Головна Право
Адміністративна діяльність органів внутрішніх справ
|
|
|||||
Адміністративна діяльність органів внутрішніх справ на транспортіПоняття, завдання, система та функції органів внутрішніх справ на транспортіПідвищення ефективності діяльності транспортного комплексу країни, а також реформування системи управлінням економікою в Україні сьогодні у значною мірою зумовлена не лише економічними чинниками (необхідність виходу з кризової ситуації, що виникла в економіці та в суспільстві), але й політичними, а головне – правовими, тобто створення в Україні нового законодавства, яке б регулювало суспільні відносини в цій галузі публічного управління з метою забезпечення реалізації проголошених та закріплених Конституцією України принципів верховенства права, суверенітету, незалежності нашої держави. Транспорт – це самостійна галузь матеріального виробництва[1], що існує із промисловістю, сільським господарством. Економічна особливість транспорту полягає в тому, що він не створює конкретних матеріальних благ, а забезпечує їхнє переміщення в просторі. Транспорт об'єднує усі галузі суспільного виробництва. Крім того, транспорт продовжує процес виробництва продукції' у сфері доставлення продукції до місць її споживання. Продукцією транспорту є сам процес транспор тування, що виражається в перевезенні людей і вантажу[2]. Відповідно до ст. 1 Закону України "Про транспорт" транспорт є однією з найважливіших галузей суспільного виробництва і покликаний задовольняти потреби населення та суспільного виробництва в перевезеннях[1]. Розвиток і вдосконалення транспорту здійснюється відповідно до державних цільових програм з урахуванням його пріоритету та на основі досягнень науково-технічного прогресу і забезпечується державою. Правове забезпечення діяльності транспорту в Україні представлено кодексами (статутами) окремих видів транспорту, іншими актами законодавства України, сукупністю міжнародних правових норм. Нормативні акти, які визначають умови перевезень, порядок використання засобів транспорту, шляхів сполучення, організації безпеки руху, охорони громадського порядку, пожежної безпеки, санітарні та екологічні вимоги, що діють на транспорті, є обов'язковими для власників транспорту і громадян, які користуються послугами транспорту та шляхами сполучення. Транспортний комплекс України має чітку організаційну структуру та вміщує транспорт загального користування (залізничний, морський, річковий, автомобільний і авіаційний, а також міський електротранспорт, зокрема метрополітен), промисловий залізничний транспорт, відомчий транспорт, трубопровідний транспорт, шляхи сполучення загального користування. Єдина транспортна система повинна відповідати вимогам суспільного виробництва та національної безпеки, мати розгалужену інфраструктуру для надання всього комплексу транспортних послуг, зокрема для складування і технологічної підготовки вантажів до транспортування, забезпечувати зовнішньоекономічні зв'язки України. У нашій державі розвинуті всі види сучасного транспорту. Наприклад на 1 тисячу квадратних кілометрів території країни припадає 38 км залізничних колій загального користування і 46 км колій підприємств і організацій; залізничний транспорт України займає перше місце серед інших видів транспорту за вантажооборотом; наявність автомагістралей, що сполучають Україну із сусідніми державами; можливість здійснення перевезень повітряним, морським та річковим транспортом; наяв ність метрополітену та ін.[4]. Координацію діяльності всіх видів транспорту покладено на Міністерство інфраструктури України. Відповідно до Положення про Міністерство інфраструктури України Мінін- фраструктури України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади у формуванні та забезпеченні реалізації державної політики у сферах авіаційного, автомобільного, залізничного, морського і річкового, міського електричного транспорту та у сферах використання повітряного простору України, туризму, діяльності курортів, метрополітенів, дорожнього господарства, надання послуг поштового зв'язку, забезпечення підготовки та реалізації в Україні інфраструктурних проектів для виконання завдань і заходів із підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу, інших міжнародних спортивних подій, забезпечення безпеки руху, навігаційно- гідрографічного забезпечення судноплавства, торговельного мореплавства (центральний орган виконавчої влади у сфері транспорту, дорожнього господарства, надання послуг поштового зв'язку, туризму та інфраструктури)[5]. Утім варто зазначити, що будь-який транспортний засіб – це джерело підвищеної небезпеки, а людина, що користується послугами транспортного засобу, перебуває в зоні підвищеної небезпеки, обумовленою ймовірністю дорожньо-транспортних пригод, аварій морських та річкових транспортних засобів, потягів, літаків, травмами під час посадки чи виходу з транспортних засобів або під час їх руху тощо, тому важливість забезпечення належного порядку на його об'єктах є безсумнівною. Головне навантаження у процесі становлення незалежної держави України щодо охорони громадського порядку і громадської безпеки на транспорті було покладено на спеціальні підрозділи органів внутрішніх справ[6]. Центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України, є Міністерство внутрішніх справ України. Відповідно до Положення про Міністерство внутрішніх справ України МВС є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері захисту прав і свобод людини та громадянина, власності, інтересів суспільства та держави від злочинних і кримінально протиправних посягань, боротьби із злочинністю, виявлення кримінальних правопорушень, охорони громадського порядку, забезпечення громадської безпеки, безпеки дорожнього руху, а також забезпечує формування державної політики у сфері захисту державного кордону та охорони суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні, у сферах цивільного захисту, зокрема запобігання виникненню надзвичайних ситуацій, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та ліквідації надзвичайних ситуацій, міграції (імміграції та еміграції), а також протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів[7]. Відповідно до ст. 7 Закону України "Про міліцію" транспортна міліція є одним із підрозділів міліції. Транспортна міліція – система органів та підрозділів міліції України, діяльність яких спрямована на забезпечення громадського порядку і громадської безпеки, на боротьбу зі злочинністю на залізничному, повітряному та водному (морському і річковому) транспорті[8]. Систему органів внутрішніх справ на транспорті створено відповідно до організації транспортної системи країни на основі суворої централізації. Склад цієї системи має такі рівні:
До структурного підрозділу МВС України належить Управління транспортної міліції МВС України, який безпосередньо керує органами, установами і підрозділами. Основні функції Управління транспортної міліції МВС України:
Правову основу діяльності органів внутрішніх справ на транспорті становлять закони України, укази та розпорядження Президента України, постанови та розпорядження Кабінету Міністрів України, а також інші нормативно-правові акти. Особливості організації під час функціонування цих органів встановлюється наказами, інструкціями та вказівками Міністерства внутрішніх справ України. Структура Управління транспортної міліції МВС України:
Управління внутрішніх справ на залізницях – є структурними підрозділами Управління транспортної міліції МВС України. Вони створюються для керівництва і координації роботи підпорядкованими їм лінійними підрозділами міліції, як правило, у межах залізниці та дислокуються в місцях розташування органів управління залізницями. Управління МВС на залізницях виконують такі функції[11]:
Крім цього, управління МВС на залізницях спільно з лінійними відділами та відділеннями міліції на об'єктах цивільної авіації, водного транспорту розробляють і здійснюють:
Лінійні відділи (відділення) внутрішніх справ на транспорті є структурними підрозділами системи органів внутрішніх справ на транспорті. Вони утворюються, як правило, в масштабах відділень і великих ділянок залізниць та дислокуються, відповідно, в місцях розташування залізниць і станцій. Необхідно зазначити, що їх правове положення в централізованому порядку не встановлено, але з аналізу діяльності багатьох відділів (відділень) внутрішніх справ на транспорті можна визначити такі функції, котрі вони повинні виконувати:
Лінійні відділи (відділення) внутрішніх справ на транспорті й лінійні пункти міліції є основними підрозділами тому, що вони виконують практично всі основні завдання органів внутрішніх справ. Лінійні відділи створюються на вузлових залізничних станціях, у портах та аеропортах зі значним обсягом пасажирських і вантажних перевезень, а також для обслуговування метрополітену. Лінійні пункти міліції належать до складу лінійних відділів (відділень) внутрішніх справ на транспорті й дислокуються на ділянках залізниць. Кордони ділянок, що обслуговуються, визначаються з урахуванням ступеня інтенсивності руху потягів. Відтак на залізничних станціях з більш напруженим рухом і складним оперативним станом дислокуються лінійні пункти міліції, а на станціях з менш напруженим рухом службу здійснюють оперативні групи. До основних завдань лінійних органів внутрішніх справ на транспорті належать:
Отже, аналіз завдань органів внутрішніх справ на транспорті свідчить, що забезпечення охорони громадського порядку та громадської безпеки є пріоритетним завданням у всіх охарактеризованих органах. У науковій юридичній літературі здебільшого під громадським порядком розуміють врегульовану правовими та іншими соціальними нормами систему суспільних відносин, що забезпечує захист прав і свобод громадян, їх життя і здоров'я, честі та людської гідності, дотримання норм суспільної моралі. Сферу громадського порядку становлять зазвичай відносини, що виникають і розвиваються у громадських місцях, до яких належать насамперед місця спільного проживання, праці, відпочинку, а також спілкування людей з метою задоволення різноманітних життєвих потреб. Громадський порядок передбачає:
Відповідно до Положення про службу дільничних інспекторів міліції в системі Міністерства внутрішніх справ України громадський порядок – це система суспільних відносин, які виникають і розвиваються в громадських місцях під впливом правових та соціальних норм, спрямованих на забезпечення нормального функціонування установ, організацій, громадських об'єднань, праці й відпочинку громадян, повагу до їх честі, людської гідності та громадської моралі[15]. Складовою громадського порядку є громадська безпека, під якою розуміється стан захищеності інтересів людини, суспільства й держави від суспільно небезпечних діянь і негативного впливу надзвичайних обставин, зумовлених криміногенною ситуацією, стихійним лихом, катастрофами, аваріями, пожежами, епідеміями та іншими надзвичайними подіями.
|
<< | ЗМІСТ | >> |
---|