Повна версія

Головна arrow Педагогіка arrow Педагогіка сімейного виховання

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

Л. Погляди В. О. Сухомлинского на сімейне виховання

План

  • 1. Життєвий та творчий шлях Василя Олександровича Сухомлинського.
  • 2. Погляди В.О. Сухомлинского на сімейне виховання у книзі "Батьківська педагогіка".
  • 3. Трудове виховання дітей в сім'ї.
  • 4. Виховання громадянина-патріота в сім'ї.
  • 5. Виховання дітей засобами природи.
  • 6. “Серце віддаю дітям” – книга творчості та безцінних педагогічних ідей педагога-гуманіста В.О. Сухомлинского.
  • 7. Погляди В.О. Сухомлинского на проблеми сімейного виховання.

Життєвий та творчий шлях Василя Олександровича Сухомлинского

28 вересня 2013 року ми відсвяткували 95-ту річницю з дня народження видатного педагога-новатора Василя Олександровича Сухомлинского. Це настільки дивовижна людина, що хочеться знову і знову згадувати про його життєвий шлях та внесок в педагогіку.

В.О. Сухомлинський – педагог, публіцист, новатор, гуманіст. Народився 28 вересня 1918 р. в с. Василівка Василівської волості Олександрійського повіту Херсонської губернії (Кіровоградська обл.) в бідній українській сім'ї.

Навчався спочатку у Василівській семирічці (1926-1933 pp.), літом 1934 р. вступив на підготовчі курси при Кременчуцькому педагогічному університеті і в тому ж році став студентом факультету мови та літератури. Але у зв'язку з хворобою повинен був перервати навчання у вузі (1935 р.).

17-річним юнаком почав практичну педагогічну роботу. Протягом 1935-1938 pp. він викладає українську мову та літературу у Василівській та Зибковській семирічних школах Онуфріївського району.

Своє навчання В.О. Сухомлинський продовжив з 1936 р. в Полтавському педагогічному інституті (заочне відділення), де отримав спочатку кваліфікацію вчителя української мови та літератури неповної середньої школи, а згодом викладача цих же предметів середньої школи (1938 р.). З теплим почуттям згадував він двохріч- ний період навчання в Полтаві. "Мені, – писав Василь Олександрович, – вішало щастя два роки навчатись у Полтавському педагогічному інституті... Говорю – випало щастя, тому що нас, двадцятирічних юнаків і дівчат, охоплювала в інституті атмосфера творчої думки, допитливості, жаги до знань. Я з гордістю називаю Полтавський педагогічний інститут своєю альма-матір'ю..."

В 1939 р. на "відмінно" закінчив Полтавський педагогічний інститут. З вересня 1939 по червень 1941 р. працював вчителем української мови та літератури в школі села Онуфріївни Онуфріївського району Кіровоградської області.

Учасник Великої Вітчизняної війни. В 1941 р. був призваний в Червону Армію. В званні молодшого політрука воював на Західному і Калінінському фронтах, приймав участь в Смоленській битві і битві під Москвою. В січні 1942 р. був важко поранений осколком снаряду під саме серце. Чудом вижив. Після виписки з уральського шпиталю селища Ува Удмуртської АССР, повернувся на Батьківщину.

З 1944 р. – завідувач Онуфріївським районним відділом народної освіти. З 1948 р. до останнього року свого життя працював директором середньої школи с. Павлиш Онуфріївського району Кіровоградської області УРСР. В 1955 р. захистив кандидатську дисертацію на тему: "Директор школи – організатор навчально-виховного процесу".

2 вересня 1970 р. серце В.О. Сухомлинського перестало битися. Втім фізична смерть не поклала край життю його творчих надбань, не зупинила його жертовного служіння школі, учительству, вітчизняній педагогічній науці. "Людина, – любив повторювати педагог, – народжується на світ не для того, щоб зникнути безвісною пилинкою, людина народжується, щоб лишити по собі слід вічний".

За свою педагогічну працю він був нагороджений двома орденами Леніна, орденом Червоної Зірки, багатьма медалями Союзу РСР, з 1958 року Сухомлинский – член-кореспондент Академії педагогічних наук РРФСР, з 1958 р. – заслужений вчитель УРСР, в 1968 року йому було присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці, був обраний членом-кореспондентом Академії педагогічних наук СРСР, у 2011 р. на честь В. Сухомлинського названа вулиця в м. Києві.

В.О. Сухомлинский – автор біля 30 книг і більше 500 статей, присвячених вихованню і навчанню молоді. Найпопулярніші твори: "Серце віддаю дітям", "Сто порад вчителю", "Народження громадянина", "Батьківська педагогіка", "Як виховати справжню людину", "Методика виховання колективу", "Листи до сина", "Про виховання". Книга його життя – "Серце віддаю дітям" (Державна премія УРСР – 1974 р., посмертно). Його життя – виховання дітей, особистості. Він виховав в дітях особисте ставлення до навколишньої діяльності, розуміння своєї справи і відповідальності перед рідними і суспільством і, що головне, перед особистою совістю.

Він створив оригінальну педагогічну систему, що грунтується на принципах гуманізму, на визнанні особистості дитини найвищою цінністю, на яку повинні бути орієнтовані процеси виховання і освіти. Для Сухомлинского формування естетичного почуття дитини, її емоційної культури – основне завдання гуманістичного виховання, а сприйняття й осмислення прекрасного – основа естетичної культури, без якої почуття лишаються глухими до всього високого і благородного. "Чим різкіший дисонанс між передбаченими, навмисними засобами виховання й засобами ненавмисними, які являють собою середовище для формування суспільних інстинктів людини, тим важче виховувати, тим важче формувати те, що в практиці зветься голосом совісті".

Таким чином, ми ще раз із цікавістю зазирнули в життєвий та творчий шлях В.О. Сухомлинского. Його вклад в педагогіку дійсно безцінний, тому ми переконані, що будемо використовувати його досвід у подальшій нашій соціально-педагогічній діяльності.

 
<<   ЗМІСТ   >>