Інформаційне забезпечення транспортної логістики

На транспорті, як і у будь-якій іншій сфері діяльності, зміст управління може бути зображений у вигляді структурної схеми, що відображає функції та алгоритм управлінської діяльності (рис. 1.3).

Рисунок 1.3 – Структура управлінської діяльності

Структурна схема відображає складові та етапність дій управлінського персоналу при керуванні виробничими процесами, у тому числі транспортними. Залежність якості керування від інформаційного забезпечення відома давно. Фахівці всіх рівнів докладають багато зусиль для отримання якісного інформаційного забезпечення з метою прийняття зваженого управлінського рішення. Проте сучасні обсяги інформації такі, що навіть кваліфікований менеджер своєчасно обробити і проаналізувати їх без використання інформаційних технологій не в змозі. Розв'язання даної дилеми полягає у переході до використання автоматизованих систем обробки інформації. Разом з тим зростаюча динаміка технологічних і економічних процесів не залишає часу для аналізу інформації, що надходить, тому на черзі, після автоматизованої обробки інформації, постає задача її автоматизованого аналізу. Від використаного методу аналізу зібраної інформації залежить імовірність помилки в наслідок прийнятого рішення, і ця залежність збільшується при зростанні глибини прогнозу наслідків (рис. 1.4).

Рисунок 1.4 – Залежність імовірності помилки від методу аналізу

Наведений рисунок відображає використання різних інструментів в управлінні та відповідний ріст імовірності помилки при збільшенні глибини прогнозу.

Метод управління, що базується лише на досвіді керівника, дає найбільш можливу помилку – "ручний прогноз". При використанні статистичного, порівняльного аналізу інформації, зібраної в базі даних автоматизованої системи керування, забезпечується більш якісний, поглиблений та інтелектуальний аналіз ситуації та відповідний прогноз наслідків прийняття рішення. Цей метод управління набув в економіці найбільшого поширення,

Проте вибір рішення при гнучкій технології, що найбільш відповідає сучасній економіці, це не пошук кращої статистики, а розрахунок оптимального динамічного процесу, де необхідне використання динамічного потокового моделювання. Тому імітаційне моделювання є найбільш перспективним і точним, а комп'ютерні засоби моделювання дозволяють процес моделювання виконувати з мінімальними витратами часу і коштів [13, 19].

З початком широкого використання обчислювальної техніки утворилися три основні напрями її використання. Перший напрям – застосування обчислювальної техніки для виконання чисельних розрахунків, які занадто довго або взагалі неможливо робити вручну.

Другий напрям – це застосування цифрових систем для керування автоматизованими пристроями – від перших верстатів і роботів з програмним керування до автоматизованих мікропроцесорних систем керування різними технічними засобами, у тому числі автоматичним транспортом.

Третій напрям використання засобів обчислювальної техніки реалізується в автоматизованих інформаційних системах. Сучасна інформаційна система являє собою технічний і програмний комплекс, функції якого складаються з автоматичного збору інформації, підтримки надійного збереження інформації в пам'яті комп'ютера, виконання специфічних для даного додатка перетворень інформації і/або обчислень, надання користувачам зручного і легко освоюваного інтерфейсу.

Сучасний стан використання комп'ютерної техніки характеризується широкою інтеграцією всіх трьох напрямів у різних галузях виробництва, управління, побуту, у тому числі для розв'язання задач постачання та розподілу матеріальних товарів, забезпечення виробництва матеріальними та іншими ресурсами, у транспортній галузі.

Інформаційне забезпечення в транспортній логістиці – це взаємопов'язана складна система великої кількості різнорідних елементів – від програмного забезпечення до супутників глобального позиціювання транспортних засобів, від автоматизованих робочих місць диспетчера або технолога автопарку до засобів комп'ютеризованого контролю стану автомобіля.

Логістичні інформаційні системи переводять організацію управлінських процесів підприємства на більш високий рівень, оскільки ці технології дозволяють розв'язувати такі задачі, як:

• – збільшувати швидкість обробки інформації та за рахунок цього швидко приймати рішення;
• – збільшувати обсяги оброблюваної інформації та за рахунок цього аналізувати більшу кількість варіантів при прийнятті рішення;
• – звести до мінімуму помилки при зборі та обробці інформації.

Логістична інформація – це знання, необхідні для забезпечення процесу керування логістичною системою. Інформаційне забезпечення логістики – діяльність з переробки, обліку, аналізу і прогнозу інформації з метою інтеграції елементів системи управління – планування, контролю та регулювання. Базою для отримання інформації є потік даних, що надходить по каналах зв'язку [21]. Чим вищий рівень управління, тим більш значущою для прийняття рішення є інформація і тим більше шкоди завдає неправильне вирішення. Приблизні обсяги інформації на різних рівнях управління відображаються такою схемою (рис. 1.5).

Ширина стрілок на схемі вказує на обсяги інформації, що передаються по телекомунікаційних каналах інформаційних систем управління.

У функціонуванні сучасних інформаційних систем велике значення мають міжнародні телекомунікаційні мережі Internet, Relcom, технології передачі даних CSD (Circuit Switched Data) та інші; міжнародні стандарти електронного обміну інформацією EDI, EDIFACT, GPRS (General Packet Radio Service); супутникові системи зв'язку та навігації Inmarsat-C, Euteltracs, Prodat, GPS (Global Positioning System) [23].

Використання інтегрованих інформаційних систем дозволяє учасникам логістичних систем досягти значних економічних результатів:

• – знизити запаси на 20 – 50 %;
• – скоротити виробничі цикли до 50 %;
• – збільшити прибуток на 30 %;
• – знизити витрати на 20 % (фірма Dell).

Рисунок 1.5 – Ступінь задоволення інформаційних потреб для різних рівнів управління

Таким чином, у сучасній економіці інформаційні технології є основним джерелом росту виробничої потужності та конкурентоздатності, тому це спонукає менеджерів і спеціалістів, з метою підвищення ефективності своїх виробництв і технологій, використовувати інформаційні технології в управлінні.

Метою всіх прикладних застосувань інформаційних технологій в організаціях є досягнення максимальної ефективності інтелектуальної праці. Економічна ефективність інтелектуальної праці збільшується за експонентою з розширенням спектра функціональних можливостей засобів інформаційних технологій, що її обслуговують [19]. Підтримана засобами інформаційних технологій інтелектуальна праця у своєму розвитку проходить п'ять етапів:

• – створення первинної системи інформації.
• – розширення кола користувачів;
• – збільшення числа прикладних задач;
• – розширення технічних можливостей;
• – інтеграція на базі попередніх досягнень.

При аналізі, створенні інформаційного забезпечення повинен використовуватись системний підхід – методологія наукового пізнання, в основі якого лежить розгляд об'єктів як систем, що складаються із закономірно структурованих та функціонально організованих елементів (комплекс взаємопов'язаних підсистем, об'єднаних загальною метою) [28]. Принципи системного підходу:

• – послідовний перехід по етапах створення логістичного ланцюга;
• – узгодження інформаційних, надійнісних, ресурсних та інших характеристик створюваної логістичної системи;
• – відсутність конфліктів між цілями окремих елементів і цілями всієї системи.