Контроль з боку Кабінету Міністрів України як вищого органу державної виконавчої влади

Всебічну контрольну діяльність здійснюють органи виконавчої влади всіх рівнів. Ця діяльність є одним із найважливіших елементів організаційної роботи, спрямованої на подальше укріплення законності та дисципліни в державному управлінні.

Найширші контрольні повноваження у цій сфері серед органів виконавчої влади належать Кабінету Міністрів України як вищому органу державного управління загальної компетенції.

Кабінет Міністрів України (ст. 113 Конституції) реалізує свої контрольні повноваження у процесі:

• • реалізації програм економічного, соціального, культурного розвитку України в цілому та окремих її регіонів;
• • втілення в життя фінансової, цінової, грошової, кредитної, податкової політики; створення загальнодержавних та інших фондів; ліквідації наслідків стихійних лих і катастроф; проведення політики в галузі освіти, науки, молоді та спорту, культури, охорони природи, екологічної безпеки, природокористування;
• • вжиття необхідних заходів щодо забезпечення безпеки й обороноздатності України;
• • забезпечення зовнішньоекономічної діяльності України і митної справи;
• • керівництва роботою міністерств, державних служб, агентств, інспекцій та інших органів державної виконавчої влади.

Контрольні повноваження Кабінету Міністрів України закріплені в Конституції, інших нормативних актах України.

Рада міністрів АРК має такі ж, як і Кабінет Міністрів, контрольні повноваження (за деякими винятками) відносно підконтрольних їй органів.

Результати контрольної діяльності Кабінету Міністрів висвітлюються в постановах і розпорядженнях, які він видає.

Контроль з боку центральних органів виконавчої влади

Контроль з боку центральних органів виконавчої влади здійснюється центральними органами виконавчої влади – міністерствами, центральними органами виконавчої влади та центральними органами виконавчої влади, діяльність яких спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через відповідних членів Кабінету Міністрів України.

Так, відповідно до Закону України "Про центральні органи виконавчої влади" від 17 березня 2011 року ці органи в межах своєї компетенції забезпечують реалізацію державної політики стосовно державної таємниці та здійснюють контроль за роботою щодо її охорони.

Контрольні повноваження конкретних центральних органів виконавчої влади закріплені у відповідних нормативних документах. Найчастіше це Положення про те чи інше міністерство, державну службу, агентство, інспекцію, центральний орган виконавчої влади зі спеціальним статусом і центральний орган виконавчої влади, діяльність яких спрямовується та координується Кабінетом Міністрів через відповідних членів Кабінету Міністрів України.

Здійснюваний ними контроль може мати як відомчий, так і надвідомчий характер.

Відомчий контроль – це контроль, здійснюваний центральними органами виконавчої влади, їх структурними підрозділами стосовно організаційно підпорядкованих їм ланок. Вони перевіряють виконання законів, указів і урядових постанов, актів вищих органів, стан дисципліни й ефективність роботи апарату, розміщення та використання кадрів, роботу з розгляду звернень громадян тощо. Контроль організують безпосередньо керівники вищих відносно підконтрольного об'єкта галузевих органів, їх структурних підрозділів і проводять працівники апарату – відповідні фахівці.

Надвідомчий контроль – це контроль, здійснюваний стосовно об'єктів, які організаційно не підпорядковані органу виконавчої влади.

Так, МВС контролює у непідпорядкованих йому організаційних установах проведення роботи, спрямованої на запобігання дорожньо-транспортним пригодам.

Міністерство охорони навколишнього середовища України наділене правом контролю за діяльністю підприємств щодо додержання лімітів використання природних ресурсів, екологічних нормативів і стандартів. У разі виявлення порушень це відомство має право прийняти рішення про обмеження, зупинення чи заборону діяльності підприємства-порушника незалежно від його відомчої підпорядкованості.