Повна версія

Головна arrow Фінанси arrow Планування та управління фінансовими ресурсами територіальної громади

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

Що таке програмно-цільовий метод бюджетного планування?

Реформування бюджетної системи в Україні передбачає вдосконалення практики бюджетного планування на основі застосування сучасних методик та прогресивних підходів, які підтверджені світовим досвідом. Одним з таких підходів, що дають можливість спрямовувати бюджетні кошти відповідно до пріоритетів суспільного розвитку, є програмно-цільовий метод складання бюджету і, зокрема, визначення обсягів його видаткової частини.

Застосування програмно-цільового методу у бюджетному плануванні на місцевому рівні сприяє становленню ефективного місцевого самоврядування, зміцненню його матеріально-фінансової, правової та організаційної самостійності. Даний метод дає можливість змінити акценти у витрачанні завжди обмежених бюджетних коштів і спрямувати їх на вирішення найбільш важливих і першочергових проблем територіальних громад. Позитивні наслідки впровадження програмно- цільового методу досягаються завдяки тому, що він базується на середньостроковому плануванні, чітко окреслює пріоритети соціально-економічного розвитку територій, передбачає ефективне управління доходами і видатками бюджетів, сприяє виробленню довгострокової стратегії.

Однією з найбільш болючих проблем місцевого самоврядування в Україні є хронічний дефіцит фінансових ресурсів, який унеможливлює виконання повною мірою покладених на нього функцій і завдань. Тому в межах чинного нормативного поля і відсутності реальних перспектив щодо суттєвого збільшення обсягів податкових і неподаткових надходжень до місцевих бюджетів особливої актуальності набуває проблема ефективного використання наявних бюджетних ресурсів. Вирішити цю проблему можна завдяки впровадженню програмно-цільового методу, який базується не на врахуванні наявної мережі та штатів установ, які утримуються з бюджету, а на результатах виконання програм, що відповідають потребам громадян.

Застосування прозорих процедур визначення переліку та цілей бюджетних програм, показників їх результативності сприяє утвердженню демократичних засад у бюджетному процесі на місцевому рівні. Платники податків – члени територіальної громади одержують можливість оцінити ефективність роботи органів самоврядування, виявити ступінь задоволення суспільних потреб і на цій основі – приймати відповідні рішення щодо необхідних змін.

Поширення програмно-цільового методу на всіх рівнях бюджетної системи є одним з пріоритетних завдань сучасної бюджетної політики тому, що цей прогресивний підхід до формування бюджетної стратегії дозволяє підвищити ефективність управління бюджетними коштами. Застосування даного методу створює необхідні передумови для поєднання соціально-економічних пріоритетів із заходами бюджетної політики, що, в свою чергу, дозволяє досягнути збалансованості бюджетів у середньостроковій перспективі, покращити рівень надання послуг населенню органами державної влади та місцевим самоврядуванням.

На сьогодні застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі регулюється такими основними нормативними актами:

Бюджетним кодексом України від 08 липня 2010 р.;

Законом України від 18 березня 2004 р. № 1621-IV "Про державні цільові програми";

  • – наказом Міністерства фінансів України від 14 грудня 2001 р. № 574 "Про затвердження інструкції про статус відповідальних виконавців бюджетних програм та особливості їх участі у бюджетному процесі";
  • – наказом Міністерства фінансів України від 27 грудня 2001 р. № 604 "Про бюджетну класифікацію та її запровадження";
  • – постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2002 р. № 228 "Про затвердження Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ";
  • – наказом Міністерства фінансів України від 8 серпня 2002 р. № 621 "Про запровадження результативних показників, що характеризують виконання бюджетних програм";
  • – Концепцією застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі, схваленою розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2002 р. № 538-р;
  • – наказом Міністерства фінансів України від 29 грудня 2002 р. № 1098 "Про паспорти бюджетних програм".

Окремі елементи програмно-цільового методу з 2002 р. запроваджено на рівні державного бюджету. Протягом 2006 р. заплановано здійснити ряд заходів для подальшого удосконалення методу, провести експеримент за участю п'яти міністерств: фінансів, освіти і науки, охорони здоров'я, економіки та аграрної політики. З 2003 р. програмно-цільовий метод випробовується на рівні місцевих бюджетів України.

Програмно-цільовий метод реалізується у рамках проекту "Реформа місцевих бюджетів в Україні", що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється RTI Int. У ході цього проекту передбачається покращити управління місцевими бюджетами у 140 містах країни, зміцнити автономію місцевого самоврядування шляхом цілеспрямованої законотворчої допомоги Верховній Раді України, технічної та методологічної допомоги Міністерству фінансів України з метою впровадження програмно-цільового методу на центральному рівні.

Розглянемо зміст та основні елементи програмно-цільового методу бюджетного планування відповідно до чинної нормативної бази та методичних матеріалів USAID.

Основною метою запровадження програмно-цільового методу у бюджетному процесі є встановлення безпосереднього зв'язку між виділенням бюджетних коштів та результатами їх використання. Центральним елементом програмно-цільового методу є бюджетні програми.

Бюджетна програма – це систематизований перелік заходів, спрямованих на досягнення єдиної мети і завдань, виконання яких пропонує та здійснює розпорядник бюджетних коштів відповідно до покладених на нього функцій.

Кожній бюджетній програмі присвоюється код, який складається із семи цифрових знаків, з яких:

  • – перший, другий і третій знак визначають головного розпорядника бюджетних коштів (відповідний код відомчої класифікації видатків бюджету);
  • – четвертий знак визначає відповідальних виконавців бюджетних програм головного розпорядника бюджетних коштів (якщо відповідальним виконавцем є структурний підрозділ центрального апарату головного розпорядника бюджетних коштів – ставиться цифра "1", щодо всіх інших відповідальних виконавців використовуються цифри від "2" до "9");
  • – п'ятий і шостий знак визначає бюджетну програму, виконання якої забезпечує один відповідальний виконавець. Якщо програма пов'язана з утриманням апарату органів державної влади, ставляться цифри "01", для всіх інших бюджетних програм – від "02" і далі залежно від номера бюджетної програми одного відповідального виконавця;
  • – сьомий знак визначає напрям діяльності в конкретній бюджетній програмі (цифри від "1" до "9").

Здійснення видатків на основі бюджетних програм передбачає визначення їх конкретних відповідальних виконавців.

Відповідальний виконавець бюджетної програми забезпечує виконання однієї або ряду бюджетних програм у системі головного розпорядника, він є юридичною особою, і несе відповідальність за виконання бюджетної програми.

Функціональна класифікація видатків бюджету застосовується виключно в аналітичних та статистичних документах. Прив'язка коду конкретної бюджетної програми до відповідного коду функціональної класифікації видатків бюджету використовується, зокрема, з метою складання зведеного бюджету, здійснення макроекономічного аналізу, формування державної політики у сферах економіки, проведення міжнародних порівнянь видатків за функціями.

Процес програмно-цільового планування включає декілька етапів (рис. 7.11).

В процесі здійснення середньострокового бюджетного планування відбувається визначення головними розпорядниками бюджетних коштів на підставі урядових програм плану своєї діяльності на середньостроковий період та обсягу необхідних коштів для досягнення поставлених цілей у середньостроковій перспективі.

Середньострокове бюджетне планування є необхідним елементом впровадження програмно- цільового методу у бюджетному процесі. Перехід до середньострокового бюджетного планування дасть можливість учасникам бюджетного процесу узгодити свої стратегічні плани діяльності з наявними бюджетними коштами як у рамках підготовки проекту бюджету на відповідний рік, так і на наступні періоди, що сприятиме переходу до формування довгострокової бюджетної політики.

Етапи програмно-цільового планування

Рис. 7.17. Етапи програмно-цільового планування

Основні завдання середньострокового бюджетного планування полягають у наступному:

  • – поліпшення макроекономічного балансу шляхом розроблення узгоджених та реалістичних прогнозів доходів до бюджету;
  • – визначення загальних цілей бюджетної політики та забезпечення відкритості у їх досягненні впродовж багатьох років;
  • – визначення і дотримання чітких пріоритетів у сфері державних видатків;
  • – забезпечення можливості ініціювання змін у бюджетній політиці та механізмів контролю за їх реалізацією;
  • – удосконалення розподілу бюджетних коштів, спрямованих на досягнення стратегічних пріоритетів, як за функціями, так і між відповідними функціями;
  • – підвищення відповідальності головних розпорядників бюджетних коштів за ефективне та раціональне використання бюджетних коштів;
  • – посилення загального бюджетного контролю.

Кожна бюджетна програма має ряд складових елементів:

  • 1. Мета бюджетної програми – т.д. законодавчо визначені основні цілі, яких необхідно досягти у результаті виконання конкретної бюджетної програми.
  • 2. Завдання бюджетної програми – як конкретні цілі, яких необхідно досягти у результаті виконання бюджетної програми протягом відповідного бюджетного періоду і оцінити які можна за допомогою результативних показників.
  • 3. Напрями діяльності – конкретні дії, спрямовані на виконання завдань бюджетної програми, з визначенням напрямів витрачання бюджетних коштів. Напрями діяльності повинні відповідати завданням і функціям головного розпорядника бюджетних коштів. Визначення напрямів діяльності забезпечує реалізацію бюджетної програми у межах коштів, виділених на дану мету.
  • 4. Результативні показники – кількісні та якісні показники, які характеризують результати виконання бюджетної програми і підтверджуються статистичною, бухгалтерською та іншою звітністю і які дають можливість здійснити оцінку використання коштів на виконання бюджетної програми.

Застосування результативних показників дає можливість простежити ефективність використання бюджетних коштів, виявити співвідношення досягнутих результатів та витрат, визначити тривалість виконання бюджетної програми, її необхідність і відповідність визначеній меті, а також порівнювати результати виконання бюджетних програм у динаміці за роками та між головними розпорядниками бюджетних коштів, визначати найефективніші бюджетні програми при розподілі бюджетних коштів.

Застосування результативних показників сприяє якісному та кількісному аналізу стану виконання бюджетної програми в частині фінансового забезпечення реалізації її заходів та ефективності виконання.

Результативні показники поділяються на такі групи:

  • – показники затрат – визначають обсяги та структуру ресурсів, які забезпечують виконання бюджетної програми:
  • – державне управління: кількість підвідомчих установ, кількість штатних одиниць, кількість отриманих листів, доручень, звернень громадян;
  • – освіта: кількість навчальних закладів за категоріями, кількість годин навчального процесу, численність працівників навчального закладу, кількість учнів;
  • – охорона здоров'я: численність працівників галузі (за категоріями), кількість медичних установ (за типами), кількість хворих, що знаходяться на стаціонарному лікуванні, кількість медичних засобів, обладнання);
  • – житлово-комунальне господарство: загальна житлова площа, що потребує проведення капітального ремонту.
  • – показники продукту – використовуються для оцінки досягнення поставлених цілей (кількість користувачів товарами, роботами, послугами, виробленими в процесі виконання бюджетної програми):
  • – державне управління: кількість підготовлених та прийнятих рішень, кількість перевірок, обсяг наданих послуг та отриманих коштів (дозволи, ліцензії), кількість вирішених питань, доручень;
  • – освіта: кількість випускників;
  • – охорона здоров'я: кількість відвідувачів поліклінік, амбулаторій, кількість амбулаторних візитів, кількість пролікованих;
  • – житлово-комунальне господарство: площа відремонтованого житлового фонду.

Показники ефективності – визначаються як відношення кількості вироблених товарів (виконання робіт, надання послуг) до їх вартості у грошовому або людському вимірі (витрати ресурсів на одиницю показника продукту):

  • – державне управління: кількість наданих послуг на одного працівника, кількість прийнятих рішень на одного працівника, витрати на утримання одної штатної одиниці, витрати на відрядження в розрахунку на 1 особу;
  • – освіта: вартість навчання одного учня, витрати на один навчальний заклад, кількість навчальних годин на одного вчителя;
  • – охорона здоров'я: кількість пацієнтів на одного лікаря, вартість ліжко-дня, показник завантаженості ліжкового фонду, середня кількість днів перебування у лікарні;
  • – житлово-комунальне господарство: витрати на проведення капітального ремонту 1 кв. м житлової площі.
  • – показники якості – відображають якість вироблених товарів (виконаних робіт, наданих послуг):
  • – державне управління: відсоток вчасно виконаних рішень до їх загальної кількості, зміна обсягу податкової заборгованості (недоїмки), зміна обсягу кредиторської заборгованості, кількість позовів на неправомірні дії органів влади;
  • – освіта: кількість випускників, які закінчили навчальний заклад з відзнакою, покращення рівня освіти (ступінь успішності);
  • – охорона здоров'я: рівень виліковності хворих, рівень захворюваності (за віковою структурою), рівень смертності, прогнозована тривалість життя;
  • – житлово-комунальне господарство: відсоток площі житлового фонду, що потребує ремонту до загальної площі житлового фонду.

Документ, який містить всю необхідну інформацію про бюджетну програму, називається паспортом бюджетної програми. Він визначає суму коштів, затверджену в державному бюджеті для виконання бюджетної програми, законодавчі підстави її реалізації, мету, завдання, напрями діяльності, відповідальних виконавців, результативні показники та інші характеристики бюджетної програми. На основі цього паспорту здійснюється контроль за цільовим та ефективним використанням бюджетних коштів, проводиться аналіз виконання бюджетної програми.

Паспорт бюджетної програми формується виходячи з бюджетних запитів, поданих головними розпорядниками коштів державного бюджету, та бюджетних призначень на відповідний бюджетний період.

Паспорти бюджетних програм складають усі головні розпорядники бюджетних коштів щороку за кожною бюджетною програмою.

Паспорти бюджетних програм затверджуються спільним наказом Міністерства фінансів України та відповідного головного розпорядника бюджетних коштів у місячний термін з дня набрання чинності законом про державний бюджет.

Програмно-цільовий метод бюджетного планування має низку переваг порівняно з застосовуваними раніше методами планування, які базувалися на розрахунках показників наступного бюджетного періоду на основі досягнутих раніше показників. Крім того, потреби соціальної сфери загалом фінансувалися за залишковим принципом. Основні переваги програмно-цільового методу полягають у наступному:

  • – забезпечення прозорості бюджетного процесу, чітке визначення цілей і завдань, на досягнення яких витрачаються бюджетні кошти, підвищення рівня контролю за результатами виконання бюджетних програм;
  • – оцінення за результатами виконання бюджету досягнення поставлених цілей та виконання завдань учасників бюджетного процесу, а також проведення аналізу причин неефективного виконання бюджетних програм;
  • – упорядкування діяльності з формування і виконання бюджетних програм головного розпорядника бюджетних коштів шляхом чіткого розмежування відповідальності за реалізацію кожної бюджетної програми між визначеними головним розпорядником бюджетних коштів відповідальними виконавцями бюджетних програм;
  • – посилення відповідальності головного розпорядника бюджетних коштів за дотримання відповідності бюджетних програм законодавчо визначеній меті його діяльності, а також за фінансове забезпечення бюджетних програм і результати їх виконання;
  • – підвищення якості розроблення бюджетної політики, ефективності розподілу і використання бюджетних коштів.

ІНФОРМАЦІЙНІ МАТЕРІАЛИ

Таблиця

Чинники, які впливають на розрахунок планових показників податкових надходжень

Податкові платежі

Загальні чинники

Спеціальні чинники

Податок на доходи фізичних осіб

Обсяг ВВП; структура платіжного балансу: рівень інфляції; валютний курс; безробіття: платоспроможність населення; зміни в нормативно-правовому полі.

Заниження місцевою владою обсягу очікуваних доходів: наявність заборгованості з виплати заробітної плати: заходи щодо збільшення кількості робочих місць: збільшення обсягу номінальних доходів населення: рівень легалізації виплати заробітної плати і тінізації доходів: рівень мінімальної заробітної плати та прожиткового мінімуму; рівень податкового навантаження; масштаби ухилення від оподаткування.

Податок на прибуток підприємств

Пільги, які отримають платники податку у плановому періоді; реструктуризована заборгованість згідно з графіком погашення; сума недоїмок і переплат; показник зростання прибуткових підприємств; збільшення індексу цін виробника; зростання обсягу промислової продукції; тенденції підприємств до інвестування (накопичення) капіталу; соціально-економічні наслідки зміни ставок податку.

Акцизний податок

Платоспроможність населення; обсяги виробництва аналогічних вітчизняних товарів; збільшення (зменшення) кількості підакцизної продукції; підвищення (зниження) ставок податку; закінчення дії або введення удію пільгових податкових ставок; масштаби "тіньового" ринку і контрабанди підакцизних товарів.

Екологічний податок

Обсяги викидів забруднювальних речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення; скиди забруднювальних речовин безпосередньо у водні об'єкти; розміщення відходів (крім вторинної сировини).

МЕТОДИКА

прогнозування надходжень податку на доходи фізичних осіб

I. Загальні положення

Метою Методики прогнозування надходжень податку на доходи фізичних осіб (далі – Методика) є підвищення обґрунтованості прогнозних надходжень податку на доходи фізичних осіб (далі – податок) та узгодженості рішень щодо прогнозних обсягів надходжень податку на стадії складання проекту Державного бюджету України.

Методика застосовується фахівцями Міністерства фінансів України і дозволяє прогнозувати надходження податку, враховуючи підвищення Урядом мінімальної заробітної плати, прожиткового мінімуму на одну працездатну особу в розрахунку на місяць, зростання витрат на оплату праці (фонду оплати праці), зміну ставок оподаткування, додаткові джерела оподаткування.

II. Інформаційне забезпечення та його джерела

Основою інформаційного забезпечення для розрахунків за Методикою є прогноз макропоказників економічного та соціального розвитку України:

  • – витрати на оплату праці (фонд оплати праці);
  • – середньомісячна заробітна плата.

Для врахування особливостей формування надходжень податку використовуються дані про:

  • – кількість платників податку та суми сплаченого податку в розрізі джерел оподаткування та видів доходів;
  • – кількість платників, які отримали податкові соціальні пільги;
  • – суми застосованих податкових соціальних пільг за видами пільг, які дають право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу;
  • – суми документально підтверджених витрат, включених до складу податкового кредиту платників податку;
  • – результати контрольно-перевірочної роботи щодо донарахування сум податку, штрафних санкцій та пені.

У розрахунках використовується інформація Державної фіскальної служби України, Державної казначейської служби України, Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, Державної служби статистики України, Пенсійного фонду України. III.

III. Загальна схема розрахунку податку з доходів фізичних осіб

Розрахунок надходжень податку в прогнозному періоді включає прогнозні надходження сум податку на доходи найманих працівників; податку на доходи фізичних осіб – суб'єктів підприємницької діяльності і незалежної професійної діяльності; податку на доходи фізичних осіб на дивіденди та роялті; фіксованого податку на доходи фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю; надходження сум реструктуризовано! заборгованості зі сплати податку; податку у вигляді виграшів або призів, отриманих внаслідок проведення конкурсів та інших розіграшів, виграшів у азартні ігри; податку на доходи військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, органів і установ виконання покарань, податкової міліції; податку на доходи нерезидентів; доходів працівників закордонних дипломатичних установ України; податку від продажу (оренди, суборенди) рухомого та нерухомого майна; сум податку від отриманого платником у спадщину майна, коштів, майнових чи немайнових прав; податку від інших видів діяльності:

ПДФОt = ПДНП + ПДФОвійськ + ПДФОІ + ПДФО СПД,

де t – індекс часового періоду;

ПДФОt – надходження податку;

ПДНП – надходження податку на доходи найманих працівників;

ПДФОвійськ – податок на доходи військовослужбовців;

ПДФОі – надходження податку від додаткового та інших видів доходів;

ПДФО СПД – надходження податку від суб'єктів підприємницької діяльності і незалежної професійної діяльності, фіксованого податку від підприємницької діяльності.

Розрахунок прогнозних надходжень податку на доходи найманих працівників здійснюється на основі визначення розрахункової бази оподаткування податку та реальної ставки податку за формулою:

ПДНП t = (BOt X PCt) /100,

де БОt – розрахункова база оподаткування;

PCt – реальна ставка податку.

Розрахункова база оподаткування визначається за формулою:

БОt = ВОПзаг – ФОПвійськ – Σ ВФ – Σ пільг, де ВОПзаг – витрати на оплату праці;

ФОПвійськ – сума коштів, спрямованих на грошове забезпечення, грошові винагороди та інші виплати військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справу зв'язку з виконанням обов'язків несення служби;

Σ ВФ – сума збору до Пенсійного фонду України та внесків до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування;

Σ пільг – сума податкових соціальних пільг, які дають право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу.

Розрахунок суми збору до Пенсійного фонду України та внесків до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування (Σ ВФ) здійснюється за формулою:

Σ ВФ = (ВОПзаг – ФОПвійськ) × %внески + ВОПзаг × %ПФвнески,

де %внески – середній відсоток відрахувань до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування;

%ПФвнески – середній відсоток відрахувань до Пенсійного фонду України.

При цьому:

  • – відсотки внесків до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування враховуються в розмірах, передбачених чинним законодавством України;
  • – розрахунок середнього відсотку відрахувань до Пенсійного фонду України здійснюється на підставі даних Пенсійного фонду України за попередній рік та звітні періоди поточного року:

%ПФвнески = Σ утриманих внесків у розмірі 1-5% / ОДПФ, де ОДПФ – сума доходу, з якого утримуються пенсійні внески.

Сума податкових соціальних пільг, які дають право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, визначається в розрізі розміру наданих пільг:

  • – стандартного розміру пільги, встановленого для будь-якого платника податку (Σ пільґі);
  • – у розмірі 150% встановленої суми пільги (Σ пільг2);
  • – у розмірі 200% встановленої суми пільги (Σ пільгЗ):

Σ пільг = Σ пільґ1 + Σ пільг2 + Σ пільгЗ.

Сума пільг залежить від кількості платників податку, які мають право на застосування податкових соціальних пільг (далі – пільговики):

КП = КПо × К,

де КП – прогнозна кількість пільговиків;

КПо – очікувана кількість пільговиків у поточному році;

К – коефіцієнт зміни кількості пільговиків у прогнозному році.

Коефіцієнт зміни кількості пільговиків (К) у прогнозному році має пряму залежність від росту прожиткового мінімуму для працездатних осіб прогнозного року до поточного року та обернену залежність від росту середньомісячної заробітної плати прогнозного року до поточного року:

К = % росту прожиткового мінімуму / % росту середньомісячної заробітної плати.

Розрахунок суми наданих пільг у розрізі розміру наданих пільг здійснюється за формулами:

Σ пільг1 = КП1 × ЗПмін × 50% × 12,

де КП1 – кількість пільговиків, які отримують стандартний розмір пільги, встановлений для будь-якого платника податку;

ЗПмін – прогнозна середня мінімальна заробітна плата;

12 - кількість місяців в році.

Σ пільг2 = КП2 × ЗПмін × 50% × 150% × 12,

де КП2 – кількість пільговиків, які отримують 150% встановленої суми пільги;

Σ пільгЗ = КПЗ × ЗПмін × 50% × 200% × 12,

де КПЗ – кількість пільговиків, які отримують 200% встановленої суми ПІЛЬГИ.

Реальна ставка податку є співвідношенням надходжень податку та бази оподаткування, що в прогнозному періоді розраховується за формулою:

РСt = (пднпм / бом) × (на/ над),

де ПДНПМ – сума надходжень податку з доходів найманих працівників у звітному періоді;

БОМ – база оподаткування у звітному періоді;

HQ, HCt-1 – номінальна ставка у прогнозному та звітному періодах.

IV. Порядок розрахунку прогнозу надходжень податку

Методика прогнозування надходжень податку передбачає п'ять етапів прогнозних розрахунків.

Перший етап. Визначення прогнозних надходжень податку з урахуванням розрахункової бази оподаткування та номінальної ставки податку:

ПДФ01 = БОt × НСЇ,

де ПДФ01 – прогнозні надходження податку на 1 етапі розрахунку;

НСt – номінальна ставка податку, визначена законодавством від об'єкта оподаткування.

Другий етап. Визначення прогнозних надходжень податку з урахуванням втрат від отримання податкового кредиту:

ПДФ02 = ПДФ01 – ПДФО ПК,

де ПДФ02 – прогнозні надходження податку на 2 етапі розрахунку;

ПДФО ПК – прогнозна сума повернення податку платникам від отриманого податкового кредиту.

При розрахунку прогнозної суми повернення податку платникам від отриманого податкового кредиту враховуються тенденція повернення податку протягом останніх трьох років, поточного року, вплив росту прожиткового мінімуму для працездатних осіб та зміни, передбачені Податковим кодексом України щодо права платників на податковий кредит.

Третій етап. Визначення прогнозних надходжень податку з урахуванням очікуваних надходжень податку від додаткового доходу:

ПДФОЗ = ПДФ02 + ПДФОІ,

де ПДФОЗ – прогнозні надходження податку на 3 етапі розрахунку;

ПДФОі – прогнозні надходження податку від додаткового та інших видів доходів.

Прогнозні надходження податку від додаткового та інших видів доходів визначаються з урахуванням темпів росту фактичних надходжень за 3 останніх роки, поточного року, змін законодавства щодо оподаткування.

Четвертий етап. Визначення прогнозних надходжень податку з урахуванням очікуваних надходжень податку від зайняття підприємницькою діяльністю:

ПДФО4= ПДФОЗ + ПДФО СПД,

де ПДФ04 – прогнозні надходження податку на 4 етапі розрахунку;

ПДФО СПД – прогнозні надходження податку від суб'єктів підприємницької діяльності і незалежної професійної діяльності, фіксованого податку від підприємницької діяльності.

Прогнозні надходження податку від суб'єктів підприємницької діяльності і незалежної професійної діяльності, фіксованого податку від підприємницької діяльності визначаються з урахуванням темпів росту фактичних надходжень за 3 останні роки, поточного року, змін законодавства щодо оподаткування.

П'ятий етап. Визначення прогнозних надходжень податку з урахуванням очікуваних надходжень податку військовослужбовців та інших категорій громадян:

ПДФО5 = ПДФО4 + ПДФОвійськ,

де ПДФО5 – прогнозні надходження податку на 5 етапі розрахунку;

ПДФОвійськ – суми податку, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ у зв'язку з виконанням обов'язків несення служби.

Податок з грошового забезпечення військовослужбовців розраховується виходячи з прогнозної суми коштів, спрямованих на грошове забезпечення, грошові винагороди та інші виплати військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ у зв'язку з виконанням обов'язків несення служби:

ПДФОвійськ = (ФОПвійськ – ФОПкурсант) × НС,

де ФОПкурсант – суми грошового забезпечення курсантів, військових строкової служби, які не включаються до складу оподатковуваного доходу.

МЕТОДИКА

прогнозування надходжень податку на прибуток підприємств у розрізі Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя

I. Загальні положення

Метою Методики прогнозування надходжень податку на прибуток підприємств у розрізі Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі – Методика) є підвищення обґрунтованості прогнозних показників із податку на прибуток підприємств (далі – податок) та узгодженості рішень щодо прогнозних обсягів надходжень податку в регіональному розрізі на стадії складання проекту Державного бюджету України.

Методика надає можливість прогнозувати обсяг податку на прибуток в регіональному розрізі, враховуючи фактичні суми податку в динаміці надходжень по кожному регіону.

II. Інформаційне забезпечення та його джерела

Основою інформаційного забезпечення для розрахунків за Методикою є дані Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, Державної казначейської служби України, Державної податкової служби України та Державної служби статистики України.

Основою інформаційного забезпечення для розрахунків за Методикою є зведена декларація з податку на прибуток підприємств (за даними Державної податкової служби України), фактичні надходження податку на прибуток, статистичні дані.

III. Визначення термінів

Терміни, що застосовуються в Методиці, вживаються в значенні Податкового кодексу України та інших нормативно-правових актів, а саме:

Податкове зобов'язання – сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (ПЗ);

Надміру сплачені грошові зобов'язання – суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов'язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату (СП);

Податковий борг (недоїмка) – сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій, за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку

оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (ПБ);

Розстрочені суми податку (реструктуризація податкового боргу) – розподіл суми платежу на декілька строків сплати (РП);

РБ – розрахункова база надходжень;

КПР – контрольно-перевірочна робота;

НПбс – нараховані суми податку банків та страхових організацій, які підлягають сплаті у поточному бюджетному році; t – індекс часового періоду; а – фактор згладжування; pr – індекс прогнозного періоду; n – кількість періодів, що беруть участь у розрахунку; s – сукупність періодів аналізованого ряду динаміки;

ПП фактично сплачений податок на прибуток підприємств, в тому числі:

ППпп – підприємств галузі "промисловість",

ППт – підприємств галузі "торгівля",

ППтр – підприємств галузі "транспорт";

ΠПрг прогнозний показник податку, розрахований за Методикою прогнозування податку на прибуток в цілому по Україні;

PH – розраховані надходження податку на прибуток у звітному періоді; m – кількість місяців;

ПВ – питома вага;

СПВ – середня питома вага;

ТРПtо – темп росту обсягів реалізованої промислової продукції по області за звітний рік, що передує поточному року;

ΡПtο – обсяг реалізованої промислової продукції по області за рік звітного періоду, що передує поточному року;

РПtо-1 – обсяг реалізованої промислової продукції по області за попередній рік, за яким відбувається розрахунок;

ТРПсо – середній темп росту обсягів реалізованої промислової продукції по області за поточний та звітні роки;

РПрг- прогнозний обсяг реалізованої промислової продукції за допомогою показника середнього росту обсягу реалізованої промислової продукції за поточний та звітний періоди;

PTto – обсяг роздрібного товарообігу області в році звітного періоду;

PTty – обсяг роздрібного товарообігу України в році звітного періоду;

PTto+1 – очікуваний обсяг роздрібного товарообігу області за поточний рік;

ВРП – валовий регіональний продукт;

max – максимальне зростання надходжень податку;

min – мінімальне зростання надходжень податку.

IV. Принципи розрахунку прогнозних обсягів податку І. Метод:

Розрахунок прогнозної суми податку на прибуток на підставі податкової звітності Прогнозний обсяг надходжень податку визначається за допомогою розрахунку бази надходжень податку.

Визначається розрахункова база надходжень податку у всіх перед прогнозних періодах в розрізі регіонів за формулою:

РБ = ПЗ + НПбс – СП + ПБ + КПР – РП.

Розраховується питома вага надходжень податку на прибуток в році за таку кількість місяців,

яка є фактичною у звітному періоді за формулою:

ПВt = nnmt / пnt ×100.

Визначається середня питома вага надходжень податку за m – кількість місяців за формулою: СПBt = (ПBt + ПBt-1 + ПBt-2 + ПBt-3 + ПBt-4 + ПBt-n)/m.

Визначається надходження податку у звітному році за формулою:

PH = Σ ППт × СПВ%.

Розраховується питома вага надходжень із податку на прибуток в розрізі регіонів в загальній сумі розрахованої бази надходжень за формулою:

ПВрегіону = РНрегіону / Σ PH × 100.

Визначається прогнозний показник надходжень податку в розрізі регіонів у звітному періоді за формулою:

ППt регіону = ПВрегіону × ППt /100.

Визначається прогнозна розрахункова база надходжень податку на прибуток за допомогою методів екстраполяції (експоненціальне згладжування та трендовий метод) на підставі аналізу ряду динаміки, а саме фактично сплачених сум податку на прибуток за попередні періоди. Метод експоненціального згладжування:

РБрг zgl = Σ ПП + α X Σ (ППt – ΠΠt-s).

Фактор згладжування характеризує рівень впливу даних попередніх періодів на прогнозний показник та розраховується за формулою: α = 1 / (1 + s).

Значення цього фактора може перебувати в межах від 0 до 1, але в процесі фінансового прогнозування здебільшого приймається на рівні від 0,1 до 0,3.

Трендовий метод:

РБрг tr = TREND (Σ ПП; {1,2,3...}; t).

Визначаємо середнє значення між двома методами:

РБрг = (РБп zgl + РБп tr) / 2.

Визначається питома вага кожного регіону у розрахованій загальній сумі податку за формулою: ПВрегіону = РБрг регіону / РБрг × 100.

Визначається прогнозна сума податку для кожного регіону виходячи з прогнозного показника податку, розрахованого за методикою прогнозування податку на прибуток в цілому по Україні, за формулою:

ППрг регіону (І метод) = Σ РНрг × ПВрегіону%..

II. Метод:

Розрахунок прогнозної суми податку на прибуток підприємств галузі "промисловість" з урахуванням обсягів реалізованої промислової продукції, робіт, послуг

На базі інформації Державної служби статистики України вибираються дані обсягів реалізованої промислової продукції, робіт, послуг по Україні та в розрізі областей за роками звітного періоду, розраховуються темпи росту річного обсягу реалізованої промислової продукції до попереднього року по області та по Україні за поточний та звітні роки:

TPПto = PПto / ΡΠtο-1 × 100.

За таким же принципом розраховуються темпи росту річного обсягу реалізованої промислової продукції до попереднього року по області та по Україні за поточний та інші звітні роки: TPПto+1, ΤΡΠto-1, TPnto-2, ΤΡΠtο-n.

Визначається середній темп росту обсягів реалізованої промислової продукції по області за поточний та звітні роки:

ТРПсо = (TPTto+1 + TPTto + TPTto-1 + TPTto-2 + TPTto-n) / n.

Розраховується прогнозний обсяг реалізованої промислової продукції за допомогою показника середнього росту обсягу реалізованої промислової продукції за поточний та звітний періоди: РПо pr = РПtо+1 × ТРПсо%.

За кожним роком звітного періоду розраховується питома вага надходжень з податку на прибуток підприємств галузі "промисловість" в сумі обсягів реалізованої промислової продукції області: ПВ = ППпп / РП.

За цією формулою проводиться розрахунок за кожним роком звітного періоду та визначаються відповідні питомі ваги надходжень податку у сумі обсягів реалізованої промислової продукції області в сумі по Україні (ПВtо-1, ПВtо-2, ПВtо-п).

Визначаємо середню питому вагу надходжень з податку на прибуток у сумі обсягів реалізованої промислової продукції за звітний період:

СПВпром = (ПВtо + ПBto-1 + ПBto-2 + ПВtо-п) / п.

Розраховуємо прогнозну суму податку на прибуток від підприємств галузі "промисловість": ППпп рг = РПо рг × СПВпром.%.

Розрахунок прогнозної суми податку на прибуток підприємств галузі "торгівля" з врахуванням обсягу товарообігу

За кожним роком звітного періоду розраховується питома вага обсягів роздрібного товарообігу області в загальній сумі товарообігу по Україні:

ПВtо = PTto/PTty × 100.

За цією формулою проводиться розрахунок за кожним роком звітного періоду та визначаються відповідні питомі ваги товарообігу області в сумі товарообігу по Україні (ПВtо-1, ПВtо-2, ПВtо-3, ПВtо-п).

Визначаємо середню питому вагу товарообігу по області у загальній сумі по Україні за звітний період:

СПВт = (ПВtо + ПВtо-1 + ПВtо-2 + ПВtо-n) / n.

Розраховується по кожній області і по Україні питома вага товарообігу за визначену кількість місяців в сумі товарообігу за рік звітного періоду:

ПВtо m = РТrо гл / РТrо × 100.

За цією ж формулою проводиться розрахунок за кожним роком звітного періоду та визначаються питомі ваги товарообігу області в сумі товарообігу по Україні за відповідну кількість місяців року в загальній сумі товарообігу року звітного періоду (ПВtо m-1, ПВtо m-2, ПВtо m-3, ПВto m-n).

Визначаємо середню питому вагу товарообігу по області та по Україні за визначену кількість місяців:

СПВtо m = (ПВtо т+ ПВtо т-1+ ПВtо т-2+ ПВtо т-3+ ПВtмо-n) / n.

Розраховується очікуваний обсяг товарообігу підприємств по області у поточному році:

РТtо+1 = РТtо гл+1 /СПВtо m%.

За кожним роком звітного періоду розраховується питома вага надходжень з податку на прибуток підприємств галузі "торгівля" в сумі обсягів товарообігу області:

ПВ = ППт/РП.

За цією формулою проводиться розрахунок за кожним роком звітного періоду та визначаються відповідні питомі ваги надходжень податку у сумі обсягів товарообігу області в сумі по Україні (ПВtо-1, ПВtо-2, ПВtо-n).

Визначаємо середню питому вагу надходжень з податку на прибуток у сумі товарообігу за звітний період:

СПВтор = (ПВtо + ПВtо-1 + ПВtо-2 + ПВtо-n) / n.

Розраховуємо прогнозну суму податку на прибуток від підприємств галузі "торгівля":

ППт рr = РПо рr × СПВтор%.

Розрахунок прогнозної суми податку на прибуток підприємств галузі "транспорт" з урахуванням обсягу товарообігу

Розраховуємо прогнозну суму податку на прибуток підприємств галузі "транспорт":

ППтр рг = ВРПо pr × СПВтр%.

Прогнозна сума валового регіонального продукту та середня питома вага області розраховуються аналогічно розрахунку податку від підприємств галузі "торгівля".

Прогнозна сума податку на прибуток від інших галузей розраховується за методом експоненціального згладжування.

Розраховуємо розрахункову прогнозну суму податку на прибуток від всіх галузей залежно від макропоказників:

ППрозр = ППпп рг + ППтр рr + ППт рr + ППінші рr.

Розраховуємо питому вагу кожної області у сумі прогнозних надходжень з податку на прибуток по Україні:

ПВрегіону = ППрозр / Σ ППрозр × 100.

Визначається прогнозна сума податку для кожного регіону виходячи з прогнозного показника податку, розрахованого за Методикою прогнозування податку на прибуток в цілому по Україні:

Π П рг регіону (II метод) = Σ PH рr × ПВрегіону%.

Розраховуємо прогнозну суму податку на прибуток для кожної області як середнє значення між двома методами:

ΠПрr регіону = (ППрr регіону (І метод) + ППрr регіону (II метод)) / 2.

Визначаємо максимально (max) та мінімально (min) можливе зростання надходжень податку на прибуток в прогнозному році відповідно до середнього прогнозного росту податку по Україні (методика), розрахованого на підставі основних прогнозних макропоказників економічного та соціального розвитку України.

Розраховуємо прогнозний показник податку (РНеконом) до встановлених меж між max та min темпом росту з урахуванням впливу економіки за допомогою фінансової логічної функції IF.

Визначаємо відсоток росту прогнозних показників до розрахункової бази надходжень податку у звітному році за формулою:

% росту = max або min / PH × 100.

Розраховуємо відхилення як різницю між розрахунковою базою надходжень податку у звітному році (PH) та прогнозним показником податку, розрахованим з урахуванням впливу економіки (РНеконом).

Розраховуємо остаточний прогнозний показник податку на прибуток шляхом приведення росту прогнозних надходжень, порівняно з очікуваними надходженнями податку звітного періоду, до визначених меж за методом оптимізації.

 
<<   ЗМІСТ   >>