Характеристика лікувальних заходів

Стратегії лікування ПВ шлункової і дуоденальної локалізації відрізняються. При шлунковій локалізації виразки, включаючи виразковий дефект пілоричного каналу, необхідне виключення новоутворення шлунка.

Основні лабораторні та інструментальні дані, необхідні для вибору ефективної терапії:

• 1. Наявність гелікобактерної інфекції характерна для Нр- асоційованої виразки шлунка і дванадцятипалої кишки.
• 2. Гіперацидність виражена чи помірна при проведенні рН-метрії натщесердце характерна для виразкової хвороби з локалізацією виразки в цибулині дванадцятипалої кишки.
• 3. Гіперацидність помірна, нормоацидність чи гіпоацидність при проведенні рН-метрії натщесерце характерна для виразкової хвороби з локалізацією виразки в шлунку.
• 4. Наявність виразкового дефекту при ендоскопічному дослідженні шлунка і дванадцятипалої кишки.
• 5. Рентгенологічні показники виразкового "дефекту", порушення моторно-евакуаторної функції.

Основні клінічні й інструментальні показники адекватності проведеного лікування:

• 1. Купірування больового і диспепсичного синдромів.
• 2. Зменшення розмірів виразкового "дефекта" (необхідно враховувати динаміку площі, а не діаметру "ніші"), зменшення числа виразкових "дефектів" при фіброгастроскопічному і рентгенологічному дослідженнях.
• 3. Ефективність ерадикації Нр-інфекції, що підтверджується неінвазивними методами.

Основні принципи комплексної етіопатогенетичної терапії:

• 1. Ерадикація Нр-інфекції.
• 2. Купірування больового і диспепсичного синдромів.
• 3. Нормалізація основних функцій шлунка і дванадцятипалої кишки.
• 4. Підвищення імунобіологічних сил організму.
• 5. Підсилення репаративних процесів у слизовій оболонці шлунка.
• 6. Лікування супутніх захворювань.
• 7. Попередження рецидивів.

Лікування включає раціональний режим, лікувальне харчування, медикаментозні середники, фізіотерапевтичні процедури, лікувальну фізкультуру, санаторно-курортне лікування, пролонговану і підтримуючу терапію.

Дієтотерапія: лікувальний стіл № 1 при підвищеній кислотності в період загострення з переходом на стіл № 15. Харчування має бути 5-6- ти разовим, забезпечувати механічне, хімічне і термічне щадіння СО шлунка.

Ерадикаційна терапія першої лінії:

1. Омепразол чи рабепразол по 20 мг 2 рази на день, чи лансопразол (ланцерол) 30 мг 2 рази на день, чи пантопразол, чи езомепразол по 40

Стратегія лікування дуоденальної виразки

мг 2 рази на день + кларитроміцин 500 мг 2 рази на день + амоксицилін 1000 мг 2 рази на день за 40-60 хв до їжі. Схеми лікування призначають на 10-14 днів.

• 2. При непереносимості амоксициліну: інгібітор протонної помпи 2 рази на день (у стандартній дозі) + кларитроміцин 500 мг 2 рази на день + метронідазол чи тинідазол 500 мг 2 рази на день за 40-60 хв до їжі. Запропоновані схеми лікування слід призначати на 10-14 днів.
• 3. При глибоких порушеннях трофіки і мікроциркуляції СО шлунка і дванадцятипалої кишки, супутніх імунодефіцитних станах, виразках, що повільно рубцюються, поєднанні виразкової хвороби з цукровим діабетом, гепатитом, додатково до базової терапії призначають ербісол по 2 мл в/м, 1-2 рази на день протягом 20-ти днів.
• 6. Для покращення переносимості та підвищення ефективності АГБТ додатково призначаються пре- і пробіотичні препарати: лактулоза, препарати лакто- і біфідобактерій у терапевтичній дозі впродовж 2-4-х тижнів.

Ерадикаційна терапія другої лінії:

Інгібітор протонної помпи 2 рази на день (у стандартній дозі) + субцитрат вісмуту (гастро-норм) 120 мг 3 рази за 30 хв до їжі і 4-й раз через 2 години після їжі, перед сном + метронідазол 500 мг 3 рази на день наприкінці їжі + тетрациклін 500 мг 4 рази на день наприкінці їжі. Тривалість застосування схеми 10-14 днів.

При високому рівні антибіотикорезистентності Нр-інфекції в регіоні застосовується послідовна антигелікобактерна терапія, що пропонується у якості варіанту терапії першої лінії. Послідовна терапія складається із ІПП у стандартній дозі і амоксициліну 1000 мг, що приймаються по 2 рази на добу впродовж 5-ти днів, а потім прийому в наступні 5 днів ІПП, кларитроміцину 500 мг і метронідазолу або тинідазолу 500 мг по 2 рази на добу.

Оптимальною альтернативою квадротерапії другої лінії вважається потрійна терапія, що складається із левофлоксацину по 500 мг 1 раз на добу, амоксициліну по 1000 мг 2 рази на добу та ІПП по 1 стандартній дозі 2 рази на добу впродовж 10 днів.

Ерадикаційна "терапія спасіння":

Серед схем "терапії спасіння" при резистентності Нр-інфекції описані наступні лікувальні комбінації:

• • ІПП + амоксицилін у високих дозах (3000 мг на добу) впродовж 10 днів;
• • ІПП + амоксицилін 1000 мг 2 рази + рифабутин (300 мг на добу) 10 днів;
• • ІПП + амоксицилін 1000 мг 2 рази + фуразолідон (400 мг на добу) 10 днів.

Слід пам'ятати, що найкращим способом є лабораторне дослідження резистентності Нр до антимікробних препаратів.

Пролонговане лікування.

Після закінчення комбінованої 7-14-денної ерадикаційної терапії необхідно продовжити лікування ще впродовж 2-4-х тижнів при дуоденальній і 4-6-ти тижнів при шлунковій локалізації виразок однократним призначенням того інгібітора протонної помпи, що використовувався в ерадикаційних схемах, чи одного з наступних препаратів: фамотидин – 40 мг о 19-20 годині; чи колоїдний субцитрат вісмуту (гастро-норм) 240 мг 2 рази на день.

У переважної більшості випадків наведене лікування забезпечує розвиток стійкої ремісії хвороби, а якщо лікування розпочати в ранній стадії захворювання, то в багатьох хворих настає одужання. Повторного курсу медикаментозної терапії потребують хворі на виразкову хворобу, у яких збереглася інфікованість гастродуоденальної слизової оболонки гелікобактерною інфекцією, виникли ускладнення (виразкова кровотеча, перфорація, виражена рубцева деформація стінки ураженого органа з розладом евакуації) чи наявні супутні захворювання, з приводу яких хворий змушений приймати ліки, що ушкоджують СО шлунка (нестероїдні чи стероїдні протизапальні препарати).