Повна версія

Головна arrow Педагогіка arrow Управління початковою школою

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

Колективні форми

Управлінню, як і плаванню, неможливо навчитися по книгам

Генрі Мінцберг

Колективні форми методичної роботи:

Методичні об'єднання учителів, під якими розуміються об'єднання вчителів як одного предмета, так і декількох, котре націлене на конкретне переосмислення загально-дидактичних, загально-педагогічних положень стосовно конкретного уроку або виховного заходу.

При наявності в школі не менше 5 вчителів одного й того ж предмета створюються шкільні методичні об'єднання (предметні). Якщо такої кількості вчителів-предметників або вчителів початкових класів у школі немає, то тоді утворюються міжшкільні методичні об'єднання з центром в одній зі шкіл, а коли вчителів з даного предмета (наприклад, французької або польської мови) є лише декілька в районі або області, то тоді можуть створюватися районні або обласні методичні об'єднання вчителів з даного предмета. Крім предметних методичних об'єднань, у школі створюються методичні об'єднання класних керівників, а в школах-інтернатах – методичні об'єднання вихователів. Для вчителів початкових класів створюється єдине методичне об'єднання, на якому розглядаються питання навчання молодших школярів й організації виховної роботи з ними. Якщо в школі початкових класів багато (25-30), то можуть утворюватися окремі методичні об'єднання вчителів перших класів, других класів, третіх класів, четвертих класів.

Засідання методичних об'єднань проводиться, як правило, один раз на чверть. Форма планування роботи методичного об'єднання довільна. У плануванні потрібно враховувати конкретні умови кожної школи: досвід роботи вчителів, їх здібності, інтереси, підсумки успішності учнів з даного предмета.

Робота методичних об'єднань може проводитися за такими напрямками:

  • – вивчення питань теорії предмета, що викладається, оволодіння його науковою методологією;
  • – ознайомлення з новими програмами й підручниками, з'ясування їхніх особливостей і вимог; вивчення нових складних програмних тем з використанням додаткового наукового матеріалу;
  • – поглиблене вивчення методики викладання певного навчального предмета; випереджальний розгляд питань методики вивчення найбільш складних розділів програми з демонстрацією відкритих уроків, підготовлених досвідченими вчителями (ними ж можуть бути зроблені методичні розробки уроків зі складних тем);
  • – вивчення положень дидактики, теорії виховання, їх практичного застосування;
  • – вивчення вікової і педагогічної психології, психолого- педагогічних особливостей дітей різних вікових груп;
  • – інформація про нові книги з предмета, методичні рекомендації, статті у педагогічній пресі щодо змісту й методики навчально-виховної роботи з предмета;
  • – систематичне вивчення рівня знань, умінь і навичок учнів з предмета;
  • – позакласна й позашкільна робота з учнями щодо предмета (див. додатки В-Л).

Постійно діючи й епізодичні семінари спрямовані на вдосконалення методичної майстерності як досвідчених, так і молодих учителів, які мають недостатній досвід роботи, на вдосконалення організаторських умінь керівників шкіл.

Епізодичні семінари зумовлені терміновою потребою у розв'язанні окремих проблем у роботі вчителів, вихователів, керівників шкіл і проводяться один або два рази в рік. Такі семінари можуть проводитися для тих вчителів-предметників, вчителів початкових класів, вихователів груп подовженого дня шкіл області, району, які одержали рекомендації за результатами атестації, для керівників районних методичних об'єднань, директорів, заступників директорів середніх загальноосвітніх навчальних закладів. Тематика семінару для вчителів, які одержали рекомендації за результатами атестації, визначається на основі зауважень атестаційної комісії і може бути такою: "Шляхи підвищення ефективності уроку", "Форми організації самостійної роботи учнів на уроці", "Індивідуалізація навчальної роботи на уроці", "Виховання в учнівської молоді почуття патріотизму" та ін.

Для директорів шкіл на епізодичних семінарах можуть розглядатися такі питання: "Наукові основи організації внутрішньо шкільного керівництва й контролю", "Оптимізація роботи заступника директора школи з навчально-виховної роботи" та ін.

Постійно діючи семінари, як правило, плануються на один рік. Періодичність занять – один раз на місяць або чверть. Тематика постійно діючих семінарів визначається тими завданнями, які ставить держава перед школою для вдосконалення навчально-виховного процесу.

Науково-педагогічні конференції і педагогічні читання – своєрідна форма підбиття підсумків роботи колективу школи, окремих педагогів над актуальними методичними проблемами, виявлення та узагальнення кращого практичного досвіду. Тематика науково-практичних конференцій визначається тими завданнями, які ставить суспільство перед школою, потребами педагогічних колективів шкіл. Наприклад, тематика науково-практичних конференцій може бути такою: "Шляхи підвищення ефективності уроку", "Активізація пізнавальної діяльності школярів", "Формування національної свідомості учнівської молоді", "Диференціація навчання учнів", "Розвиток пізнавальної самостійності молодших школярів", "Оптимізація навчально-виховного процесу в школі" та ін.

Тема науково-практичної конференції визначається заздалегідь – за 3-5 місяців (залежно від виду конференції: районна, обласна, республіканська). Тривалість роботи конференції, як правило, 1-2 дні. Структура роботи науково- практичної конференції зазвичай така: пленарне засідання, на якому розглядаються основні питання даної проблеми. Із доповідями на пленарному засіданні виступають керівники органів освіти (міністр чи заступник міністра освіти, начальник відділу управління міністерства освіти, начальник управління освіти, завідувач відділом освіти, провідні науковці, вчені вузів, вчителі-новатори, досвідчені вчителі та ін.); робота в секціях: планується 4-5 секцій з окремих напрямків вирішення даної проблеми. На секційних засіданнях вчителі обмінюються досвідом роботи, спостерігають і обговорюють навчальні й виховні заняття, вносять конкретні пропозиції щодо ефективного розв'язання обговорюваного питання.

На підсумковому пленарному засіданні заслуховують звіти керівників секцій, обговорюють і приймають рекомендації науково-практичної конференції з даної проблеми.

Читацькі й глядацькі конференції. Предметом обговорення на читацькій конференції, як правило, стають найбільш значні твори художньої або публіцистичної літератури, або педагогічні книги, або статті, що викликають особливий інтерес. На глядацьких конференціях обговорюються колективно переглянуті кінофільми, театральні вистави, телевізійні програми, присвячені школі.

Школи передового педагогічного досвіду, групове наставництво. Створюються при школах за наявності одного або декількох учителів-майстрів педагогічної праці, носіїв передового досвіду й служать для передачі досвіду, його опанування іншими вчителями. Школа передового педагогічного досвіду сприяє підвищенню кваліфікації педагогічних працівників, впровадженню передового педагогічного досвіду. Створюється вона за пропозицією педагогічної ради школи, рай(міськ)методкабінету, обласного інституту післядипломної освіти.

Керівником школи передового педагогічного досвіду є досвідчений вчитель, або особа, досвід роботи якої схвалений і рекомендований для впровадження. Слухачі школи (5-10 осіб) передового педагогічного досвіду працюють за планом, складеним керівником школи з допомогою працівників рай(міськ)методкабінету, обласного інституту післядипломної освіти, з періодичністю одне заняття на місяць.

Основними формами роботи школи передового педагогічного досвіду є лекції, семінарські заняття, самостійна робота (опрацювання літератури, застосування слухачами окремих форм, методів, прийомів і засобів роботи), відвідування керівником школи занять у слухачів.

Методичні виставки, бюлетені, стінгазети. У школах з розвиненою системою методичної роботи обладнуються методичні кабінети. Перевагою цієї форми є можливість зібрати великий матеріал, представити його за допомогою наочних засобів: стендів, постійних або змінних виставок, методичних бюлетенів і т. ін.

Рольова гра. Стосовно методичної роботи – це ігровий процес, у якому бере участь група педагогів, причому кожний імітує діяльність або учителя на уроці, або учнів, або завуча, або інспектора, а результатом цього процесу повинні стати нові методичні навички й прийоми, що збагачують усіх учасників.

Мозковий штурм, методичний ринг. Він організовується з метою термінового розв'язання складної навчально-методичної проблеми. Особливістю його є максимальна концентрація уваги педагогів на даній проблемі, активна участь усіх учасників у її обговоренні.

Методичний фестиваль – це колективна форма пропаганди передового педагогічного досвіду, це разовий багатоплановий захід, сценарій якого залежить від мети проведення, рівня підготовленості педагогічних і методичних працівників.

Відкриті уроки й позаурочні заходи. Ця форма методичної роботи дає можливість показати особливості використання вчителем форм, методів і прийомів роботи на уроці, розв'язання окремих педагогічних проблем (здійснення навчальної роботи на уроці, реалізація індивідуального й диференційованого підходів до учнів, активізація пізнавальної діяльності школярів та ін.).

Відкриті уроки – це спеціально підготовлені уроки, які проводять як учителі-методисти, старші вчителі, так і молоді вчителі. Спостереження відкритих уроків допомагає заглянути в творчу лабораторію вчителя.

Методичні оперативки. Завдання методичних оперативок (оперативних нарад) – підвищення наукового рівня педагогічної роботи, попередження можливих помилок, виправлення допущених недоліків у роботі. Змістом їх роботи є ознайомлення вчителів з новими досягненнями в педагогіці, психології, методик викладання, з передовим педагогічним досвідом, з новими наказами, методичними листами Міністерства освіти і науки України, з результатами перевірки стосовно дотримання у школі єдиного мовного режиму, ведення класних журналів та ін.

Методичні оперативки не повинні займати багато часу. Вони можуть проводитися до уроків, на великих перервах, між змінами, після уроків як з усіма вчителями школи, так і з окремими групами вчителів. Окремі питання методичних оперативок передбачаються у річному плані роботи школи, у планах роботи методичних об'єднань.

На методичні оперативки виносяться питання, які неможливо передбачити заздалегідь, з якими потрібно оперативно ознайомити вчителів: цікава стаття в педагогічному журналі, новий наказ Міністерства освіти і науки України чи управління освіти і науки, відділу освіти, новий методичний прийом чи наочний посібник, який заслуговує на увагу. Періодичність проведення методичних оперативок диктується практичною необхідністю. Проводить їх, в основному, заступник директора з навчально-виховної роботи.

Робота творчих (проблемних) груп. Творчі групи можуть працювати в системі шкільних, міжшкільних предметних методичних об'єднань, а також на базі рай(міськ)методкабінету.

До складу таких груп входять теоретично підготовлені, досвідчені, творчі вчителі (8-10 осіб).

Завданням творчих груп є розв'язання актуальних проблем навчально-виховного процесу (наприклад, особливості роботи за новою програмою, підручником, створення на уроці проблемних ситуацій, формування загально пізнавальних умінь і навичок учнів початкових класів, наукова організація праці учнів та ін.), які є новими в педагогічній теорії і практиці, тобто робота їх носить випереджальний характер.

У діяльності творчих груп використовуються як теоретичні, так і практичні форми роботи. До теоретичних форм відносять спільне вивчення навчальних програм, ознайомлення з підручниками, посібниками, з новинками психолого-педагогічної і методичної літератури, з вибором оптимальних форм, методів і прийомів навчальної діяльності на уроці. Можуть використовуватись такі практичні форми роботи: спільна розробка складних у методичному плані типів уроків, нестандартних форм організації навчально-виховної діяльності, спостереження уроків, підбір завдань, вправ тощо.

Тривалість роботи творчих груп залежить від складності тієї проблеми, над розв'язанням якої вона працює. Це може бути 1-2 роки.

Опорна школа має відповідну навчально-матеріальну базу, досвідчених і творчо працюючих педагогів, домагається високих результатів у навчанні й вихованні учнів.

Керівництво методичною роботою в опорній школі здійснює методична рада, до складу якої входять директор опорної школи (голова ради), найбільш досвідчені директори й заступники директорів шкіл, керівники методичних об'єднань, вчителі методисти, старші вчителі, працівники рай(міськ)методкабінету, заступник голови.

Змістом методичної роботи опорної школи з педагогічними працівниками є вдосконалення форм і методів навчання і виховання, організації позакласної і позашкільної виховної роботи, взаємозв'язку школи й сім'ї, впровадження у практику роботи досягнень педагогічної науки й передового педагогічного досвіду, здійснення внутрішньо шкільного контролю і надання методичної допомоги вчителям, вихователям.

Основними формами роботи опорної школи є індивідуальні та групові консультації, стажування, спостереження та аналіз навчальних занять і позакласних заходів, науково-практичні конференції, педагогічні читання, семінари-практикуми тощо.

Творчі звіти вчителів. Така форма методичної роботи, в основному, використовується під час проведення атестації педагогічних працівників. На педагогічній раді вчитель звітне про результати навчально-виховної роботи, ділиться своїми знахідками, методичними доробками, знайомить колег з власним досвідом, роздатковим і дидактичним матеріалом, сценаріями найбільш вдалих заходів.

Тижні педагогічної майстерності – це своєрідний звіт досвідчених вчителів, вчителів-методистів, старших вчителів про свою роботу. У програму тижня входить: проведення відкритих уроків, позакласних виховних заходів майстрами педагогічної праці, виставка наочних посібників, дидактичного матеріалу, учнівських зошитів, творчих робіт учнів. Завершує методичний тиждень підсумкова конференція, наприклад, "Оптимальний вибір методів навчання", "Цілісний підхід до формування національної свідомості учнів".

Експериментальний педагогічний майданчик. Мета створення експериментального педагогічного майданчика – це реалізація соціально-педагогічних ініціатив, спрямованих на оновлення змісту освіти, впровадження принципово нових технологій у практику закладів освіти. Автором таких ініціатив може бути будь-яка особа, а також заклад освіти, установа, кооператив, громадська організація тощо.

Для створення майданчика автор ініціативи оформляє заяву, в якій відображає основні ідеї експерименту, умови його проведення; очікувані результати; план програми дослідження; характер і межі змін в існуючій практиці освіти; попередні розрахунки матеріально-технічного, економічного, кадрового і наукового забезпечення експерименту.

Рішення про відкриття майданчика приймається експертною комісією після проходження спеціальної експертизи, в ході якої визначається відповідність ініціативи меті розвитку освіти.

Положенням визначено пріоритетні напрями діяльності майданчика: випробування нових концепцій освіти й виховання; впровадження нового змісту освіти (навчальних планів, програм, нових підручників); розробка й експериментальна перевірка результативності державного компонента змісту освіти; створення нових моделей навчальної діяльності; розробка нових методів і засобів виховання учнів; створення нових схем управлінської діяльності, спрямованих на розвиток освіти.

Підсумки діяльності експериментального педагогічного майданчика оформляються у письмовій формі й подаються до відповідного органу державного управління освітою, який видає їх у вигляді методичних рекомендацій, листів чи інших документів.

Мікрогрупа – це колективна форма методичної роботи, до складу якої входять люди, об'єднані виключно на добровільній основі, й критерієм такого об'єднання є їх психологічна сумісність, інтерес до однієї педагогічної проблеми. Такі групи утворюються тоді, коли потрібно освоїти певну концепцію, теорію, методику. Спочатку кожний член групи самостійно вивчає теоретичний матеріал, потім обговорюють його колективно, доповнюють, коригують, реалізують дану ідею практично у своїй роботі. Освоївши нову ідею, мікрогрупа розпадається.

Ініціативні групи. Вони утворюються під час проведення великих методичних заходів (педагогічної ради, педагогічних читань, конференцій тощо). Зміст роботи ініціативної групи педагогів полягає у вивченні стану конкретної проблеми навчально-виховної і методичної роботи, узагальненні думок і виробленні рекомендацій, підготовці проекту рішень, а в ході проведення самих заходів – в організації дискусії.

Методичний кабінет школи. Основні завдання методичного кабінету школи: надання практичної допомоги вчителям, вихователям, класним керівникам у формуванні їх педагогічної майстерності; координація методичної роботи в школі; пропаганда досягнень психолого-педагогічної науки й передового педагогічного досвіду роботи вчителів і педагогічних колективів.

Керівництво роботою шкільного методичного кабінету може здійснювати рада кабінету, обрана з числа вчителів- методистів, досвідчених вчителів, яка працює під керівництвом заступника директора школи з навчально-виховної роботи. Рада методичного кабінету організовує роботу для стажування молодих учителів, координує діяльність методичних об'єднань школи, допомагає вчителям у проведенні методичних заходів, організовує і проводить виставку нових наочних посібників, знайомить учителів з новинками психолого-педагогічної літератури, передовим педагогічним досвідом тощо.

Методична рада школи. У великих школах утворюється методична рада, яка координує всю методичну роботу, що ведеться в школі. До складу методичної ради входять керівники шкільних методичних об'єднань, шкіл передового педагогічного досвіду, творчих груп, найбільш досвідчені учителі, вчителі-новатори. Склад методичної ради затверджує педагогічна рада школи, а очолює її роботу заступник директора школи з навчально-виховної роботи.

У зміст роботи методичної ради школи входять:

  • – визначення основних напрямків діяльності предметних методичних об'єднань, методичних об'єднань учителів початкових класів, класних керівників, шкіл передового педагогічного досвіду, творчих груп;
  • – організація і проведення педагогічних читань, розробка тематики виступів на них, рецензування доповідей, розробка проекту документацій педагогічних читань;
  • – вивчення, узагальнення і впровадження передового педагогічного досвіду, досягнень психолого-педагогічної науки у практику роботи школи;
  • – розробка тематики й програм семінарів, практикумів для педагогічних працівників;
  • – випуск методичних бюлетенів про передовий педагогічний досвід, про новини педагогічної і методичної літератури;
  • – проведення консультацій для молодих учителів, учителів, які одержали рекомендації за наслідками атестації;
  • – організація роботи методичного кабінету школи;
  • – розробка проблеми, над якою працює школа.

План роботи методичної ради голова погоджує з директором школи.

 
<<   ЗМІСТ   >>