Повна версія

Головна arrow Фінанси arrow Планування та управління фінансовими ресурсами територіальної громади

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

Планування надходження рентної плати

Вітчизняне законодавство визначає природні ресурси як суспільну власність. Відповідно до статті 13 Конституції України, власником землі, її надр, атмосферного повітря, водних та інших природних ресурсів є народ України. При цьому органи державної влади та місцевого самоврядування здійснюють права власника, в тому числі щодо визначення переліку і ставок платежів за користування природними ресурсами. Використання в повній мірі права податкової ініціативи дає змогу забезпечити місцеві бюджети достатніми і стабільними надходженнями від користування надрами, спеціального використання води та лісових ресурсів.

Із усього переліку рентної плати до місцевих бюджетів надходить: рентна плата за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення, а також в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин; за спеціальне використання води та водних об'єктів місцевого значення; за спеціальне використання лісових ресурсів і лісових ресурсів у частині деревини, заготовленої в порядку рубок головного користування. Розподіл даних платежів між видами бюджетів коливається в діапазоні від 25% до 100%, детальну характеристику якого подано в Бюджетному кодексі України[1].

Загалом же, при плануванні надходжень даних платежів необхідно взяти до уваги, що вони зараховуються до бюджетів за місцем розташування відповідних природних ресурсів, а щодо водних об'єктів – за місцем податкової реєстрації платника рентної плати. Крім того, вплив на обчислення плану по рентній платі має встановлення податкових ставок, застосування пільгового режиму оподаткування тощо. Утім до даного процесу слід відноситися обачно з тим, щоб надмірне податкове навантаження не вплинуло на вихід в "тінь" суб'єктів, які займаються відповідними видами діяльності.

Мабуть, це найбільша проблема, характерна для системи рентних відносин. Сьогодні в Україні є численні випадки, коли видобування корисних копалин або користування природними ресурсами здійснюється нелегально "під прикриттям" правоохоронних органів. При цьому місцева влада не отримує кошти від провадження такої діяльності, хоча змушена нести витрати на охорону довкілля й відтворення природних ресурсів. Пошук та розширення бази оподаткування рентної плати дасть змогу забезпечити контроль за ощадливим використанням природних багатств та спланувати достатній і стабільний ресурс місцевих бюджетів.

Планування надходження місцевих податків і зборів

[2]

З 2015 року суттєвих змін зазнала структура підсистеми місцевого оподаткування в Україні. Незважаючи на це, практика бюджетного планування, методи і прийоми, які застосовуються при розрахунку планових показників податкових надходжень місцевих бюджетів, свідчать про відсутність належної оцінки ефективності справляння місцевих податків та зборів. Зокрема, до основних причин, які негативно впливають на податкове адміністрування, породжують численні форми ухилення від оподаткування і, відповідно, призводять до невідповідності між плановими та фактичними обсягами надходжень даних платежів, належать такі (рис. 7.6):

Чинники, від яких залежить розрахунок планових показників місцевих податків і зборів

Рис. 7.6. Чинники, від яких залежить розрахунок планових показників місцевих податків і зборів

  • – низька питома вага місцевих податків і зборів у структурі доходів місцевих бюджетів об'єктивно не дає змоги забезпечити органи місцевого самоврядування достатніми фінансовими ресурсами для виконання повноважень у межах їх компетенції;
  • – невелике різноманіття місцевих податків і зборів із неоднорідною базою оподаткування призводить до необхідності організації складного механізму справляння, а також невмотивованого зростання адміністративних витрат органів державної фіскальної служби;
  • – наявність місцевих податків і зборів, витрати на адміністрування яких значно перевищують їх надходження до місцевих бюджетів (тобто окремі їх різновиди є збитковими, неефективними, недоцільними, тому потребують першочергового скасування);
  • – невисокий рівень добровільності сплати місцевих податків і зборів, спричинений обмеженою правовою свідомістю в переважній більшості платників податків, а також нерозумінням їх ролі у фінансовому забезпеченні органів місцевого самоврядування.

Дана критика не позбавлена глибокого аналізу фіскальних зв'язків у системі місцевих фінансів, усвідомлення реальних потреб органів місцевого самоврядування у фінансових ресурсах, необхідних для підтримання на належному рівні суспільного добробуту, регулювання темпів соціально-економічного розвитку регіонів. На ефективність планування надходження місцевих податків і зборів рівноцінно впливають як величина граничних розмірів їх ставок, так і кількісні параметри бази оподаткування. Крім того, значний вплив мають інституційна сфера, політичний клімат, інфляційні процеси, стабільність економічної ситуації в державі тощо.

Щодо місцевого оподаткування, в зарубіжній практиці використовують поняття "відхилення зобов'язань", що характеризує різницю між фактичними надходженнями та сумою податкових платежів, зібраних за умови відсутності випадків ухилення від оподаткування. В Україні ж у бюджетному плануванні часто керуються бюрократичними вказівками "зверху" для отримання в майбутньому економічних та політичних дивідендів. Детальніше фактори, які впливають на розрахунок планових показників надходження місцевих податків і зборів, описано у монографії "Місцеве оподаткування в умовах реформування податкової системи України"[3].

  • [1] Див.: zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2456-17.
  • [2] В інформ. матер. подано методику прогнозування надходжень податку на землю, розроблену Міністерством фінансів України.
  • [3] Див.: https://books.google.com.ua/books?hl=en&lr=&id=Bb9uBgAAQBAJ&oi=fnd&pg=PA21&dq=info:Pxj8nhq4REJ:scholar.google.com&ots-=XsfZApvttT&sig=djR9nr4hTBYHaYSuN8sc_mVKhbQaredir_esx=y#v=onepage&q&f=false.
 
<<   ЗМІСТ   >>