Основні етапи та особливості проведення ФВА

Основними етапами проведення ФВА є:

• 1. підготовчий;
• 2. інформаційний;
• 3. аналітичний;
• 4. дослідницький;
• 5. рекомендаційний;
• 6. управаджувальний.
• 1) Підготовчий етап необхідний для відбору важливих чинників майбутнього виробу: масовість, якість, собівартість. Доцільно проводити ФВА продукції, яка знаходиться на стадії розробки, тому що в цьому випадку є резерв часу для внесення змін до конструкції виробів або технології їх виробництва, ще не витрачені кошти на придбання обладнання, матеріалів, комплектуючих виробів і інструментів, та не укладено угоди на постачання сировини і енергоносіїв, і багато що можна відкоригувати.
• 2) Інформаційний етап передбачає збір інформації для вивчення об'єкта: призначення і технічні можливості майбутнього виробу, його якість і собівартість. Уся інформація заноситься в спеціальні картки або в пам'ять комп'ютера. Детально перераховуються функції окремих деталей і вузлів виробів, матеріали і собівартість виготовлення. Паралельно приводиться порівняння вартості виготовлення деталей на стороні або вартість закупівлі готових деталей. Велике значення надається оцінкам і думці споживачів щодо майбутнього виробу. Доцільно зібрати інформацію відносно відповідних параметрів аналогічних виробів, що випускаються конкурентами.
• 3) Аналітичний етап передбачає детальне вивчення функцій майбутнього виробу і витрат на їх забезпечення. Розглядають такі питання:
• 1. Яка основна функція виробу?
• 2. Які функції корисні, а які зайві?
• 3. Яка дійсна вартість виробу?
• 4. Яким може стати виріб у майбутньому?
• 5. Якою могла б бути нова вартість виробу?

На цьому етапі детально описують службові (техніко-економічні, експлуатаційні, ергономічні і естетичні) функції виробу в цілому і додаткові технічні функції окремих його частин. Ці функції підрозділяються на основні, другорядні і непотрібні. Останні ліквідуються. Питома вага певних категорій функцій в загальній сукупності споживних властивостей виробу називається коефіцієнтом важливості, або значущості. При визначенні цього коефіцієнта враховують параметри, найбільш важливі для споживача (табл. 7.1.).

Таблиця 7.1.

Порівняння коефіцієнтів значущості та коефіцієнтів витрат

Відношення питомої ваги параметра (функції) у витратах до значущості, або важливості параметра (функції) називається коефіцієнтом витрат за окремими функціями. У таблиці важливим параметром (функцією) є перший, для якого:

(7.2)

що вказує на невідповідність витрат і важливості функції, оскільки в теорії ФВА Кф = 1. Якщо Кф < 1, співвідношення вважається сприятливим. При Кф > 1 рекомендують знижувати витрати. Так, в даному випадку коефіцієнти витрати для кожного параметра відповідно дорівнюють:

(7.3)

Для визначення значущості параметрів (функцій) використовують також ранжування і метод експертних оцінок.

На основі проведених етапів аналізу і пов'язаних з ними досліджень пропонують декілька варіантів рішення, кожен з яких має певні переваги і економічний ефект. Проте переваги можуть виявитися нерівнозначними, оскільки при значному підвищенні якості виробу згідно з будь-яким варіантом витрати збільшуються, а згідно з іншим – знижуються, але якість залишається на колишньому рівні. Існує також третій варіант, коли якість незначно покращується, а собівартість знижується, але у меншій мірі, ніж у другому варіанті. Який з запропонованих варіантів є оптимальним? Це з'ясовується за допомогою економічних розрахунків і визначення впливу того або іншого конструкторського рішення на собівартість і рентабельність виробу. Після обгрунтування варіанта його захищають перед керівництвом фірми.

4) Дослідницький етап

Основне завдання етапу – визначення можливості реалізації запропонованих рішень.

Перелік основних робіт:

• – розробка ескізів згідно з відібраними варіантами;
• – експертиза підготовлених рішень;
• – відбір найбільш раціональних варіантів рішень;
• – створення за необхідністю макетів або дослідних зразків для проведенння випробувань;
• – проведення випробувань;
• – остаточний вибір рішень, що реалізовуються ;
• – техніко-економічне обгрунтування рішень.

На даному етапі здійснюється конструкторське опрацювання рішення, метою якого є дати повне уявлення відносно майбутньої продукції і оцінити її відповідність технічним вимогам.

Відбір найбільш раціональних варіантів рішень слід проводити з позиції реалізації досліджуваних функцій і забезпечення вимог, що висувається до продуктивності об'єкта, рівня його надійності, міжпроектної уніфікації, ергономічності, естетичності, екологічності, економічності тощо. Техніко-економічне обгрунтування варіантів рішень повинне проводиться згідно з документами, що діють у галузі з економічної ефективності.

5) Рекомендаційний етап

Основне завдання етапу – визначення порядку реалізації рекомендацій ФВА.

На рекомендаційному етапі здійснюється:

• – розгляд представлених технічних рішень на науково-технічній раді підприємства;
• – ухвалення рішення щодо можливості їх реалізації;
• – узгодження заходів щодо реалізації прийнятих рішень.

На розгляд подаються всі варіанти рішень, відібрані на дослідницькому етапі, у вигляді ескізів з поясненнями щодо їх переваг і недоліків, до кожного рішення додається розрахунок економічного ефекту.

Усі представлені варіанти поділяють на три групи:

• 1. Рішення, що не вимагають серйозних конструкторських і технологічних доопрацювань.
• 2. Рішення, для реалізації яких потрібно проведення будь-яких випробувань і доопрацювання об'єкта.
• 3. Рішення, що корінним чином змінюють конструкцію і технологічний процес виготовлення виробу та вимагають проведення НДДКР, а також додаткових капітальних вкладень для свого здійснення.

Основними критеріями відбору рішень є: максимум корисного ефекту на одиницю сукупних витрат на виготовлення і експлуатацію виробу, підвищення конкурентоспроможності виробу, збільшення прибутку підприємства. При остаточному відборі повинні також враховуватися технічні можливості підприємств-виробників і споживачів (організаційно-технічний рівень виробництва).

Робота на даному етапі вважається закінченою після видання наказу (розпорядження) щодо завершення робіт з ФВА нового товару

У наказі (розпорядженні) мають бути вказані підсумки роботи дослідницької робочої групи, заходи з заохочення учасників робіт.

Цим же наказом затверджується план-графік упровадження заходів щодо ФВА, терміни виконання робіт і безпосередні виконавці – служби, цехи, конкретні спеціалісти.

6) Етап впровадження

Основне завдання етапу – забезпечити безумовне впровадження прийнятих рішень.

На етапі впровадження здійснюються:

• – включення заходів щодо забезпечення впровадження прийнятих пропозицій ФВА в план-графік і стратегію організації, плани задіяних служб і відповідальних виконавців;
• – контроль за виконанням плану-графіка;
• – оцінка фактичної економічної ефективності впровадження результатів ФВА;
• – заохочення членів дослідницької робочої групи і всіх учасників. Відповідальність за своєчасне впровадження заходів ФВА несе головний менеджер або інша посадова особа.

Служба ФВА здійснює контроль за впровадженням рекомендацій, перевіряє правильність розрахунку економічного ефекту впроваджених заходів.

Робота на етапі вважається закінченою після впровадження всіх рекомендацій ФВА.