Повна версія

Головна arrow Педагогіка arrow Управління початковою школою

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

Організація виховної роботи в класах-комплектах

Сам факт володіння владою може змусити вас не бачити, як ваші підлеглі реагують на вас насправді

Роберт Саттон

Аналізуючи особливості роботи вчителя малокомплектної школи, не можна обійти увагою й такий об'єктивний чинник, що утруднює Її реалізацію, як відсутність позашкільних закладів, центрів культури на селі, де діти могли б займатися у позаурочний і позашкільний час, наповнюючи своє дозвілля певним змістом. Згідно із статистичними даними, близько 40% сільських населених пунктів не мають сьогодні клубів чи будинків культури, майже половина – бібліотек; при цьому 33% від загальної кількості сіл не мають не лише стаціонарних закладів культури, а й позбавлені можливості користуватися послугами пересувного обслуговування. Такий стан є характерним не лише для малонаселених пунктів, а й для 2,2% тих, кількість населення в яких сягає 500 осіб.

За таких умов на вчителя малокомплектної школи, яка виступає своєрідним культурно-освітнім центром, що привносить цінності в культурний соціум села, покладається обов'язок не лише надати дитині базові знання, а й всяко сприяти формуванню в неї моральних засад.

Підґрунтям цього має стати зміст шкільного мікросередовища (вчитель, шкільна атмосфера, характер взаємовідносин між педагогом і дітьми, самими дітьми, культ книжки, форми спілкування, дух творчості, пізнання), яке містить значний потенціал впливу на розвиток зростаючої особистості, формування її духовного світу.

У цьому контексті актуалізується позаурочна виховна робота. Її організація і проведення мають свої особливості порівняно з аналогічною роботою у звичайних загальноосвітніх навчальних закладах. Ці особливості можна розцінювати у двоякому плані. Так, різновіковий склад класів-комплектів дещо утруднює добір тематики, розробку змісту виховних заходів, адже те, що вже "проходили" учні старших за роками навчання класів, потребує впровадження з меншими. Проте така різновіковість може стати у нагоді для "оживлення" певних правил, еталонів, приписів. Скажімо, дотримання четвертокласниками "Правил для учнів" слугує наочним зразком форм їх впровадження у щоденне життя для інших учнів класу-комплекту: залучення всіх школярів до спільної роботи (зрозуміло, зважаючи на вікові особливості й індивідуальні можливості), сприяє вихованню в дітей взаємодопомоги, толерантності, партнерства, допомагає у вихованні певних особистісних рис, практичних умінь і навичок.

До виховної роботи малокомплектної школи варто залучати батьків учнів. Це не лише стане в нагоді вчителю, а й допоможе урізноманітнити її зміст, збагатити його цікавими формами. До того ж, участь сім'ї в шкільних справах підвищує відповідальність батьків за виховання дитини, дозволяє підвищувати їхню педагогічну культуру, що позитивно впливає на внутрішньосімейну атмосферу як важливий чинник розвитку й формування дитячої особистості.

Виховання дружного дитячого колективу – довготривала систематична робота з групою і кожним учнем зокрема. Щоб привчити дітей жити й працювати в колективі, вчитель допомагає їм засвоїти певні правила й норми поведінки, соціальний зміст яких полягає у розвитку співробітництва, взаємодопомоги, відповідальності. Виходячи з того, що дитячий колектив -це модель суспільства майбутнього, педагог прагне виховувати активну життєву позицію учнів, озброїти їх позитивним соціальним досвідом, навчає оцінювати свою поведінку з точки зору колективу, а також розуміти залежність особистих успіхів від успіхів колективу, колективного життя від дій кожного.

Різновіковий склад учнів передбачає і своєрідні вимоги до організації дитячого колективу. Його малочисельність створює сприятливі умови для організації і проведення виховної роботи. Вчитель має змогу краще вивчити учня, знайти індивідуальний підхід до кожного, бачить його стосунки з дітьми різного віку. Одночасно різновіковий склад учнів потребує диференційованої виховної роботи з учнями різних класів та спільної – з усіма класами разом.

Отож, щорічно вчитель у такій школі планує виховну роботу одночасно з двома, трьома й чотирма класами (залежно від кількості комплектів). Основним для згуртування такого комплекту буде організація колективної діяльності, вияв і виховання активу й роботи з ним, постановка перед учнями захоплюючих і суспільно значимих перспектив, примноження і створення хороших традицій.

Розвиток такого колективу в системі діяльності малокомплектної початкової сільської школи залежить від складу учнів, рівня розвитку одновікової і різновікової груп, їх вихованості, активності й дисциплінованості. Особливо важливою є шефська робота учнів 2-3 класів при організаційній допомозі вчителя. У різновіковому дитячому колективі відбувається зміна учнів, знання і досвід старших передаються молодшим: шефська робота й виховання тут стають єдиною діяльністю.

Колектив молодших школярів розвивається і гуртується у повсякденній спільній діяльності, де кожен школяр прагне досягнути загального успіху, рівнятися на передових, підтримувати тих, хто не встигає.

З опорою на вікові й психологічні особливості молодших школярів класовод планує виховну роботу з різновіковою та одновіковими групами.

Необхідність одночасно виховувати різновіковий колектив молодших учнів вимагає від учителя особливої організації виховного процесу, різних прийомів роботи, допомоги старших школярів.

Виховну роботу треба проводити систематично й цілеспрямовано, враховуючи не тільки вікові можливості, а й індивідуальні особливості дітей, умови їх життя в сім'ї.

Щоб досягти у виховній роботі бажаних результатів, дуже важливо добре налагодити зв'язок з батьками, зробити їх не тільки спільниками, а й активними помічниками. Без цього процес виховання ніколи не буде повноцінним.

Найефективніша – індивідуальна форма роботи з батьками, за якої враховуються особливості характеру дитини й стосунків у сім'ї. Вона будується за двома напрямами: а) індивідуальна пропаганда педагогічних знань серед батьків; б) залучення батьків до організації та участі в проведенні позакласних і позашкільних заходів.

Батьківські збори в школах з малою наповнюваністю учнів бажано проводити з питань, однаково важливих для всіх батьків. На одних зборах медсестра чи фельдшер може розповісти про основні правила гігієни дітей молодшого шкільного віку. Інші будуть присвячені традиціям народного виховання, тому, як допомагати учням у виконанні домашніх завдань, організації вдома куточка школяра.

Педагогічним навчанням мають бути охоплені всі батьки. І вони повинні добре знати, яких зусиль докладає школа в усіх напрямах навчання і виховання їхніх дітей.

Таким чином, виховна робота в школі з малою наповнюваністю учнів має свою специфіку, а саме: можливості тісного зв'язку з батьками, опора на народні традиції, близькість до природи, виробництва. У ній мають відбиватися всі напрями виховання, визначені програмою. Планування має орієнтувати на спільні форми діяльності з урахуванням вікових можливостей дітей у кожному класі, включаючи індивідуальну й групову роботу.

Сучасний зміст виховання дітей та учнівської молоді в Україні – це науково обґрунтована система загальнокультурних і громадянських цінностей і відповідна сукупність соціально значущих якостей особистості, що характеризують її ставлення до суспільства й держави, інших людей, праці, природи, мистецтва, самої себе. Виховання здійснюють для ідентифікації вихованця із загальновизнаними цінностями та якостями й самореалізації його сутнісних сил. Система цінностей і якостей особистості розвивається і виявляється через її власне ставлення.

Ціннісне ставлення особистості до суспільства й держави виявляється у патріотизмі, правосвідомості, політичній культурі й культурі міжетнічних відносин.

Ціннісне ставлення до людей виявляється у моральній активності особистості, прояві відповідальності, чесності, працелюбності, справедливості, гідності, милосердя, толерантності, совісності, терпимості до іншого, доброзичливості, готовності допомогти іншим, обов'язковості, добросовісності, ввічливості, делікатності, тактовності; вмінні працювати з іншими; здатності прощати й просити пробачення, протистояти виявам несправедливості, жорстокості.

Ціннісне ставлення до природи формується у процесі екологічного виховання і виявляється у таких ознаках: усвідомленні функцій природи в житті людини та її самоцінності; почутті особистої причетності до збереження природних багатств, відповідальності за них; здатності особистості гармонійно співіснувати з природою; поводитися компетентно, екологічно безпечно; критичній оцінці споживацько- утилітарного ставлення до природи, яке призводить до порушення природної рівноваги, появи екологічної кризи; вмінні протистояти проявам такого ставлення доступними способами; активній участі у практичних природоохоронних заходах: здійсненні природоохоронної діяльності з власної ініціативи; посильному екологічному просвітництві.

Ціннісне ставлення до мистецтва формується у процесі естетичного виховання і виявляється у відповідній ерудиції, широкому спектрі естетичних почуттів, діях і вчинках, пов'язаних з мистецтвом.

Ціннісне ставлення до праці є визначальною складовою змісту виховання особистості, що спрямована на формування у неї розуміння особистої значущості праці як джерела саморозвитку й .самовдосконалення.

Ціннісне ставлення до себе передбачає сформованість у зростаючої особистості вміння цінувати себе як носія фізичних, духовно-душевних і соціальних сил. Воно є важливою умовою формування у дітей та учнівської молоді активної життєвої позиції.

Оскільки у молодшому віці у дітей домінує образне мислення, то найбільш характерними є такі форми діяльності: ситуаційно-рольова гра, сюжетно-рольова гра, гра-драматизація, інсценування, гра-бесіда, гра-мандрівка, екскурсія, ігрова вправа, колективне творче панно, бесіда, тематичний зошит, ранок, свято, усний журнал, групова справа, оформлення альбому, уявна подорож, конкурси, ігри, школа ввічливості, демонстрація, розповідь, моделювання, вікторина, виставка малюнків, операція-рейд, виставка- ярмарок, перекличка повідомлень, добродійна акція, хвилини з мистецтвом, година спостереження, година милування, спортивні змагання, козацькі забави, театральна вистава, ляльковий театр, ведення літопису класного колективу, веселі старти, естафети, догляд за рослинами й тваринами.

 
<<   ЗМІСТ   >>