Повна версія

Головна arrow Товарознавство arrow Повна енциклопедія тваринництва

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

Хвороби органів травлення

Це досить поширена патологія у ВРХ. Ознаками таких хвороб є відмова від корму, порушення роботи передшлунків, жуйки, акту дефекації (запор або пронос). Профілактика хвороб цієї групи зводиться насамперед до складання збалансованого раціону.

Ацидоз рубця

Етіологія. Захворювання, що характеризується посиленою продукцією в рубці молочної кислоти та зміщенням кислотно-лужної рівноваги в організмі. Це відбувається через поїдання великої кількості кормів, що містять багато легкоперетравлюваних вуглеводів (ячменю, жита, вівса, цукрових буряків, картоплі, кавунів тощо), і недостатньої кількості грубих кормів.

Клінічні прояви. У ВРХ симптоми ацидозу вельми різноманітні. Спочатку спостерігається втрата апетиту, рухи рубця слабкі або іноді повністю відсутні, температура тіла знижується понад норму, але за 4–5 діб через запалення в шлунку може підвищуватися. У хворих спостерігається тахікардія (почастішання ритму серцевого скорочення), діарея, гіпо- та анурія (відсутність сечовипускання). Для діагностування захворювання необхідно відправити вміст рубця у ветеринарну лабораторію.

Лікування. Спочатку промивають рубець через шлунковий зонд (60–160 л води) не пізніше 24 год, потім у рубець вводять розчини лугів (гідроксиду натрію), вміст рубця від здорових особин, симптоматичні препарати (вітаміни, серцеві засоби).

Раціон худоби має вміщувати не менше 14–20 % грубих кормів, не більше 40 % концентратів від загальної поживності раціону, що попередить розвиток алкалозу рубця.

Профілактика. Можна давати тваринам ферментні препарати, наприклад мацеробацилін.

Білом'язова хвороба

Етіологія. Захворювання, поширене в місцевостях, де корми бідні на білки, фосфор, мікроелементи та вітаміни у зимово-весняний період.

Клінічні прояви. Хвороба молодняку ВРХ, що характеризується змінами у скелетній мускулатурі та міокарді, порушенням обміну речовин. У телят на початку захворювання спостерігаються млявість, залежування; у разі ураження скелетних м'язів – розлад координації руху; через ураження міокарда – тахікардія, аритмія, набряки кінцівок, підгорля, живота. У важких випадках спостерігається відсутність апетиту, пронос, кашель, у крові – зменшення кількості еритроцитів, гемоглобіну, лейкоцитоз, у сечі – цукор, ацетонові тіла. Тривалість захворювання – 3–7 діб.

Лікування. Необхідно поліпшити умови утримання та годування, підшкірно – водний розчин селеніту натрію, препарати вітаміну Е. За ускладнень рекомендують антибіотики.

Профілактика. У стійловий період ввести в раціон силос, хвою, кісткове борошно, мікроелементи. Тільним коровам за 20–30 днів до окоту рекомендують вводити селеніт натрію.

Гепатит

Етіологія. Хвороба виникає через поїдання зіпсованих кормів, люпину, віки, паростків картоплі, отруєння отрутою мінерального походження, інвазійних хвороб тощо.

Клінічні прояви. Запалення печінки дифузного характеру, що супроводжується гіперемією, клітинною інфільтрацією, дистрофією, некрозом і лізисом гепатоцитів та інших структурних елементів, різко вираженою печінковою недостатністю. Тварина пригнічена, апетит знижений, слизові з жовтяничним відтінком, виникають спрага, блювання, температура тіла підвищується, дихання частішає, спостерігають витікання з носових ходів із домішкою крові, свербіж шкіри і розчухи. Сеча стає темного кольору. Гостра форма протікає 3–4 тижні, закінчуючись одужанням або смертю, хронічна переходить у цироз печінки (ущільнення органу веде до порушення його функціонування). У крові підвищується рівень вмісту білірубіну.

Лікування. Призначають дієтичне годування вуглеводними і грубими кормами, внутрішньовенно вводять розчин глюкози, всередину дають уротропін, карловарську сіль, сульфат магнію.

Профілактика. Повноцінне годування, наявність грубих кормів під час згодовування жомових кормів, дипромоній.

 
<<   ЗМІСТ   >>