Повна версія

Головна arrow Право arrow Адміністративна діяльність органів внутрішніх справ

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

Загальні засади діяльності кримінальної міліції у справах дітей

Кримінальна міліція у справах дітей є складовою кримінальної міліції органів внутрішніх справ. Управління кримінальної міліції у справах дітей Міністерства внутрішніх справ України – це структурний підрозділ МВС, уповноважений займатися питаннями захисту прав і законних інтересів дітей, проведенням профілактичної роботи в дитячому середовищі, установленням місцезнаходження дітей у разі їх зникнення безвісти, виявленням та попередженням адміністративних і кримінальних правопорушень, учинених дітьми та стосовно них, а також згідно із законодавством України за дорученням органів досудового розслідування, прокуратури, організовувати проведення підпорядкованими підрозділами кримінальної міліції у справах дітей слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій[1].

Управління кримінальної міліції у справах дітей МВС України складається з відділів:

  • – організаційно-аналітичної роботи та нормативного забезпечення;
  • – протидії дитячій злочинності та розшуку дітей;
  • – профілактики правопорушень серед дітей.

В Управлінні кримінальної міліції у справах дітей МВС України та його структурних підрозділах у складі обласних ГУМВС-УМВС працює більше 3 тисячі співробітників. Середньостатистичне навантаження на одного працівника служби становить від 3 до 3,5 тис. дітей у містах та близько 4 тис. у сільській місцевості. Водночас в сільській місцевості через зменшення кількості дітей на одного працівника служби для проведення профілактичної роботи серед учнів приходиться більше 20 шкіл. Є райвідділи міліції, де взагалі за штатним розкладом передбачено одну посаду працівника служби. Найбільш проблемними регіонами у плані навантаження на працівників КМСД є столиця, Київська область, деякі обласні центри (Донецьк, Луганськ, АР Крим).[2]

Основними напрямами діяльності кримінальної міліції у справах дітей є:

  • – організація та проведення профілактичної роботи щодо попередження негативних явищ серед дітей;
  • – виявлення та притягнення до відповідальності дорослих осіб, які вчиняють щодо неповнолітніх протиправні дії;
  • – розкриття злочинів, вчинених неповнолітніми та стосовно них;
  • – розшук дітей, що зникли безвісти, самовільно залишили сім'ю чи навчально-виховні заклади.

Останній із названих напрямів є доволі специфічним, оскільки залишені без нагляду діти часто стають жертвами протиправної діяльності дорослих осіб. Зазначена проблема є актуальною і для її вирішення сьогодні необхідно залучати все суспільство. Організація заходів із встановлення місцезнаходження дитини, яка зникла безвісти, передбачає:

  • – збирання даних про дитину та їх аналіз з метою встановлення причини самовільного залишення дитиною сім'ї, загальноосвітньої школи-інтернату, школи або училища соціальної реабілітації для дітей, які потребують особливих умов виховання, притулку для дітей, центру соціально- психологічної реабілітації дітей;
  • – проведення першочергових практичних заходів щодо встановлення місцезнаходження зниклої безвісти дитини;
  • – залучення в установленому порядку до проведення розшукових заходів сил і засобів інших підрозділів, зокрема з використанням оперативно-технічних можливостей;
  • – інформування особового складу органів внутрішніх справ про розшук безвісно зниклої дитини;
  • – інформування громадськості та засобів масової інформації про безвісне зникнення дитини.

З метою більш ефективного проведення розшуку дітей МВС України взаємодіє із засобами масової інформації. Повідомлення про розшук безвісти зниклих дітей, а також їх фотографії постійно публікуються у відомчих газетах МВС України "Іменем Закону", "Моменти", "Кримінальна хроніка".

Також налагоджено взаємодію з телевізійними програмами "Увага, розшук!". До того ж інформація надається для розміщення у рубриці "Розшук" на веб-сайті МВС України і окремо у відповідних рубриках веб-сайтів ГУМВС-УМВС.

Основними завданнями підрозділів КМСД є:

  • – організація та здійснення заходів профілактики з дітьми в навчальних закладах, за місцем проживання з метою запобігання вчиненню ними адміністративних і кримінальних правопорушень;
  • – організація та здійснення заходів індивідуальної профілактики з дітьми, що вчинили адміністративні та кримінальні правопорушення, були засуджені до покарання, не пов'язаного з позбавленням волі, звільненими зі спеціальних виховних установ;
  • – ужиття заходів щодо недопущення рецидивної злочинності серед дітей;
  • – установлення місцезнаходження дітей у разі їх безвісного зникнення;
  • – розкриття кримінальних правопорушень, учинених дітьми;
  • – виявлення та припинення фактів жорстокого поводження з дітьми, учинення стосовно них насильства, зокрема батьками, законними представниками;
  • – організація надання правової та психологічної допомоги дітям, які є потерпілими в кримінальному провадженні чи стали свідками кримінального правопорушення[3].

Під профілактикою адміністративних і кримінальних правопорушень серед дітей розуміють діяльність підрозділів КМСД у межах визначеної компетенції, яка спрямована на виявлення та усунення причин і умов, що призводять до вчинення дітьми адміністративних і кримінальних правопорушень, а також на позитивний вплив на поведінку окремих дітей на території України, в окремому регіоні, у сім'ї, за місцем проживання.

Заходи з профілактики адміністративних і кримінальних правопорушень поділяються на загальні та індивідуальні.

Заходи загальної профілактики адміністративних і кримінальних правопорушень здійснюються на території обслуговування в навчальних закладах та за місцем проживання дітей.

Заходи індивідуальної профілактики здійснюються працівником КМСД щодо конкретної дитини з метою попередження вчинення нею адміністративних та кримінальних правопорушень.

Заходи індивідуальної профілактики спрямовані на особистість дитини, середовище, яке її формує, а також на умови, обставини та ситуації, що призводять до вчинення дитиною адміністративних і кримінальних правопорушень.

Працівники підрозділів КМСД здійснюють такі заходи індивідуальної профілактики:

  • – проводять ознайомлювальні, попереджувальні та виховні бесіди з дитиною за місцем проживання, навчання, роботи;
  • – проводять ознайомлювальні, попереджувальні бесіди з батьками дитини, її законними представниками, членами сім'ї з метою усунення причин і умов, які спонукали до вчинення адміністративного чи кримінального правопорушення;
  • – складають план заходів з індивідуальної профілактики на основі вивчення матеріалів характеристик, індивідуально- психологічних особливостей дитини;
  • – відповідно до компетенції організовують надання допомоги дитині у вирішенні питань, що пов'язані з працевлаштуванням, організацією дозвілля, установленням соціально корисних контактів, вибором життєвих цілей, а також залучення дитини до соціально корисних занять трудового, спортивного, творчого, самодіяльного характеру;
  • – відвідують за місцем проживання дитину для з'ясування умов проживання, а також чинників, які можуть негативно впливати на неї та спонукати до вчинення адміністративних і кримінальних правопорушень;
  • – сприяють у вирішенні соціальних проблем дитини, зокрема конфліктних ситуацій у сім'ї, а саме щодо батьків, законних представників, які не займаються вихованням дітей чи вчиняють стосовно них насильство в сім'ї, застосовують заходи впливу згідно із законодавством, ініціюють перед службами у справах дітей, відділами охорони здоров'я місцевих органів влади та органів місцевого самоврядування питання щодо спрямування дитини до відповідного закладу для надання необхідної медичної, психологічної допомоги.

Заходи індивідуальної профілактики здійснюються щодо дитини, яка схильна до вчинення адміністративних правопорушень або вчинила кримінальне правопорушення, була засуджена до покарання, не пов'язаного з позбавленням волі, звільнена зі спеціальної виховної установи.

Працівник підрозділу КМСД веде такі обліки:

  • – профілактичний облік дітей;
  • – алфавітно-довідковий облік дорослих осіб.

Профілактичний облік дітей – це система профілактично-наглядових заходів з метою фіксації відомостей про дитину, яка вчинила адміністративні, кримінальні правопорушення, проведення індивідуальної профілактики та здійснення контролю за її поведінкою[4].

Поставленню на профілактичний облік підлягає дитина:

  • – засуджена судом до покарання, не пов'язаного з позбавленням волі;
  • – яка за рішенням суду звільнена від кримінальної відповідальності із застосуванням примусових заходів виховного характеру без поміщення до школи або професійного училища соціальної реабілітації для дітей, які потребують особливих умов виховання;
  • – яка за рішенням суду звільнена від кримінальної відповідальності та покарання на підставі Закону України "Про амністію";
  • – яку повідомлено про підозру в учиненні кримінального правопорушення;
  • – звільнена зі спеціальної виховної установи Державної пенітенціарної служби України;
  • – якій винесено офіційне попередження про неприпустимість учинення насильства в сім'ї;
  • – яка вчинила адміністративне або кримінальне правопорушення і якій закладом охорони здоров'я встановлено діагноз "наркоманія", "токсикоманія", "алкоголізм";
  • – яка два і більше разів учинила адміністративне правопорушення.

За наявності підстав для поставлення дитини на профілактичний облік працівник підрозділу КМСД у триденний строк виносить мотивовану постанову про поставлення на профілактичний облік дитини та заведення обліково- профілактичної справи, яка затверджується начальником органу внутрішніх справ або його заступником.

Підставами для зняття дитини з профілактичного обліку є:

  • – закінчення строку покарання, визначеного вироком суду;
  • – набрання законної сили вироком суду щодо призначення покарання у вигляді позбавлення волі;
  • – рішення суду про визнання дитини в установленому законом порядку померлою чи безвісно відсутньою або отримання офіційного документа про смерть дитини;
  • – письмове повідомлення слідчого, прокурора про зняття з дитини підозри в учиненні кримінального правопорушення;
  • – відсутність випадків учинення насильства в сім'ї упродовж року з дати перебування на обліку;
  • – відсутність випадку вчинення адміністративного правопорушення упродовж року з моменту перебування на обліку;
  • – досягнення 18-річного віку з письмовим інформуванням за необхідності служби дільничних інспекторів міліції про доцільність проведення подальшої профілактичної роботи;
  • – усунення ризиків учинення дитиною адміністративних чи кримінальних правопорушень та наявності матеріалів, що свідчать про позитивні зміни в поведінці дитини;
  • – зміна місця фактичного проживання.

На алфавітно-довідковий облік ставляться дорослі особи, які були засуджені умовно або до громадських чи виправних робіт, а також стосовно яких виконання вироку про позбавлення волі відстрочено за вчинення таких кримінальних правопорушень:

  • – використання малолітньої дитини для заняття жебрацтвом;
  • – примушування дитини до участі у створенні творів, що пропагують культ насильства і жорстокості, расову, національну чи релігійну нетерпимість та дискримінацію;
  • – примушування дитини до участі у створенні творів, зображень або кіно- та відеопродукції, комп'ютерних програм порнографічного характеру;
  • – створення або утримання місць розпусти, звідництво, учинені із залученням дитини;
  • – примушування дитини до заняття проституцією чи втягнення її в такі заняття;
  • – втягнення дитини у злочинну діяльність, пияцтво, азартні ігри, жебрацтво;
  • – схиляння дитини до вживання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів.

На алфавітно-довідковий облік ставляться також дорослі особи, яким винесено офіційне попередження за неприпустимість вчинення насильства в сім'ї щодо дитини.

Алфавітно-довідковий облік ведеться не менше одного року, якщо інше не передбачено вироком суду, який набрав законної сили.

Зняття з алфавітно-довідкового обліку дорослих осіб проводиться на підставі мотивованого рапорту працівника підрозділу КМСД. Рішення про зняття з обліку ухвалює начальник органу внутрішніх справ.

Підставами для зняття з алфавітно-довідкового обліку є:

  • – відсутність випадків учинення насильства в сім'ї упродовж року з дати перебування на обліку;
  • – зміна судом виду покарання;
  • – скасування вироку суду;
  • – отримання офіційного документа про смерть особи;
  • – зміна місця фактичного проживання особи.

Працівники підрозділів КМСД відповідно до Закону

України "Про попередження насильства в сім'ї"[5] уживають таких заходів щодо попередження насильства в сім'ї стосовно дітей:

  • – виявляють причини і умови, що сприяють виявам насильства в сім'ї, вживають у межах своїх повноважень заходів щодо їх усунення;
  • – беруть на алфавітно-довідковий облік дорослих осіб, схильних до вчинення насильства в сім'ї, та проводять виховно-попереджувальну роботу з ними;
  • – відвідують сім'ї, члени яких перебувають на профілактичному обліку, за місцем їх проживання і проводять з ними профілактичну роботу;
  • – виносять офіційні попередження членам сім'ї про неприпустимість вчинення насильства в сім'ї;
  • – приймають та розглядають у межах своїх повноважень, визначених законом, заяви і повідомлення про насильство в сім'ї щодо дітей або про реальну загрозу його вчинення;
  • – вживають відповідних заходів щодо припинення насильства в сім'ї, а також дій членів сім'ї, що спрямовані на виконання реальної загрози вчинення насильства в сім'ї;
  • – повідомляють членів сім'ї, де виникає реальна загроза вчинення насильства в сім'ї або де було вчинено насильство в сім'ї, про права, заходи і послуги, якими вони можуть скористатися;
  • – спрямовують жертв насильства в сім'ї до спеціалізованих установ для осіб, які вчинили насильство в сім'ї, та жертв такого насильства;
  • – виносять захисні приписи у випадках, передбачених цим Законом;
  • – контролюють виконання вимог захисних приписів;
  • – спрямовують осіб, які вчинили насильство в сім'ї, до кризових центрів для проходження корекційної програми;
  • – взаємодіють із спеціально уповноваженими органами виконавчої влади з питань попередження насильства в сім'ї, з органами опіки і піклування та спеціалізованими установами для осіб, які вчинили насильство в сім'ї, та жертв такого насильства у питаннях попередження насильства в сім'ї;
  • – надають інформацію з питань попередження насильства в сім'ї на запит уповноважених органів.

Методика "Зелена кімната" застосовується до дітей віком від 4 до 14 років, а на розсуд слідчого чи суду – й у віці від 14 до 16 років, які потерпіли внаслідок учинення злочинів проти статевої свободи і недоторканості, інших злочинів насильницького характеру або стали свідками таких злочинів.

Працівник підрозділу КМСД проводить допит дитини, яка є потерпілою або свідком у кримінальному провадженні, у присутності законного представника, педагога або психолога, а за необхідності – лікаря.

Працівник підрозділу КМСД має право затримувати і тримати в спеціально відведених для цього приміщеннях дітей, які залишилися без опіки та піклування, – на період до передання їх законним представникам або влаштування в установленому порядку, але не більше трьох годин з моменту її затримання, а також доставляти до органів внутрішніх справ на строк до трьох годин, які вчинили адміністративне правопорушення, але не досягли віку, з якого настає адміністративна відповідальність, для встановлення особи, обставин вчинення правопорушення та передання їх батькам чи особам, які їх замінюють, або у притулок для дітей служб у справах дітей.

Працівник підрозділу КМСД має право затримувати і тримати у спеціально відведеному для цього приміщенні дітей віком від 11 років, які:

  • – підозрюються у вчиненні суспільно небезпечних діянь, за які Кримінальним кодексом України[6] передбачено покарання у виді позбавлення волі до п'яти років або більш м'яке покарання, і які не досягли віку, з якого за такі діяння особи підлягають кримінальній відповідальності, – до передання їх під нагляд батьків, осіб, які їх замінюють, або адміністрації навчального чи іншого дитячого закладу, в якому постійно проживає ця дитина, але не більше трьох годин з моменту їх затримання;
  • – підозрюються у вчиненні суспільно небезпечних діянь, що підпадають під ознаки діянь, за які Кримінальним кодексом України передбачено покарання у виді позбавлення волі понад п'ять років, і які не досягли віку, з якого за такі діяння особи підлягають кримінальній відповідальності, – до доставлення їх до суду для вирішення питання про поміщення їх у приймальники-розподільники для дітей, але не більше трьох годин з моменту їх затримання.

Працівники підрозділів КМСД виконують і інші обов'язки та мають інші права, передбачені чинним законодавством.

  • [1] Про затвердження змін до Положення про Управління кримінальної міліції у справах дітей Міністерства внутрішніх справ України: Наказ МВС України від 8 листопада 2012 р. № 1022 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: search.ligazakon.ua/l_doc2.nsfflink1 /MVS417.html.
  • [2] Інформація про Управління кримінальної міліції у справах дітей [Електронний ресурс]. – Режим доступу: mvs.gov.ua/mvs/control/main/uk/publish/article/547075.
  • [3] Про затвердження Інструкції з організації роботи підрозділів кримінальної міліції у справах дітей: Наказ МВС України від 19 грудня 2012 р. № 1176 // Офіційний вісник України. – 2013 р. – № 8. – Ст. 288.
  • [4] Про затвердження Положення про Управління кримінальної міліції у справах дітей Міністерства внутрішніх справ України: Наказ МВС України від 22 травня 2012 р. № 456 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: document.ua/pro-zatverdzhennja-polozhennja-pro-upravlinnja-kriminalnoуі-doc101738.html.
  • [5] Про попередження насильства в сім'ї: Закон України від 15 листопада 2001 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 10. – Ст. 70.
  • [6] Кримінальний кодекс України: Закон України від 5 квітня 2001 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 25-26. – Ст. 131.
 
<<   ЗМІСТ   >>