Навчально-виховний процес у малокомплектній початковій школі

Якщо керівник показує підлеглому свою роздратованість і не може контролювати свої емоції, йому варто зайнятися чимось іншим, а не роботою з людьми

Мішель Фадуль

Ефективність освітнього процесу в сільських малокомплектних школах визначається взаємодією багатьох

зовнішніх і внутрішніх умов, що відображаються на особливостях педагогічної діяльності:

Організаційно-педагогічній:

• – організація навчального процесу в малих і різновікових групах;
• – нетрадиційне формування навчальних груп за рівнем пізнавальних інтересів;
• – організація різних форм індивідуального навчання;
• – організація групової взаємодії у процесі навчання;
• – активізація самостійних форм навчально-пізнавальної діяльності;

Соціокультурній:

• – використання соціокультурного середовища в навчально- виховному процесі, специфіки місцевого виробницва, сільськогосподарського оточення;
• – використання народної творчості й традицій;
• – взаємодія з культосвітніми закладами;

Психологічній:

• – специфіка комкункаційних зв'язків школи й громаськості села, форми й засоби спілкування у сільській місцевості;
• – психологічна спрямованість учнів на професійний вибір, культивування потреб у якісній освіті, орієнтованій на потреби місцевого ринку праці та соціалізації випускників школи;
• – створення умов для довірливих, доброзичливих стосунків між учителем та учнями;
• – урахування інтересів і потреб у розвитку кожного учня;
• – створення позитивного клімату, відповідного емоційного середовища.

Освітній процес у класах з малою чисельністю учнів значною мірою відрізняється від традиційних. Відсутність двох-трьох учнів на уроці в міській школі істотно не впливає на запланований учителем тип уроку, його структуру, види й форми навчальної діяльності учнів, запланованих учителем.

У сільській школі така ситуація може різко впливати на проведення уроку: учителеві доводиться істотно змінювати його структуру, іноді й зміст чи методику проведення. Замість запланованого вивчення нової теми проводять зовсім інший тип уроку – тренувальний або повторення і закріплення вивченого матеріалу.

За відсутності двох-трох учнів, що складає 40-50% учнів на уроці, вчитель змушений вносити зміни для того, щоб ліквідувати певні прогалини в знаннях або поглиблено вивчати окремі питання програми з учнями, які мають високі інтелектуальні здібності.

Особливості організації навчальних занять у малочисельних школах вносять істотні зміни в логіку побудови конкретного уроку в класі з різновіковими групами учнів. У цьому сенсі важливо завернути увагу на особливості структури уроку, а також організації самостійної навчальної діяльності учнів на уроці.

Особливості освітнього процесу в малокомплектних школах зумовлюють поступове збільшення частини індивідуальної самостійної роботи й використання завдань із метою поетапного підвищення рівня складності навчального матеріалу для підготовки учня до самоосвіти.

Визначальні ознаки уроку в малокомплектній початковій школі:

• 1. Посилена увага вчителів до проблеми розв'язання в єдиному комплексі навчальних, виховних і розвивальних завдань, тобто розширення функцій уроку.
• 2. Проведення уроку в умовах кабінетної системи й підвищення, ролі раціонального добору обладнання, додаткового матеріалу й технічного оснащення навчального процесу.
• 3. Зростання активної ролі учнів у процесі засвоєння знань, зумовлене застосуванням різноманітних засобів активізації учіння на всіх етапах.
• 4. Більша методична розмаїтість у проведенні основних етапів, що виявляється в глибокому обмірковуванні способів пояснення нового матеріалу, усвідомленому сполученні методів і прийомів, у запровадженні диференційованих завдань.
• 5. Посилена увага до проблеми самонавчання школярів, розвитку їхнього вміння вчитися.
• 6. Ширше застосування засобів стимуляції навчальної діяльності.

Одночасність навчання двох-трьох різновікових груп в одному приміщенні суттєво впливає на структуру уроку в малочисельній школі: її обов'язкові компоненти – робота учнів під керівництвом учителя і самостійна робота. Усі інші складники уроку (організація класу до уроку, мотивація учіння, актуалізація опорних знань, умінь і навичок, вивчення нового навчального матеріалу, закріплення, повторення, узагальнення знань тощо) також мають бути збережені. Кожен етап уроку має бути логічно вибудуваний і становити підготовчий етап до наступного різновиду роботи.

Здійснюючи контроль за навчально-виховним процесом у малочисельній школі, компетентний директор школи особливу увагу приділяє психолого-педагогічному аспекту навчання учнів у класі з малою чисельністю учнів, зважаючи на те, що перенасиченість прямого навчального спілкування педагога з окремим учнем спричиняє явища гіперопіки, надконтролю, внаслідок чого виникають особливі психоемоційні стани (монотонія, психічна перенасиченість), фізичні перевантаження тощо. Частіше причиною негативних чинників на уроках у нечисленних класах є відсутність особливого емоційного фону, інтелектуальної змагальності, дефіциту різнобічного спілкування.

Нехтування особливостями освітнього процесу в малокомплектній школі може призвести до виникнення труднощів у діяльності як учителя, так і керівника школи.