Повна версія

Головна arrow Право arrow Адміністративна діяльність органів внутрішніх справ

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

Організація роботи управління дільничних інспекторів міліції департаменту громадської безпеки Мвс України, підпорядкованих структурних підрозділів та працівників служби дільничних інспекторів міліції

Управління дільничних інспекторів міліції є структурним підрозділом Департаменту громадської безпеки МВС України.

Управління дільничних інспекторів міліції в межах своєї компетенції:

  • – забезпечує контроль за організацією роботи підрозділів дільничних інспекторів міліції управлінь (відділів) громадської безпеки (далі – УГБ (ВГБ) ГУМВС, УМВС), міськрайорганів внутрішніх справ і надає їм організаційну та методичну допомогу в підвищенні ефективності роботи у сфері профілактики правопорушень, налагодженні співпраці з населенням та громадськими формуваннями в забезпеченні правопорядку, організації адміністративної діяльності служби, взаємодіє під час вирішення цих питань зі структурними підрозділами МВС, іншими центральними органами виконавчої влади, громадськими організаціями;
  • – здійснює комплексний аналіз результатів роботи дільничних інспекторів міліції України із забезпечення правопорядку, розробку та реалізацію програм, перспективних і поточних планів та заходів щодо вдосконалення діяльності служби;
  • – готує проекти законів і підзаконних нормативно- правових актів, вносить керівництву ДГБ і МВС пропозиції щодо підвищення ролі дільничних інспекторів міліції у зміцненні правопорядку. Із Департаментом кадрового забезпечення, Головним штабом МВС УДІМ здійснює заходи щодо зміцнення кадрового та професійного складу служби дільничних інспекторів міліції, забезпечення дотримання дисципліни і законності під час виконання ними своїх службових обов'язків;
  • – організовує узагальнення і впровадження в практику роботи дільничних інспекторів міліції позитивного досвіду та передових форм організації їх діяльності;
  • – готує необхідні матеріали для розгляду їх на колегіях (оперативних нарадах) МВС, методичні рекомендації та пропозиції щодо вдосконалення діяльності служби дільничних інспекторів міліції органів внутрішніх справ;
  • – здійснює інспектування, проведення контрольних перевірок, комплексні й інші виїзди у міськрайоргани внутрішніх справ для вивчення стану службової діяльності, дисципліни та законності, фактичного забезпечення виконання Законів

України "Про міліцію", "Про попередження насильства в сім'ї"[1], "Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі"[2], "Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону"[3], а також надання їм методичної та практичної допомоги.

Відділи (сектори) дільничних інспекторів міліції € структурними підрозділами УГБ (ВГБ) ГУМВС, УМВС. У своїй діяльності вони:

  • – забезпечують контроль за організацією роботи підрозділів дільничних інспекторів міліції в міськрайорганах внутрішніх справ і надають їм організаційну та методичну допомогу в організації профілактичної роботи, охороні громадського порядку, адміністративної діяльності, взаємодіють під час вирішення цих питань зі структурними підрозділами ГУМВС, УМВС, а також з органами державної влади й органами місцевого самоврядування;
  • – розробляють і реалізовують заходи щодо зміцнення дисципліни та законності серед дільничних інспекторів міліції, збереження кадрового потенціалу служби та створення належних умов для їх роботи;
  • – уживають заходів щодо підвищення ефективності діяльності дільничних інспекторів міліції у сфері профілактики правопорушень;
  • – забезпечують своєчасне та якісне планування (прогнозування) профілактичної роботи дільничних інспекторів міліції та здійснюють контроль за його виконанням;
  • – аналізують стан профілактики правопорушень, ефективності заходів, які вживаються дільничними інспекторами міліції, щодо його покращення. Вносять пропозиції до місцевих органів влади щодо усунення причин та умов, які призводять до їх учинення;
  • – вивчають, узагальнюють і впроваджують у практичну діяльність служби дільничних інспекторів міліції міськрайорганів внутрішніх справ передовий досвід роботи з профілактики правопорушень;
  • – здійснюють інспектування, контрольні перевірки, комплексні й інші виїзди у міськрайоргани внутрішніх справ для вивчення стану оперативно-службової діяльності, дисципліни та законності;
  • – аналізують висновки службових перевірок міськрайорганів за фактами вчинення тяжких і особливо тяжких злочинів особами, що перебувають на профілактичних обліках органів внутрішніх справ, за результатами чого вносять пропозиції до планів роботи підпорядкованих підрозділів з удосконалення організації профілактичної роботи дільничних інспекторів міліції;
  • – здійснюють заходи з поліпшення добору, розстановки, виховання й підвищення професійної майстерності працівників служби дільничних інспекторів міліції;
  • – за дорученням МВС у межах своєї компетенції організовують перевірки звернень громадян і службових осіб та вживають необхідних заходів щодо виконання вимог законодавства та ін.

Значним обсягом повноважень стосовно здійснення керівництва підпорядкованими працівниками наділені начальники відділів (секторів) дільничних інспекторів міліції міськрайорганів внутрішніх справ, які:

  • – здійснюють керівництво дільничними (старшими) інспекторами міліції, їх помічниками, інспекторами (старшими) по роботі з населенням та громадськими формуваннями, спрямовують і координують їх діяльність щодо проведення профілактичної роботи на адміністративних дільницях;
  • – систематично контролюють, аналізують і оцінюють результати діяльності дільничних інспекторів міліції, уживають заходів щодо усунення виявлених недоліків, а також вносять керівництву міськрайоргану пропозиції щодо вдосконалення діяльності служби, зміцнення взаємодії з іншими підрозділами органів внутрішніх справ, органами державної влади та органами місцевого самоврядування, громадськими формуваннями з охорони громадського порядку;
  • – планують роботу відділу (сектору) дільничних інспекторів міліції, організовують виконання запланованих заходів, підготовку аналітичних матеріалів з основних напрямів їхньої службової діяльності;
  • – представляють під час призначення на посади дільничних інспекторів (за дорученням начальника міськрайоргану) в органах державної влади, органах місцевого самоврядування та громадських формуваннях з охорони громадського порядку;
  • – контролюють прийняття та своєчасний якісний і повний розгляд дільничними інспекторами міліції звернень громадян та службових осіб, які перебувають у них на виконанні;
  • – вносять керівництву міськрайоргану внутрішніх справ пропозиції про заслуховування на оперативних нарадах дільничних інспекторів щодо результатів їхньої діяльності;
  • – здійснюють контроль за несенням служби дільничними інспекторами міліції, їх помічниками;
  • – щомісяця перевіряють наявність та ведення дільничними (старшими) інспекторами міліції службової документації, яка зберігається в їхньому службовому приміщенні, дотримання ними санітарного порядку й пожежної безпеки на робочому місті з відображенням результатів перевірки в Паспорті дільниці;
  • – надають допомогу дільничним інспекторам міліції з питань профілактичної роботи, підбору громадських помічників дільничних інспекторів міліції, підготовки матеріалів для проведення звітів перед населенням адміністративної дільниці;
  • – аналізують і готують пропозиції органам місцевого самоврядування про стан матеріально-технічного забезпечення дільничних інспекторів, потребу в наданні житла, службових приміщень, забезпечення їх меблями і засобами зв'язку;
  • – забезпечують взаємодію дільничних інспекторів міліції з громадськими формуваннями з охорони громадського порядку щодо виконання ними завдань, передбачених законодавством, профілактики правопорушень, а також проведення роботи з особами, які перебувають на профілактичному обліку органів внутрішніх справ;
  • – уживають заходів щодо підвищення ролі старших дільничних інспекторів міліції в безпосередньому керівництві дільничними інспекторами та посиленні контролю за їх повсякденною службовою діяльністю;
  • – уживають заходів щодо закріплення дільничних інспекторів на адміністративних дільницях, унеможливлення доручення їм завдань, не передбачених функціональними обов'язками, а також створення належних умов для їх роботи;
  • – розробляють і подають на затвердження керівництву міськрайоргану графіки робота підлеглих, виступів і звітів перед населенням, організовують та контролюють їх виконання;
  • – організовують та контролюють проведення дільничними інспекторами міліції профілактичної роботи з особами, які перебувають на профілактичних обліках;
  • – контролюють дотримання працівниками служби дільничних інспекторів міліції дисципліни та законності;
  • – забезпечують виконання рішень органів місцевого самоврядування;
  • – відповідають за стан службової дисципліни.

Окремо слід наголосити на тому, що порівняно з попереднім наказом Міністерства внутрішніх справ України від 20 жовтая 2003 р. № 1212[4], який регламентував діяльність служби дільничних інспекторів міліції, у чинному наказі більш чітко викладені вимоги стосовно проведення службового розслідування щодо виконання дільничними інспекторами міліції обов'язків з профілактики кримінальних правопорушень щодо профілактованих осіб, які вчинили тяжкі і особливо тяжкі кримінальні правопорушення.

Зокрема у процесі проведення службового розслідування щодо дільничного інспектора міліції за фактами скоєння кримінальних правопорушень особами, які перебувають на профілактичному обліку в органах внутрішніх справ, вивчаються:

  • – відомості на осіб, що перебувають на профілактичному обліку в органі внутрішніх справ;
  • – матеріали про вчинене кримінальне правопорушення;
  • – пояснення від родичів, знайомих, сусідів за фактом скоєння кримінального правопорушення і його мотивів;
  • – характеристики з місця проживання і роботи (навчання) особи, яка скоїла кримінальне правопорушення;
  • – рапорти (довідки) про індивідуально-профілактичну роботу, що проводилася дільничним інспектором міліції та працівниками інших служб і підрозділів з особою, що перебувала на профілактичному обліку в органі внутрішніх справ і скоїла кримінальне правопорушення;
  • – інші документи, що містять відомості про особу, її зв'язки, спосіб життя (матеріали справ про адміністративний нагляд).

За матеріалами, отриманими під час службового розслідування, складається висновок з трьох розділів.

У першому розділі висновку є така інформація:

  • – посада, спеціальне звання, прізвище, ініціали керівника, що затвердив висновок;
  • – посада, спеціальне звання, прізвище, ініціали працівника, який проводив службове розслідування;
  • – дата початку і закінчення розслідування;
  • – повні дані про особу, яка перебувала на профілактичному обліку в органі внутрішніх справ і скоїла кримінальне правопорушення (прізвище, ім'я, по батькові, число, місяць і рік народження, місце роботи чи навчання, коли і які правопорушення вчиняв раніше, ужиті заходи), коротка фабула скоєного кримінального правопорушення, склад учасників, дата порушення кримінальної справи, статті Кримінального кодексу України.

У другому розділі висновку службового розслідування, який починається зі слова "Установив", указуються такі відомості:

  • – з якого часу і на яких підставах особа, що вчинила кримінальне правопорушення, перебувала на обліку в органі внутрішніх справ;
  • – дані на працівників, які проводили профілактичну роботу з особою, що перебувала на профілактичному обліку в органі внутрішніх справ і скоїла кримінальне правопорушення;
  • – інформація про поведінку особи в побуті, стосунки з родичами, знайомими, сусідами;
  • – скільки, коли, які кримінальні чи інші правопорушення скоїла особа, яка перебувала на профілактичному обліку в органі внутрішніх справ;
  • – заходи, що вживалися до особи, яка перебувала на профілактичному обліку в органі внутрішніх справ, з оцінкою їх своєчасності та ефективності (якщо заходи до особи не вживалися, то вказати причини);
  • – виявлені недоліки у здійсненні контролю за особою, недоліки у профілактичній і оперативно-розшуковій діяльності щодо встановлення зв'язків, намірів, способу життя, недоліки в роботі з попередження повторних кримінальних правопорушень, несвоєчасне взяття (або невзяття) особи на облік, інші обставини, що мають значення для об'єктивної оцінки повноти й ефективності роботи, що проводилася;
  • – причини й умови, що призвели до вчинення кримінального правопорушення.

У третьому розділі висновку службового розслідування, що починається із слів "Уважав би", формулюються пропозиції про вжиття заходів для усунення виявлених недоліків та вжиття заходів дисциплінарного впливу до дільничних інспекторів міліції.

Якщо під час службового розслідування виявляється вина працівників відділу дільничних інспекторів міліції, інших підрозділів або керівників, у висновку додатково вказуються їх посада, спеціальне звання, прізвище та ініціали, відомості про виявлені недоліки і пропоноване дисциплінарне стягнення.

До висновку за матеріалами службового розслідування додаються проекти наказів, інформацій і копії виданих раніше документів.

За аналогічною схемою проводяться службові розслідування щодо дільничного інспектора за фактами вчинення тяжких і особливо тяжких кримінальних правопорушень на побутовому ґрунті.

Висновок затверджується начальником міськрайоргану.

Якщо службове розслідування проводиться за дорученням МВС, висновок затверджується заступником начальника ГУМВС, УМВС – начальником міліції громадської безпеки, а за його відсутності – особою, яка виконує його обов'язки.

Значним обсягом повноважень володіють також старші дільничні (дільничні) інспектори міліції. Вони наділені такими правами:

  • – вимагати від громадян і службових осіб, які порушують громадський порядок, припинення правопорушень та дій, що перешкоджають здійсненню повноважень міліції, виносити на місці усне попередження особам, які допустили малозначні адміністративні порушення, а в разі невиконання зазначених вимог застосовувати передбачені законодавством України заходи примусу;
  • – перевіряти у громадян за підозри у вчиненні правопорушень документи, що засвідчують їх особу, а також інші документи, необхідні для з'ясування питання щодо додержання правил, нагляд і контроль за виконанням яких покладено на міліцію;
  • – виявляти і вести облік осіб, які підлягають профілактичному впливу, на підставі та в порядку, встановленому законодавством України, виносити їм офіційне застереження про неприпустимість протиправної поведінки;
  • – викликати громадян і службових осіб за справами і матеріалами, які перебувають у його провадженні або в провадженні слідчого (за його дорученням). У випадках і в порядку, що передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України і Кодексом України про адміністративні правопорушення (КУпАП), здійснювати привід громадян і посадових осіб, які без поважних причин ухиляються від явки за викликом;
  • – викликати осіб, які систематично вчиняють порушення громадського порядку та інші правопорушення, для винесення їм офіційного застереження про неприпустимість протиправної поведінки;
  • – доставляти до міськрайоргану і затримувати осіб, які вчинили адміністративне правопорушення, якщо вичерпані інші заходи впливу;
  • – відповідно до пункту 5 частини першої статті 11 Закону України "Про міліцію" затримувати і тримати у спеціально відведених для цього приміщеннях військовослужбовців, які вчинили діяння, що підпадають під ознаки кримінального або адміністративного правопорушення, до передачі їх військовослужбовцям Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або військового командування;
  • – складати протоколи про адміністративні правопорушення та накладати адміністративні стягнення на громадян, які вчинили адміністративні правопорушення, відповідно до КУпАП. Проводити особистий огляд, огляд речей, вилучення речей і документів, застосовувати інші передбачені законодавством заходи забезпечення провадження у справах про адміністративні правопорушення;
  • – входити безперешкодно в будь-який час доби:
    • а) на територію і в приміщення підприємств, установ і організацій, зокрема і митниці, та оглядати їх з метою припинення злочинів, переслідування осіб, підозрюваних у вчиненні злочину, у разі стихійного лиха та інших надзвичайних обставин;
    • б) до житла чи до іншого володіння особи, яка перебуває під адміністративним наглядом, з метою перевірки виконання встановлених судом обмежень;
  • – затримувати і доставляти до органів внутрішніх справ відповідно до Закону України "Про міліцію" осіб, підозрюваних у вчиненні кримінального правопорушення, обвинувачених, які переховуються від слідства чи суду, засуджених, які ухиляються від виконання кримінального покарання, – на строки і в порядку, передбачені законом;
  • – використовувати безперешкодно транспортні засоби, що належать підприємствам, установам, організаціям і громадянам (крім транспортних засобів дипломатичних, консульських та інших представництв іноземних держав, міжнародних організацій, транспортних засобів спеціального призначення), для проїзду до місця події чи стихійного лиха, доставлення до лікувальних закладів осіб, які потребують невідкладної медичної допомоги, переслідування правопорушників та доставлення їх до органів внутрішніх справ;
  • – уживати до осіб, які вчинили насильство в сім'ї, заходів, передбачених статтею 6 Закону України "Про попередження насильства в сім'ї"[5];
  • – у невідкладних випадках безперешкодно і безкоштовно користуватися засобами зв'язку, що належать підприємствам, установам, організаціям, а засобами зв'язку, що належать громадянам, – за їхньою згодою;
  • – застосовувати заходи фізичного впливу, спеціальні засоби та вогнепальну зброю в порядку, установленому Законом України "Про міліцію";
  • – підписувати і надсилати запити:
    • а) до інформаційних центрів – щодо громадян, які є учасниками кримінального процесу, а також осіб, які перебувають на профілактичному обліку, з метою перевірки на наявність у них судимості;
    • б) за місцем роботи правопорушників – про видачу на них характеристик, довідок та інших документів, необхідних для перевірки заяв громадян, виконання запитів підприємств, установ і організацій, проведення профілактичної роботи;
    • в) закладів охорони здоров'я – про перебування громадян на медичному або профілактичному обліку, хворих на хронічний алкоголізм чи наркоманію, їх ставлення до лікування;
  • – спрямовувати до органів державної влади та місцевого самоврядування, громадським організаціям, трудовим колективам і громадськості за місцем проживання особи пропозиції щодо:
    • а) усунення причин та умов, які призводять до вчинення правопорушень;
    • б) ужиття заходів з мстою попередження насильства в сім'ї, надання соціальної допомоги сім'ям, що опинилися в складних життєвих обставинах;
    • в) призупинення (припинення) діяльності громадських формувань з охорони громадського порядку, які неналежно виконують свої обов'язки.

Обов'язки дільничного інспектора міліції:

  • 1) дільничний інспектор міліції повинен постійно вивчати та аналізувати оперативну обстановку на адміністративній дільниці;
  • 2) дільничний інспектор міліції повинен знати:

територію адміністративної дільниці, її особливості, систему доріг, розташування й режим роботи підприємств, установ та організацій усіх форм власності, баз, складів, інших місць збереження товарно-матеріальних цінностей, а також об'єктів дозвільної системи, аптеки, інші місця збереження наркотичних засобів та психотропних речовин, порядок їх охорони, місця стоянок транспортних засобів, а в сільській місцевості – усі населені пункти, фермерські господарства, лісові масиви, заготівельні та переробні організації, можливі місця незаконного вирощування посівів снотворного маку чи конопель, місця зберігання і переробки врожаю цих культур, які містять наркотичні речовини;

  • – населення адміністративної дільниці, характер його зайнятості, етнічний склад, місцеві звичаї, традиції та культуру;
  • – кількість скоєних на адміністративній дільниці кримінальних правопорушень, обставини, які призводять до їх скоєння, осіб, поведінка яких контролюється працівниками органів внутрішніх справ,
  • – прикмети осіб, що підозрюються у скоєні кримінальних правопорушень, осіб, що скоїли кримінальні правопорушення, викрадених речей та транспортних засобів, які перебувають у розшуку;
  • – законодавство, що регламентує діяльність служби дільничних інспекторів міліції, питання організації охорони громадського порядку та громадської безпеки, боротьби зі злочинністю, а також керуватися ними у повсякденній діяльності;
  • – місця концентрації осіб, схильних до скоєння адміністративних та кримінальних правопорушень;
  • – сили та засоби, які залучаються до охорони громадського порядку, попередження й розкриття адміністративних та кримінальних правопорушень;
  • – порядок огляду місця події, виявлення, закріплення та вилучення слідів кримінального правопорушення та інших речових доказів, дії дільничного інспектора міліції на місці вчинення кримінального правопорушення, а також оформлення процесуальних документів, які складаються за дорученням слідчого;
  • 3) дільничний інспектор міліції мас надавати допомогу:
    • – громадянам, службовим особам, підприємствам, установам, організаціям, громадським організаціям у здійсненні їх законної діяльності, якщо їм чиниться протидія або загрожує небезпека з боку правопорушників;
    • – правову, першу медичну та іншу допомогу громадянам, які постраждали від протиправних дій. у результаті нещасних випадків, особам, які перебувають в безпорадному або іншому небезпечному для життя або здоров'я стані;
  • 4) дільничний інспектор міліції повинен попереджувати, виявляти та припиняти адміністративні правопорушення, здійснювати в межах своїх повноважень провадження у справах про адміністративні правопорушення;
  • 5) у разі виявлення на території адміністративної дільниці інших порушень, реагування на які не належить до компетенції органів внутрішніх справ, інформувати про це органи державної влади та місцевого самоврядування;
  • 6) проводити профілактично-роз'яснювальну роботу серед населення з метою формування у свідомості громадян, особливо молоді, правової культури, негативного ставлення до суспільно небезпечних явищ.

  • [1] Про попередження насильства у сім'ї: Закон України від 15 листопада 2001 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 10. – Ст. 70.
  • [2] Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі: Закон України від 1 грудня 1994 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 52. – Ст. 455.
  • [3] Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону: Закон України від 22 червня 2000 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2000. – № 40. – Ст. 338.
  • [4] Положення про службу дільничних інспекторів міліції в системі Міністерства внутрішніх справ України: Наказ МВС України від 20 жовтня 2003 р. № 1212 // Офіційний вісник України. – 2003. – № 42. – Ст. 1774.
  • [5] Про попередження насильства в сім'ї: Закон України від 15 листопада 2001 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 10. – Ст. 70.
 
<<   ЗМІСТ   >>