Повна версія

Головна arrow Товарознавство arrow Повна енциклопедія тваринництва

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

Особливості й способи утримання кролів

Під час утримання кролів потрібно враховувати кілька важливих факторів: освітленість, температуру повітря у приміщенні та систему вентиляції.

Освітленість. Незважаючи на те що кролі у природній умовах є норовими тваринами, вдень вони воліють бувати на сонці. Якщо в крільчатнику недостатньо світла, це може порушити відтворювальну функцію тварин, а відсутність сонячного світла призведе до зниження синтезу деяких вітамінів, що підвищить ризик захворювання. Водночас кролів потрібно оберігати від прямих сонячних променів, оскільки їхній вплив призводить до сонячних опіків, гіпертермії, запалення слизової оболонки, а в результаті до сліпоти.

Клітки найкраще розміщувати під навісом, де тварини будуть захищені від перегрівання спекотної днини і потрапляння прямих сонячних променів. Штучне освітлення допоможе відрегулювати тривалість світлового дня, для кролів це 16–18 год. Дотримання такого режиму дозволить правильно функціонувати їхній гормональній системі. Під час відгодівлі кролів на м'ясо клітки ліпше розташувати в затінених місцях, репродуктивне ж поголів'я тримають у світліших приміщеннях.

Температура. Оптимальну температуру для утримання кролів визначають з урахуванням того, що вони теплолюбні тварини, а протяги та вогкість – їхні найперші вороги. Навіть температура 10 °С може стати згубною для кроленят, що виповзають з гнізда. Хоча дорослі особини й здатні переносити температуру до -20 °С, однак нормально розвиваються ці тварини за температури 10–20 °С. Якщо вона знижується, то кролі споживають більше корму, але ростуть менш інтенсивно.

Для створення оптимальної температури як утеплювачі можна використовувати мішечки з тирсою або соломою й у зимовий період обкладати ними стіни та стелю кліток. Таке утеплення чудово підійде для пологового відділення. Якщо клітки розташовані на відкритому повітрі, то після настання сильних холодів їх рекомендовано занести в гараж, сарай або підвал. Коли такої можливості немає, крільчатник можна захистити за допомогою листків шиферу або дерев'яних щитів, встановлених з усіх боків кліток.

У клітках із маточним поголів'ям і молодняком бажано поставити пологові будиночки, у яких зберігається тепло.

Висока температура є не менш небезпечною для кролів. Якщо повітря прогрівається до 30 °С і вище, тварини стають млявими, їхня репродуктивна здатність знижується, підвищується ризик теплових ударів і розвитку інфекційних захворювань. Щоб цього уникнути, рекомендовано обладнати крільчатник припливно-витяжною вентиляцією. Якщо клітки розташовані просто неба, їх треба накривати гілками з листям або тканиною, що здатні захистити кролів від потрапляння прямих сонячних променів, створити додаткову тінь і запобігти розжарюванню матеріалу клітки.

Якщо вміст вуглекислого газу в крільчатнику перевищує 0,5 %, це призводить до млявості кролів, прискореного дихання, зниження апетиту. Смерть тварини може настати за концентрації вуглекислого газу понад 4 %. У разі перевищення вмісту аміаку в повітрі 0,026 % виникає подразнення верхние дихальних шляхів і слизових оболонок носоглотки, що веде до набряку легенів, запалення очей, сльозотечі. Висока концентрація аміаку в повітрі також може спричинити смерть тварини, тому клітки кроликів регулярно чистять від сечі та калу.

Вентиляція. Щоб уникнути сумних наслідків, треба обладнати крільчатник вентиляцією, яка буває декількох типів: природною, спонукальною та змішаною. В умовах присадибного господарства достатньо використовувати природну вентиляцію.

Під вікнами споруди потрібно розмістити витяжні труби та припливні канали, при цьому витяжних труб треба менше, ніж припливних каналів, але площа їх перерізу має бути більшою. Таким чином, загальна площа перерізу припливних отворів становить приблизно 70–80 % від площі витяжних труб, що дозволяє зовнішньому повітрю рівномірно надходити в приміщення.

Припливні канали розташовують на відстані мінімум 2,5 м від витяжних труб і оснащують відбійними щитками, що перешкоджають потраплянню холодного повітря з вулиці всередину приміщення. На вентиляційних каналах розташовують заслінки, які можна прикривати, контролюючи водночас інтенсивність зміни повітря. Також на витяжній трубі встановлюють дефлектор для посилення витяжки повітря і запобігання потраплянню опадів у крільчатник (рис. 14).

Вентиляція кліток

Рис. 14. Вентиляція кліток

Способи утримання кролів безпосередньо впливають на репродуктивність та здоров'я годованців, якість шкурок та м'яса. Є безліч систем утримання кролів, які постійно вдосконалюють, а також регулярно розробляють нові, оскільки кролівники продовжують підшукувати більш відповідні та якісні матеріали для будівництва.

Кліткове утримання вважається одним із найкращих, на це вказують і багаторічні наукові дослідження. У клітках вдається створити сприятливі гігієнічні умови, що позитивно позначається на здоров'ї кролів.

Переваги кліткового утримання такі:

  • • годування кролів відбувається за потреби;
  • • злучання проводиться згідно з планом;
  • • племінна робота проводиться успішніше;
  • • захворілого кролика легко помітити й відсадити від здорових особин;
  • • зручно проводити профілактичні заходи.

Крім цього, кліткове утримання впливає на підвищення репродуктивних якостей кролів, знижує собівартість м'ясної та шкурної продукції.

У кролівництві утримання у клітках можливе в закритих приміщеннях, просто неба або під навісом. Спосіб утримання тварин залежить від кліматичних умов. Часто використовують комбінований спосіб, коли за гарної погоди та високої температури повітря кролів тримають у клітках просто неба, а зимової пори переносять у приміщення. У такому випадку найчастіше використовують легкі переносні клітки, які розставляють на стелажах у два і більше ярусів, що дозволяє ще й економити простір. Якщо клімат дозволяє, то кролів можна утримувати в клітках просто неба цілий рік.

Той чи інший тип та конструкцію кліток вибирають залежно від погодних умов, групи кролів (племінні, дорослі, молодняк, товарні) та їхньої породи (дрібні, середні, великі).

Будуючи крільчатник й утримуючи в ньому кролів, важливо стежити за мікрокліматом у клітках, зокрема за вологістю повітря, його переміщенням, наявністю вуглекислого газу, аміаку тощо.

Кролів також можна тримати на вигульних (вольерних) дворах. Тоді майданчик огороджують металевою сіткою заввишки не менш ніж 1 м, а якщо підлога вольєра буде земляною або глиняною, вона має заходити в землю на 30– 40 см або навіть глибше, щоб запобігти можливості появи підкопів. Найкраще спинити вибір на асфальтованій чи бетонованій підлозі або ж використовувати тротуарну плитку. Це не тільки дозволить уникнути підкопування нір, а й полегшить прибирання та дезінфекцію вигулу. При цьому бажано, щоб підлога була вкладена з нахилом 5–10° – так сеча буде стікати, а не накопичуватися у вольєрі.

Над вольєром треба робити навіси, які захистять кролів від опадів та сонячних променів, а його внутрішній простір розділити на кілька секцій для утримання різних статевовікових груп тварин.

На рисунку 15 зображено вольєр, що підходить для тримання 25–30 кроленят. Спорудження такого типу рекомендовано використовувати тільки для тварин від чотирьох місяців, бо до цього віку ризик захворювання кокцидіозом, що виникає внаслідок поїдання власного калу, знижується. Важливо враховувати, що подібний вольєр не підходить для утримання маточного поголів'я через ризик підвищеної вологості, яка негативно впливає на здоров'я кролиці та кроленят.

Вольєр для утримання молодняку

Рис. 15. Вольєр для утримання молодняку

Не менш поширеним є утримання кролів у ямах (рис. 16).

Яма для утримання кролів

Рис. 16. Яма для утримання кролів

Популярність цього способу пояснюється передусім його дешевизною, але тут слід врахувати, що в ямах неможливо вести племінний облік. Тому цей спосіб використовують лише для вирощування кролів задля одержання м'яса, причому потрібно міняти материнське стадо хоча б раз на рік, а ліпше двічі.

Цей тип утримання добрий ще й тим, що в одній ямі можна тримати 10–15 голів. Тоді розмір ями має становити 2 × 2 м, а її глибина бути не меншою за 1 м, щоб прориті кролицями нори не виводили назовні. Підлогу у ямі рекомендовано робити піщаною або земляною і покрити сіткою, бо тоді сеча легко вбиратиметься у землю, а гній і нариту кролицями землю зібрати буде просто.

У дальньому кутку ями слід зробити невелику нору (або декілька), кролиці зможуть поглибити її самостійно. На вході в кожну нору бажано встановити засувки, котрі в майбутньому допоможуть відловлювати кроликів або заганяти їх у нори на час прибирання ями. Вхід має розташовуватися на висоті 10 см і більше, щоб у нього

не потрапляла вода, залишки кормів та фекалії. Щоб уникнути обвалення ґрунту та підкопу зайвих нір, найкраще зміцнити стіни ями шифером, дошками або бетоном.

Над ямою треба спорудити дах або навіс, щоб захищав кролів від сонячних променів та опадів. До того ж дах має бути з нахилом у протилежний до нори бік, щоб опади не стікали в ґрунт під норою.

Утримання в ямі вважають найбільш наближеним до природних умов проживання кролів. У ямах практично немає комарів та мошок, які переносять таке захворювання, як міксоматоз, а через відсутність протягів знижується ризик легеневих захворювань. Стабільна температура в ямі знижує імовірність переохолодження або замерзання кроленят у холод, а теплої пори запобігає тепловим ударам.

В одну яму можна посадити, наприклад, 1 кролика і 5– 6 кролиць. Годування та напування проводять відповідно до потреби цієї статевовікової групи, злучання відбувається довільно: самець сам покриває самку, що перебуває в охоті.

Догляд за кролями в ямі передбачає регулярне прибирання приміщення, огляд тварин на предмет захворювань і відстеження крільних маток. Після досягнення кроленятами статевої зрілості, яка настає приблизно в 3–3,5 місяця, їх рекомендовано пересадити в клітки, зробити кастрацію, необхідні щеплення й почати відгодовувати на м'ясо.

У ямах можна отримувати зимові окроли, тим часом за інших способів утримання кролиці часто відмовляються від злучання цієї пори року. Після народження кроленят також треба своєчасно відсадити їх із ями, щоб запобігти спорідненому спаровуванню.

З-поміж недоліків утримання в ямах виділяють такі:

  • • ускладнюється своєчасна профілактична вакцинація молодих особин;
  • • підвищується ризик захворювання на кокцидіоз;
  • • немає можливості проводити племінну роботу.
 
<<   ЗМІСТ   >>