Повна версія

Головна arrow Товарознавство arrow Повна енциклопедія тваринництва

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

Закупорка книжки

Етіологія. Переповнення органа кормовими масами, що відбувається в результаті тривалого годування грубостебловими кормами, випасання на замуленій траві після сходження води, на убогих пасовищах, поїдання сильно подрібнених кормів, не очищених від бруду коренеплодів, мінерального голодування, а також атонії передшлунків, травматичного ретикуліту, отруєнь, деяких інфекційних захворювань.

Клінічні прояви. Відсутність апетиту, моторики рубця і шумів книжки, припинення перистальтики сичуга та кишечника, стогони, скрегіт зубів, стійкі запори, надалі судоми, підвищення температури тіла. У крові спостерігається лейкоцитоз. Хвороба триває 7–12 днів, за відсутності допомоги тварина гине.

Лікування. Спрямоване на посилення моторики передшлунків, розрідження та видалення вмісту книжки. Тварині дають багато пити, всередину – розчин натрію сульфату у воді, рослинну олію, відвар лляного насіння, внутрішньовенно розчин натрію хлориду з кофеїном.

Профілактика. Постійний доступ дрібної рогатої худоби до води, якісний корм і забезпечення моціону, що запобігає розвитку закупорки книжки.

Кормові отруєння

Етіологія. Отруєння рослинами, спостережуване частіше в пасовищний період і рідше – у стійловий під час згодовування сіна, сінажу та силосу, а також хімікатами та іншими сполуками.

Клінічні прояви. За характером переважної дії на організм тварини отруйні рослини об'єднують у такі групи:

  • • дія на центральну нервову систему (дурман, блекота, полин тощо) – збудження, судоми, порушення координації руху;
  • • дія на травлення, сечостатеву і центральну нервову систему (молочай і рослини, що містять соланін, сапонін і глікозиди);
  • • дія на дихання і травлення (рослини із сімейства Хрестоцвіті, суріпиця, гірчиця польова) – почастішання дихання, задишка, кашель, виділення з носа;
  • • дія на систему кровообігу (наперстянка) – посилення серцевої діяльності з подальшим ослабленням;
  • • дія на печінку (люпин, хрестовики) – жовтуха, пронос тощо.

Лікування. Необхідно припинити надходження отруйних речовин в організм, видалити отруту з травного тракту шляхом промивання, дати протиотруту.

Наприклад, у разі отруєнь сполуками миш'яку, ртуті, кадмію, хрому, вісмуту та інших важких металів (крім свинцю) підшкірно і внутрішньом'язово застосовують розчин унітол, розчин глюкози. У разі отруєння міддю використовують марганцевокислий калій, нітрити та нітрати метиленового синього, розчин глюкози.

Застосовують також адсорбенти (деревне вугілля, яєчний білок), проносні, сечогінні та потогінні засоби, серцеві та загальнозміцнювальні препарати.

Профілактика. Суворий контроль пасовищ на наявність отруйних рослин. Недопущення потрапляння хімічних токсичних речовин у корм.

Румініт

Етіологія. Виникає в разі швидкого переходу з грубих кормів на раціон із високою питомою вагою концентрованих кормів, тривалого згодовування цукрового буряку, кукурудзи, силосу, барди, жому тощо.

Клінічні прояви. Запалення слизової оболонки рубця, що протікає переважно хронічно. Частіше хворіє дрібна рогата худоба на інтенсивній відгодівлі.

Захворювання характеризується розладом травлення, зниженням поїдання кормів, спотворенням апетиту, зниженням приросту ваги, схудненням тварини. Тварини мляві, пригноблені, шерсть тьмяна, скуйовджена. Знижується pH вмісту рубця (до 4,5-6,0) і сечі (менше за 8,0).

Лікування. Дієтичне годування з нормалізацією складу раціону (зменшення або виключення концентратів, уведення в раціон м'якого, вітамінного сіна, порізаних коренеплодів), промивання порожнини рубця хворої тварини через зонд із подальшим введенням у нього вмісту рубця від здорових тварин. Застосування антисептичних засобів (розчин марганцевокислого калію, фурацилін, іхтіол тощо), антибіотиків (хлортетрациклін тощо), бікарбонату натрію сприяють лікуванню та профілактиці захворювання.

Профілактика. Тварини на відгодівлі повинні мати постійний доступ до розсипної кам'яної солі та води.

 
<<   ЗМІСТ   >>