Педагогічна рада

Щоб стати керівником, потрібно починати знизу – без виключень

Генрі Блок

Педагогічна рада – постійно діючий колегіальний орган управління загальноосвітнім навчальним закладом. Створюється вона в усіх школах, де є не менше трьох учителів. Педагогічна рада здійснює свою діяльність на підставі "Положення про загальноосвітній навчальний заклад", в якому визначено, що робота педагогічної ради проводиться відповідно до потреб навчального закладу. До складу педагогічної ради входять директор, його заступники, учителі, вихователі, педагог-організатор, бібліотекар, лікар,

голова батьківського комітету школи. Кількість засідань педагогічної ради визначається їх доцільністю, але не може бути менше чотирьох разів на рік.

Головою педагогічної ради є директор. Мета педагогічної ради – найбільш раціонально й ефективно вирішувати актуальні питання навчально-виховного характеру, сприяти розвитку творчої думки педагогічного колективу. Педагогічна рада спрямована на підвищення науково-теоретичного рівня знань учителів і вдосконалення їх педагогічної майстерності. У цьому випадку вона виступає як важлива форма підвищення кваліфікації.

Педагогічна рада повинна забезпечити дві функції: організаційно-педагогічну (затвердження плану роботи школи, розгляд підсумків роботи за певний період, випуск і переведення учнів, аналіз педагогічного процесу тощо); науково-методичну (обговорення шляхів реалізації науково-педагогічних проблем, над якими працює заклад, підсумків наукових досліджень, апробації передового педагогічного досвіду, результатів упровадження педагогічних інновацій тощо).

Педагогічна рада розглядає такі питання:

• – удосконалення науково-методичного забезпечення навчально-виховного процесу;
• – обговорення, оцінка й відбір навчальних планів, програм, підручників і навчальних посібників, які відповідають вимогам державних стандартів; визначення форм, методів, способів їх реалізації;
• – планування і режим роботи школи;
• – обговорення роботи колективу школи по виконанню перспективних, річних, поточних планів, якості навчально- виховної роботи;
• – переведення учнів до наступних класів і їх випуск, видача документів про відповідний рівень освіти, нагородження за успіхи у навчанні;
• – підвищення кваліфікації педагогічних працівників, питання розвитку їх творчої ініціативи, упровадження в навчально-виховний процес досягнень науки й передового педагогічного досвіду;
• – розгляд і затвердження кандидатур учителів на стажування, до аспірантури, представлення кращих учителів до різних форм морального й матеріального заохочення;
• – проведення атестації педагогічних працівників, клопотання перед органами управління освітою про присвоєння категорій, звань, розрядів;
• – моральне й матеріальне стимулювання учнів (вихованців) і працівників закладу;
• – притягнення до дисциплінарної відповідальності учнів за невиконання ними своїх обов'язків;
• – визначення основних напрямів взаємодії школи з навчальними й науково-дослідними закладами, державними і громадськими організаціями, творчими спілками;
• – затверджує розподіл навантаження учителів, призначення класних керівники, керівників методичних об'єднань;
• – допуск учнів до екзаменів, переведення учнів із класу в клас, видача свідоцтв про базову загальну середню освіту, атестатів про повну загальну середню освіту, про нагородження випускників навчального закладу золотою медаллю "За високі досягнення у навчанні" або срібною медаллю "За досягнення у навчанні" й нагородження учнів похвальними листами "За високі досягнення у навчанні" й похвальними грамотами "За особливі досягнення у вивченні окремих предметів"; про виключення учнів з навчального закладу (за погодженням з районною комісією у справах неповнолітніх).

Зміст роботи педагогічної ради визначається основними нормативними й законодавчими актами в галузі освіти, напрямам реформування освітньої галузі.

У процесі реалізації завдань реформування кожний освітній заклад враховує стан навчально-виховної роботи і її результативність, тобто рівень освітніх досягнень учнів, їх розвиток і вихованість, умови роботи навчального закладу.

Ефективність діяльності педагогічної ради значною мірою залежить від чіткості й конкретності планування тематики її засідань, що повинна бути спрямована на розв'язання проблем навчально-виховного характеру, які вирішуються в поточному році, й завдань, які з них випливають: враховувати рівень досягнень психолого-педагогічної науки, стан роботи в закладі, ступінь вирішення педагогічним колективом певних проблем.

Основними вимогами до тематики засідань педагогічної ради є актуальність, науковість, педагогічна доцільність, наступність і перспективність.

Питання про стан викладання предметів, освітніх досягнень учнів, рівень їх вихованості й розвитку планується так, щоб розглядати кожен із предметів не рідше одного разу на п'ять років.

Проблеми, які розглядаються на засіданні педагогічної ради, можна поділити на дві групи: науково-педагогічні й організаційно-педагогічні.

До науково-педагогічних проблем можна віднести питання, пов'язані з удосконаленням навчально-виховного процесу, впровадженням у практику результатів наукових досліджень, передового педагогічного досвіду, підведенням підсумків творчого пошуку педагогів тощо. Наведемо перелік таких проблем:

• 1. Забезпечення наступності в роботі початкової і середньої ланок школи.
• 2. Розвиток пізнавальної активності учнів у процесі вивчення навчальних дисциплін.
• 3. Організація самостійної роботи учнів на уроках.
• 4. Реалізація диференційованого підходу до учнів на уроках.
• 5. Формування в школярів національної самосвідомості.
• 6. Взаємодія школи, сім'ї і громадськості у вихованні школярів.
• 7. Реалізація у навчально-виховному процесі особистісно- орієнтованих педагогічних технологій.
• 8. Діяльність педагогічного колективу щодо розвитку творчих здібностей учнів.
• 9. Формування в учнів здорового способу життя.
• 10. Робота педагогічного колективу школи з формування у школярів комп'ютерної грамотності.

Організаційно-педагогічні проблеми – це питання, пов'язані з організацією навчально-виховного процесу.

Розробка тематики педагогічних рад передбачає також визначення кількості питань на одне засідання, обсяг інформації, тривалості засідання, відповідальних за їх підготовку. Оптимальна кількість питань, які можуть розглядатися на педагогічній раді, – два. Одне з них – основне, що розглядає актуальні аспекти діяльності педагогічного й учнівського колективів, друге – інформаційного характеру. Тематика педагогічних рад розробляється з урахуванням особливостей і потреб конкретного навчального закладу й спрямована на глибоке розкриття питання і максимального залучення вчителів до участі в його обговорені. Тематика засідань педагогічної ради, як правило, визначається в кінці навчального року, виходячи з проблем школи, потреб педагогічного колективу, аналізу стану навчально- виховного процесу, бесід із керівниками проблемних груп, активом вчителів, батьківським колективом й учнівськими організаціями.

Педагогічну раду потрібно детально готувати. За 1,5-2 місяці до початку педагогічної ради проводиться нарада у присутності директора, на якій визначається дата й уточнюються тема й питання, які будуть обговорюватися на засіданні педагогічної ради, створюється комісія по її підготовці. Комісія визначає заходи й організовує їх реалізацію. У план заходів можуть бути включені:

• – відвідування уроків і позакласних заходів адміністрацією школи й комісією;
• – взаємовідвідування уроків і позакласних заходів;
• – вивчення результатів контрольних робіт, усних опитувань, олімпіад, оглядів, анкетування вчителів і учнів;
• – бесіди з батьками учнів;
• – організація виставок творчих робіт учнів й учителів школи тощо.

Визначається доповідач і готується проект рішення педагогічної ради. За 10-12 днів до початку педагогічної ради на нараді з директором обговорюються тези доповіді й проект рішення, підводяться підсумки проведеної роботи, робиться висновок про ступінь готовності до педагогічної ради. За тиждень до початку педагогічної ради педагогічний колектив школи знайомлять з проектом рішення.

Перше засідання педагогічної ради проводиться до початку навчального року (в кінці серпня), і присвячується, як правило, аналізу роботи школи за минулий навчальний рік і обговоренню завдань на наступний. На першому засіданні потрібно затвердити навчальний план роботи навчального закладу, варіанти програм, підручників, особливості роботи окремих педагогів (роботи з авторськими програмами, апробація педагогічних інновацій тощо).

Засідання педагогічної ради, на якому розглядаються питання про допуск до екзаменів, переведення в наступні класи й випуск учнів зі школи, може проводитися в декілька етапів.

Позапланове засідання педагогічної ради – одне з найважчих, оскільки багато чого запрограмувати й передбачити неможливо. Тому тут важливі об'єктивність в оцінці роботи закладу в цілому й конкретно кожного вчителя і класу з боку тих, хто очолював перевірку: правильна позиція керівництва й адекватна реакція педагогічного колективу на наявність недоліків у роботі.

Позапланове засідання педагогічної ради може бути присвячене підсумкам атестації роботи школи. На таких засіданнях обов'язково заслуховується доповідь директора чи голови атестаційної комісії, а також представника відповідного органу освіти.

Процес підготовки засідання педагогічної ради включає: узгодження його теми, ознайомлення з літературою щодо визначеного питання, вивчення документації закладу, розробку плану підготовки до педагогічної ради, створення комісії (робочої чи творчої групи) для її підготовки.

Найскладнішим під час підготовки до педагогічної ради є визначення питань, які розкривають сутність теми, їх визначення – допомагає зосередити увагу на найбільш суттєвому. Важлива роль під час підготовки до педагогічної ради надається діяльності методичного активу вчителів, які глибоко вивчають теорію питання, наявний педагогічний досвід, результативність самоосвіти, організують взаємовідвідування уроків, готують тематичні виставки тощо. Доцільно підготувати невеличку виставку методичних матеріалів, вивісити список літератури тощо.

Успішність роботи засідання педагогічної ради значною мірою залежить від своєчасного й систематичного контролю з боку директора. Важливим фактором підвищення ефективності засідання педагогічної ради є якість доповіді.

Доповідь має містити в собі аналіз діяльності педагогічного колективу в цілому й окремих його членів щодо питання, яке розглядається, досягнень і недоліків у роботі учасників навчально-виховного процесу, матеріали спостережень і досліджень, об'єктивні й достовірні факти з життя школи, порівняні дані, обґрунтовані висновки і судження, які викликають позитивну реакцію колективу, забезпечують необхідний зворотній зв'язок зі слухачами. В основній частині доповіді необхідно викласти сутність теми педагогічної ради, на завершення зробити короткі висновки й сформулювати рекомендації щодо покращення роботи з відповідного питання. Якщо планується співдоповідь, то вона висвітлює частину питань теми; містить конкретний ілюстративний матеріал з теми засідання; розкриває окремий аспект чи фрагмент теми. Її завдання – посилити окремі положення доповіді, поглибити їх зміст, продемонструвати позитивні й негативні приклади з їх докладним аналізом.

Виступи повинні бути спрямовані на аналіз конкретних прикладів з особистого досвіду роботи; питань, розкритих у доповіді й співдоповіді. Кожне засідання слід починати з повідомлення про кількість присутніх і відсутніх членів педагогічної ради (вказати на причини їх відсутності). Потім затверджується порядок денний роботи засідання. Далі з інформацією про стан виконання рішення попередньої педагогічної ради виступає, як правило, директор (за інформацією жодних рішень педагогічної ради не приймає). У разі невиконання окремих пунктів рішення попередньої педагогічної ради колективу повідомляються причини й заходи щодо забезпечення їх виконання.

На ефективність роботи педагогічної ради впливає чітке дотримання регламенту (доповідь 25-30 хвилин, співдоповідь 10–15 хвилин, виступ 5-7 хвилин).

На результативність педагогічної ради також впливає оптимальність прийнятого рішення, в якому стисло викладається теоретична основа теми обговорення, дається її обґрунтування, чітко й точно формулює завдання, які ставляться перед учителями й адміністрацією школи, перераховуються шляхи й методи реалізації завдань із визначенням відповідальних осіб і строків виконання.

Для ведення протоколу засідань педагогічної ради обирається секретар. Рішення педагогічної ради приймаються простою більшістю голосів при наявності на засіданні не менше двох третин її членів. При рівній кількості голосів вирішальним є голос голови педагогічної ради школи.

Рішення педагогічної ради фіксується в спеціальному протоколі, сторінки якого нумеруються упродовж календарного року. У протоколі вказують такі реквізити: рішення педагогічної ради (назва виду документа), дата проведення педагогічної ради, заголовок до тексту, текст, підписи голови й секретаря засідання.

У вступній частині називаються прізвища й ініціали голови і секретаря засідання, кількість присутніх і відсутніх на засіданні, порядок денний засідання з переліком питань, які підлягають розгляду, із зазначенням доповідачів по кожному з них.

Основний текст протоколу викладається за розділами: "Слухали", "Виступили", "Постановили". Підписи голови й секретаря на протоколі є обов'язковими. Директор школи своїм наказом затверджує рішення педагогічної ради. У разі його незгоди з рішенням педагогічної ради він повідомляє про це відділ освіти міської (районної) державної адміністрації. Завідуючий відділом освіти виносить остаточне рішення із суперечливого питання. Рішення педагогічної ради повинно відображати суть питання, що обговорюється, кожний пункт формулюється чітко, лаконічно, коротко; вказується виконавець рішення (директор школи, заступник директора, вчитель, вихователь), визначають строки виконання пунктів рішення, а також шляхи контролю за їх реалізацією.

Для того, щоб рішення педагогічної ради було оптимальним, воно повинно відповідати таким вимогам: бути науково обґрунтованим, своєчасно прийнятим; природньо випливати із ситуації, що склалася; відповідати таким принципам: повага до особистості вчителя, учня, гуманізм, віра в людину; опора на її позитивні риси; бути результатом усвідомленого наукового аналізу ситуації і водночас оригінальним, нешаблонним; забезпечувати аргументованість, без якої рішення не має педагогічної цінності; висвітлювати суть питання, яке розглядається; мати оптимальну кількість пунктів (5-7); бути чітким, лаконічним, конкретним; адресувати кожний пункт рішення конкретно вчителеві чи групі вчителів із вказівкою, що і коли їм необхідно зробити; передбачити терміни виконання не більше 1,5–2 місяців, тобто до чергового засідання (у випадку, коли розглядаються стратегічні завдання, які вимагають довгострокового виконання); бути конструктивним, відображати єдині вимоги, розраховані на певний позитивний результат; забезпечувати розуміння необхідності рішення всіма виконавцями; враховувати індивідуальні можливості виконавців, особисті якості, здібності, досвід як основу для реального його виконання; чітко визначати організацію проміжного й підсумкового контролю за виконанням рішення; забезпечувати зняття з контролю виконаних рішень.

Рішення педагогічної ради ставиться адміністрацією на контроль, приймається адміністративне рішення (наказ по навчальному закладу), накреслюються шляхи реалізації його попередніх рішень дисциплінує педагогічний колектив, підвищує його відповідальність за розв'язання поставлених завдань, сприяє удосконаленню роботи школи.

Проведення засідань педагогічної ради є показником рівня творчої атмосфери в колективі, його професіоналізму. Директору школи слід пам'ятати, що на підвищення ефективності роботи педагогічної ради впливають такі фактори: знання і дотримання вимог нормативних документів, які регламентують діяльність педагогічної ради в навчальному закладі; знання теоретичних основ щодо ролі й функцій педагогічної ради; обізнаність із кращим досвідом підготовки і проведення засідання педагогічної ради; актуальність питання, яке розглядається, уміння творчо використовувати теорію і практику з проблеми, що обговорюється; реальність підготовки до засідання, наявність достатньої аналітичної інформації; дотримання демократичного стилю в управлінні школою, залучення до підготовки й проведення педагогічної ради широкого кола педагогів; дотримання професійної етики у спілкуванні з колегами: культура проведення засідання; активна, зацікавлена участь усього педагогічного колективу в організації і проведенні педагогічної ради; вміння спрогнозувати результати як фактор поліпшення навчально- виховного процесу в школі.

Алгоритм ведення засідання педагогічної ради:

• 1. Починати засідання у призначений час.
• 2. Доповісти про кількість членів педагогічної ради, присутніх та відсутніх, причини їх відсутності.
• 3. Затвердити відкритим голосуванням порядок денний.
• 4. Затвердити регламент роботи педагогічної ради та дотримуватись його.
• 5. Інформувати про виконання рішень попереднього засідання педагогічної ради.
• 6. Надати слово доповідачу, співдоповідачу, виступаючим.
• 7. Запропонувати виступаючим висувати конструктивні ідеї, корисні для всіх і реальні для виконання.
• 8. Стежити за реакцією членів педагогічної ради, увагою, дисципліною, сприяти їх участі в роботі засідання.
• 9. У разі потреби під час засідання коригувати виступи діловими репліками, спрямовувати виступаючого, дотримуватись порядку денного.
• 10. Не допускати закритих для обговорення тем, некоректних зауважень, бути толерантним, прислухатись до думки інших, критикувати конструктивно.
• 11. Підбити підсумки після обговорення проблеми, окреслити шляхи вирішення питання, що розглядається.
• 12. Зачитати проект рішення педагогічної ради і після внесення доповнень, змін, уточнень затвердити його відкритим голосуванням.
• 13. Оголосити закінчення роботи педагогічної ради.
• 14. Надати можливість членам педагогічної ради виступити з довідками, зауваженнями щодо ведення засідання.

Алгоритм реалізації рішень педагогічної ради:

• 1. Постановка рішення на контроль (занесення його до журналу контролю, книги наказів, картки контролю тощо).
• 2. Прийняття адміністративного рішення (видання наказу, проведення нарад, засідань методичних об'єднань тощо).
• 3. Розробка шляхів реалізації рішення (планування педагогічних заходів щодо його реалізації; складення графіків відкритих уроків; проведення теоретичних семінарів, навчально-методичних тренінгів; вивчення і впровадження кращого досвіду роботи й апробація різних педагогічних інновацій; проведення моніторингових досліджень тощо).
• 4. Організація проміжних форм контролю (відвідування уроків, факультативів, курсів за вибором, позакласних заходів; проведення директорських контрольних робіт, зрізів навчальних досягнень учнів, вивчення рівня їх розвитку та вихованості; анкетування, співбесіди з учнями, учителями, батьками тощо).
• 5. Аналіз стану реалізації рішень.
• 6. Зняття з контролю (інформування педагогічного колективу про остаточне виконання рішення педагогічної ради; відмітка про це в журналі або картці контролю).

Наведемо орієнтований перелік питань для обговорення на засіданнях педагогічної ради:

• – про роботу педагогічного колективу з реалізації стратегічних цілей освіти в Україні;
• – концепція і програма розвитку школи й завдань педагогічного колективу з їх реалізації;
• – психолого-педагогічний аналіз режиму роботи школи й прогнозування його ефективності;
• – система роботи педагогічного колективу з реалізації концепції національного виховання;
• – робота педагогічного колективу щодо виконання Закону України "Про мови";
• – система роботи педагогічного колективу щодо переходу на особистісно-орієнтовані педагогічні технології;
• – система внутрішньогоконтролю в школі;
• – аналіз роботи за навчальний рік та завдання.