Повна версія

Головна arrow Право arrow Адміністративна діяльність органів внутрішніх справ

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус

6 грудня 2012 року набув чинності Закон України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус". Відповідно до цього Закону в Україні розпочато роботи із запровадження оформлення і видачі паспорта громадянина України, що містить безконтактний електронний носій із біометричними даними власника документу, в регіонах та інфраструктури його функціонування[1].

Закон України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" визначає правові та організаційні засади створення та функціонування Єдиного державного демографічного реєстру та видачі документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, а також права та обов'язки осіб, на ім'я яких видані такі документи.

Єдиний державний демографічний реєстр – це електронна інформаційно-телекомунікаційна система, призначена для зберігання, захисту, обробки, використання і поширення визначеної цим Законом інформації про особу та про документи, що оформлюються із застосуванням засобів Реєстру, із забезпеченням дотримання гарантованих Конституцією України свободи пересування та вільного вибору місця проживання, заборони втручання в особисте та сімейне життя, інших прав і свобод людини та громадянина[2].

Функціонування Реєстру забезпечується розпорядником Реєстру через уповноважений орган. Функціонування Реєстру забезпечується із застосуванням засобів Державної інформаційної системи реєстраційного обліку фізичних осіб та їх документування з дотриманням вимог до обробки персональних даних, визначених законом. Розпорядник Реєстру забезпечує накопичення, актуалізацію, перевірку, збереження інформації, надання довідок та звітів, запити на отримання яких надходять захищеними каналами зв'язку від уповноважених суб'єктів.

Розпорядник Реєстру через уповноважений орган виконує:

  • 1) внесення до Реєстру інформації, координацію відповідної роботи;
  • 2) надання фізичним особам чи їх представникам та уповноваженим суб'єктам інформації з Реєстру у порядку, встановленому цим Законом та іншими законами України;
  • 3) обслуговування та облік уповноважених суб'єктів, організацію контролю за доступом до інформації Реєстру;
  • 4) захист інформації Реєстру від несанкціонованого доступу, зокрема третіх осіб, та незаконної обробки;
  • 5) інформаційну взаємодію з ВІС уповноважених суб'єктів;
  • 6) функції замовника товарів, робіт і послуг з розроблення, виробництва, постачання і технічного супроводження програмно-технічних комплексів, обладнання, витратних матеріалів, інших товарів для забезпечення створення та функціонування Реєстру;
  • 7) організацію розроблення, оформлення та подання на затвердження технічного опису і зразків документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України або спеціальний статус особи;
  • 8) організацію виготовлення, обліку документів та обігу бланків документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи.

Відповідно до ст. 13 Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус", передбачено такі види документів, що оформляються із застосуванням засобів Єдиного державного демографічного реєстру:

  • 1) документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України:
    • а) паспорт громадянина України;
    • б) паспорт громадянина України для виїзду за кордон;
    • в) дипломатичний паспорт України;
    • г) службовий паспорт України;

ґ) посвідчення особи моряка;

  • д) посвідчення члена екіпажу;
  • е) посвідчення особи на повернення в Україну;

є) тимчасове посвідчення громадянина України;

  • 2) документи, що посвідчують особу та підтверджують її спеціальний статус:
    • а) посвідчення водія;
    • б) посвідчення особи без громадянства для виїзду за кордон;
    • в) посвідка на постійне проживання;
    • г) посвідка на тимчасове проживання;

ґ) картка мігранта;

  • д) посвідчення біженця;
  • е) проїзний документ біженця.

Документи, які передбачені в цій статті є власністю України.

З метою запровадження біометричних документів для виїзду за кордон Урядом прийнято Постанову від 7 травня 2014 р. № 152 "Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, знищення паспорта громадянина України для виїзду за кордон з безконтактним електрон ним носієм, його тимчасового затримання та вилучення"[3].

Відповідно до зазначеної постанови, біометричні закордонні паспорти в Україні запроваджуються з І січня 2015 року.

Біометричними називають документи, що посвідчують особу та містять електронний носій інформації, на якому записано інформацію про біометричні дані власника документу з метою його ідентифікації. Передбачається, що такі документи найбільш захищені від підробок та унеможливлюють користування ними будь-якою особою, окрім власника. Головна ідея впровадження більш захищених документів, які забезпечують ідентифікацію особи – це суттєве підвищення захищеності суспільства від виявів злочинності та міжнародного тероризму.

Біометричні паспорти набувають все більшого поширення у світі. Відповідно до інформації всесвітньої організації цивільної авіації (ІСАО) більше 90 країн з 193 держав-членів ООН сьогодні видають такі документи, водночас ще більше двадцяти держав готові до впровадження таких документів у найближчі роки.

Близько 45 країн із тих, які видають біометричні документи, зберігають на документах одночасно і відбитки пальців, і зображення особи, водночас більше 30 країн використовують лише оцифроване фото власника документа. Решта країн нині використовують тільки зображення обличчя, але найближчим часом планують використовувати і дані дактилоскопії.

За даними ІСАО, більше 15 країн використовують автоматизовані контрольно-пропускні системи для власників електронних паспортів. Для того, щоб пройти процедуру паспортного контролю, мандрівник може скористатися "електронними воротами", які в автоматичному режимі звіряють його біометричні дані з інформацією, що зберігається на чипі документа. Серед країн, які читають (сканують) е-паспорта в аеропортах і на кордонах США, Великобританія, Сінгапур, Португалія, Нова Зеландія, Японія, Індонезія і Німеччина.

  • [1] Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус: Закон України від 6 грудня 2012 р. // Відомості Верховної Ради. – 2013. – №51. – Ст. 716.
  • [2] Про внесення змін до Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус": Закон України від 22 липня 2014 р. // Відомості Верховної Ради. – 2014. – № 36. – Ст. 1190.
  • [3] Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, знищення паспорта громадянина України для виїзду за кордон з безконтактним електронним носієм, його тимчасового затримання та вилучення: Постанова Кабінету Міністрів України від 7 травня 2014 р. № 152 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: zakon4.rada.gov.ua/.
 
<<   ЗМІСТ   >>