Головна Техніка
Інформаційні технології на автомобільному транспорті
|
|
|||||
Системи розпізнавання людських обличПланується упровадження програмного забезпечення розпізнавання людських облич з метою забезпечення додаткового захисту автомобіля від угону за допомогою ідентифікації водія по обличчю та міміці водія та відповідності його фізичного стану можливості керування автомобілем. Програмне забезпечення дозволить ефективно виділяти та розпізнавати обличчя, що потрапило в об'єктив камери, встановленої усередині автомобіля, порівнюючи його з обличчями людей, допущених до керування даним автомобілем, цифрові зображення яких зберігаються у базі даних. У разі невідповідності особи водія жодному з осіб з бази даних керування автомобілем блокується. Наряду із існуючими технологіями розпізнавання розробляються програми розпізнавання по тримірному образу лиця. Ідентифікація водіїв транспортних підприємствДля ідентифікації водіїв у кабіні транспортного засобу встановлюється спеціальний пристрій, що представляє собою карт-рідер, часто поєднаний із електронним тахографом. Кожному водієві видається персональна картка – ідентифікатор. У системі зберігаються усі персональні дані про співробітника – у першу чергу прізвище та ім'я. Приступаючи до роботи, водій реєструється, вставляючи карту у картрідер. Така система дозволяє встановити винного у тій чи іншій ситуації, а також використовується для контролю робочого часу. Зазвичай у сільськогосподарських працівників відрядна оплата праціта саме тому необхідно знати, скільки та яких робіт виконав кожен співробітник. Система також застосовується для визначення обсягу виконаних робіт. На навісне і причіпне обладнання монтується спеціальна позначка для ідентифікації. Така мітка дозволяє однозначно встановити тип обладнання, яке використовувалося під час виконання польових робіт, час його роботи, ширину захвату робочого інструмента, рекомендовану швидкість обробки. За допомогою цієї інформації система визначає з високою точністю площу обробленого поля, дотримання рекомендованої швидкості обробки, перекриття та пропуски. б) Система контролю фізіологічного стану водія Знаний вплив на безпеку руху фізіологічного стану водія вимагає пошуку засобів контролю та попередження поганого стану або сну за кермом. У випадку, коли стан водія перед рейсом не перевіряється медичними працівниками, цю функцію здатні виконувати автоматизовані системи фізіологічного контролю стану. Телеметрична система контролю неспання водія (скорочено ТСКБВ). призначена для безперервного контролю фізіологічного стану водія транспортного засобу та запобігання його переходу з активного стану у стан психофізіологічної релаксації або дрімотної стадію сну. У разі невідновлення активного працездатного стану, утрати свідомості або смерті видаються команди для вмикання виконавчих пристроїв безпеки. Новизну в цьому пристрої становлять установлені на статистичному матеріалі пороги та критерії визначення станів, а також перешкодостійкий спосіб реєстрації вимірюваного фізіологічного показника. Передавач "будильника" – електронний годинник з вбудованими датчиками, що надягають на зап'ястя та відстежують фізіологічний стан водія. Основний параметр, який контролюють датчики – електродермальний (тобто шкірний) опір. Електро дермальная активність (ЕДА), або зміна електричних властивостей шкіри (падіння опору шкіри або зміна її потенціалу щодо внутрішніх частин організму), – один з най відоміших та широко використовуваних електрофізіологічних параметрів. Коли водій починає засинати, усі реакції в організмі сповільнюються, а зчитуваний електродами параметр зростає. Як тільки він досягає критичного максимуму, передавач посилає радіосигнал на приймальний пристрій. Сигнал тривоги підбадьорить водія за кілька секунд до настання сну. Крім того, водій постійно може контролювати свій стан по світловому табло, розташованому на приймальному пристрої. Інший метод – використання датчика тиску на кермі, щоб вказати, наскільки "тісно" кермо захоплюється руками. Якщо тиск раптово падає, це може означати, що руки водія розслабляються з-за втоми. Основний напрям розробки систем контролю неспання водія – використання відеоконтролю. Два фактори – міміка обличчя та фізіологічний стан були використані для контролю втоми. Аналізуючи картинки на відео, був застосований активний алгоритм, що дозволяє отримати зміни на обличчі, такі як ступінь закриття очей, тривалість закриття очей, частоту моргання, тривалість позіхання. Система для контролю втоми водія транспортного засобу включає в себе оптичну систему візуалізації, яка отримує зображення особи водія. Блок керування обробляє видеосигнал та фіксує такі показники:
Оброблена інформація ретельно вивчається, аналізується, визначаються відхилення у поточних діях водія та фіксується траєкторія переміщення автомобіля. За наслідками обробки процесор системи визначає рівень спроможності водія керувати автомобілем та вимагає дій з боку водія для відновлення здатності керувати транспортним засобом або здійснення контролю над транспортним засобом, щоб уповільнити і зупинити автомобіль. в) Системи алкотестування (інтерлок, алкоблок, алкозамок ...). Відомо, що найбільш тяжкі ДТП відбуваються з вини водіїв, які перебувають у стані алкогольного сп'яніння, тому актуально використання пристрою, названого інтерлок (interlock). Основна функція цього пристрою – не дати можливість водієві завести автомобіль, якщо у його диханні міститься алкоголь у концентрації, що перевищує встановлену законом норму. Для цього водій повинен перед вмиканням запалювання виконати тест дихання за допомогою спеціального алкодетектора, сполученого з системою запалювання автомобіля. Як правило, використовується рандомізований порядок запитів системи на виконання тесту дихання. При цьому водієві надається певний часовий проміжок, протягом якого він повинен виконати тест. Якщо водій не робить тест у відвезений час. то система після кількох нагадувань спочатку вмикає світлову аварійну сигналізацію автомобіля, а потім і звукову. Те ж саме відбувається і у разі позитивного результату тесту дихання. Тим самим система примушує водія зупинитися. Природно, усі ці події фіксуються у пам'яті боротової системи для подальшого аналізу. Завдяки технічному прогресу останнім часом з'явилися системи, що володіють унікальними можливостями з контролю за водієм, автомобіль якого оснащений системою інтерлок, а також мають ефективні засоби ідентифікації його особи. Так. ряд виробників пропонують системи з вбудованими GPS приймачами, що фіксують у бортовий пам'яті координати автомобіля у момент виконання тесту дихання на алкоголь. Сьогодні також можливо укомплектувати інтерлок GSM модулем для моментальної передачі даних у центр обслуговування. Такий зв'язок дозволяє оперативно реагувати на дані, одержувані від інтерлок системи, подавати команди на блокування системи запалювання автомобіля або ж дозвіл на його запуск у випадках несправності алкодетектора. Одним з останніх досягнень розробників комплексів інтерлок при вирішенні задачі ідентифікації особи водія стала реалізація функції розпізнавання особи тестованого. Компанія Shenzhen Well Electric Co. Ltd. (Www.well-co.com) випустила зразок комплексу з торговою маркою AlcoVisor ™, що володіє такою можливістю. Мініатюрна відеокамера, вмонтована у пульт управління, розмішеного на торпеді автомобіля, отримує зображення обличчя водія і співвідносить його з записаним у бортовому пристрої. У разі розбіжності зображень комплекс інтерлок не дозволяє водієві здійснити запуск двигуна. За законом, кров українця, що сідає за кермо, не повинна містити більше 0,2 проміле алкоголю. Проте потрібно враховувати, що навіть при строгому слідкуванні за вживанням певних продуктів та напоїв алкотестер все рівно може показати перевищений рівень алкоголю у крові, особливо у спеку. Такими можуть бути безалкогольне пиво, кумис, несвіжий кефір або йогурт, які можуть дати до 0,4 проміле. Квас або соки у спеку можу добавити до 0,6 проміле алкоголю. Також небезпечні з точки зору підвищення вмісту алкоголю такі продукти, як шоколад, деякі солодощі, апельсини та банани, навіть чорний хліб з ковбасою, які добавлять 0.2 проміле. |
<< | ЗМІСТ | >> |
---|