Повна версія

Головна arrow БЖД arrow Гігієна та екологія

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

Санітарно-технічне оснащення стаціонару та поліклініки

Освітлення. Усі приміщення стоматологічних поліклінік, відділень та зуботехнічних лабораторій повинні мати природне освітлення, яке забезпечує оптимальні умови зорової роботи і особливо передачу кольору. Для забезпечення нормальних умов зорової роботи потрібно, щоб освітлення в стоматологічних кабінетах було достатнім по інтенсивності, рівномірним у просторі, позбавленим блиску та сліпучої дії на очі. Важливе значення має спектральний склад світла, який забезпечував би можливість розпізнання колірних відтінків, не змінюючи кольору шкірних покривів, слизових оболонок та зубів.

Щоб уникнути несприятливого впливу прямих сонячних променів (вони створюють значні перепади яскравості на робочих поверхнях, стомлюючі для очей) та для попередження перегріву приміщень в літню пору року, рекомендується орієнтувати вікна стоматологічних кабінетів на північ. Світловий коефіцієнт у стоматологічних кабінетах повинен становити 1:4-1:5, коефіцієнт природної освітленості – не менше 1,5%.

Загальне штучне освітлення у всіх стоматологічних кабінетах повинно забезпечувати на робочих поверхнях достатню освітленість, яка Дорівнює при люмінесцентних лампах 500 лк, а при лампах розжарювання – 200 лк. На додаток до цього біля кожного стоматологічного крісла розташовують світильники місцевого освітлення у вигляді спеціальних рефлекторів, призначених для освітлення порожнини роту. Вони повинні мати захисну арматуру, яка виключає засліплюючу дію світла, не нагріває голову та шию лікаря й не турбує хворого. Світловий потік від них повинен бути вузьким, концентрованим, спрямованим на освітлення порожнини роту, де необхідно створити освітленість 3000-4000 лк.

У кабінетах хірургічної стоматології кожне місце лікаря- хірурга слід обладнати безтіньовим рефлектором. В ортопедичному відділенні штучне освітлення повинно сприяти чіткому розрізненню кольорів, що особливо важливо при підборі штучних зубів під час протезування. Лампи розжарювання та звичайні люмінесцентні лампи для цього малопридатні, тому рекомендуються люмінесцентні лампи типу ЛДЦ і ЛХ (лампи денного світла з покрашеною передачею кольору) або ксенонові лампи. Робота по підбору штучних зубів при люмінесцентному освітленні повинна проводитися при освітленості не менше 1000 лк у спеціально відведеному для цього місці.

У зуботехнічних лабораторіях загальне освітлення при люмінесцентних лампах повинно забезпечувати освітленість не менше ніж 300 лк. В основних та в деяких виробничих приміщеннях у кожного робочого місця лікаря-ортопеда та зубного техніка необхідно мати місцеве штучне освітлення.

Вентиляція. Повітряне середовище в стоматологічних кабінетах може змінюватися в результаті скупчення людей, забруднення його газоподібними та пилоподібні домішками, які виділяються в повітря внаслідок застосування лікарських речовин, приготування пломбувальних матеріалів, обточування зубів і т.д. Досить багато виділяється парів води при стерилізації інструментів, частому митті рук та ін.

Найбільші зміни спостерігаються у фізичних властивостях повітря. Температура та ступінь вологості повітря перевищують встановлені норми (20 °С та 40-60% відносної вологості), а це порушує умови віддачі тепла і несприятливо впливає на загальне самопочуття персоналу та працездатність. Поряд з цим відбувається збільшення кількості мікрофлори в повітрі, що має значення в санітарно-епідеміологічному відношенні.

У приміщеннях зуботехнічної лабораторії погіршення якості повітря безпосередньо пов'язане з особливостями виробничої діяльності – підвищенням температури і вологості повітря, утворенням пилу і шкідливих газів при ряді технологічних процесів (горіння, пайка, лиття та ін.).

Для підтримки гігієнічного стану повітря у всіх стоматологічних відділеннях, кабінетах та зуботехнічній лабораторії необхідно мати центральну припливно-витяжну вентиляцію з механічною тягою. Встановлена наступна кратність повітрообміну в стоматологічних кабінетах: 2 рази на 1 годину за припливом і 3 рази на годину – за витяжкою. Крім цього, передбачають місцеву штучну вентиляцію у вигляді витяжних шаф в місцях, де готують амальгаму та проводять стерилізацію інструментів.

В зуботехнічній лабораторії місцева витяжна вентиляція з механічною тягою має особливо важливе значення. Місцеві відсмоктувані влаштовують у виробничих приміщеннях у кожної полірувальної установки та електрошліфмашини, витяжні парасольки розміщують над піччю відцентрового лиття, газовою плитою в паяльному приміщенні, нагрівальними приладами та робочим столом в полімеризаційній.

Незалежно від наявності штучної вентиляції у всіх приміщеннях стоматологічного відділення мають бути кватирки або фрамуги, які необхідно систематично використовувати протягом робочого дня, особливо в поліклініках, де відсутнє або недостатньо ефективно діє центральна вентиляція.

Опалення. В стоматологічних поліклініках, як правило, встановлюють центральне водяне опалення низького тиску з температурою води в батареях до 80 °С або нижче залежно від температури зовнішнього повітря. Батареї встановлюють у нішах під вікнами, вони повинні мати гладку поверхню, що полегшує прибирання, і закриватися металевими сітками, які, при потребі можна зняти.

Прилади опалення повинні забезпечувати можливість місцевої регуляції температури повітря в різних приміщеннях відповідно до встановлених для них норм. Як вже вказувалося, в стоматологічних кабінетах за норму прийнята температура 20 °С. У приміщеннях, де проводиться робота з амальгамою, вона не повинна перевищувати 18 °С, враховуючи збільшення випаровування ртуті з підвищенням температури. В основних приміщеннях зуботехнічної лабораторії передбачена температура 18 °С, у виробничих приміщеннях – 16 °С.

Водопостачання, каналізація, видалення твердих відходів. Стоматологічні поліклініки, відділення, кабінети і зуботехнічні лабораторії повинні мати водопровід, каналізацію, гаряче водопостачання та підведення газу (при його відсутності встановлюють електронагрівальні прилади). На підводках води до універсальних стоматологічних установок передбачають встановлення вентилів для відключення подачі води.

Спуск в каналізацію води, яка містить ртуть, без спеціальних сифонів забороняється; очистка сифонів мийних раковин (ванн) від ртуті проводиться раз в 3-4 місяці. Необхідно мати 2 раковини: одну – для миття рук персоналу, іншу – для миття інвентарю. Стічні води з гіпсувального приміщення перед спуском в каналізацію повинні проходити через спеціально обладнаний гіпсовідстійник. В очікувальні і приймальні повинні бути встановлені емальовані або порцелянові плювальниці, вміст яких скидають в спеціальне відро, а потім зливають у каналізацію. Лотки для спльовування і плювальниці після звільнення від умісту належить обробляти 1–2% розчином хлораміну, а потім мити. Лотки та плювальниці, що використовуються хворими при пломбуванні зубів срібною амальгамою, після звільнення від вмісту потрібно обробити 1-1,5% розчином перманганату калію і через 1,5–2 год. насухо протерти (використаний матеріал спалити). Обробку відер після зливу рідини в каналізацію проводять тим же способом, що і плювальниці. Інструментарій, який був у вжитку, повинен надходити на робочий стіл санітарки і піддаватися ретельній механічній обробці, митпо з милом та содою, а потім занурюватися в стерилізатор для кип'ятіння.

Сміття та інші тверді відходи збирають у спеціальні відра з педаллю та кришкою і утилізують в сміттєзбірник, який розташований на території поліклініки. Тут їх знешкоджують на місці шляхом спалювання в спеціальній печі або вивозять відповідним транспортом на міські комунальні об'єкти по знешкодженню і утилізації твердих відходів.

 
<<   ЗМІСТ   >>