Повна версія

Головна arrow Товарознавство arrow Повна енциклопедія тваринництва

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

Хвороби органів розмноження

До хвороб органів розмноження належать андрогенні (хвороби сечостатевих органів самців) та акушерсько-гінекологічні патології (патології самиць під час вагітності, упродовж і після пологів, а також невагітних особин).

Випадання піхви та матки

Етіологія. Зазвичай спостерігають у другій половині вагітності у зв'язку з розслабленням фіксаційного апарату самиць у поєднанні з підвищенням внутрішньочеревного тиску. Хвороба виникає переважно за незадовільного утримання та неповноцінного годування вагітних особин.

Клінічні прояви. Розрізняють часткове і повне випадання піхви.

За часткового випадіння з вульви виступає червона, покрита слизовою оболонкою маса розміром від курячого до гусячого яйця (найбільш помітна у положенні лежачи).

Повне випадання піхви може виникнути як ускладнення часткового, під час переймів та стрімких потуг тощо. З вульви виступає велика куляста маса, покрита яскраво-рожевою, потім темно-синього кольору, блискучою слизовою оболонкою. У тварини порушуються дефекація та сечовипускання.

Випадіння матки є ускладненням після пологів у корів внаслідок перерозтягнення матки та в'ялості її м'язів, що відбувається через відсутність активного моціону в період вагітності. Із зовнішніх статевих органів виступає яскраво-рожева, потім синя грушоподібна маса, що опускається іноді до скакального суглоба.

Лікування. На початку захворювання тварину поміщають на щит із дощок – трамплін, у якого задня частина вища за передню на 20–30 см, що дозволить послабити внутрішньочеревний тиск. Піхву та матку, що випали, обмивають теплою водою з милом, потім слизову зрошують фурациліном, розчином марганцевокислого калію або іншими антисептиками, після чого наносять іхтіолову мазь або інші протимікробні й протизапальні мазі. Потім обережно кулаком вправляють піхву в тазову порожнину і фіксують її оперативним способом. Шви знімають через 2–3 тижні.

Затримання посліду

Етіологія. Виникає внаслідок недостатнього скорочення матки (гіпотонія) або повної його відсутності (атонія), у разі зрощення дитячої та материнської частин плаценти, за наявності механічної перешкоди для відділення посліду (його потовщення, перегини матки), внаслідок неповноцінного годування, під час виснаження або ожиріння, за відсутності моціону в період вагітності, інфекційних захворювань.

Клінічні прояви. Про затримання Посліду у великої рогатої худоби говорять в тому випадку, якщо він не відокремився через 8–10 год після народження плода.

У корів плодові оболонки звисають до скакальних суглобів. Тварина стоїть з вигнутою спиною, тужиться, приймає позу як для сечовипускання. Під впливом зовнішніх факторів та мікрофлори може початися гнильне розкладання посліду в матці, що супроводжується скупченням у її порожнині кров'янистої маси зі специфічним запахом, а це призводить до інтоксикації організму. Тонус матки знижується.

У тварини спостерігають пригнічення, підвищення температури тіла, погіршення апетиту, розлад травлення, різке зниження молочної продуктивності. Ускладненнями після затримання посліду можуть бути ендометрит, вагініт, післяпологова інфекція, мастит.

Лікування. Для стимуляції скорочень матки всередину призначають 500 г цукру в 2 л води, внутрішньом'язово – препарати простагландину Ф2, підшкірно окситоцин або пітуїтрин. У порожнину матки вводять антимікробні препарати широкого спектру дії: екзутер, септометрин, трицилін, фуразолідонові свічки. До оперативного методу ручного відділення посліду, ветеринарний лікар може приступити через 24–48 год, якщо попередні заходи були неефективні.

Мастит

Етіологія. Спостерігається у корів досить часто, переважно в перші дні або тижні після пологів внаслідок грубих порушень правил машинного та ручного доїння, морфологічних і функціональних дефектів вимені, затримання посліду, субінволюції та атонії матки, метритів, ендокринних Та інших змін в організмі, а також травм (забиті місця, рани, тріщини тощо) та інфікування вимені.

Клінічні прояви. Спостерігається припухлість і почервоніння тканин молочної залози, підвищення місцевої температури. Під час катарального маститу молоко водянисте, з домішкою пластівців, нагадує кисле молоко або кефір, у разі гнійного виділяються зрідка краплі жовтуватої рідини або густої маси сіро-білого кольору, іноді з домішкою крові, спостерігається збільшення уражених часток вимені. Нерідко в молочних залозах утворюються абсцеси.

Хвороба супроводжується загальним нездужанням, зниженням і втратою апетиту, спрагою, занепокоєнням, атонією передшлунків.

Діагноз ставлять на підставі симптомів і дослідження проб молока. Для виявлення прихованого маститу корів досліджують не рідше разу на місяць, наприклад, пробою з димастином.

Лікування. Обмежують водопій та згодовування соковитих кормів. Застосовують спочатку холодні, а потім гарячі водні або спиртові компреси, теплі укутування, розплавлений парафін, масаж і втирання злегка подразнювальних мазей і лініментів. Цистернально (всередину сосків) вводять розчини антибіотиків, сульфаніламідів, нітрофуранів промислового виробництва. Більш детальний курс лікування маститу призначає ветеринарний лікар залежно від перебігу хвороби.

Молоко в період лікування антибіотиками й протягом 3–5 діб після нього не дають.

• Профілактика. Необхідно створити належні умови утримання та годування самиць, правильно доглядати за ними, не допускати травмування, переохолодження та забруднення молочних залоз, а також своєчасно лікувати післяпологові ускладнення.

Орхіт

Етіологія. Запалення насінників, що виникає внаслідок їх травмування або інфікування насінників і навколишніх тканин. При цьому знижується або зникає здатність самця до запліднення самиці.

Клінічні прояви. Проявляється загальним пригніченням тварини з рідкісними нападами неспокою, підвищенням температури тіла, набряканням і збільшенням у розмірі мошонки та сильною болючістю одного або обох органів. Тазова кінцівка відставлена назовні, винесення її утруднене.

Лікування. За гострої форми орхіту бажано забезпечити спокій бику, а також дати сухий холод, болезаспокійливі засоби (аміназин, анальгін). На 3–4-у добу виконують теплові процедури, у подальшому – легкий масаж в зоні яєчок. За сильного ураження органу загрожує кастрація (видалення статевої залози хірургічним способом), а в разі гнійного процесу всередину дають антибіотики широкого спектра дії і сульфаніламіди, застосовують спиртові висихні пов'язки, проводять розтин абсцесу.

Профілактика. Попередження травмування, інфекційних захворювань.

 
<<   ЗМІСТ   >>