Повна версія

Головна arrow БЖД arrow Гігієна та екологія

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

Загартування сонцем

В якості профілактичного та лікувального фактору сонячна радіація використовується у вигляді повітряно-сонячних ванн, які, крім загального сприятливого впливу на організм, сприяють виробленню адаптації до високої температури повітря.

Індивідуально повітряно-сонячні ванни можна приймати в різних придатних для цього місцях. Для колективного загартування влаштовують спеціальні майданчики – солярії. Упорядкований солярій включає майданчики для загартування сонцем і для відпочинку в тіні, метеорологічний майданчик, кабіни для перевдягання, душ, приміщення для медичного та адміністративного персоналу, туалет. Площу солярію розраховують виходячи з норми 4 м2 на одну людину.

Найкраще приймати повітряно-сонячні ванни в ранкові години, коли повітря менш нагріте (з 7 до 11 год.). При загартуванні потрібно захищати голову від сонячних променів капелюхом, парасолькою та ін.; очі – окулярами з жовто-зеленими або темними скельцями. Не можна доводити себе до рясного потіння, забороняється спати під час процедури.

В основі правильного загартування лежить раціональне дозування повітряно-сонячних ванн, що забезпечує поступове звикання організму до впливу сонячної, особливо ультрафіолетової радіації. При загартуванні здорових людей зазвичай застосовують хвилинний спосіб дозування повітряно-сонячних ванн. Починають сеанси опромінення з 5–10 хв. на день та доводять їх до 2–3 год., збільшуючи щодня сеанс на 5–10 хв. Після кожної години опромінення слід робити 10-15 хвилинну перерву для відпочинку в тіні, під час сеансу треба міняти положення тіла. Після закінчення сеансу необхідно прийняти водну процедуру.

Фізичні вправи та фізична культура

Під фізичними вправами розуміють різні форми рухів, які застосовуються, в першу чергу, з метою фізичного розвитку. Умовно виділяють чотири основних види: гімнастика, спорт, гра та туризм.

Рух – найважливіший фактор, який забезпечує формування організму в процесі його розвитку. Обмеження рухової активності призводить до гіпокінезії (гіподинамії), при якій виникає комплекс морфологічних і функціональних порушень, що викликають зміни в локомоторному апараті, вегетативній нервовій системі, кровообігу та ін. У результаті спостерігаються зниження розумової та фізичної працездатності, більш швидка втомлюваність, зниження опірності організму до шкідливих впливів навколишнього середовоща, що призводить в подальшому до розвитку захворювань серцево-судинної та нервової систем, органів дихання і травлення.

В даний час у зв'язку з різко зміненими умовами праці та побуту питання про профілактику гіпокінезії набуло особливої актуальності. Під час фізичних вправ відбувається вдосконалення нервової регуляції рухових та вегетативних функцій, прискорення вегетативних реакцій, поліпшення координації рухів. Зміни в роботі серцево-судинної системи, в основному, виражаються в уповільненні пульсу в спокої, збільшенні хвилинного об'єму крові, скорочення терміну відновлювального періоду після роботи, підвищенні вмісту гемоглобіну та еритроцитів у крові та ін. З боку дихального апарату відмічається збільшення об'єму грудної клітки та життєвої ємності легких. В результаті підвищуються функціональні можливості організму, його працездатність, збільшується гнучкість хребта, поліпшується самопочуття, стійкість до багатьох захворювань.

Для осіб, які займаються переважно розумовою працею, важливо враховувати, що фізичні вправи знімають нервово-психічну напругу. Чергування розумової роботи з фізичною перекладає навантаження з одних нервових клітин на інші. Це сприяє відновленню енергетичного потенціалу стомлених клітин.

Гігієна фізичних вправ. Будь-яка фізична вправа повинна переслідувати гігієнічні цілі – поліпшення стану здоров'я та фізичного розвитку. Неправильно організовані заняття, що поєднуються з високими фізичними навантаженнями, можуть викликати порушення в стані здоров'я та знижувати спортивні досягнення.

У зв'язку з цим практичну діяльність в галузі фізичної культури необхідно здійснювати в умовах, які відповідають вимогам гігієни та лікарського контролю. Необхідно правильно формувати тренувальні групи з урахуванням стану здоров'я, віку, статі, ступеня тренованості у відповідності до встановлених норм. Спортивні тренування повинні проводитися систематично, з поступовим збільшенням фізичного навантаження, раціональним чергуванням роботи і відпочинку, на основі загальної всебічної фізичної підготовки.

Велике гігієнічне значення має пішохідний туризм, під час якого м'язова діяльність поєднується з загартуванням, перебуванням на свіжому повітрі і т. д. Ходьба є елементарним і в той же час дуже цінним видом фізичних вправ. Легке дозування ходьби, можливість використання в будь-яких умовах, велике оздоровче значення (особливо в заміських умовах), широка доступність роблять її незамінним видом фізичного тренування в будь-якому віці.

Важливе місце займає сон, який забезпечує повноцінний відпочинок, особливо центральної нервової системи, органів чуття та скелетної мускулатури. Під час сну відбувається гальмування нервової діяльності, клітини кори великого мозку засвоюють харчові речовини, відновлюють свій нормальний тонус і накопичують енергію для подальшої роботи, скелетні м'язи розслабляються та відпочивають.

Основною гігієнічною вимогою до нічного сну є його достатня тривалість, що пов'язано з віком людей та характером їх роботи. Сон дорослої людини, за І. М. Сеченовим, повинен тривати не менше 7-8 год. на добу. Чим молодша людина, тим тривалішим має бути сон, тим раніше він повинен починатися. При важкій фізичній роботі потрібен більш тривалий сон. Систематичне недосипання та недостатньо глибокий сон ведуть до виснаження нервової системи: з'являються дратівливість, швидка стомлюваність, погіршується апетит, порушується нормальна діяльність внутрішніх органів.

Найбільш корисний сон починається не пізніше 23-24 год. і закінчується до 7-8 год. Дітям молодшого віку та старим людям рекомендований післяобідній сон тривалістю 1–2 год. Важливо вироблення умовного рефлексу на сон – відхід до сну та пробудження в один і той же час. Перед сном доцільна прогулянка на свіжому повітрі, вечеряти слід за 1,5–2 год. до сну. Також йеобхідно створити сприятливі умови для сну: тишу, темряву або напівтемряву, чисте повітря та зручне ліжко, температура повітря повинна бути не вищою за 17–18 °С.

 
<<   ЗМІСТ   >>