Повна версія

Головна arrow БЖД arrow Гігієна та екологія

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

Шкідливі звички та їх вплив на здоров'я

Алкоголізм. Алкоголь – це наркотична отрута, яка, перш за все, діє на центральну нервову систему, викликаючи підвищене збудження та порушуючи процеси гальмування. Вживання алкоголю навіть у малих дозах негативно діє на серцево-судинну систему, відіграючи певну роль в етіології атеросклерозу та гіпертонічної хвороби. Тривале його вживання призводить до жирового переродження печінки, порушення функцій нирок, шлунку, кишечнику та негативно позначається на стані органів дихання. Алкоголь пригнічує ферментативні процеси, систематичне його вживання знижує опірність організму до різних несприятливих факторів зовнішнього середовища. Помірне, але постійне вживання алкоголю – одна з форм хронічного отруєння алкоголем.

Під впливом алкоголю знижується фізична працездатність і порушується координація рухів, а це може служити причиною травм та інших нещасних випадків в побуті та на виробництві. Поява тимчасового відчуття полегшення після фізичної праці за рахунок прийому алкоголю є наслідком не підвищення працездатності, а ейфорії. Спирт подразнює слизову оболонку дихальних шляхів, голос грубіє, стає сиплим, розвивається хронічний кашель.

Куріння. В даний час куріння отримало досить широке розповсюдження і є явна тенденція до збільшення числа курців, особливо серед жінок та підлітків. Нікотин, який міститься в тютюновому димі, як і алкоголь, являє собою наркотик, але його негативна дія проявляється не відразу, а через кілька років. Нікотин впливає, перш за все, на нервову систему, яка в момент куріння дещо збуджується, створюючи враження бадьорості, але потім проявляється його гнітюча дія. Під впливом нікотину погіршуються пам'ять та увага, знижується розумова працездатність, звужуються кровоносні судини, зокрема мозку, що ускладнює його живлення та спричиняє головні болі, запаморочення, відчуття тяжкості в голові.

У тютюновому димі, крім нікотину, містяться окис вуглецю, сірководень, аміак, піридинові основи, етілмеркаптан, синильна кислота, канцерогенні речовини, які шкідливо впливають на організм. Під впливом окису вуглецю зменшується надходження кисню та підвищується рівень карбоксигемогяобіну в крові.

Куріння служить однією з головних причин розвитку хронічного бронхіту, емфіземи та раку легень, а також одним із важливих факторів ризику, які сприяють виникненню інфаркту міокарда та ряду порушень під час вагітності та у новонароджених. Інфаркт міокарда у курців зустрічається в два рази частіше ніж у тих, які не палять. Встановлена стимулююча роль куріння у розвитку атеросклерозу та гіпертонічної хвороби, а також захворювань верхніх дихальних шляхів, шлунку і кишечнику внаслідок подразнюючої дії нікотину та супутніх факторів на слизові оболонки. Виразка шлунку та дванадцятипалої кишки у курців спостерігається майже в два рази частіше, ніж у тих, які не палять. Канцерогенна дія проявляється не тільки у вигляді раку легенів, але й пухлин в порожнині рота, стравоходу, шлунку, сечового міхура. У курців значно частіше виникають стоматити та гінгівіти.

Курці завдають шкоди не лише собі, а й оточуючим особам, які змушені дихати повітрям, забрудненим тютюновим димом. Концентрація окису вуглецю в приміщеннях через паління значно підвищується. Особливо це шкідливо для дітей. Жінки, які палять наражають на небезпеку ще ненароджених дітей, збільшуючи ризик смерті дитини у перинатальному періоді. Діти від матерів, які палять частіше народжуються з дефектами та більш сприйнятливі до хвороб.

Куріння, як і алкоголізм, являє собою найпоширенішу сучасну форму хронічної інтоксикації населення багатьох країн.

Наркоманія (грець, narkotikos – приголомшуючий і mania – безумство, шаленство) – "ейфорікоманія" – це неконтрольований потяг до речовин, які впливають на центральну нервову систему, викликаючи стан штучного психологічного та фізичного благополуччя, аналгезії, сп'яніння аж до наркотичного сну.

Групи факторів, які сприяють виникненню наркоманії:

  • • соціальні;
  • • медико-біологічні;
  • • психофізіологічні.

Соціальні фактори – спосіб життя, порушення взаємодії особистості та навколишнього середовища, зубожіння, невпевненість у майбутньому, низький освітній та культурний рівень, неповна або конфліктна сім'я, безробіття та інші, що призводять до "соціальної дезадаптації".

Медико-біологічні фактори обумовлені особливостями обміну речовин, зокрема швидкістю та якістю дезінтоксикації цих процесів, недоліками в роботі печінки, нирок, системи кровообігу та дихальної системи.

Психофізіологічні фактори, впливають на швидкість виникнення наркотичної залежності. Перш за все, у людини, що вживає наркотик формується психологічна залежність, (ще до фізичної), яка не піддається медикаментозному лікуванню. Вона ж є і останнім симптомом на шляху до одужання.

Діагноз "наркоманія" ставлять лише тоді, коли захворювання виникло від вживання засобів, які внесені до офіційного списку наркотичних речовин.

У суто психологічному плані в основі пристрасті до наркотиків є прагнення до зниження напруги та почуття тривоги, до втечі від проблем, пов'язаних з дійсністю. У багатьох випадках до вживання наркотиків призводять поганий настрій, невпевненість у собі, особливо у психічно неврівноважених підлітків. Повторне вживання наркотику закріплює звичку, механізмом формування якої є умовний рефлекс.

Виникнення наркоманії пов'язане з ілюзорним "стимулюючим" ефектом, який мають наркотики. Встановлено, що чим більший ейфорійним ефект мають наркотичні речовини, тим швидше розвиваються звикання та пристрасть до них.

Однією з умов розвитку наркоманії є відсутність спеціальних знань у людини та нерозуміння тієї великої небезпеки, яку таїть у собі вживання наркотиків. Близько 50-80% всіх наркоманів вперше спробували наркотики виключно через цікавість.

Розвиваються три основні клінічні феномена вживання наркотиків:

  • 1) психічна залежність, яка полягає в тому, що людина не може прожити без наркотику. З часом психічна залежність зростає, і, відповідно, збільшуються дози наркотику;
  • 2) фізична залежність, яка полягає в тому, що в результаті більш чи менш тривалого прийому, наркотик стає частиною обміну речовин, і організм уже не здатний обходитися без нього. Якщо наркоман припиняє вживати наркотики, він відчуває сильні фізичні муки. Виникає особливий психічний і фізичний стан, який називається абстинентний синдром. Щоб ліквідувати прояви абстиненції, наркоман приймає кожен раз більші дози наркотику;
  • 3) зростання витривалості (толерантності) до приймання наркотику, тобто наркомани зі стажем приймають більші дози наркотику, ніж на початковому етапі.

Психічна залежність характерна для всіх різновидів наркоманії та токсикоманії, чого не можна впевнено сказати про фізичну залежність, яка не завжди виявляється досить чітко. Психічна залежність переважно виникає раніше, ніж фізична, її прояв стійкий та тривалий, вона важко піддається лікуванню і є основною причиною відновлення приймання наркотиків після проведеного лікування. У зв'язку з цим "основною" та обов'язковою ознакою наркоманії слід вважати саме психічну залежність. Наркоманія, як тяжкий хворобливий стан і набута звичка, обов'язково призводить до психічної та фізичної деградації людини і в кінцевому підсумку – до смерті.

При постійному, вживанні наркотиків виникає хронічне наркотичне отруєння, яке служить причиною розладу функцій багатьох органів та систем організму, особливо центральної нервової системи. Тому наркоманія вважається хронічним нервово-психічним захворюванням. Вона поступово призводить до психічного розладу, пов'язаного зі звуженням кола інтересів, швидкої зміни настрою, зниження працездатності, погіршення пам'яті та втрати почуття відповідальності.

Наслідки наркоманії:

демографічні:

  • • висока смертність;
  • • народження наркозалежних дітей, від матерів, які вживали наркотики;

медичні:

  • • погіршення стану здоров'я населення;
  • • поширення небезпечних хвороб – СНІД, гепатит;
  • • збільшення рівня психічної патології;
  • • підвищення потреби в спеціалізованій стаціонарній медичній допомозі.

Одним з небезпечних видів наркоманії є токсикоманія, що пов'язана з вживанням речовин, які є у вільному продажу та не віднесені до наркотичних. Часто токсикоманами стають алкоголіки, особи похилого віку, підлітки, починаючи вдихати пари хімічних речовин, препарати побутової хімії і закінчуючи алкоголем у поєднанні з транквілізаторами. Захворюваність та поширеність токсикоманії швидко зростають.

Основною ланкою лікувально-профілактичної допомоги є наркологічний диспансер. Це організаційно-методичний центр, який надає соціальну та медичну допомогу хворим на алкоголізм, наркоманію, токсикоманію. Діяльність нових об'єднань "Анонімних наркоманів" також дуже доцільна. Безцінним є досвід хворих, які вилікувалися від згубної пристрасті.

Найбільш ефективними методами боротьби є не заборонні, обмежувальні, а тривалі загальнодержавні та суспільні заходи щодо формування здорового способу життя, спрямовані в першу чергу на дітей, підлітків та молодь.

 
<<   ЗМІСТ   >>