Повна версія

Головна arrow Право arrow Адміністрування наркоконтролю в Україні

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

Повноваження суб'єктів адміністрування наркоконтролю змішаної (спільної) компетенції в сфері протидії незаконному обігу наркотичних засобів та психотропних речовин

До суб'єктів змішаної (спільної) компетенції адміністрування наркоконтролю змішаної (спільної) компетенції в сфері протидії незаконному обігу наркотичних засобів та психотропних речовин, до яких можна віднести: СБ України, органи прокуратури, ДФС України, МОН України, МОЗ України, Мінсоцполітики та інші центральні органи виконавчої влади щодо організаційно-практичного забезпечення профілактики та реабілітації наркозалежних осіб та ін.

Повноваження МОЗ України та його структур в сфері адміністрування наркоконтролю щодо протидію незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів

МОЗ України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади у формуванні та забезпеченні реалізації державної політики у сфері охорони здоров'я, формуванні державної політики у сферах санітарного та епідемічного благополуччя населення, створення, виробництва, контролю якості та реалізації лікарських засобів, медичних імунобіологічних препаратів, протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу та іншим соціально небезпечним захворюванням[1].

МОЗ України затверджує порядки лікування від наркоманії осіб, контролю якості й безпеки лікарських наркотичних (психотропних) засобів, медичного огляду й медичного обстеження осіб, що зловживають наркотичними засобами, правила обліку й зберігання рецептів на відпуск наркотичних засобів, критерії віднесення, переліки, реєстрацію наркотичних (психотропних) лікарських засобів, розпорядження медикаментами, що містять наркотичні засоби, прекурсори, психотропні речовини, які переходять у власність держави; затверджує форми бланків рецептів на відпуск наркотичних засобів, акта оформлення відбору зразків лікарських засобів для державного контролю їх якості, замовлення на придбання лікарських засобів, що містять наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори.

У системі МОЗ України діє державне підприємство "Державний фармакологічний центр" МОЗ України, який є органом адміністративно-господарського управління та контролю. Державний фармакологічний центр проводить експертизи матеріалів щодо створення, виготовлення (виробництва), доклінічного вивчення лікарських засобів, клінічних випробувань, нормативно-аналітичного забезпечення, у тому числі експериментальна перевірка або додаткові випробування, включаючи інспекційні перевірки щодо умов виробництва лікарських засобів, які подаються для державної реєстрації, організацій, установ тощо, які здійснюють доклінічні та клінічні випробування лікарських засобів, у тому числі їх атестацію, для надання висновків про можливість державної реєстрації (перереєстрації) лікарських засобів, що містять наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори а також експертизи всіх змін, які передбачається внести до реєстраційних документів протягом дії реєстраційного посвідчення.

У структурі МОЗ України функціонує Український медичний та моніторинговий центр з алкоголю та наркотиків МОЗ України. Центр створений з метою:

1) інтеграції та використання ресурсів для досягнення ефективних результатів у наданні наркологічної медичної допомоги населенню; 2) проведенні фахового моніторингу наркотичної ситуації в Україні; 3) впровадження сучасних форм профільної профілактичної роботи; 4) координацію діяльності та взаємодію установ і закладів охорони здоров'я та неурядових організацій з лікувально- діагностичної і профілактичної роботи щодо наркотиків; 5) забезпеченні потреб населення у кваліфікованій і доступній наркологічній медичній допомозі; 6) розробку проектів нормативно-правових актів в галузі державної політики щодо наркотиків, протинаркотичної профілактики, у тому числі правил, норм та стандартів, державних та галузевих програм, спрямованих на покращання наркотичної ситуації в країні; 7) організацію та здійснення диспансерного нагляду за особами з наркотичними проблемами; 8) лікування осіб з алкогольними та наркотичними розладами, а також осіб з іншими видами залежності, включаючи їх реабілітацію та соціальну адаптацію; 9) відновлення психічного здоров'я; 10) контроль за лікуванням осіб із залежністю від наркотичних засобів або психотропних речовин в закладах охорони здоров'я незалежно від форми власності на договірних засадах тощо.

Важливу роль в протидії незаконного обігу наркотиків відіграє Державна служба України з лікарських засобів (далі – Держлікслужба України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується КМ України через Віце-прем'єр-міністра України – Міністра охорони здоров'я України[2].

Основними завданнями Держлікслужби України є: а) внесення пропозицій щодо формування державної політики у сферах контролю якості та безпеки лікарських наркотичних засобів, а також ліцензування господарської діяльності з виробництва, імпорту оптової та роздрібної торгівлі лікарськими наркотичними засобами; б) реалізація державної політики у сфері державного контролю якості та безпеки лікарських наркотичних засобів.

Держлікслужба України з метою організації своєї діяльності[3]:

1) контролює діяльність територіальних органів Держлікслужби України; 2) організовує розгляд звернень громадян з питань, пов'язаних з діяльністю Держлікслужби України, її територіальних органів, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери її управління; 3) розробляє проекти державних цільових програм з питань контролю якості лікарських наркотичних засобів, бере участь у забезпеченні виконання таких програм.

Держлікслужба України відповідно до покладених на неї завдань[3]:

  • 1) узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до її компетенції, розробляє пропозиції щодо вдосконалення законодавчих актів, актів Президента України, КМ України та в установленому порядку подає їх Міністру для погодження і внесення їх в установленому порядку на розгляд КМ України;
  • 2) здійснює державний контроль за дотриманням вимог законодавства щодо: а) забезпечення якості та безпеки лікарських наркотичних засобів, у тому числі тих, які закуповуються за кошти державного і місцевих бюджетів, на всіх етапах обігу, зокрема під час їх виробництва, зберігання, транспортування, реалізації суб'єктами господарської діяльності, утилізації та знищення, в тому числі правил здійснення належних практик (виробничої, дистриб'юторської, зберігання, аптечної);
  • 3) виконання ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва лікарських наркотичних засобів, імпорту лікарських засобів, оптової, роздрібної торгівлі такими засобами незалежно від форми власності та відомчого підпорядкування;
  • 5) здійснює державний контроль за дотриманням вимог стандартів і технічних умов при транспортуванні, зберіганні та використанні лікарських наркотичних засобів;
  • 6) відбирає в установленому порядку зразки лікарських наркотичних засобів для перевірки їх якості;
  • 7) надає обов'язкові для виконання приписи про усунення порушень стандартів і технічних умов, фармакопейних статей і технологічних регламентів, а також про усунення порушень під час виробництва, зберігання, транспортування та реалізації лікарських наркотичних засобів;
  • 8) приймає в установленому порядку рішення про вилучення з обігу та заборону (зупинення) виробництва, реалізації та застосування лікарських наркотичних засобів, що не відповідають вимогам, визначеним нормативно-правовими актами та нормативними документами;
  • 9) складає протоколи про адміністративні правопорушення та розглядає справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом;
  • 10) видає висновок про якість завезеного лікарського засобу;
  • 11) здійснює інші повноваження, визначені законами України та покладені на неї Президентом України.

Держлікслужба України здійснює свої повноваження безпосередньо та через територіальні органи. Держлікслужбу України очолює Голова, якого призначає на посаду за поданням Прем'єр-міністра України, внесеним на підставі пропозицій Міністра, та звільняє з посади Президент України.

Повноваження Державної фіскальної служби України в сфері адміністрування наркоконтролю щодо протидію незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів

ДФС України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується КМ України і який реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового, митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску. ДФС України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.

ДФС України здійснює контроль за:

  • – дотриманням суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності і громадянами установленого законодавством порядку переміщення наркотиків через митний кордон України;
  • – застосуванням відповідно до закону заходів тарифного та нетарифного регулювання під час переміщення наркотиків через митний кордон України і після завершення операцій митного контролю та митного оформлення;
  • – правильністю визначення митної вартості наркотиків відповідно до закону, а також за правильністю визначення країни походження та класифікації згідно з УКТЗЕД товарів, що переміщуються через митний кордон України;
  • – забезпечує застосування митних режимів, здійснення митного контролю та митного оформлення наркотиків, поміщених у відповідні митні режими;
  • – здійснює кінологічне забезпечення діяльності ДФС України;
  • – провадить дослідження і експертну діяльність наркотиків у податковій та митній сферах;
  • – проводить аналіз та здійснює управління ризиками з метою визначення форм і обсягів митного та податкового контролю наркотиків;
  • – здійснює контроль за доставкою наркотиків, які перебувають під митним контролем, до митних органів призначення;
  • – взаємодіє та здійснює обмін інформацією з органами державної влади, державними органами іноземних держав, міжнародними договорами України;
  • – запобігає та протидіє контрабанді та порушенням митних правил на митній території України;
  • – проводити, зокрема у взаємодії з іншими правоохоронними органами, спеціальні заходи, у тому числі контрольовані поставки щодо виявлення, попередження, припинення контрабанди наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів, а також заходи з переміщення товарів під негласним контролем;
  • – організовувати взаємодію і обмін інформацією з митними, правоохоронними органами та іншими органами іноземних держав з питань протидії незаконному переміщенню наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів;

ДФС України під час виконання покладених на неї завдань щодо протидії незаконному обігу наркотиків взаємодіє в установленому порядку з іншими державними органами, допоміжними органами і службами, утвореними Президентом України, тимчасовими консультативними, дорадчими та іншими допоміжними органами, утвореними КМ України, органами місцевого самоврядування, об'єднаннями громадян, громадськими спілками, відповідними органами іноземних держав і міжнародних організацій, профспілками та організаціями роботодавців, а також підприємствами, установами та організаціями.

Повноваження Служби безпеки України в сфері адміністрування наркоконтролю щодо протидії незаконного обігу наркотиків

СБ України – державний правоохоронний орган спеціального призначення, який забезпечує державну безпеку України. СБ України підпорядкована Президенту України. На СБ України покладається у межах визначеної законодавством компетенції захист державного суверенітету, конституційного ладу, територіальної цілісності, економічного, науково-технічного і оборонного потенціалу України, законних інтересів держави та прав громадян від розвідувально-підривної діяльності іноземних спеціальних служб, посягань з боку окремих організацій, груп та осіб, а також забезпечення охорони державної таємниці[5].

До завдань СБ України також входить попередження, виявлення, припинення та розкриття злочинів проти миру і безпеки людства, тероризму, корупції та організованої злочинної діяльності у сфері управління і економіки та інших протиправних дій, які безпосередньо створюють загрозу життєво важливим інтересам України.

Відповідно до Закону України "Про основи національної безпеки України", Стратегії національної безпеки України, особливостей розвитку оперативної обстановки на сучасному етапі основними реальними та потенційними загрозами державній безпеці України, стабільності в суспільстві, протидія яким повністю чи частково належить до компетенції СБ України.

До повноважень СБ України в сфері протидії незаконного обігу наркотиків відносять: 1) протидію можливості незаконного ввезення наркотичних засобів, контрабандній діяльності; незаконному обігу наркотичних засобів; 2) сприяє висвітленню в державних засобах масової інформації питань щодо протидії поширенню наркоманії, незаконного обігу наркотичних засобів; 3) заходи щодо знешкодження злочинних наркоугруповань, підпільних нарколабораторій для виробництва наркотичних засобів синтетичного походження, а також боротьби з відмиванням (легалізацією) доходів, отриманих внаслідок незаконного обігу таких наркотичних засобів; 4) заходів щодо виявлення в Інтернету розповсюджувачів наркотичних засобів та притягнення винних осіб до відповідальності; 5) здійснює заходи щодо активізації міжнародного співробітництва з вивчення і поширення зарубіжного досвіду запобігання наркоманії та боротьби з наркобізне- сом; 6) бере участь у формувані банку даних підприємств, установ та організацій, діяльність яких пов'язана з обігом наркотичних засобів, і підлягає ліцензуванню тощо.

Повноваження Державної прикордонної служби України в сфері адміністрування наркоконтролю щодо протидії незаконного обігу наркотиків

Держприкордонна служба України є правоохоронним органом спеціального призначення і має таку загальну структуру: центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону; територіальні органи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону; морська охорона, яка складається із загонів морської охорони; органи охорони державного кордону-прикордонні загони, окремі контрольно-пропускні пункти, авіаційні частини; розвідувальний орган центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону[6].

Основними функціями Державної прикордонної служби України є: здійснення в установленому порядку прикордонного контролю і пропуску через державний кордон України наркотиків, а також виявлення і припинення випадків незаконного їх переміщення; ведення розвідувальної, інформаційно-аналітичної та оперативно-розшукової діяльності в інтересах забезпечення захисту державного кордону України згідно із законами України "Про розвідувальні органи України" та "Про оперативно-розшукову діяльність"; координація діяльності військових формувань та відповідних правоохоронних органів, пов'язаної із захистом державного кордону України, а також діяльності державних органів, що здійснюють різні види контролю при перетинанні державного кордону України або беруть участь у забезпеченні режиму державного кордону, прикордонного режиму і режиму в пунктах пропуску через державний кордон України тощо.

На Державну прикордонну службу України відповідно до визначених законом завдань покладаються:

  • – організація запобігання кримінальним та адміністративним правопорушенням, протидію яким законодавством віднесено до компетенції Державної прикордонної служби України, їх виявлення та припинення, здійснення провадження у справах про адміністративні правопорушення згідно із законами;
  • – здійснення прикордонного контролю і пропуску в установленому порядку наркотиків в разі наявності належно оформлених документів після проходження ними митного та за потреби інших видів контролю;
  • – у взаємодії з ДФС України та іншими державними органами здійснювати заходи щодо недопущення незаконного переміщення через державний кордон України (наркотики), вилучати такі вантажі в разі здійснення спроби переміщення їх через державний кордон України або самостійно в ході проведення оперативно-розшукових заходів та передавати їх за призначенням у встановленому порядку;
  • – запрошувати осіб до підрозділів Держприкордслужби України для з'ясування обставин незаконного перетинання державного кордону України, порушення режиму державного кордону, прикордонного режиму або режиму в пунктах пропуску через державний кордон України, а також інших правопорушень, розгляд яких належить до компетенції Державної прикордонної служби України;
  • – взаємодіяти з питань охорони державного кордону України, протидії незаконній міграції, незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, транскордонній злочинності, контрабандній діяльності з компетентними органами та військовими формуваннями іноземних держав, міжнародними організаціями в порядку і на засадах, установлених законодавством;
  • – у порядку, визначеному міжнародними договорами України, здійснювати спільний прикордонний контроль та інші заходи з охорони державного кордону на території суміжних держав.

Повноваження Міністерства освіти та науки, органів та закладів освіти в сфері адміністрування наркоконтролю щодо протидії незаконного обігу наркотиків

МОН України бере участь у проведенні соціологічних досліджень проблем наркоманії, рівня латентності незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, прекурсорів і сильнодіючих лікарських засобів.

Відповідно до пп. З п. 1 Плану заходів[7] дослідження проводяться спільно з МОЗ України та МВС України;

МОН України проводить моніторинг профілактику наркоманії серед учнів та студентів (згідно з пп. 4 п. 1 Плану заходів);

  • – удосконалює програми підготовки соціальних працівників, волонтерів для роботи в наркологічних закладах, центрах ресоціалізації наркозалежних осіб, інших закладах і установах соціального спрямування, діяльність яких пов'язана із запобіганням виникненню негативних явищ у молодіжному середовищі;
  • – стан організації дієвої взаємодії та обміну інформацією у сфері протидії поширенню наркоманії, боротьби з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів;
  • – виконання заходів з проведення психологічної експертизи інформаційних матеріалів для учнів та студентів з питань протидії поширенню наркоманії;
  • – розроблення науково обгрунтованої методики проведення профілактичної роботи серед дітей і молоді з метою зменшення попиту на наркотики і психотропні речовини та комплексної програми профілактики поширення наркоманії та алкоголізму (пп. 1, 2 п. 9 Плану заходів).

Органи і заклади освіти беруть участь: у розробленні та виконанні цільових програм у цій сфері;

  • – у контрольній діяльності з профілактики наркоманії в сім'ях, навчальних закладах, закладах соціальної реабілітації, установах виконання покарань;
  • – веденні узагальненого обліку учнів, схильних до вживання наркотичних засобів, та його відповідність даним лікувальних установ органів внутрішніх справ та проведенні комплексних заходів по боротьбі з наркоманією серед учнів;
  • – виконують вимоги ст. 51 Закону України "Про освіту" в частині покладення на педагогічних працівників обов'язків з попередження вживання підлітками наркотиків;
  • – у взаємодії навчальних закладів з лікувальними установами і лікарями-наркологами;
  • – виявляють причини вживання наркотичних засобів учнями та вживають заходів до нейтралізації їх нездорового оточення за місцем навчання і проживання; проводять профілактичні заходи.

До невідкладних заходів, спрямованих на підвищення ефективності профілактики наркоманії серед підлітків, необхідно віднести такі: створення системи єдиної антинаркотичної пропаганди; удосконалення кримінального та адміністративного законодавства шляхом посилення санкцій за розповсюдження наркотиків серед неповнолітніх; розширення мережі лікувальних і реабілітаційних закладів для дітей, підлітків і молоді, які потребують спеціалізованої допомоги, спеціальних дитячих наркологічних диспансерів, кабінетів, стаціонарів; забезпечення розвитку кваліфікованої екстреної психологічної допомоги по телефону для такої категорії осіб; розвиток мережі підліткових і молодіжних закладів з метою забезпечення доступного, змістовного відпочинку для дітей; розширення соціальних служб для підлітків і молоді; створення центрів медико-соціальної допомоги наркозалежним; розвиток мережі спортивних і туристичних секцій і клубів, літніх оздоровчих таборів, клубів за інтересами; посилення соціального контролю за такою категорією осіб; введення примусового лікування як заходу, що замінює кримінальне покарання.

Повноваження органів прокуратури України в сфері адміністрування наркоконтролю щодо протидії незаконного обігу наркотиків

В чинному законодавстві на органи прокуратури покладено повноваження із протидії незаконному обігу наркотиків із застосуванням передбачених повноважень Законом України "Про прокуратуру". Тому захист прав і свобод громадян у сфері протидії незаконному обігу наркотиків є першочерговим обов'язком органів прокуратури.

Предметом нагляду у сфері адміністрування наркоконтролю є чинне законодавство у цій сфері за виконаням та застосуванням якого прокурор здійснює нагляд, а також відповідність актів, що видається всіма органами, підприємствами, організаціями та посадовими особами, його вимогам.

Метою нагляду у сфері адміністрування наркоконтролю є утвердження верховенству закону, зміцнення правопорядку в державі. Завдання нагляду визначено в Законі України "Про прокуратуру" в тому числі сфері протидії незаконного обігу наркотиків а саме:

1) закріплених Конституцією України незалежності республіки, суспільного та державного ладу, політичної та економічної систем, прав національних груп і територіальних утворень; 2) гарантованих Конституцією, іншими законами України та міжнародними правовими актами соціально-економічних, політичних, особистих прав і свобод людини та громадянина; 3) основ демократичного устрою державної влади, правового статусу місцевих Рад, органів самоорганізації населення.

Здійснення нагляду у сфері адміністрування наркоконтролю умовно можна поділити на два види: а) нагляд за додержанням законів та б) нагляд за їх правильним застосуванням. Прокуратура перевіряє як а) діяльність органів уповноважених на здійснення контролю у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та і б) діяльність господарюючих суб'єктів, які цей обіг здійснюють. Основним засобом прокурорського нагляду в сфері у сфері адміністрування наркоконтролю є перевірки.

В загальному виді перевірка складається з таких елементів як підготовка до перевірки; проведення перевірки; правова оцінка її наслідків та їх реалізація. Дані елементи характерні і для прокурорських перевірок в сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів.

Особливості проведення прокурорських перевірок на піднаглядних об'єктах в сфері обігу наркотиків

УДСКН і територіальних органах служби перевіряють: подання ДСКН щорічної інформації про стан виконання плану заходів до КМ України; які заходи вживались до забезпечення координації діяльності органів виконавчої влади та взаємодії з іншими правоохоронними органами у сфері обігу наркотиків (проведення нарад, спільних перевірок, узгодження планів, обмін інформацією, підготовка пропозицій, узагальнень тощо); розроблення ДСКН проектів цільових програм (яких саме, чи враховано в них пропозицій органів влади, громадських організацій, роль служб у забезпечені їх виконання); стан роботи з оновлення та удосконалення законодавства у цій сфері; вжиття заходів до поновлення Переліку у разі виявлення нових видів наркотиків; забезпечення в межах повноважень здійснення щодо запобігання корупції, контрольної діяльності в територіальних органах ДСКН; кількість проведених перевірок за дотримання суб'єктами господарювання ліцензійних умов в цій сфері; законність видачі ліцензій та законність анулювання ліцензій в цій сфері; чи забезпечено контроль за дотриманням суб'єктами господарювання порядку знищення наркотиків (кількість перевірок); стан профілактичної діяльності щодо попередження незаконного вживання наркотиків (які заходи проведені, скільки підготовлено телепередач, аналітичних матеріалів, видано методичних рекомендацій, посібників, підручників тощо).

У Держлікслужбі України і територіальних органах служби перевіряють:

чи належним чином Держлікслужба та її органи здійснюють державний контроль за дотриманням законодавства щодо забезпечення якості та безпеки лікарських засобів; які порушення чинного законодавства в ході здійснення контрольної діяльності виявлено, які заходи, вжиті для усунення; чи виявлялись факти ввозу на митну територію України лікарських засобів з порушенням встановленого порядку, чи містили лікарські засоби небезпечні для здоровя в тому числі наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори; чи виявлялось під час виробництва лікарських засобів крадіжки нестачі чи надлишки прекурсорів, якщо виявлялись то скільки матеріалів направлено в органи внутрішніх справ; чи направлялась інформація ДСКН України та правоохоронним органам за фактами вивлених порушень порядку обігу наркотиків; чи здійснюється контроль за усунення виявлених порушень тощо.

У МВС України та органах внутрішніх справ перевіряють:

  • 1) участь МВС України та органах внутрішніх справ у формуванні банку даних підприємств установ організацій в сфері обігу наркотиків і підлягає ліцензуванню;
  • 2) чи здійснюється контроль за дотримання суб'єктами господарювання в цій сфері;
  • 3) чи проводяться щоквартальні перевірки у закладах масового перебування громадян;
  • 4) стан реагування органів внутрішніх справ на інформацію органів виконавчої влади про виявленні порушення обігу наркотиків;
  • 5) стан взаємодії органів внутрішніх справ, охорони здоров'я, освіти щодо обліку осіб, які незаконно вживають наркотичні засоби;
  • 6) стан координації дій різних служб органів внутрішніх справ (підрозділи кримінального розшуку, боротьби з незаконним обігом наркотиків, кримінальної міліції в справах дітей, слідчих, дільничих інспекторів, стан обліку наркоманів. Важливо перевірити взяття та зняття наркоманів, організацію обліку дорослих які втягують дітей у наркоманію;
  • 7) повноту реагування органів внутрішніх справ на повідомлення органу ліцензування (ДСКН України);
  • 8) заходи вжиті органами МВС України на інформацію про розбіжність в балансі або невідповідності показників балансу проведеної інвентаризації тощо;
  • 9) додержання вимог статей 261-263 КУпАП при адміністративних затриманнях осіб, які порушили правила обігу наркотичних засобів а саме: правильність оформлення протоколів про адміністративне затримання, наявність та обгрунтованість мотивів адміністративного затримання, додержання строків адміністративного затримання;
  • 10) кількість складених працівниками органів внутрішніх справ протоколів та розглянутих судами і керівниками міськрайвідділів міліції адміністративних справ даної категорії;
  • 11) правильність оформлення протоколів про адміністративні правопорушення а саме: чи уповноваженою особою складено протокол; чи дотримані вимоги щодо змісту протоколу тощо;
  • 12) законність притягнення осіб до адміністративної відповідальності за статями КУпАП;
  • 13) додержання вимог порядку зберігання знищення, вилучених із незаконного обігу наркотиків;
  • 14) вжиття органами міліції заходів протидії незаконному збуту наркотиків через "вуличну" торгівлю, Головпоштамт, Укрзалізницю, мережу інтернет тощо;
  • 15) стан використання працівниками міліції повноважень з підготовки матеріалів щодо застосування примусового лікування від наркоманії та стан профілактичної роботи.

У інших суб'єктах протидії незаконного обігу наркотиків (Службі безпеки України, ДФС України, Адміністрації прикордонної служби) перевіряють:

  • – повноту реалізації повноважень з виявлення і усунення правопорушень обігу наркотиків;
  • – виконання плану заходів розроблених відповідно до концепції політики в цій сфері в межах наданих їм повноважень та достовірність наданих кожним із органів щорічних інформацій ДСКН;
  • – стан взаємодії у сфері протидії незаконному обігу наркотиків;
  • – які заходи вживаються щодо активізації міжнародного співробітництва в цій сфері та вивчення і поширення зарубіжного досвіду запобігання та боротьби із наркобізнесом тощо.

Повноваження у сфері адміністрування наркоконтролю здійснють також інші органи в межах наданих їм законодавством повноважень. У загальному можна визначити, що органах виконавчої влади та місцевого самоврядування органи прокуратури перевірять: розроблення затвердження та виконання програм протидії наркоманії; наявність створених обласних міських та районних громадських рад з питань профілактики і протидії наркоманії; стан контролю за додержанням законодавства з питань профілактики і протидії наркоманії; чи задовольняє потребу в лікуванні наркоманії існуюча мережа спеціалізованих закладів, їх фінансування; забезпечення цих закладів медперсоналом, засобами для лікування, заходи, що вживались до розвитку мережі служб соціально-профілактичної роботи та центрів ресоціалізації наркозалежної молоді; чи аналізуються в регіоні стан наркоманії причин і які заходи комплексного характеру вживаються органами влади протидії незаконного обігу наркотиків; чи розглядались зазначені питання на сесіях відповідних рад колегіях держадміністрацій координаційних нарад; чи дотримаються вимоги збереження за особами хворими на наркоманію права на жиле приміщення за місцем їх постійного проживання протягом усього часу перебування у спеціалізованих лікувальних закладах; стан профілактичної роботи з цього питання участь у ній органів державної виконавчої влади та місцевого самоврядування.

Отже, під прокурорським наглядом у сфері адміністрування наркоконтролю розуміють здійснювану прокуратурою України діяльність, спрямовану на вивчення та опрацювання інформації про порушення законів у сфері обігу наркотичних засобів організацію та проведення перевірок з метою своєчасного виявлення та усунення таких порушень, відновлення порушених прав фізичних і юридичних осіб та інтересів держави, скасування незаконних рішень та притягнення винних осіб до встановленої законодавством юридичної відповідальності. Даний вид нагляду є невідємною частиною нагляду за додержанням законів про охорону здоров'я.

  • [1] Офіц. вісн. України. – 2011. – №29. – Ст. 1273.
  • [2] Офіц. вісн. України. – 2011. – №29. – Ст. 1248.
  • [3] Там само.
  • [4] Там само.
  • [5] Відом. Верхов. Ради України. – 1992. – №27. – Ст. 382.
  • [6] Офіц. вісн. України. – 2003. – № 17. – Ст. 740.
  • [7] Урядовий кур'єр. – 2010. – №230.
 
<<   ЗМІСТ   >>