Повна версія

Головна arrow Фінанси arrow Планування та управління фінансовими ресурсами територіальної громади

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

Місцеве оподаткування

В умовах становлення демократично орієнтованого громадянського суспільства реалізація конституційних гарантій незалежності місцевого самоврядування залежить від закріплення в нормативно-правовому полі України механізму забезпечення стабільними та достатніми джерелами фінансування,, серед яких провідне місце має належати місцевим податкам і зборам. Однак їх роль не обмежується тільки наповненням дохідної частини місцевих бюджетів, позаяк у зарубіжних країнах локальні податкові платежі призначені стимулювати підприємницьку активність, сприяти розвитку місцевого господарства, його об'єктів та інфраструктури.

До місцевих податків і зборів (обов'язкових платежів) належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку та в межах граничних розмірів ставок рішеннями сільських, селищних, міських рад у межах їх повноважень, і є обов'язковими до сплати на території відповідних територіальних громад. Місцеві ради обов'язково встановлюють єдиний податок та податок на майно (в частині транспортного податку та плати за землю). Натомість необов'язковими для встановлення є податок на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки), збір за місця для паркування транспортних засобів, туристичний збір (рис. 3.4).

Обов'язкові то необов'язкові для встановлення місцеві податки і збори

Рис. 3.4. Обов'язкові то необов'язкові для встановлення місцеві податки і збори

Ствердні або заперечні рішення про необхідність їх встановлення повинні опиратися на результати оцінки низки критеріїв, що розцінюються як бажані ознаки для будь-якого місцевого податку або місцевого збору (рис. 3.5). Іншими словами, користуватися можливістю впроваджувати та визначати порядок сплати місцевих податків і зборів, впливати на визначення їх бази оподаткування, встановлювати податкові ставки, звільняти від сплати платників податків місцеві ради мають дуже обачно з тим, щоб дані платежі не збільшували податкове навантаження на платників податків, а забезпечували ефективне функціонування економіки регіонів.

Розгляд рис. 3.5 дає змогу зробити наступні висновки:

  • – по-перше, оскільки діяльність органів місцевого самоврядування пов'язана зі значними видатками на забезпечення суспільного добробуту, важливою умовою її ефективності є отримання доходів у вигляді надходжень місцевих податків і зборів. При цьому необхідно, щоб витрати податкового апарату держави на їх адміністрування були якомога меншими, а сплата даних податкових платежів не впливала на заощадження та інвестиції платників податків;
  • – по-друге, справляння місцевих податків і зборів не має впливати на соціальну поведінку населення, переміщення бази оподаткування з одних адміністративно-територіальних одиниць до інших (тобто, розміри їх податкових ставок у межах граничних розмірів мають не розходитися між собою). Якщо розміри ставок даних податкових платежів тісно пов'язані з наданими суспільними благами, то населення зазвичай готове сплачувати більше, щоб користуватися даними послугами високої якості;
  • – по-третє, для забезпечення відповідності між обсягом надходжень місцевих податків і зборів, а також видатками місцевих бюджетів на забезпечення суспільного добробуту органи місцевого самоврядування мають відповідним чином підвищувати граничні розміри їх ставок. Однак платники податків можуть розглядати таке збільшення як зростання податкового навантаження, що є базою для звинувачення в неефективному використанні фінансових ресурсів.

Критерії, яким має відповідати встановлення місцевих податків і зборів

Рис. 3.5. Критерії, яким має відповідати встановлення місцевих податків і зборів[1]

Загалом же, процес встановлення місцевих податків і зборів наступний. Сільські, селищні та міські ради в межах своїх повноважень приймають відповідне рішення (див. інформ, матеріали), в якому обов'язково визначаються об'єкт оподаткування, платники податків, розмір ставки, податковий період та інші обов'язкові елементи[2]. Копія рішення надсилається у десятиденний строк з дня оприлюднення до контролюючого органу, в якому перебувають на обліку платники відповідних місцевих податків і зборів. Дане рішення офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду (рис. 3.6).

Сценарії прийняття рішень місцевих рад у сфері оподаткування

Рис. 3.6. Сценарії прийняття рішень місцевих рад у сфері оподаткування

До повноважень сільських, селищних і міських рад належать: до початку наступного бюджетного періоду прийняття рішення про встановлення місцевих податків та зборів, зміну розміру їх ставок, об'єкта оподаткування, порядку справляннями надання податкових пільг; визначення переліку податкових агентів стосовно туристичного збору; встановлення ставок акцизного податку з реалізованих суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів. Не дозволяється встановлювати індивідуальні пільгові ставки місцевих податків і зборів для окремих юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців і фізичних осіб або звільняти їх від сплати даних платежів.

У разі, якщо сільська, селищна та міська рада не прийняла рішення про встановлення відповідних місцевих податків і зборів, а також акцизного податку в частині реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, що є обов'язковими згідно з нормами Податкового кодексу України, дані платежі до прийняття рішення справляються виходячи з норм Податкового кодексу України із застосуванням їх мінімальних ставок, а плата за землю справляється із застосуванням ставок, які діяли до 31 грудня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування плати за землю (рис. 3.6).

Зарахування місцевих податків і зборів до бюджетів різних рівнів здійснюється згідно з Бюджетним кодексом України[3] (табл. 3.А інформ. матер. і рис. 3.7). Якщо дані платежі мають відношення (стосовно об'єкта оподаткування, податкових агентів, податкової адреси тощо) до території міст обласного значення, міст районного значення, сіл і селищ, об'єднаних територіальних громад, то відповідно надходять до доходів загального фонду бюджетів міст обласного значення, бюджетів міст районного значення, сільських і селищних бюджетів, бюджетів об'єднаних територіальних громад. Детальніше їх зарахування подано в § 3.3.1-3.3.6.

Зарахування місцевих податків і зборів до бюджетів різних рівнів

Рис. 3.7. Зарахування місцевих податків і зборів до бюджетів різних рівнів

  • [1] Характеристика критеріїв, яким має відповідати встановлення місцевих податків і зборів, подана в монографії "Місцеве оподаткування в умовах реформування податкової системи України" (див.: https://books.google.com.ua/books?hlen&lr=aid=Bb9uBgAAQBAJaoi=fnd&pg PA2iadq- =info:P-xj8nhq4RI J:scholar.google.comaots=XsfZApvttT&sig=djR9nr4hTBYHaYSuN8sc_ mVKhbQaredii esc=y#v= onepagehqht =false).
  • [2] Визначення цих та інших елементів оподаткування подані в статтях 22-34 Податкового кодексу України (див.: zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2755-17).
  • [3] Зарахування місцевих податків і зборів до бюджетів різних рівнів подано в статтях 64 і 69 Бюджетного кодексу України (див.: zakon4. rada.gov.ua/laws/show/2456-17).
 
<<   ЗМІСТ   >>