Повна версія

Головна arrow Педагогіка arrow Управління початковою школою

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

Особливості поєднання класів у комплект

До кожного підбирати ключик. В цьому мистецтво управляти людьми

Бальтасар Грасіян

Формуючи клас-комплект, класоводи враховують такі фактори, як кількість школярів, рівень підготовленості кожного з них до виконання самостійних завдань, наступність у роботі. Внаслідок такого підходу до комплектування об'єднують учнів шестирічного віку з третьокласниками. Таке поєднання дає змогу вчителеві протягом уроку більше уваги приділяти найменшим школярам, тому що третьокласники вже мають досвід виконання самостійних завдань.

При об'єднанні класів насамперед враховуються контингент учнів і кількість учителів у школі. Якщо є чотири класи й два вчителі, то об'єднувати можна як суміжні, так і не суміжні класи. І отже, виходячи з конкретних умов, варіанти комплектів можуть бути різними: 1-2-й, 1-3-й, 2-4-й, 1-2-3-й класи. У кожному поєднанні класів є свої плюси й мінуси.

Найскладніше працювати з комплектом, в якому об'єднані 1-й і 4-й класи, оскільки в першому півріччі основну увагу вчитель мусить приділяти дітям 1-го класу, а коли вони навчаться читати, більше уваги приділяти четвертокласникам, щоб краще підготувати їх до переходу в середню ланку.

Деякі вчителі вважають за доцільне об'єднувати 1-й і 2-й класи, щоб можна було частіше проводити однотемні уроки, повніше здійснювати наступність у навчанні, краще задовольняти потребу дітей майже одного віку в спілкуванні. Однак в умовах поєднання суміжних класів відносна схожість навчальних програм не рідко призводить до того, що вчитель мимоволі завищує вимоги до молодшого класу й знижує їх до старшого.

Робота 4-річних малокомплектних шкіл показує, що найдоцільнішим є об'єднання 1-го і 3-го класів, оскільки на кожному уроці майже половину часу старші учні можуть працювати самостійно (вони вже достатньо оволоділи основними загальнонавчальними й спеціальними вміннями й навичками).

Бід правильного поєднання класів залежить розв'язання багатьох організаційних і методичних питань роботи вчителя. Залежно від складу класів, об'єднаних у комплект, і фізіологічних особливостей молодших школярів (втомлюваність, працездатність, активність), складають розклад уроків.

Складання розкладу уроків у класах-комплектах

Управлінняце мистецтво досягнення цілей в умовах обмеженості ресурсів

Террі Гібсон

У складанні розкладу занять можливі два підходи: поєднання уроків різнопредметного й однопредметного змісту. У суміжних класах доцільніше поєднувати однакові предмети. У комплектах 1-й і 3-й та 1 й і 4-й класи таке поєднання не завжди виправдане, а іноді й неможливе, бо навчальні плани цих класів надто різняться.

Вибір тієї чи іншої послідовності уроків протягом дня і тижня зумовлюється і фізіологічними особливостями молодших школярів (втомлюваність, працездатність, активність). Установлено, наприклад, що найефективніше учні працюють у вівторок і середу на другому й третьому уроках. До того ж, складаючи розклад, треба зважати на можливість організації самостійної роботи залежно від змісту самого предмета й підготовленості учнів.

Найбільше можливостей для організації самостійних занять дають уроки мови, математики, малювання і трудового навчання. Значно менше їх на уроках читання і природознавства. Уроки музики й фізичного виховання взагалі неможливі без постійної участі вчителя в навчально- виховному процесі.

Які ж предмети доцільніше сполучати в розкладі – однакові чи різні?

Якщо об'єднують однакові предмети, вчителеві легше планувати урок, переключати увагу з одного виду занять на інший. За такого планування можна проводити іноді однотемні заняття (зокрема, на уроках читання, природознавства, фізичного виховання, трудового навчання, музики).

Найчастіше уроки читання поєднують з уроками мови.

Бажано поєднувати уроки математики, щоб попрацювати з комплектом як з одним класом. Звичайно, у вересні це складно, оскільки в першокласників ще обмаль знань, і вони дуже люблять слухати відповіді своїх старших товаришів – другокласників і третьокласників, особливо тоді, коли ті усно лічать чи розв'язують задачі на кмітливість. Часом і учень 1 класу щось помітить, запропонує. І це важливо. Діти починають вірити у власні сили, прагнуть бути схожими на своїх старших товаришів.

Уроки російської мови варто поєднувати (це однопредметні заняття). Однак 10-15 хв. уроку працювати з усім комплектом: фонетичний, морфологічний розбір, робота за картиною, фрагментом відеоуроку, дидактична гра, словниковий диктант та ін.

За малої кількості дітей доцільно вдаватися до такої методики, щоб усі учні більше працювали разом з учителем: училися говорити, слухати, спілкуватися, запитувати. Бажано використовувати найменшу можливість, щоб попрацювати не з одним-двома-трьома учнями, а з колективом, виховуючи його.

З огляду на психофізичні особливості шестиліток класоводи здебільшого працюють за системою скорочених (30-хвилинних) уроків.

Розклад навчальних занять для класу-комплекту "1–3-класи"

Дні тижня

Класи

1-й

3-й

Понеділок

Математика

Фізична культура

Українська мова

Трудове навчання

Російська мова (грам.)

Природознавство

Математика

Фізична культура

Українська мова (чит.)

Вівторок

Українська мова

Образотворче мистецтво

Основи здоров'я

Математика

Російська мова (чит.)

Математика

Українська мова (грам.)

Образотворче мистецтво

Основи здоров'я

Середа

Українська мова

Трудове навчання

Українська мова

Математика

Російська мова (чит.)

Математика

Українська мова (грам.)

Трудове навчання

Українська мова (чит.)

Четвер

Українська мова

Музика

Фізична культура

Я і Україна

Українська мова (чит.)

Громад, освіта

Українська мова (грам.)

Музика

Фізична культура

П'ятниця

Українська мова

Фізична культура

Математика

Українська мова

Російська мова (грам.)

Математика

Українська мова (грам.)

Фізична культура

Як бачимо з розкладу, шестирічні школярі приходять на третій урок, перші два уроки вчитель щодня проводить лише з учнями 3 класу. З дітьми першого класу він також працює окремо на одному або двох останніх уроках.

Ці заняття плануються з таких навчальних дисциплін, як "Я і Україна" (виняток становлять однотемні заняття на уроках "Я і Україна" – читання – природознавство 2, З кл.) та усний курс російської мови, оскільки їх недоцільно поєднувати з іншими предметами, а також з математики й навчання грамоти. З третьокласниками окремі уроки проводяться з російської мови, природознавства, математики, української мови (читання). Для одночасних занять з двома класами придатні навчальні предмети, що мають найбільше можливостей для організації самостійної роботи учнів обох класів (українська мова, математика, трудове навчання), і ті, які неможливо поєднувати з іншими дисциплінами (музика, фізичне виховання).

В окремих школах учителі починають працювати спочатку з дітьми першого класу, третьокласники приходять на третій урок. Перший режим доцільніший, бо учні третього класу вже звикли до нього, тож одразу включаються в навчальну діяльність.

Оскільки в І семестрі неможливо організувати повноцінну самостійну роботу шестилітніх дітей в режимі одночасних занять з іншим класом, є потреба проводити з ними окремі уроки. Крім того, навчання учнів класу-комплекту за системою скорочених уроків дає змогу вчителеві частину робочого часу систематично працювати з одним класом. Однак така організація навчального процесу в класі-комплекті порушує загальний режим роботи школи (система дзвінків на перерву), а також продовжує робочий день класовода.

Згаданих недоліків учителі позбавлені, коли проводять чотири 40-хвилинні уроки. Проте така організація навчання дітей менш ефективна, бо за 30 хв. роботи з одним класом класоводи встигають зробити більше, ніж за 40 хв. спареного заняття. А головне – режим роботи першого класу з тривалими динамічними паузами в середині уроку відрізняється від загальноприйнятого і може порушити структуру занять в іншому класі.

Для вчителя, що навчає три класи, найкраще працювати в півтори зміни. Перші три уроки (тривалістю по ЗО хв.) працювати з одним класом, а четвертий – відводиться для спільних занять з трьома класами фізкультурою, трудовим навчанням, музикою, малюванням.

Після четвертого уроку один клас слід відпускати додому, а з двома іншими працювати останні три уроки по 40 хв.

У І семестрі, поки діти вчаться читати і писати, 1 клас виділяють як самостійний, а в II семестрі ним стає 4 клас. Так краще готувати їх до переходу на предметну систему, до якої в перші дні навчання їм нелегко звикнути.

В розкладі слід поєднувати однакові предмети: граматику з читанням (одномовні), математику з математикою. У такій ситуації легше спланувати урок, глибше розкрити тему, зручніше переключити увагу вчителя з одного виду занять на інший, менше розсіюється увага учнів, і, крім того, вчитель має можливість проводити однотемні заняття, які допомагають заощадити йому час, більше приділити увагу виучуваному.

Визначаючи послідовність уроків для 1 класу, обов'язково враховують, що в І семестрі уроки читання мають передувати урокам письма, оскільки діти спочатку виділяють звуки, а потім пишуть букви, що їх позначають.

Така послідовність уроків читання і мови подеколи доцільна і в 2-4 класах. Треба також врахувати, що чимало питань з курсу російської мови вивчається на основі взаємозв'язку з поняттями, вже сформованими на уроках рідної мови. З огляду на це, а також на можливість проведення однотемних занять протягом року або семестру, розклад не обов'язково має бути стабільним, а слід робити його динамічним.

Таким чином, у плануванні навчального процесу в малокомплектній школі не може бути ні універсального (придатного для всіх шкіл) поєднання класів, ні, тим більше, прийнятого для кожного вчителя "стандартного" розкладу занять. Найперша умова складання оптимального розкладу – глибокий аналіз відомих з літератури та передового досвіду варіантів і всебічне врахування конкретних обставин, за яких діє школа. І навіть найкращий розклад необхідно змінювати протягом року, враховуючи зміни у навчальному плані, можливість проведення однотемних уроків і працездатність учнів.

 
<<   ЗМІСТ   >>