванні соматичної патології. Недостатній харчовий статус поділяється на неповноцінний, преморбідний та патологічний. Неповноцінний статус проявляється в зниженні адаптаційних можливостей організму в звичайних умовах існування; симптоми аліментарної недостатності ще не виражені. При преморбідному статусі на тлі зниження функціональних можливостей та змін біохімічних показників з'являються мікросимптоми харчової недостатності. Патологічний статус проявляється явними ознаками аліментарної недостатності з вираженими порушеннями структур і функцій організму.

Оцінка здоров'я як показника адекватності харчування базується на виявленні різних видів аліментарної недостатності. Використовуються дані медичної документації (амбулаторні або диспансерні карти), соціально-демографічні показники (захворюваність по статистичній звітності, тривалість життя, смертність, продуктивность праці і працевтрати), клінічні показники, результати функціональної діагностики та біохімічних досліджень.

 
<<   ЗМІСТ   >>