Повна версія

Головна arrow Медицина arrow Військово-прикладні аспекти сучасної гастроентерологи

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

Лікування при отруєннях фосфорорганічними сполуками

Таблиця 6.1

Витяг з Наказу МОЗ України від 20.10.2010 р. №897 Клінічний протокол "Інтенсивна терапія гострих отруєнь пестицидами (фосфорорганічними сполуками)"

КОМПОНЕНТ ТЕРАПІЇ / СТУПІНЬ ВАЖКОСТІ ОТРУЄННЯ

Легкий

Середній

Важкий

1

2

3

АНТИДОТНА ТЕРАПІЯ

Для парентерального застосування:

Атропіну сульфат 0,1 % розчин, застосовується протягом часу, необхідного для повної елімінації ФОС (2-4 доби) в наступних дозах та режимах введення:

  • 1 доба – 2 разові (2 мл 0,1 % розчину) дози болюсно, п/ш або в/м;
  • 2-3 доба – болюсно, разова доза, n/ш або в/м.

1 доба – 2 разові (2 мл 0,1 % розчину) дози болюсно; потім кожні 15-20 хв протягом декількох годин, п/ш або в/м; 2-3 доба – болюсно, кожні 3-4 год, разова доза, п/ш або в/м.

  • 4-6 разових доз в/в відразу, а далі кожні
  • 5-8 хв двократні дози в/м або п/ш до появи ознак переатропінізації (розширення зіниць, сухість та почервоніння шкіри, пригнічення секреції слини, тахікардія) протягом 3-4 діб.

в умовах проведення хірургічних методів детоксикації дози антидота збільшити на 25*30%;

  • • доза насичення – в/в болюсно по 0,014),05 мг/кг (0,01-0,05 мл/кг або 0,7-3,5 мл/70 кг) через кожні 5-15 хв до появи ознак легкої атропінізації (зниження гіперсалівації, бронхореї, сухість шкіри, тахікардія, мідріаз);
  • • підтримуюча доза – потім, в/в, крап., 0,02-0,08 мг/кг/год (підтримуючі дози атропіну протягом 1 -З днів залежно від важкості отруєння з наступним переходом на в/м введення);
  • • застосування атропіну показане після промивання шлунка.
  • • Верапаміл 0,25 % розчин у дозі 0,1-0,2 мг/кг, в/в.

Примітка: При отруєннях фосфорорганічними сполуками не застосовувати антагоністи кальцію дигідропіридинового ряду!

Реактиватори холінестерази (тільки протягом першої доби) на вибір:

• Тримедоксиму бромід (діпіроксим)*:

1 мл 15 % розчину, в/м.

1 мл 15 % розчину, в/м, кожні 1 -2 год до припинення міофібриляцій.

1 мл 15 % розчину, в/в, кожні 1 -2 год до відновлення самостійного дихання і свідомості та усунення м'язової слабкості (але не більше 4-7 разових доз на курс).

в умовах проведення хірургічних методів детоксикації дози антидота збільшити на 25-30%;

  • • 15 % розчин тримедоксиму бромід (діпіроксим)* (1-3 мг/кг, в/в, в/м, повторно через 1-2 години за показаннями – до припинення фасцикуляцій);
  • • 10 % розчин діетиксиму* (1 -3 мл п/ш; повторно – 2-3 рази з інтервалом в 3-4 год);.
  • • 40 % розчин ізонітрозину* (10-20 мг/кг, в/м, повторно – через 30-40 хв за показаннями – до припинення фасцикуляцій);

Пралідоксим*:

  • • 25 мг/кг, повторно через 1 годину при збереженні фасцикуляцій, м'язової гіпотонії в/в, повільно;
  • • надалі – підтримуюча доза 500 мг/год.

Діазепам 0,5 % розчин, в/в, в/м (або табл, р/os) у наступних дозах та режимах введення:

не застосовується.

1 -2 табл, по 0,005 г, якщо міофі- бриляції не вдається усунути за допомогою холінолітика з реактиватором ХЕ.

одно- (1 мл) чи дворазова (2 мл) доза 0,5 % розчину в ампулах по 2 мл, в/в, повільно на 40 % розчині глюкози.

0,12-0,8 мг/кг/добу, в/в, в 2-4 введення; 0,3-0,5 мг/кг у хв, в/в; не більше 10 мг, в/в, болюсно.

1

2

3

Дифенгідрамін (для посилення антидотних властивостей, лікування і профілактики ускладнень з боку серцево-судинної системи) у наступних дозах та режимах введення:

таблетка по 0,03 г.

1 мл 1 % розчину, в/м (1-2 рази на добу)

5-10 мл 1 % розчину у 75-100 мл ізотонічного розчину натрію хлориду, в/в, крапельно.

ЗАХОДИ ЩОДО ВИДАЛЕННЯ ОТРУТИ, ЯКА НЕ ВСМОКТАЛАСЯ

Санація шлунка.

попереднє спорожнювання шлунка перед санацією;

сумарний обсяг рідини для промивання шлунка повинен відповідати розрахунку 0,5-1,0 л на рік життя, але не більше 8-10 л;

для промивання шлунка використовують:

  • • кип'ячену воду із суспензією активованого вугілля (30-40 г/л);
  • • 0,1 -0,2 % розчин танін*;
  • • 2 % розчин NaHC03;
  • • 2 % розчин двовуглекислої соди;
  • • розчин перманганату калію (1:2000).

після промивання, у шлунок необхідно ввести (варіанти вибору та/або поєднання):

  • • міді сульфат у дозі 0,1-0,2 г;
  • • крохмаль;
  • • вугілля активоване у дозі 1 г/кг.
  • • слизові відвари – рисовий, вівсяний (до 200 мл);
  • • молоко;
  • • яєчні білки (12 білків на 1 л молока);

Повторні санації кишечника гіперосмолярним водним розчином через кожні 8 годин, протягом першої доби від моменту госпіталізації пацієнта.

Проносні:

  • • сульфат магнію (1 г/кг в склянці води);
  • • вазелінова олія усередину (3-4 мл/кг);
  • • сифонні клізми.

Гастроінтестінальний лаваж повторно на всіх стадіях отруєння.

Ентеросорбція протягом усього гострого періоду захворювання (варіанти вибору):

  • • гідрогель метил кремнієвої кислоти;
  • • вугілля активоване в дозі по 50-100 г кожні 4-6 год;
  • • інші ентеросорбенти.

ЗАХОДИ ЩОДО ВИДАЛЕННЯ ОТРУТИ, ЯКА ВСМОКТАЛАСЯ У КРОВ'ЯНЕ РУСЛО

Консервативні методи детоксикації:

Консервативні методи детоксикації:

Консервативні методи детоксикації: Парентеральне водне навантаження:

Ентеральне водне навантаження:

• ентеральне зондове водне навантаження, зі швидкістю введення 10-15 мл/кг за годину, протягом перших

б годин лікування, на тлі форсування діурезу;

  • • після 6 годин лікування, обсяг водного навантаження й швидкість введення розчинів визначається індивідуально;
  • • стимуляція діурезу салуре- тиками у вікових дозах. Стимуляція процесів біотрансформації й ви* ведення отрут:

Донатори SH-груп:

  • • Ацетилцистеїн p/os, 5-10% розчин, табл., порош., у дозі:
  • • 140 мг/кг, p/os, 1 доза. Потім по 50-70 мг/кг на 5 % розчині глюкози, кожні 4 години (але не більше 1330 мг за 72 год у дорослих);

Стимуляція реакцій глюкуронізацп:

  • • Фенобарбітал у дозі 3-5 мг/ кг/добу, в 3 прийоми;
  • • Фенітоїн у дозі від 2 мг/кг/ добу (у тому числі як проти- судомний засіб);
  • • Рифампіцин у дозі до 10 мг/ кг, в 3 прийоми, усередину. Гепатопротектори:
  • • Аргініну глутамат (табл.), р/ os, у дозі:
  • • дорослим – по 0,75 г 3 рази на добу;
  • • Антраль, таблетки, вкриті оболонкою, по 0.1 г протягом усього гострого періоду захворювання;
  • • Фосфоліпіди (доцільно застосовувати в соматогенній стадії отруєння та на етапах реабілітації) в дозі по 1 капе. Зрази на добу;
  • • Стимуляція жовчеутворен- ня й жовчовиділення. Запобігання гастро-інтес- тіно-гепатичній рециркуляції отрути:

Ентеросорбція протягом усього гострого періоду захворювання.

Парентеральне водне навантаження:

• парентеральне водне навантаження зі швидкістю інфузії 10-15 мл/кг за годину протягом перших 6 годин лікування, на тлі форсування діурезу;

• після перших 6 годин лікування обсяг водного навантаження й швидкість введення розчинів визначають індивідуально. Стимуляція діурезу:

• салуретики (фуросемід). Стимуляція процесів біотранс- формації й виведення отрут: Донатори SH -груп:

• Кислота тіокгова у дозі 10-30 мг/ кг/добу, в/в, p/os;

  • • Ацетилцистеїн p/os, 5-10% розчин, табл., порош., у дозі:
  • • 140 мг/кг, p/os, 1 доза. Потім по 50-70 мг/кг на 5 % розчині глюкози, кожні 4 години (але не більше 1330 мг за 72 год у дорослих);

• 1,4 мл/кг 10 % розчин;

• 0,7 мл/кг 20 % розчин; Стимуляція реакцій глюкуронізації:

Фенобарбітал у дозі 3-5 мг/кг/ добу, в 3 прийоми;

• Фенітоїн у дозі від 2 мг/кг/добу (у тому числі як протисудомний засіб);

• Рифампіцин у дозі до 10 мг/кг, в 3 прийоми, усередину. Гепатопротектори:

Аргініну глутамат (4 % розчин, табл.) у дозі:

• по 50 мл 2 рази на добу, в/в. крап, на 150-250 мл 0.9 % розчину NaCl (максимальна доза – 4-6 г на добу);

• по 0,75 г, 3 рази на добу, p/os;

• Антраль, таблетки, вкриті оболонкою, по 0,2 г, протягом усього гострого періоду захворювання.

• Фосфоліпіди (доцільно застосовувати в соматогенній стадії отруєння та на етапах реабілітації) 10 % розчин у дозі 10 мл, в/в, на аутокрові;

• Стимуляція жовчеутворення й жовчовиділення.

Запобігання гастро-інтестіно-гепатичній рециркуляції отрути:

Ентеросорбція протягом усього гострого періоду захворювання.

  • • парентеральне водне навантаження зі швидкістю інфузії 15-20 мл/кг за годину протягом перших 6 годин лікування, на тлі форсування діурезу;
  • • після перших 6 годин лікування обсяг водного навантаження й швидкість введення розчинів визначають індивідуально. Стимуляція діурезу:
  • • осмотичні діуретики (сечовина, манітол)
  • - тільки під контролем рівня осмолярноcті плазми крові;
  • • салуретики (фуросемід). Екстракорпоральні методи детоксикації:

гемосорбція (необхідне визначення в крові ФОС, метаболітів ФОС, активності ХЕ): на максимально ранніх етапах, у тому числі при транспортуванні в ЛПЗ в умовах гемосорбційно-токсикологічної бригади СМП;

на шпитальному етапі (усунення метаболітів);

  • • гемодіаліз;
  • • перитонеальний діаліз;
  • • часткове замінне переливання крові;
  • • УФО крові (2-3 стадія).

Стимуляція процесів біотрансформації й виведення отрут:

Донатори SH-груп:

  • • Кислота тіоктова у дозі 10-30 мг/кг на добу, в/в, p/os;
  • • Ацетилцистеїн p/os, 5-10% розчин, табл, порош, у дозі:
  • • 140 мг/кг, p/os, 1 доза, потім по 50-70 мг/ кг на 5 % розчині глюкози, кожні 4 години (але не більше 1330 мг за 72 год);
  • • 1,4 мл/кг 10 % розчин;
  • • 0,7 мл/кг 20 % розчин;
  • • доза підтримки – 0,7 мл/кг 6 разів на добу протягом 4-5 днів.
  • • Ацетилцистеїн в/в, у дозі:
  • • 150 мг/кг протягом 15 хв. Потім інфузія у дозі 50 мг/кг протягом 4 год ; потім 100 мг/ кг протягом 16 год :
  • •доза навантаження 140мг/кг протягом 1 год. Потім 12 доз по 70 мг/кг кожні 4 год. Стимуляція реакцій глюкуронізащ'і:
  • • Фенобарбітал у дозі 3-5 мг/кг/добу, в 3 прийоми;
  • • Фенітоїн у дозі від 2 мг/кг на добу т.ч. як протисудомний засіб);
  • • Рифампіцин у дозі до 10 мг/кг, в 3 прийоми, усередину.

Гепатопротектори:

  • • Аргініну глутамат (4 % розчин, табл.) у дозі:
  • • по 50 мл 2 рази на добу, в/в, крап, на 150- 250 мл 0,9 % розчину NaCI (максимальна доза – 4-6 г на добу);
  • • Фосфоліпіди 10% розчин у дозі Юмл, е/в, на ау токрові;
  • • Стимуляція жовчоутворення й жовчовиділення.

Запобігання гастро-інтестіно-гепатичній рециркуляції отрути:

Ентеросорбція протягом усього гострого періоду захворювання.

Примітка: * – фармакологічний засіб, застосування якого може бути рекомендовано за умов його реєстрації в Україні.

 
<<   ЗМІСТ   >>