Повна версія

Головна arrow БЖД arrow Гігієна та екологія

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

Правила особистої гігієни медперсоналу стоматологічних установ

Руки лікаря-стоматолога в процесі діагностики та виконання лікувальних маніпуляцій піддаються забрудненню вмістом порожнини рота пацієнта, в якому можуть бути присутні різні патогенні та умовно-патогенні мікроорганізми. Це зобов'язує лікарів стоматологічного профілю утримувати свої руки в чистоті. Для цього їх слід мити водою кімнатної температури з бактерицидним милом "Septal Scrub" та ін., які містять такі антибактеріальні компоненти як; триклозан, йод, Йодоформ, хлороксиленол (мал. 15.2). Також можна використовувати нейтральне мило "Дитяче" або "Яєчне" до і після прийому кожного пацієнта, не забуваючи ретельно просушувати шкіру рук чистим сухим індивідуальним рушником (краше всього одноразового використання), для профілактики появи епідерміту та хронічного дерматиту (мал. 15.3).

Використовувати електрорушник стоматологам слід лише в приміщенні санвузла, так як сухе гаряче повітря при частому застосуванні також сприяє появі сухості шкіри рук. Щоб уникнути цього в зв'язку з вимушеним частим миттям рук, стоматологам рекомендується після роботи і на ніч користуватися пом'якшуючими шкіру кремами або ж сумішшю з гліцерину, води, нашатирного й етилового спиртів в рівних кількостях.

На робочому місці персонал не повинен приймати їжу, користуватися косметикою; годинник і прикраси повинні бути зняті з рук. Під час лікування лікар повинен уникати контактів, які сприяють мікробній контамінації рук і поширенню інфекції, наприклад, робити записи, доторкатися до телефонної трубки і т.п.

Антибактеріальне мило

Мал. 15.2. Антибактеріальне мило

Хронічний дерматит

Мал. 15.3. Хронічний дерматит

Для попередження інфікування медперсоналу стоматологічних поліклінік необхідно розглядати всіх пацієнтів як потенційно інфікованих різними мікроорганізмами. Слід суворо дотримуватися всіх запобіжних заходів. Так, лікар перед втручанням повинен зібрати у пацієнта анамнез про наявність загальних захворювань, хронічних інфекцій, про перенесені хірургічні операції, переливання крові, що вказують на можливість інфікування.

Всі пошкодження на руках медперсоналу повинні бути закриті лейкопластиром, напальниками. Працювати в порожнині рота слід в рукавичках, які після застосування підлягають миттю та дезінфекції (або рукавичках одноразового використання). У разі забруднення шкіри рук слиною або кров'ю пацієнта їх після миття дезінфікують 70% спиртом.

При порізах, уколах, скарифікації шкіри, не зупиняючи кровотечі, з пошкодженої поверхні видавлюють кров, обробляють краї рани 70% спиртом, потім йодом і накладають пов'язку.

Місце на спецодязі, забруднене кров'ю пацієнта, необхідно негайно обробити 3% розчином хлораміну або 70% спиртом, шкіру під ним протерти 70% спиртом.

Після гнійної операції, лікування хворого на гепатит В, прийому пацієнта, що мав в анамнезі або є носієм НВ5-антигену, руки слід обробити одним із бактерицидних препаратів (70% етиловий спирт, 2,5% розчин хлоргексидину біглюконату в 70% етиловому спирті, 3% розчин хлораміну, сагросепт, іодоперон, октепідерм), потім вимити теплою водою (40 °С) з милом. Розчини зазначених препаратів, як правило, готують в аптеці ЛПЗ. Ємності з розчинами встановлюють в лікувальних кабінетах.

При обробці рук етиловим спиртом або хлоргексидином препарат наносять на долонну поверхню кисті (5-8 мл) і втирають в шкіру протягом 2 хв. Обробку рук розчинами хлораміну проводять в тазу. Руки занурюють у розчин (3 л) і миють протягом 2 хв. Розчин придатний для проведення десяти процедур.

Після закінчення робочого дня, протягом якого мав місце контакт з хлорвмісними дезінфектантами, необхідно обробити шкіру рук ватним тампоном, змоченим 1% розчином гіпосульфіту натрію, для нейтралізації залишкових кількостей хлору.

Система профілактики внутрішиьолікарняної інфекції:

  • 1) архітектурно-планувальні заходи:
    • – раціональне розміщення та зонування ділянки;
    • – раціональне взаєморозташування відділень і підрозділів по будівлях та поверхах;
    • – забезпечення ізольованості палатних секцій, відділень, операційних, кабінетів, палат;
    • – дотримання гігієнічних норм площі, об'єму лікарняних приміщень.
  • 2) суворе дотримання санітарно-протиепідемічного режиму:
    • – оптимальний мікроклімат, ефективна вентиляція, санація повітря приміщень;
    • – проведення медконтролю стану здоров'я та бактеріоносій- ства персоналу;
    • – якісна дезінфекція та стерилізація обладнання, білизни та ін.;
    • – регулярний бактеріологічний контроль інструментів, одягу, повітря, їжі, рук;
    • – виявлення та ізоляція інфекційних хворих;
    • – дотримання правил особистої гігієни персоналом та хворими.
  • 3) підвищення резистентності хворих і персоналу:
    • – оптимальний режим праці та відпочинку;
    • – раціональне харчування;
    • – достатнє перебування на свіжому повітрі;
    • – планова та екстрена імунізації.
 
<<   ЗМІСТ   >>