Повна версія

Головна arrow Товарознавство arrow Повна енциклопедія тваринництва

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

Хвороби опорно-рухового апарату

До хвороб опорно-рухового апарату належать захворювання кісток, сухожиль, суглобів та м'язів. Усі захворювання треба лікувати під контролем ветеринарного лікаря.

Переломи кісток

Переломи – часткове або повне порушення цілісності кістки, що може відбуватися як на ґрунті зміни кісткової тканини (при остеодистрофії), так і в результаті травми (падіння, забій тощо). Травми такого роду поділяють на:

  • відкриті й закриті (з порушенням шкірних покривів);
  • повні й неповні (тріщини, злами тощо);
  • множинні (кілька кісток);
  • за напрямком лінії зламу (поперечні та поздовжні);
  • за локалізацією (епіфізарні тощо).

Основними симптомами перелому кістки є поява припухлості, деформація, порушення функції, рухливість уздовж кістки, кісткова крепітація, біль. У дрібної рогатої худоби сприятливий прогноз можливий у разі переломів фаланг, п'ясткової та плюснової кісток, а також здухвинного й сідничного горбів. Під час повних переломів стегнової, великогомілкової і плечової кісток тварин вибраковують.

Перша допомога полягає у забезпеченні спокою травмованої особини, зупиненні кровотечі, накладанні іммобілізаційної пов'язки.

Під час закритих переломів використовують фіксувальну іммобілізаційну пов'язку (шинну або гіпсову), що забезпечує нерухомість і спокій ушкодженого місця для знеболення, попередження розвитку шоку та інфекції. Шинну пов'язку накладають тимчасово (за невідкладної допомоги) або для тривалого лікування з використанням імпровізованих шин із картону, фанери, дерев'яних дощечок, прутів, алюмінієвих і бляшаних смуг та дротяної сітки.

За відкритих переломів спочатку треба промити рану, обробити Q спиртовим розчином йоду, порошками антисептиків, а потім накласти захисну іммобілізаційну пов'язку. Головне при цьому – забезпечити відсмоктування ранових виділень і надійну антисептику. Захисна пов'язка, як і більшість інших пов'язок, має внутрішню частину (перев'язка) та зовнішню (власне пов'язка), що утримує попередню. Обидва шари не повинні зміщуватися на тілі тварини ані в спокої, ані під час руху, утім, вони мають рівномірно прилягати, не порушуючи крово- та лімфообігу. Перев'язувальний матеріал (марля, гігроскопічна вата тощо) використовують для накладання пов'язок різними способами. Потім накладають фіксувальну іммобілізайційну пов'язку, залишаючи "вікно" для обробляння рани.

У молодих особин пов'язку змінюють на 21–30-й день, а в старих – на 40-й день, у період відновлення опорної функції пошкодженої кінцівки.

Після зміни пов'язки тварині призначають масаж (погладжування, розтирання, розминнання, побивання, вібрація), дозоване навантаження (проводження), у раціон вводять вітаміни С і D, мінеральні добавки.

Розриви сухожиль

Етіологія. Порушення цілісності сухожилля в результаті поранення або забиття, у разі повалень із відсутністю міорелаксаціі (розслаблення м'язів). До цього призводять рахіт, остеомаляція, слабкий розвиток сухожиль, гнійно-некротичні процеси в сухожиллях і їхніх піхвах, неправильне обрізання копитець.

Клінічні прояви. Симптомами розриву є розслаблення і дефект на місці травми (заглиблення), порушення функції кінцівки з подальшим розвитком запальної припухлості.

Наприклад, під час розриву сухожиль поверхневого і глибокого згинача пальця тварина спирається на п'яткові частини копита і задню поверхню пута й путового суглоба.

Лікування. Полягає у створенні спокою та іммобілізації травмованої ділянки гіпсовими пов'язками на 6–8-у тижні. Надалі необхідно проводити теплові процедури та масаж.

Профілактика. Суворе дотримання правил утримання, годування, вигулу дрібної рогатої худоби, усунення факторів травмування тварин.

Хвороби кісток

До хвороб кісток належать періостити (запалення окістя), остити (запалення кістки), некроз кістки (омертвіння), карієс (розпад кісткової тканини з утворенням на поверхні дефекту – кісткової виразки), остеомієліти (запалення кісткового мозку, ендоста, компактної речовини та окістя).

Причиною їх виникнення є закриті та відкриті механічні пошкодження, гострі гнійні запальні процеси, що локалізуються навколо кістки. До цього призводить порушення обміну речовин, обумовлене вітамінною, мінеральною недостатністю.

Будь-який курс лікування, що призначає ветеринарний лікар, передбачає спокій, сухий холод, тисну пов'язку, вну- трішньокісткове введення препаратів, оперативне втручання тощо.

Хвороби м'язів

До хвороб м'язів належать такі патології, як міозит – запалення м'язів, що розвивається внаслідок травм, переохолодження, переходу запалення з навколишніх тканин, інфекційних та інвазійних захворювань (туберкульоз, актиномікоз), та міопатоз – захворювання м'язів незапального характеру, спричинене функціональним розладом їхньої скорочувальної здатності під час перевезення, тривалої фіксації, за недотримання моціону.

Хвороби суглобів

Дуже поширена хірургічна патологія. Виділяють закриті травматичні гострі та хронічні асептичні хвороби:

  • забиття (травма тканин, що не супроводжується видимим порушенням їхньої цілісності);
  • гемартроз (крововилив у порожнину суглоба);
  • розтягнення;
  • вивих;
  • синовіт (запалення синовіальної капсули суглоба);
  • артрит (захворювання суглобів запального, дистрофічного або змішаного характеру);
  • остеоартрит, або панартрит (запалення всіх компонентів суглоба – хрящів, епіфізів кістки);
  • артроз (хронічна хвороба суглобів незапальної природи).

Ознаками патології суглоба є зміна форми суглоба, болючість, набряклість, підвищення місцевої температури тіла, у разі локалізації запального процесу на кінцівки – зміна її довжини та кульгавість, тварина більше лежить, не спирається на хвору ногу. Більшість захворювань суглобів протікає важко і зазвичай важко піддається лікуванню.

Загальні рекомендації щодо лікування: спокій, введення в раціон люцерни зі зменшенням частки концентратів, масаж ураженого суглоба подразнювальними мазями або лінімент, регулярний моціон, взимку – ультрафіолетове опромінення.

Курс лікувально-терапевтичних заходів призначає ветеринарний фахівець залежно від стану тварини.

Хвороби сухожиль

Тенденіти (запалення сухожиль) та тендовагініти (запалення сухожиль і сухожильних сумок) виникають внаслідок травм, поранень, інфекційних захворювань.

Ознаками цих хвороб є потовщення травмованого місця, болюча припухлість, підвищення місцевої температури тіла, кульгавість.

Основне лікування – спокій, у перші дні тисна пов'язка та холод, а за надмірного скупчення ексудату – спорожнювальні проколи зі зрошенням порожнини розчинами антисептиків і накладенням вологовисихних пов'язок із камфорним або 5 %-м іхтіоловим спиртом.

У міру зменшення болісних відчуттів необхідний масаж із камфорним маслом або йодвазогеном.

 
<<   ЗМІСТ   >>