Повна версія

Головна arrow Педагогіка arrow Управління початковою школою

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

Планування й організація внутрішньошкільного контролю в школі

Парадоксально, але керівник збільшує свій контроль, надаючи іншим частину своєї влади

Арнолд Таннебаум

Для забезпечення системи і єдності вимог

внутрішньошкільного контролю директор спільно зі своїми заступниками складає плани контролю на півріччя, місяць, тиждень), в яких зазначає, хто із керівних працівників школи, коли із якою метою, який вид перевірки і якими методами здійснюватиме. У таких планах передбачено можливість спільного відвідування уроків і позакласних занять керівниками школи, залучення до участі в контролі керівників методичних об'єднань, досвідчених учителів, класних керівників.

Внутрішньошкільний контроль планується заздалегідь. Керівники школи розподіляють між собою сфери діяльності для контролю залежно від свого фаху. Тому директорові школи, якщо його спеціальність, наприклад, фізика, доцільніше зосередитися на контролі вчителів, що викладають предмети фізико-математичного циклу; коли, наприклад, його заступник з навчальної роботи історик, він перевіряє діяльність учителів гуманітарних предметів; заступник з виховної роботи – роботу класних керівників тощо. Водночас кожному з них слід вивчати роботу всіх учителів і вихователів, що потребує детальної підготовки до кожного контрольного заходу.

Планування внутрішньошкільного контролю передбачає такі кроки:

  • 1. Сформувати мету та завдання контролю.
  • 2. Визначити об'єкти та суб'єкти контролю.
  • 3. З'ясування умов контролю: ресурси часу, кадрів, матеріально-технічних, фінансових (визначити їх обсяг, спрямування, якість).
  • 4. Визначити методики, методи та форми здійснення контролю.
  • 5. З'ясувати технологію кількісного та критеріїв якісного оцінювання результатів контролю.
  • 6. Установити форми узагальнення результатів контролю.
  • 7. Передбачити можливості корекції й оперативного регулювання результатів контролю.
  • 8. Узгодити системи контролю та стимулювання.
  • 9. Підготувати наказ про організацію внутрішньо шкільного контролю.

Динамічний процес внутрішньошкільного контролю вимагає визначення умов для його ефективного здійснення. Зазначено деякі з них:

  • – створення цілісної системи інформації, яка складається з двох блоків; а) соціального замовлення для школи, тобто визначення найбільш важливих завдань, які випливають з основних положень нормативних і директивних документів про освіту; б) інформація про особливості й стан роботи конкретного педагогічного колективу;
  • – висока компетентність, культура осіб, які безпосередньо здійснюють контроль;
  • – вивчення ділових і професійних якостей членів педагогічного колективу, стилю роботи, рівня підготовки, недоліків і переваг;
  • – здатність членів шкільної адміністрації не тільки виявляти недоліки в організації навчально-виховного процесу, але й знаходити, виявляти все позитивне в роботі педагогів, акцентуючи увагу саме на досягненнях у діяльності вчителів;
  • – дієвість контролю, упровадження елементів передового педагогічного досвіду в кожному конкретному випадку;
  • – залучення до здійснення контролю керівників методичних об'єднань, членів методичної ради школи, вивчення громадської думки про школу;
  • – продумана система морально-матеріального стимулювання, створення сприятливого психологічного клімату в колективі, формування і розвиток моральної зрілості педагогічного колективу;
  • – забезпечення наукової організації праці в педагогічному колективі, створення належних соціально-психологічних умов.

Алгоритм здійснення внутрішньошкільного контролю складається із кількох етапів, які упорядковують контролю вальну діяльність, що позначається на її ефективності.

Перший етап – підготовчий:

  • – постановка мети, завдань, вибір об'єктів і суб'єктів контролю;
  • – планування контролю;
  • – розробляння (відбір) правил, норм, стандартів для здійснення контролю;
  • – вироблення критеріїв оцінювання;
  • – визначення форм узагальнення результатів контролю.

Другий етап – організація контрольної діяльності:

  • – визначення термінів контролю;
  • – відбір форм, методів контролю;
  • – розробляння матеріалів для здійснення контролю: анкет, тестів, контрольних робіт тощо;
  • – ознайомлення об'єктів контролю з метою, завданнями, строками контролю, критеріями оцінювання їхньої діяльності, формами, методами контролю, формою узагальнення результатів контролю.

Третій етапбезпосереднє здійснення контролю:

  • – перевірка, облік, оцінювання;
  • – узагальнення результатів контролю.

Четвертий етапаналіз результатів контролю:

  • – співставлений результатів контролю із визначеними нормами, стандартами;
  • – оцінювання результатів за визначеними критеріями;
  • – з'ясування відхилень від стандартів і норм;
  • – установлення причин відхилень від стандартів і норм;
  • – повідомлення результатів контролю об'єкта, узгодження позицій.

П'ятий етапкорекція результатів контролю:

  • – перевірка стандартів і норм на надійність і валідність;
  • – перевірка методики й технології контролю, її ефективність;
  • – перевірка ступеня компетентності суб'єкта контролю;
  • – якісне оцінювання діяльності об'єкта контролю;
  • – складання довідок, розпоряджень, наказів, рекомендацій за результатами контролю;
  • – самоаналіз контрольно-аналітичної діяльності керівником;
  • – перевірка виконання рішень, наказів, рекомендацій за результатами контролю.
 
<<   ЗМІСТ   >>