Повна версія

Головна arrow БЖД arrow Гігієна та екологія

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ

Методи та засоби санітарного нагляду за об'єктами, на яких використовуються джерела іонізуючого випромінювання

Під час санітарного нагляду за об'єктами, на яких використовуються джерела іонізуючого випромінювання, використовують загальноприйняті суб'єктивні методи та засоби контролю, а також проводять об'єктивний інструментальний радіаційний контроль.

Власне санітарний нагляд включає:

  • – знайомство з документацією, санітарним паспортом об'єкту, санітарне обстеження й опис об'єкту, візуальний огляд, опитування персоналу;
  • – вивчення та оцінка санітарного обладнання, водопостачання, вентиляції, покриття поверхонь стін, підлоги;
  • – збір, видалення та знешкодження відходів;
  • – дотримання санітарного режиму експлуатації, радіоасептики і т.п.

Об'єктивний інструментальний радіаційний контроль включає 4 етапи:

  • – визначення рівнів радіації, тобто потужності поглинених доз радіації в повітрі (потужність експозиційних доз) за допомогою рентгенометрів та мікро-рентгенометрів (МРМ-1, ДРГ-3-01, СРП-68-01 та ін.) (мал. 19.1, 19.2);
  • • визначення індивідуальних доз опромінення персоналу за допомогою індивідуальних дозиметрів – конденсаторних – КІД-1, КІД-2 (мап. 19.3), Д-2РЕ, ДП-24, термолюмінесцентних – КДТ-02 (мал. 19.6), фотографічних – ІФК-2,3 (мал. 19.4), ІФКУ, хімічних- ДП-70;
  • – визначення забруднення радіонуклідами робочих поверхонь, рук, одягу працюючих (переносні радіометри СРП-68-01, СЗБ-ОЗ (мал. 19.5), УІМ 2-2.
  • – визначення концентрації радіонуклідів в середовищі – атмосферному повітрі, повітрі робочої зони, ґрунті, воді водойм, питній воді, харчових продуктах (лабораторні радіометри РУГ-91, РУБ-91, ДП-100, ПП-16 та ін.).

Сцинтиляційний радіометр переносний (СРП-68-01)

Мал. 19.1. Сцинтиляційний радіометр переносний (СРП-68-01)

Сцинтиляційний радіометр (СРП-88 Н)

Мал. 19.2. Сцинтиляційний радіометр (СРП-88 Н)

Індивідуальний дозиметр „КІД-2”

Мал. 19.3. Індивідуальний дозиметр „КІД-2”

1 – тумблер; 2 – ручка „вст. шкали”; 3 – шнур мережевий; 4 – шнур батарейний; 5 – гніздо „вимірювання”; – гніздо „заряд”; 7 – „чутливість 0,05 Р” (R7); 8 – чутливість (R6); 9 – дозиметр 0,05 Р; 10 –дозиметр 1Р; 11 – запобіжник

Фотодозиметр ІФК-2,3

Мал. 19.4. Фотодозиметр ІФК-2,3

Сигнелізатор забруднення бета-випромінюваними радіонуклеідами СЗБ-03

Мал. 19.5. Сигнелізатор забруднення бета-випромінюваними радіонуклеідами СЗБ-03

Комплект індивідуальних термолюмінесцентних дозиметрів КДТ-02 Μ

Мал. 19.6. Комплект індивідуальних термолюмінесцентних дозиметрів КДТ-02 Μ

1 – прилад термолюмінесцентного перетворення УПФ-02, 2 – комплект дозиметрів; 3 – дозиметр; 4 – опромінювач детекторів

Гігієнічні вимоги до радіологічних та рентгенологічних відділень (кабінетів) поліклініки. Радіологічне відділення, призначене для лікувальних цілей, слід розміщувати в окремо розташованій будівлі. У палатах повинно бути не більше двох ліжок; площа на 1 ліжко –10 м2.

Приміщення радіологічного відділення необхідно чітко розподілити за видами роботи та спеціальним призначенням: робота з відкритими або закритими радіоактивними препаратами, їх зберігання, вимірювання радіоактивності, приміщення для γ-установки, палати для хворих, кабінет лікаря та ін. Використання кімнат не за прямим призначенням забороняється. Усі приміщення повинні бути просторими, добре освітленими і вентильованими, підлогу покривають лінолеумом.

Перебування хворих в палатах обмежують часом, протягом якого вони отримують радієву терапію. Хворим не дозволяється покидати палати; тут здійснюється прийом їжі, туалет та ін. Ліжка слід розставляти таким чином, щоб виключити можливість опромінення радіоактивними препаратами сусідніх хворих. Необхідна відстань між ліжками визначається активністю радіоактивної речовини, яка вводиться хворому. Вхід в палати відвідувачам та стороннім особам суворо заборонений.

Заходи щодо захисту медичного персоналу від шкідливої дії іонізуючого випромінювання повинні здійснюватися відповідно до встановлених правил радіаційної безпеки. Найважливіше значення мають: правильна організація праці; використання різних пристосувань, які усувають контакт рук та тіла з радіоактивними речовинами (щипці, пінцети та ін.); установка захисних екранів між працюючими та джерелами випромінювання; установка ефективної вентиляції та поглинальних пристроїв для очищення повітря; ретельне прибирання приміщень. Для оцінки ефективності попереджувальних заходів необхідно виконувати дозиметричний контроль і вимірювати вміст радіоактивних речовин у повітрі, так як основним джерелом надходження їх в організм служить забруднене повітря. Рідкі та тверді відходи з радіологічних відділень підлягають дезактивації за допомогою спеціальних пристроїв.

Рентгенівське відділення. Рентгенодіагностичні кабінети в лікарнях слід об'єднувати в одне відділення, за винятком кабінетів інфекційних, туберкульозних та акушерських відділень. У великих лікарнях рентгенодіагностичні кабінети, як вже вказувалося, влаштовують в приймальних відділеннях лікарень, а також в поліклініках. Входи в рентгенівське відділення для хворих стаціонару та для відвідувачів поліклінічного відділення повинні бути окремими.

До складу рентгенівських відділень входять рентгенодіагностичні кабінети зі спеціальними допоміжними приміщеннями при них (кімната управління діагностичним апаратом, процедурна, кімната для приготування барію, прояви знімків та ін.). Передбачають окремий кабінет для рентгенівських знімків зубів. Рентгенівський апарат, який застосовується для цього, може бути встановлений в процедурній рентгенодіагностичного кабінету, якщо площа її не менше 45 м2.

Стіни, підлога та стеля приміщень, в яких працюють рентгенівські апарати, повинні бути непроникними для рентгенівських променів. Для захисту рентгенотехніки та лікарів від впливу випромінювань, пульт управління апаратурою розміщують в сусідній кімнаті. Для захисту застосовують також спеціальні екрани, які установлюють між апаратом і працюючими.

Допустимі рівні загального радіоактивного забруднення робочих поверхонь, шкіри, спецодягу та засобів індивідуального захисту, част./м2 • хв. представлені в таблиці 19.1.

Таблиця 19.1

Допустимі рівні загального радіоактивного забруднення робочих поверхонь, шкіри, спецодягу та засобів індивідуального захисту, част./см2 – хв.

Об'єкт забруднення

Альфа-активні нукліди

Бета- активні нукліди

Окремі

Інші

Неушкоджена шкіра, спецбілизна, рушники, внутрішня поверхня лицьових частин засобів індивідуального захисту.

1

1

100

Основний спецодяг, внутрішня поверхня додаткових засобів індивідуального захисту.

5

20

800

Поверхні приміщень постійного перебування персоналу та розмішеного в них обладнання, зовнішня поверхня спецвзуття.

5

20

2 000

Поверхні приміщень періодичного перебування персоналу та розміщеного в них обладнання.

50

200

8 000

Зовнішня поверхня додаткових засобів індивідуального захисту, які знімаються в санітарних шлюзах.

50

200

10 000

 
<<   ЗМІСТ