Хвороби нервової системи

Характерними ознаками ураження окремих частин нервової системи є парези, паралічі, судоми, непритомність.

Парез характеризується зниженням скорочувальної функції м'язів і слабкою тактильною чутливістю. Під час паралічів м'язи не скорочуються зовсім, повністю відсутня чутливість у зоні іннервації. Судомами називають мимовільні м'язові скорочення, що виникають у вигляді нападів різної сили. Вони бувають тонічними (тривале напруження м'язів) і клонічними (синхронні товчкоподібні скорочення м'язів, що мають обмежений або поширений характер). Непритомністю або непритомними станами називають тимчасову втрату реакції на зовнішні подразники.

У дрібної рогатої худоби можуть траплятися енцефаліт (запалення головного мозку, яке часто протікає одночасно із запаленням спинного мозку – енцефаломієлітом), менінгіт (запалення оболонок головного та спинного мозку), пахіменінгіт (запалення твердої мозкової оболонки) та лептоменінгіт (запалення м'якої мозкової оболонки), які виникають на тлі інфекційних та інвазійних захворювань. Їхніми основними ознаками є порушення координації рухів, ослаблення умовних рефлексів, а також паралічі, парези тощо.

Хворих тварин найкраще ізолювати в темних приміщеннях, давати полівітамінні препарати, заспокійливі засоби (аміназин, барбітал-натрій) та інші ліки, призначені ветеринарним лікарем.

Сонячний удар

Етіологія. Важке ураження центральної нервової системи, спричинене інтенсивною і тривалою дією прямих сонячних променів на голову тварини. Відбувається сильне нагрівання речовини мозку, після чого швидко настає параліч важливих мозкових центрів.

До сонячного удару призводить тривале перебування під прямими сонячними променями, порушення серцевої діяльності, нестача води.

Клінічні прояви. У тварин спостерігають стомлення, рясне потовиділення, зниження нервово-м'язового тонусу, реакції на зовнішні подразники, почастішання й ослаблення пульсу, а також підвищення температури тіла до 41–45 °С. Зіниці розширені, хода стає хиткою, погляд переляканий, з'являються клонічні судоми, потім тварина падає, гинучи в судомах протягом 1–3 год, інколи 2–3 днів.

Лікування. Тварину переводять у прохолодне приміщення, обливають і дають досхочу води, роблять прохолодні клізми, вводять серцеві й заспокійливі засоби, як для теплового удару.

Профілактика. Усунення причини сонячного удару. У разі утримання тварин на пасовищах у спекотні дні, аби запобігти сонячному удару, їх необхідно розміщувати під навісами, у тіні. Переганяти худобу краще, коли прохолодно.

Тепловий удар

Етіологія. Гострий розлад діяльності центральної нервової системи під впливом перегрівання і за недостатньої тепловіддачі, що призводить до затримування тепла в організмі, яке відбувається в умовах підвищеної температури і вологості повітря, а також у разі скупченого утримання тварин у приміщеннях з поганою вентиляцією і перевезення тварин з порушенням нормативів транспортування.

Клінічні прояви. За легкого перегрівання спостерігають спрагу, підвищення температури тіла на 1–2 °С, неспокій, збудження, що змінюються пригніченням, хиткістю ходи, ослабленням умовних рефлексів, посиленням потовиділення, почастішанням пульсу та дихання.

Лікування. Необхідно відкрити в приміщенні вікна, забезпечити тварин питною водою, голову та грудну клітку облити холодною водою. Рекомендовано вливання в пряму кишку 0,5–1 л води температурою 20–25 °С, внутрішньовенне Введення гіпертонічного розчину глюкози та кофеїну, підшкірно – серцевих засобів.

Профілактика. Усунення чинників, що спричиняють перегрівання організму.