Повна версія

Головна arrow Товарознавство arrow Повна енциклопедія тваринництва

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

Вимочування шкурок

Розсортовані на групи шкурки, попередньо очищені від сильних забруднень та сторонніх часток, поміщають у чисту воду температурою 40 °С. Кількість рідини обирають у пропорції 9:1 з розрахунку на загальну масу шкурок. Для максимального очищення шкур у воду бажано додати невелику кількість прального порошку з розрахунку 1 ч. л. на літр.

Тривалість цього етапу залежить від вихідного стану шкурки:

  • • для тільки-но знятих парних шкурок достатньо 3–4 год відмочування;
  • • для давно заготовлених і сухих шкур, крім аналогічного вимочування, потрібне подальше витримування у 1,5–2 %-му розчині кам'яної солі тривалістю 10–12 год, при цьому сировину треба перемішувати кожні 30 хвилин. Вимочування шкур потрібне, щоби їх очистити від природних і зовнішніх забруднень та підготувати до подальшого обробляння: витримані у воді шкурки, якщо їх зігнути, набувають високої міцності та еластичності. Перед завершенням вимочування слід перевірити легкість зняття підшкірно-жирового шару, якщо ж він відділяється погано, треба залишити шкурки у воді ще на кілька годин.

У процесі вимочування можна також вжити заходів щодо знищення присутніх на шкірці тварини хвороботворних бактерій. Для цього у розчин додають антисептики, зокрема й загальнодоступні формалін або сульфідин у концентрації 1 мл або 1–2 таблетки на кожен літр води.

Крім цього, для посилення ефекту у воду корисно додати трохи відвару з листя дуба, верби чи берези; якщо протягом 12 год шкурки не-відмокли до потрібного рівня еластичності, бажано замінити розчин на свіжий і повторити процес вимочування.

Після ретельного вимочування шкур їх треба очистити від підшкірно-жирового і м'язового шару, а також видалити підшкірну клітковину.

Міздріння

Зі знятої шкурки треба видалити жир, що залишився, і м'язи. Цей процес називають міздрінням.

Перш ніж взятися до міздріння шкури, слід переконатися у відсутності сторонніх елементів, які випадково потрапили у шерсть: недобачена колючка або соломинка неодмінно прорве шкурку, і її цінність буде втрачено.

Підготовлену шкуру розтягують на болванці або спеціальній колоді – правилці (їх виготовляють із дерева м'яких порід або дроту), встановленій під кутом 45°. Розміри стандартної правилки: довжина 80–100 см (для шкурок самиць і самців), ширина вершини 0,5–0,75 см, внизу 27–30 см. Сильно розтягувати шкурку не варто, бо від цього волос стає більш рідким і якість шкурки знижується. Спочатку шкуру закріплюють головою до себе і підшкірно-жировий шар знімають у напрямку від середини шкури спершу до лівої, потім до правої передньої лапи. Після цього шкурку перевертають огузком уперед і аналогічно знімають частину міздрі з другої половини шкури: від середини – до лівої і правої задньої лапи. За такого напрямку рухів відбувається рівномірне розтягнення шкурки для поліпшення адгезії під час пікелювання.

Є два найпоширеніших способи міздріння шкур кроля вручну: збивання і зрізання підшкірно-жирового шару. Основними інструментами при цьому є спеціальні скоби або гостро відточена коса, проте в домашніх умовах їх можна замінити надійним ножем або зворотною стороною пиляльного полотна. З голови жир і прирізи м'яса обережно зістригають за допомогою ножиць.

Під час міздріння збиванням шкуру вишкрябують тупою скобою або ножем до повного очищення від підшкірно-жирового шару; у місцях, де його плівки слабо пов'язані з дермою, їх можна здирати рукою, тільки обережно, щоб не пошкодити шкуру.

Міздріння зрізанням вимагає більшого досвіду та акуратності. У цьому випадку зайву частину міздрі зрізують дисковим ножем і великим пальцем руки відділяють від дерми. Цю операцію проводять украй обережно, щоб не підрізати цибулини волосу і не залишити зарубок та порізів на самій шкурці.

Щоби під час міздріння шкурка не ковзала, її, а також руки та інструмент постійно протирають сухою ганчіркою. Після закінчення процесу шкурки перуть у прохолодній воді й знежирюють; для цього можна використовувати м'які порошки для вовняних тканин або засоби для миття посуду на кшталт "Фейрі". Перуть шкуру, доки не заскрипить волос, після чого ретельно полощуть і дають воді стекти. Віджимати шкури можна, тільки пропускаючи їх крізь стиснутий кулак, у всіх інших випадках хутро псується і ламається; чисту міздрю бажано знову протерти сухою ганчіркою.

Шкурки на правилках сушать у добре провітрюваних приміщеннях за температури 25–30 °С. За вищої температури або якщо сушити шкурки біля печі міздря шкурки робиться ламкою і не придатною для подальшого переробляння.

 
<<   ЗМІСТ   >>