Повна версія

Головна arrow Фінанси arrow Планування та управління фінансовими ресурсами територіальної громади

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

Виконання місцевих бюджетів

Порядок виконання місцевих бюджетів регламентується статтею 78 Бюджетного кодексу України[1]. З практичного боку, виконати місцевий бюджет означає мобілізувати заплановані доходи і профінансувати в повному обсязі видатки, передбачені відповідним рішенням. Загалом же, виконання місцевих бюджетів забезпечують місцеві державні адміністрації, виконавчі органи відповідних місцевих рад, а якщо відповідні виконавчі органи не створені, то сільські голови (рис. 6.4). Натомість загальну організацію й управління виконанням місцевих бюджетів та координацію діяльності учасників бюджетного процесу здійснюють місцеві фінансові органи.

Місцевий бюджет виконується за розписом, який затверджується керівником місцевого фінансового органу (див. інформ, матеріали). До його затвердження затверджується тимчасовий розпис місцевого бюджету. Керівник місцевого фінансового органу протягом бюджетного періоду забезпечує відповідність розпису місцевого бюджету встановленим бюджетним призначенням. Іншою ділянкою роботи місцевих фінансових органів є прогнозування й аналіз бюджетних доходів за участю органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, чим забезпечується ефективність прийняття поточних рішень.

Казначейське обслуговування місцевих бюджетів здійснюється органами Казначейства України. Вони ведуть облік усіх надходжень, що належать місцевим бюджетам, та за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, погодженим з відповідними місцевими фінансовими органами, здійснюють повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету. Новацією 2015 рокуєте, що за рішенням відповідної місцевої ради при виконанні місцевих бюджетів обслуговування бюджетних коштів у частині бюджету розвитку та власних надходжень бюджетних установ може здійснюватися установами банків державного сектору.

У разі прийняття рішення місцевою радою про обслуговування коштів у банках місцеві фінансові органи та розпорядники (одержувачі) бюджетних коштів відкривають в банках необхідну кількість поточних рахунків для зарахування коштів відповідно до класифікації власних надходжень бюджетних установ і здійснення витрат. Таке рішення приймається до початку бюджетного періоду і протягом такого періоду не змінюється. Обслуговування коштів у банках здійснюється на підставі договору банківського рахунка, що укладається між банком та місцевим фінансовим органом або розпорядником (одержувачем) бюджетних коштів.

Органи, які задіяні в процесі виконання місцевих бюджетів

Рис. 6.4. Органи, які задіяні в процесі виконання місцевих бюджетів

Враховуючи тривання кризових явищ у банківській сфері та необхідність врахування негативних тенденцій на банківському ринку, в червні 2015 року прийнято постанову Кабінету Міністрів України "Про внесення зміни до пункту 3 Порядку розміщення тимчасово вільних коштів місцевих бюджетів на вкладних (депозитних) рахунках у банках". Нею змінено вимоги щодо статутного капіталу банків, у яких місцеві бюджети можуть розміщувати кошти на депозитних рахунках шляхом встановлення вимоги щодо наявності істотної участі держави в статутному капіталі (більше 75%) замість обмеження щодо розміру статутного капіталу (більше 10 млрд грн).

Органи, що контролюють справляння надходжень бюджету, забезпечують своєчасне та в повному обсязі надходження до місцевих бюджетів податків і зборів (обов'язкових платежів) й інших доходів відповідно до законодавства. Доходи визнаються зарахованими до місцевого бюджету з дня зарахування на єдиний казначейський рахунок або рахунки, відкриті в установах банків державного сектору (для обслуговування бюджетних коштів у частині бюджету розвитку та власних надходжень бюджетних установ), і не можуть акумулюватися на рахунках органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.

Виконання місцевого бюджету за видатками розпочинається зі встановлення бюджетних асигнувань (рис. 6.5). Відповідно до затвердженого розпису бюджету, розпорядники бюджетних коштів одержують бюджетні асигнування, що є підставою для затвердження кошторисів (вимоги до виконання кошторисів встановлюються Кабінетом Міністрів України). Казначейство України здійснює контроль за відповідністю кошторисів розпорядників бюджетних коштів розпису бюджету. Розпорядники бюджетних коштів забезпечують управління бюджетними асигнуваннями та контролюють виконання процедур і вимог.

Стадії виконання місцевих бюджетів за видатками

Рис. 6.5. Стадії виконання місцевих бюджетів за видатками

Стосовно взяття бюджетних зобов'язань – розпорядники бюджетних коштів можуть їх брати та здійснювати платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами. За спеціальним фондом бюджету дані розпорядники беруть бюджетні зобов'язання виключно в межах відповідних фактичних надходжень спеціального фонду. За бюджетними програмами, які здійснюються із залученням державою кредитів (позик) від іноземних держав, банків, міжнародних фінансових організацій для реалізації інвестиційних проектів, вони мають право брати відповідні бюджетні зобов'язання у четвертому кварталі понад їх фактичні надходження.

Розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій, за якими розпорядником бюджетних коштів взято зобов'язання без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, є недійсними. За такими операціями не виникають бюджетні зобов'язання, не утворюється бюджетна заборгованість, вони не підлягають оплаті за рахунок бюджетних коштів. Більше того, взяття таких зобов'язань є порушенням бюджетного законодавства, чим передбачено широкий спектр відповідальності, а збитки стягуються з винних осіб у судовому порядку.

Казначейство України здійснює реєстрацію та облік бюджетних зобов'язань розпорядників бюджетних коштів і відображає їх у звітності про виконання бюджету. При їх реєстрації та обліку проводиться перевірка відповідності напрямів витрачання бюджетних коштів бюджетному асигнуванню, паспорту бюджетної програми (у разі застосування програмно-цільового методу) (див. інформ, матеріали). Бюджетні зобов'язання щодо виплати субсидій, допомоги, пільг з оплати житлово-комунальних послуг, компенсацій з бюджету певним категоріям громадян, обліковуються Казначейством України незалежно від визначених на цю мету бюджетних призначень.

Деякі особливості має здійснення платежів відповідно до взятих бюджетних зобов'язань. Розпорядник бюджетних коштів після отримання товарів, робіт і послуг приймає рішення про їх оплату та надає доручення на здійснення платежу органу Казначейства України. Казначейство України здійснює платежі у разі: наявності відповідного бюджетного зобов'язання для платежу у бухгалтерському обліку виконання бюджету; наявності затвердженого паспорта бюджетної програми (у разі застосування програмно-цільового методу); наявності у розпорядників бюджетних коштів відповідних бюджетних асигнувань.

Рішення про внесення змін до рішення про місцевий бюджет ухвалюється відповідною місцевою радою на підставі офіційного висновку місцевого фінансового органу про перевиконання чи недовиконання дохідної частини або обсяг залишку коштів відповідного бюджету. Причому факт перевиконання визнається на рівні не менше ніж на 5%, а недоотримання – більше ніж на 15% (рис. 6.6). Після набрання чинності законом про Державний бюджет України органам державної влади та їх посадовим особам забороняється приймати рішення, що призводять до виникнення додаткових витрат місцевих бюджетів, без визначення джерел коштів для забезпечення цих витрат.

Сценарії прийняття рішень про внесення змін до місцевого бюджету

Рис. 6.6. Сценарії прийняття рішень про внесення змін до місцевого бюджету

Якщо до початку нового бюджетного періоду не прийнято рішення про місцевий бюджет, місцева державна адміністрація або виконавчий орган місцевої ради мають право здійснювати витрати місцевого бюджету лише на цілі, визначені у рішенні про місцевий бюджет на попередній бюджетний період й одночасно передбачені у проекті рішення про місцевий бюджет на наступний бюджетний період. При цьому щомісячні бюджетні асигнування місцевого бюджету сумарно не можуть перевищувати 1/12 обсягу бюджетних призначень, встановлених рішенням про місцевий бюджет на попередній бюджетний період.

До прийняття рішення про місцевий бюджет на поточний бюджетний період забороняється здійснювати капітальні видатки і надавати кредити з бюджету (крім випадків, пов'язаних із виділенням коштів з резервного фонду відповідного бюджету та проведенням видатків за рахунок трансфертів з державного бюджету місцевим бюджетам), а також здійснювати місцеві запозичення й надавати місцеві гарантії. З одного боку, це вимушений крок, спрямований на економію бюджетних коштів, забезпечення їх цільового та ефективного використання. З іншого боку, така норма стимулює органи місцевого самоврядування приймати відповідні рішення вчасно.

Звітність про виконання місцевих бюджетів

Звітність про виконання місцевих бюджетів регламентується статтями 58-61, 80 Бюджетного кодексу України[1]. Така звітність, яка може бути оперативною, місячною, квартальною і річною, включає фінансову та бюджетну звітність. Причому перша складається згідно з національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку й іншими нормативно-правовими актами Міністерства фінансів України, а друга – відображає стан виконання бюджету, містить інформацію в розрізі бюджетної класифікації. Форми фінансової і бюджетної звітності та порядок їх заповнення встановлюються Міністерством фінансів України

[3] (табл. 6.А інформ, матеріалів).

Організація складання звітності про виконання місцевих бюджетів покладається на Казначейство України. Квартальний та річний звіти про виконання місцевого бюджету подаються до місцевої ради місцевою державною адміністрацією, виконавчим органом відповідної місцевої ради або сільським головою (якщо відповідний виконавчий орган не створено) у двомісячний строк після завершення бюджетного періоду. Перевірка річного звіту здійснюється комісією з питань бюджету відповідної місцевої ради, після чого місцеві ради затверджують річний звіт про виконання бюджету або приймають інше рішення.

  • [1] Див.: zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2456-17.
  • [2] Див.: zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2456-17.
  • [3] Форми фінансової та бюджетної звітності, а також порядок їх заповнені подано в Наказі Міністерства фінансів України "Про затвердження

    Інструкції з підготовки бюджетних запитів" (див.: zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1057-12).

 
<<   ЗМІСТ   >>