Властивості овечого молока

Овече молоко містить 6–8 % жиру, 4,5–6 – білка, 4,6 – цукру та 0,8 % – мінеральних речовин. Порівняно з молоком великої рогатої худоби в овечому молоці міститься більше жиру й білка. Молочна продуктивність овець, а також склад молока залежать не тільки від породи, умов годування та утримання тварин, а й від періоду лактації.

Молочна продуктивність овець обумовлена лактаційним періодом, що триває 120–170 днів, найбільша кількість молока на добу припадає на другу декаду після ягніння.

Удої підвищуються до п'ятої лактації, а потім зменшуються. Наприкінці лактації надої знижуються до 100– 200 г на добу.

З овечого молока виготовляють переважно сири: кавказькі (тушинський, осетинський, єреванський тощо), качкавал (кримський сир), пікаріно, рокфор, бринзу. Крім сирів, готують з нього і різні молочнокислі продукти: сир, айран, каймак, мацоні тощо. Вершкове масло з овечого молока не виробляють, бо воно має специфічний присмак, занадто м'яку консистенцію і погано зберігається. Продукти з овечого молока характеризуються високою поживною цінністю і добре засвоюються.

Доїння овець

Щоб отримати доброякісне молоко, потрібно дотримувати низки правил:

• • перед доїнням необхідно ретельно вимити руки, а соски і вим'я вівці витерти вологим кінцем рушника;
• • доїти молоко треба в чисту, добре вимиту дійницю, накриту подвійним шаром марлі (для фільтрації);
• • під час доїння необхідно стежити за вівцею, запобігаючи потраплянню в молоко бруду;
• • зливаючи молоко з дійниці в інший посуд, слід додатково процідити його через марлю, складену в 2–4 шари. Навесні, поки вівці не роздояться, їх можна доїти двічі на день, а пізніше – тричі. Наприкінці лактації, приблизно за два тижні перед сухостійним періодом, достатньо доїти двічі на день, потім раз і нарешті кожного другого дня, але слід постійно перевіряти вим'я овець. Доїння овець радять припиняти за 2–3 тижні перед злучанням, бо тоді швидше з'являється тічка, вівці можуть легше запліднитися і зберігають більше поживних речовин для розвитку плода.

Найкращим ручним способом доїння овець є доїння у верстатах. У цьому випадку зберігається висока якість молока, а витрати часу на доїння мінімальні. Верстат обладнують із чотирьох дерев'яних щитів, три з яких закріплюють нерухомо, а один на петлях – його мають за дверцята. Підлогу облаштовують із невеликим ухилом до задньої стінки. Завдяки цьому передні ноги вівці розташовані вище за задні, що полегшує доїння. Доять овець вручну, у три прийоми, сидячи на низькій табуретці у верстаті біля задньої стінки, при цьому необхідно дотримувати тиші.

Спочатку проводять роздоювання вимені. Його притримують лівою рукою, притискаючи тильною частиною руки хвіст, а правою роздоюють соски. Сосок охоплюють всіма пальцями. Великий палець згинають у суглобі, а іншими послідовно натискають на сосок.

Кисть ведуть до кінця соска. Такий рух повторюють 2–3 рази. Це роблять для того, щоб ліквідувати молочну пробку в соску, яка утворюється в ньому за попереднього доїння.

Під час доїння все вим'я охоплюють долонями і, стискаючи, здоюють молоко. Залишену у вимені певну кількість найбільш жирного молока додоюють, користуючись прийомами для роздоювання.