Повна версія

Головна arrow БЖД arrow Гігієна та екологія

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

Основи психогігієни

Психогігієна як область сучасної гігієни вивчає стан нервово- психічного здоров'я людини, його динаміку у зв'язку із впливом на організм людини природних, виробничих та соціально-побутових факторів. На підставі цих досліджень розробляються науково- обґрунтовані заходи з метою створення найбільш сприятливих умов для збереження та зміцнення психічного і соматичного здоров'я.

До числа основних завдань психогігієни відносять:

  • – аналіз нервово-психічного здоров'я населення;
  • – розробку вікових стандартів розвитку психофізіологічних функцій та особливостей особистості;
  • – вивчення характеру впливу чинників середовища на організм та їх нормування з урахуванням динамічних змін нейрофізіологічних і психофізіологічних показників організму.

Психічне здоров'я людини характеризується відсутністю виражених нервово-психічних розладів, толерантністю до стресових навантажень, а також стійкою рівновагою між організмом та навколишнім Світом. Виходячи з цього, до числа найважливіших критеріїв оцінки психічного здоров'я слід віднести:

  • – відсутність або наявність виражених форм психічних захворювань;
  • – гармонійність психічного розвитку та його відповідність віку;
  • – рівень розвитку соціальних і психофізіологічних функцій (уваги, пам'яті, темпераменту і характеру, розумової працездатності і т. п.), які зумовлюють ефективне виконання різноманітних навчальних, професійних або побутових завдань у повсякденній діяльності.

До провідних психогігієнічних принципів оптимізації повсякденної діяльності людини слід віднести:

  • – проведення гігієнічного нормування професійної (навчальної) діяльності людини;
  • – визначення факторів, які відбуваються при перебудові адаптаційних механізмів і, насамперед, врахування кризових періодів в житті людини, в основі яких лежить перебудова структурної організації особистості, психофізіологічні порушення, зміни психосоціальної орієнтації;
  • – раціональну організацію позаробочої (позанавчальної) діяльності людини, яка передбачає вивчення індивідуальних особливостей темпераменту, характеру, мотиваційної спрямованості та нервово-психічних станів людини, врахування вікових закономірностей;
  • – обгрунтування та диференційоване запровадження заходів психогігієнічної корекції та реабілітації.

Психогігієна у роботі лікаря-стоматолога. З інтенсифікацією ритму життя на сучасному етапі розвитку суспільства у взаєминах людей виникають нові психологічні проблеми, які значною мірою ускладнюють їх діяльність та спілкування у всіх сферах життя, в тому числі і у взаєминах в медицині. Робота медиків належить до числа найбільш складних і відповідальних видів діяльності людини. Вона має ряд специфічних особливостей. Багато дослідників розглядають роботу лікаря-стоматолога як працю, пов'язану з психічною, моральною та фізичною напругою. При цьому професійна діяльність лікаря характеризується значним інтелектуальним навантаженням, високими вимогами до оперативної та довготривалої пам'яті, щоденним контактом з різними за характером людьми, необхідністю оперативно приймати рішення, самодисципліною, а також високою відповідальністю за здоров'я та життя пацієнта.

Сучасний рівень життя пред'являє до лікаря-стоматолога високі вимоги: він одночасно повинен бути інтелігентом, валеологом, педагогом, лікарем з системним мисленням, фахівцем у вузькій професійній області медицини і членом складної системи суспільства людей.

Особливість психології роботи лікарів полягає в тому, що об'єктом в більшості випадків є хвора людина, психіка якої в тій чи іншій мірі змінена. Сьогоднішні пацієнти мають цілий ряд особливостей: велика кількість захворювань (у літніх людей – особливо); наявність виражених розладів центральної нервової системи; депресія і т.д.

В умовах формування сучасних ринкових відносин зростає емоційно-психологічне навантаження на лікаря-стоматолога. Це пов'язано з одного боку з тим, що завищені емоційні та фізичні навантаження у населення при вирішенні побутових і професійних проблем, з іншого боку – освоєння нових методів та технологій в стоматології, які змінили лікувальну практику і взаємовідношення з пацієнтами. Важливе значення має і те, що з'явилося багато приватних клінік, що передбачає ще і взаємини стоматолога з роботодавцем.

В результаті виникає професійний стрес – різноманітний феномен, який виражається в психічних та соматичних реакціях на напружені ситуації в трудовій діяльності людини. Професійний стрес без проведення профілактичних заходів призводить до депресії, зловживання алкоголем, наркотиками, а іноді й до суїцидної поведінки. Тривалий професійний стрес у свою чергу веде до виникнення синдрому емоційного вигорання.

 
<<   ЗМІСТ   >>