Планування роботи школи

Невдале планування – це планування невдачі

Брайан Трейсі

Функція планування відіграє неабияку роль у діяльності закладу освіти, тому що складання плану завжди розглядають як початковий процес етапу управління. Планування передбачає вибір мети, розробляння шляху її досягнення та просування ним. Діяльність будь-якої системи без планування неможлива. Його основне призначення – стати засобом інтеграції зусиль людей, які діють в інтересах тієї системи, до якої їх включено.

Планування в управлінні – це конкретизація цілей та розробка стратегії і тактики дій. З точки зору управління планування полягає в розробці переліку послідовних дій для досягнення поставлених цілей. Це один із способів, за допомогою якого керівник формує єдиний напрямок зусиль трудового колективу на досягнення загальних цілей діяльності навчального закладу. Планування – це опис діяльності педагогічної системи, програма її функціонування. Тому планування є найважливішою умовою ефективного управління навчальним закладом.

Передумовою планування є прогнозування: виявлення об'єктивних тенденцій, стану й розвитку закладу в майбутньому, а також альтернативних шляхів розвитку та кроків їх здійснення. Прогноз повинен дати керівнику уявлення про напрямки розвитку, про способи досягнення мети, про результати дій. Прогноз – це органічна частина планування.

Цінність і важливість планування полягає в тому, що воно

• – дозволяє надати осмисленості будь-якій діяльності;
• – змушує постійно мислити перспективно (прищеплює працівникам здатність погоджувати щоденні дії з перспективами розвитку);
• – веде до чіткого формулювання задач і координації прийнятих рішень;
• – дозволяє виробити критерії контролю досягнутих результатів (установлює конкретні показники діяльності);
• – наочно демонструє взаємозв'язок функцій усіх підрозділів і виконавців;
• – робить школу більш підготовленою до різних змін.

Функція планування повинна базуватися на принципах:

• – об'єктивності, реалістичності, оптимальності: базування плану роботи школи на діагностичних даних і конкретних результатах роботи;
• – науковості: запровадження наукових досягнень сучасного шкільного управління та психолого-педагогічної науки у діяльності педагогічного колективу, урахування суспільних вимог у системі освіти;
• – принцип постановки мети та завдань: визначення мети діяльності школи й кінцевого результату;
• – послідовності: дотримання певної лінії діяльності з урахуванням результатів діяльності за попередні роки, із опертям на вже досягнуті результати;
• – демократизму: залучення до процесу планування всіх членів педагогічного колективу, батьків, учнівське самоврядування, всіх зацікавлених у роботі школи;
• – диференціації: полягає у ранжуванні й визначенні ключових моментів, головних суттєвих завдань щодо їхнього виконання;
• – педагогічної доцільності: обов'язкове врахування соціального замовлення на рівень підготовки й особистість випускника як члена суспільства;
• – координації: питання узгодження всіх видів планування в школі, підпорядкованість усієї діяльності досягненню єдиної мети;
• – повноти: план охоплює всі області діяльності й всі етапи дій і операцій;
• – точності: прагнення до максимальної точності параметрів, кількісних і якісних характеристик дій;
• – економічності: витрати на планування не повинні перевищувати очікуваний ефект від планованих дій;
• – безперервності: планування ефективне, коли воно ведеться безупинно як у часі, так і в просторі;
• – гнучкості: якщо плани виявилися недостатньо обґрунтованими, їх варто змінити;
• – єдності інтересів школи, її персоналу, учнів, батьків і суспільства;
• – масовості: обґрунтованими плани можуть бути тільки при участі в їхній розробці співробітників і виконавців, це стимулює осмислене виконання планів, а також дає можливість керівнику врахувати обставини, що йому не відомі.

Кінцева мета планування полягає в тому, щоб змоделювати бажаний майбутній стан школи, а також шляхи й засоби досягнення цього стану.

Усю різноманітність розроблюваних різними навчальними закладами планів можна класифікувати за такими ознаками:

• – за предметом планування: цілі, засоби, процеси;
• – за термінами: стратегічне (довгострокове) планування – 10 і більше (15-20) років, середньострокове – 1-5 років, короткострокове – до 1 року, поточне – квартал, місяць, тиждень, день, зміна;
• – за масштабами: держава, область, район, організація, структурний підрозділ тощо;
• – за сферами діяльності: виробнича, фінансова, трудові ресурси, освіта, охорона здоров'я.

У діяльності навчального закладу використовуються такі види планування:

• – перспективний план розвитку школи на 5 років;
• – перспективний план викладання навчальних предметів;
• – план навчально-виховної роботи на рік;
• – план перевірки викладання навчальних предметів на рік;
• – графічний план організаційної, методичної і позакласної роботи;
• – план-графік внутрішноьшкільного контролю;
• – план роботи над науково-методичною проблемою;
• – плани роботи з охорони праці й безпеки життєдіяльності;
• – плани роботи різних шкільних об'єднань;
• – план роботи органів учнівського самоврядування.

У залежності від характеру й спрямованості вирішуваних задач розрізняють три види планування: стратегічне, тактичне (середньострокове) й оперативне (поточне).

Стратегічне планування являє собою процес створення і підтримки відповідності між цілями школи, її потенційними можливостями й навколишнім середовищем. Воно охоплює період 10-15 років, має віддалені наслідки, впливає на функціонування всієї системи управління і базується на величезних ресурсах. Планування на такий тривалий період в умовах ринку відрізняється великим ступенем невизначеності й не може орієнтуватися на досягнення кількісних показників, тому в стратегічних планах обмежуються лише найважливішими якісними показниками.

Загальний стратегічний план варто розглядати як програму, яка направляє діяльність навчального закладу протягом тривалого періоду часу, усвідомлюючи, що постійно мінлива й конфліктна ділова та соціальна обстановка робить коригування неминучим.

Середньострокові (тактичні) плани звичайно складаються на п'ятирічний період, що збігається з періодом відновлення технологій.

Поточне (оперативне) планування полягає в детальній розробці оперативних планів як для навчального закладу в цілому, так і для окремих підрозділів. Як правило, це календарні плани, що являють собою детальну конкретизацію цілей і задач, визначених стратегічними й тактичними планами.

Чітке, конкретне планування навчально-виховної роботи школи – важлива умова її успішної діяльності. Воно забезпечує цілеспрямованість у роботі всіх підрозділів, створює умови для організованої роботи педагогічного та учнівського колективів, раціонального використання часу й інших можливостей і резервів.

Розрізняють перспективне, річне й поточне планування діяльності школи. В усіх видах планування враховують зовнішню і внутрішню інформацію. До зовнішньої належать вказівки державних і відомчих органів щодо завдань сучасної школи, про зміст навчання і виховання підростаючого покоління. Внутрішня інформація містить необхідні відомості про попередню діяльність школи, досягнення, недоліки й труднощі в роботі педагогічного колективу та ін.

• 1. Перспективний план розробляється, як правило, на п'ять років на основі глибокого аналізу роботи школи за останні роки. Мета плану – визначити найважливіші орієнтири, головні напрями розвитку навчального закладу на наступні роки. Важливо мати перспективний план розвитку школи, який би охоплював:
  • – аналіз роботи школи за попередній період;
  • – визначення важливих завдань на новий період;
  • – зміни контингенту учнів і класів-комплектів;
  • – організаційно-педагогічні проблеми розвитку школи;
  • – головні напрями вдосконалення навчально-виховної роботи;
  • – роботу з педагогічними кадрами;
  • – адміністративно-господарську діяльність і зміцнення матеріально-технічної бази.

Воно забезпечує цілеспрямовану діяльність керівництва школи й педагогічного колективу, допомагає раціонально розподілити сили, уникнути повторення в річних планах тих самих заходів. Його структура може бути довільною.

У перспективному плані визначаються такі аспекти роботи:

• – попереднє комплектування класів на підставі обліку учнів у мікрорайоні (контингент учнів за роками і необхідна кількість класів);
• – добір педагогічних кадрів (орієнтовна потреба в учителях різного профілю);
• – зміцнення навчально-матеріальної бази з метою поліпшення умов праці вчителів і дітей (ремонтні роботи, обладнання кабінетів, придбання наочних посібників, технічні засоби навчання, літератури, спортивного обладнання, господарчих матеріалів, шкільних меблів, благоустрій території);
• – графік підвищення кваліфікації вчителів шляхом курсової перепідготовки;
• – атестація вчителів;
• – робота з батьками (єдиний батьківський день по закладу, університет педагогічних знань, психолого- педагогічний консультаційний пункт, загальні й класні збори, засідання батьківського комітету, відвідування учнів уроку, індивідуальна робота з батьками за регламентом).
• 2. Річний план. Єдиним документом у плануванні роботи загальноосвітнього навчального закладу є річний план. Він складається за участю всього педагогічного колективу закладу. До складання річного плану приступають у кінці навчального року. На серпневому засіданні педагогічної ради обговорюється і затверджується річний план роботи школи.

Форма складання річного плану роботи школи довільна. Розділи річного плану доцільно привести у відповідність до структури Закону України "Про загальну середню освіту". У плані дається глибокий аналіз навчально-виховної роботи за минулий і визначаються основні завдання на новий навчальний рік.

Річний план роботи школи може мати такий зміст:

• 1. Вступ. Аналіз виконання плану за минулий навчальний рік. Головні завдання і проблеми, над вирішенням яких працюють педагогічний і учнівський колективи.
• 2. Забезпечення прав особистості на освіту. Оперативний облік дітей шкільного віку. Охоплення їх навчанням. Охоплення навчанням випускників основної середньої школи. Виявлення і влаштування дітей з психофізичними вадами, робота педагогічного колективу щодо захисту прав та інтересів неповнолітніх, допомога відстаючим. Створення умов для систематичного відвідування школи й запобігання відсіву учнів. Організація медичного нагляду та роботи груп подовженого дня. Раціональне використання фонду загального навчання. Ведення шкільної документації.
• 3. Управління підвищенням професійної кваліфікації вчителів. Внутрішньошкільна методична робота. Координація її змісту з підготовкою на курсах, самоосвітою. Загальношкільні, колективні й індивідуальні форми роботи з педагогічними кадрами. Організація роботи методичних об'єднань, психолого-педагогічних семінарів. Створення творчих груп, упровадження в практику роботи педагогічного колективу досягнень психолого-педагогічної науки й передового педагогічного досвіду. Організація шкіл передового педагогічного досвіду, дискусій, семінарів, консиліумів, творчих звітів. Проведення оглядів-конкурсів, методичних виставок, місячників методичної роботи, предметних місячників. Підготовка методичних розробок. Стажування молодих спеціалістів, наставництво. Творчі зв'язки з райметодкабінетом. Організація проведення відкритих уроків. Проведення конференцій і педчитань. Узагальнення і поширення досвіду роботи вчителів. Забезпечення проходження курсової підготовки. Атестація педагогічних кадрів. Лекції з проблем філософії, психології, педагогіки, культури, етики, естетики.
• 4. Керівництво педагогічним процесом. Заходи щодо організації початку і закінчення навчального року. Комплектування класів, призначення класних керівників, вихователів груп подовженого дня, керівників гуртків, завідувачів кабінетами. Розподіл педагогічного навантаження, складання розкладу уроків, факультативних і гурткових занять, графіків навчальних екскурсій, контрольних робіт. Організація планування навчально-виховної роботи школи. Використання методів навчання, які активізують пізнавальну діяльність учнів. Організація і проведення випускних і перевідних екзаменів. Позаурочна робота. Робота факультативів, предметних гуртків, олімпіади, тематичні вечори, екскурсії. Проведення додаткових занять, консультацій. Запровадження комп'ютеризації навчання.
• 5. Організація підвищення якості виховного процесу. Заходи щодо забезпечення спільної роботи школи, сім'ї, громадськості й трудових колективів з виховання учнів. Спільна робота школи зі Службою у справах неповнолітніх і кримінальною міліцією у справах неповнолітніх. Організація медичних оглядів учнів, їх медичного обслуговування і профілактичної роботи із запобігання захворюванням. Санітарно-гігієнічна пропаганда. Заходи з проти нікотинової, проти алкогольної і проти наркотичної пропаганди. Заходи з фізкультурно-оздоровчої та спортивно-масової роботи. Організація індивідуальної виховної роботи з учнями. Вивчення індивідуальних особливостей учнів, їх нахилів, здібностей, уподобань. Перелік загальношкільних виховних заходів з відзначення дат календаря, важливих суспільно- політичних подій. Діяльність учнівських організацій, класних колективів.
• 6. Соціально-економічна діяльність школи. Зміцнення і раціональне використання навчально-матеріальної оази, заходи з дотримання техніки безпеки, санітарії, гігієни. Заходи з допризовної підготовки й військово-патріотичного виховання. Заходи з професійної орієнтації. Спільна робота школи та позашкільних установ щодо організації дозвілля учнів. Трудове навчання і виховання. Суспільне й сімейне виховання. Підготовка й проведення капітального (поточного) ремонту шкільного комплексу, складання проектно-кошторисної документації. Визначення з відділом освіти розмірів асигнувань, позабюджетних надходжень. Встановлення термінів завершення ремонту й порядку прийому відремонтованих приміщень. Здійснення забудов різного призначення. Інвентаризація майна й проведення заходів, спрямованих на вдосконалення матеріальної бази. Поповнення, зміцнення і розширення навчально-матеріальної бази школи. Забезпечення санітарно-гігієнічного режиму в приміщеннях школи, озеленення шкільної садиби, дотримання температурного режиму. Організаційні заходи з вивчення учнями, педагогами й технічними працівниками нормативних документів щодо збереження життя і здоров'я учнів. Створення умов для однозмінного навчання, для роботи груп подовженого дня. Оснащення навчальних кабінетів новим устаткуванням, навчальними посібниками, обчислювальною технікою, комп'ютерами. Розробка заходів щодо дотримання чистоти й зразкового порядку в навчальних приміщеннях. Підготовка їдальні до нового навчального року, оновлення її технологічного обладнання. Облаштування території школи (озеленення, впорядкування спортивного комплексу, ігрових майданчиків та ін.). Забезпечення протипожежної безпеки й інші заходи, пов'язані з охороною праці. Заходи, пов'язані з удосконаленням роботи за новим господарським механізмом. Дотримання техніки безпеки в майстернях, кабінетах, на спортивних майданчиках.
• 7. Демократизація і координація внутрішньошкільного контролю. Контроль за станом навчально-матеріальної бази. Контроль за рівнем знань, умінь і навичок учнів, за рівнем їх вихованості. Контроль за станом планувальної та облікової документації. Організація контролю за виконанням державних законодавчих актів, наказів і розпоряджень Міністерства освіти і науки України, місцевих органів влади, пропозицій інспекторських перевірок, рішень педагогічної ради, власних наказів і розпоряджень. Виконання різних форм контролю з метою підвищення його ефективності, впливу на рівень і результативність навчально-виховного процесу. Перевірка й затвердження планів навчально-виховної роботи вчителів, усіх ланок діяльності школи, аналіз виконання навчальних планів і програм, викладання окремих предметів, ефективності уроків. Запровадження системи роботи вчителів, класних керівників. Здійснення оперативного контролю за станом техніки безпеки й охорони праці, пожежної безпеки, запобігання травматизму та нещасним випадкам з дітьми. Шдсумки й результативність внутрішньошкільного контролю. Тематика й терміни проведення педагогічних рад і наказів по школі.

Наведена структурна схема є орієнтовною. Школи набули чималого досвіду планування роботи на рік, і багато з них виробили власні схеми структури плану. Форми річного плану також довільні. Найпоширенішою є така:

Існує декілька етапів підготовки річного плану.

На першому етапі (перша навчальна чверть поточного навчального року) директор школи, його заступники, керівники шкільних служб розпочинають збір інформації про хід і результати педагогічного процесу, проводять її аналіз.

На другому етапі (друга навчальна чверть) під керівництвом директора школи створюється ініціативна група по розробці й коректуванню структури проекту плану, визначаються джерела та форми збору необхідної інформації.

На третьому етапі (третя навчальна чверть) аналізується одержана інформація, виявляються причини труднощів і шляхи їх подолання в перспективі.

На четвертому етапі (кінець четвертої чверті) проект плану обговорюється на спільному засіданні педагогічної ради й ради школи. Остаточно план коректується і затверджується на першому засіданні педагогічної ради у новому навчальному році.

У кінцевому результаті підготовча робота забезпечує: 1) достовірні знання про рівень, на якому знаходиться школа до початку планування, 2) чітке уявлення про той рівень, до якого необхідно піднімати роботу протягом запланованого періоду, 3) вибір ефективних шляхів і засобів запланованої діяльності.

Після закінчення навчального року, врахувавши його підсумки, на основі зібраного матеріалу складають план роботи школи на наступний навчальний рік.

• 3. Поточне планування. Воно визначає програму діяльності окремих підрозділів і виконавців на певні терміни упродовж навчального року. Передбачає складання:
• 1. Розкладу уроків, шкільних гуртків, спортивних секцій.
• 2. Календарних і поурочних планів учителів, планів виховної роботи класних керівників, вихователів груп подовженого дня.
• 3. Планів роботи методичних об'єднань, інших форм методичної роботи, які працюють на базі школи.
• 4. Плану роботи шкільної бібліотеки.
• 5. Плану роботи батьківського комітету.
• 6. Плану-календаря навчально-виховного процесу, в якому зазначаються загальношкільні заходи.

Розклад уроків. Розклад занять в школі є одним із найважливіших і діючих видів планування навчально-виховної роботи, основним організаційним документом, що визначає роботу учнівського й учительського колективів, адміністрації і всієї школи загалом. Правильно складений розклад занять значною мірою визначає організацію навчально-виховного процесу в школі, зайнятість педагогів і учнів. Складає розклад занять заступник директора школи з навчально-виховної роботи. Він повинен добре вивчити навчальний план, за яким працює школа, знати відомості про навчальне навантаження вчителів. Раціональна складений розклад занять сприяє ефективності навчально-виховного процесу, зниженню і ліквідації перевантажень учнів, підвищенню працездатності учнів і вчителів.

Поурочний план є робочим документом учителя і може бути складений у вигляді конспекту, тез, таблиці тощо. В ньому відображають мету, завдання і головні положення змісту уроку, його етапи, відповідні їм методи й прийоми організації навчальної діяльності учнів. Багато вчителів мають розгорнуті конспекти або тематичні розробки уроків, складені в попередні роки, можуть з дозволу директора школи користуватися ними як поурочним планом, вносячи за необхідності доповнення й корективи.

Плани роботи класних керівників, вихователів груп подовженого дня, педагогів-організаторів, бібліотекарів, а також керівників методичних об'єднань, гуртків, спортивних секцій складають на період, визначений педагогічним колективом, у довільній формі, вони не підлягають обов'язковому затвердженню директором школи.