Повна версія

Головна arrow Педагогіка arrow Педагогіка сімейного виховання

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

К. Ідеї сімейного виховання у творах А.С. Макаренка

План

  • 1. Виховання і перевиховання дитини.
  • 2. Структура сім'ї, кількість дітей у сім'ї, неповна сім'я.
  • 3. Мета виховання.
  • 4. Особистість вихователя.
  • 5. Батьківський авторитет. Види несправжнього батьківського авторитету (авторитет пригнічення, віддаленості, педантизму, резонерства, любові, доброти, дружби, підкупу). Справжній батьківський авторитет.
  • 6. Дисципліна і режим.
  • 7. Гра. Стадії гри. Помилки батьків при організації дитячої гри. Види іграшок.
  • 8. Сімейне господарство.
  • 9. Виховання в праці.
  • 10. Статеве виховання.

Виховання і перевиховання дитини

Під цілями виховання А.С. Макаренко розумів програму людської особи, проблему людського характеру, причому в поняття характеру він вкладав весь зміст особистості, тобто і характер зовнішніх проявів, і внутрішньої переконаності, і політичне виховання, і знання, і геть усю картину людської особи. Він також вважав, що педагоги повинні мати таку програму людської особи, до якої всі повинні прагнути.

Тема ця актуальна на даний час, бо виховання дітей у кожній сім'ї стоїть на першому місці. Погляди А.С. Макаренка на дану тему можна коротко описати так: "Виховання дітей – найважливіша галузь нашого життя. Наші діти – це майбутні громадяни нашої країни й громадяни світу. Вони творитимуть історію. Наші діти – це майбутні батьки й матері, вони теж будуть вихователями своїх дітей. Наші діти повинні вирости прекрасними громадянами, хорошими батьками й матерями. Але й це – не все: наші діти – це наша старість. Правильне виховання – це наша щаслива старість, погане виховання – це наше майбутнє горе, це наші сльози, це наша провина перед іншими людьми".

Перед тим, як говорити про методи виховної роботи, звернемо нашу увагу на деякі питання, що мають загальне значення, що стосуються всіх напрямів, усіх деталей виховання, які завжди треба пам'ятати. Розглянемо погляди А.С. Макаренка на перевиховання.

Насамперед звертаємо нашу увагу ось на що: виховати дитину правильно й нормально набагато легше, ніж перевиховати. Правильне виховання з раннього дитинства – це зовсім не така важка справа, як багатьом здається. За своєю трудністю ця справа під силу кожній людині, кожному батькові й кожній матері. Добре виховати свою дитину легко може кожна людина, якщо тільки цього справді, захоче, а, крім того, це – справа приємна, радісна, щаслива. Зовсім інше – перевиховання. Якщо дитина виховувалася неправильно, коли батьки чогось не досягнули, мало про неї думали, а то буває й полінувалися, занедбали дитину, тоді вже багато доведеться переробляти. І ця робота виправлення, перевиховання – уже не така легка справа. Перевиховання вимагає і більших сил, і більших знань, більшого терпіння, а не в кожного з батьків усе це знайдеться. Дуже часто трапляються такі випадки, коли сім'я вже ніяк не може подолати труднощі перевиховання, і доводиться відправляти сина або дочку в трудову колонію. А буває і так, що й колонія нічого зробити не може, і виходить у життя людина не зовсім правильна. Візьмімо навіть такий випадок, коли переробка допомогла, вийшла людина в життя і працює. Усі дивляться на неї, і всі задоволені, і батьки в тому числі. Але того ніхто не хоче підрахувати, скільки все-таки втратили. Якби цю людину із самого початку правильно виховували, вона більше взяла б від життя, вона вийшла б у життя ще сильнішою, більш підготовленою, а значить, і щасливою. А, крім того, робота перевиховання, переробки – це робота не тільки важка, але й гірка. Така робота, навіть при цілковитому успіху, завдає батькам постійних прикростей, виснажує їх нерви, часто псує характер батьків.

Дуже багато помилок у сімейній роботі виходить через те, що батьки немов забувають, в який час вони живуть. Буває, що батьки на роботі, взагалі в житті, в суспільстві виступають як гарні громадяни, а до дітей ставляться жорстоко. Батькам тепер треба рекомендувати набагато тонше, обережніше й вміліше керівництво. Сім'я перестала бути сім'єю батька. Жінка користується такими самими правами, як і чоловік, наша мати має права, рівні з правами батька. Сучасна сім'я підкоряється не єдиновладству батька, а являє собою колектив. У цьому колективі батьки мають певні права.

Батьки відповідають за свою сім'ю перед усім суспільством. Тому вони мають велику владу і повинні мати авторитет у своїй сім'ї. Хоч кожна сім'я є колектив рівноправних членів суспільства, вже ж батьки її діти відрізняються тим, що перші керують сім'єю, а другі виховуються в сім'ї.

Про все це кожен батько повинен мати цілком ясне уявлення. Кожен повинен розуміти, що в сім'ї він – не цілковитий, безконтрольний хазяїн, а тільки старший відповідальний член колективу. Якщо ця думка буде добре усвідомлена, то правильно піде вся виховна робота.

 
<<   ЗМІСТ   >>