Гепатит

Етіологія. Поїдання зіпсованих кормів, люпину, вики, паростків картоплі, отруєння отрутою мінерального походження, інвазійних хвороб тощо.

Клінічні прояви. Тварина пригнічена, апетит знижений, з'являються спрага і блювота, температура тіла підвищується, дихання частішає, спостерігають витікання з носових ходів із домішкою крові, слизові з жовтяничним відтінком, через свербіж шкіри у тварини з'являються розчухи. Сеча набуває темного кольору. Гостра форма протікає 3–4 тижні, закінчуючись одужанням або смертю, хронічна переходить у цироз печінки (ущільнення органа, що веде до порушення його функціонування). У крові підвищується рівень вмісту білірубіну.

Лікування. Призначають дієтичне годування вуглеводними і грубими кормами, внутрішньовенно вводять 20 %-й розчин глюкози, всередину дають уротропін, карловарську сіль, сульфат магнію.

Профілактика. Полягає у недопущенні згодовування недоброякісних кормів, порушення режиму годування, а також потрапляння в корми отруйних рослин і хімічних речовин.

Диспепсія молодняку

Етіологія. Причини хвороби: недостатнє годування самиць (особливо щодо каротину), що призводить до неповноцінності молозива, недорозвинення органів травлення

у новонароджених (після народження гіпотрофіки – молодняк із низькою вагою – не здатні перетравлювати добову порцію молозива понад 1/10 їхньої ваги); випоювання першої порції молозива пізніше ніж за 2 год після народження; давання молозива з брудного посуду або від маток, хворих на мастит або ендометрит; недотримання ветеринарно-санітарних норм утримання новонароджених.

Клінічні прояви. Гострий розлад травлення у перші 10 днів життя, що характеризується токсикозом, некомпенсованою втратою через пронос води, калію, натрію, кальцію, магнію та інших елементів. Розрізняють 2 форми хвороби – просту і токсичну. У разі простої диспепсії у тварин спостерігається зменшення апетиту, пригнічення. Хворі лежать у грудному положенні, здригаються періодично, обнюхують живіт, намагаючись вдарити по ньому. Через 1–2 дні починається діарея. Кал водянистий, жовтого кольору різних відтінків. Прогноз сприятливий.

Токсична диспепсія частіше спостерігається в перші 3 дні життя й характеризується цілковитою втратою апетиту, зниженням ректальної температури; шкіра вух, кінцівок, слизова порожнини рота холоднішають, тварина втрачає сили. До кінця захворювання тварина намагається приймати вимушене бокове положення. Розвивається постійний смердючий пронос водянистої консистенції, іноді зі слизом білястого або оранжевого кольору.

Лікування. Виключити якнайбільше похибок у годуванні маточного поголів'я, здійснювати випоювання новонароджених. Основний напрям лікування – заповнення втрат, спричинених діареєю, давання сольових розчинів, а в разі токсичної форми – інтравенозне крапельне або внутрішньочеревне введення ізотонічних розчинів бікарбонату натрію і хлориду натрію по 40 мл/кг ваги. Рекомендовані також антибіотики, сульфаніламіди та нітрофуранові препарати з урахуванням чутливості до них виділеної з шлунково-кишкового тракту мікрофлори, а також вітаміни, засоби для відновлення мікрофлори тощо.

Профілактика. Оптимізація умов утримання та годування вагітних тварин, створення належних умов утримання і молозивного вигодовування новонароджених і загальногігієнічні заходи.