Міксоматоз

Етіологія. Інфекційна висококонтагіозна вірусна хвороба. Джерелом збудника інфекції є хворі та перехворілі кролі, які виділяють вірус з витіканнями з носа та очей.

Клінічні ознаки. Хвороба протікає гостро у двох формах: із появою драглистих набряків невеликих розмірів на шкірі та нодулярній (вузликовій), за якої з'являються обмежені пухлини.

Перебіг у класичній формі більш злоякісний і супроводжується 100 % летальністю, за вузликової смертність становить 70–90 %. Першими ознаками обох форм хвороби є: почервоніння у вигляді плям або поява вузликів на шкірі біля повік, на вушних раковинах та інших місцях. Надалі у кролів розвивається серозно-гнійний кон'юнктивіт, що спричиняє набряк повік, з очей спостерігаються спочатку слизові, а потім гнійні виділення, що склеюють повіки. У ділянці голови, спини, статевих органів та інших частинах тіла виникають набряклості, а також вузлики. Голова стає схожою на лев'ячу. Дихання утруднене, з носа виділяється гнійний ексудат (риніт), додається пневмонія. За вузликової форми вузлики (завбільшки від просяного зерна до голубиного яйця) утворюються на спині, носі, лапах, повіках та інших частинах тіла, а на 10–14-й день некротизуються.

Лікування. Лікування не розроблене, тварини підлягають вибракуванню, їх спалюють та дезінфікують клітки.

Профілактика. Проводять імунізацію. Також треба проводити загальноветеринарні заходи: дезінфікувати клітки та шкірки тварин, прибирати територію навколо кліток, здавати на лабораторне дослідження загиблих за нез'ясованих причин тварин, ретельно ізолювати залишки продуктів забою (кров, нутрощі), спалюючи або закопуючи їх у землю.

Пастерельоз

Етіологія. Гостра контагіозна інфекційна хвороба, спричинена кролячою пастерелою. Вражає кролів різного віку.

Характеризується геморагічним запаленням внутрішніх органів та падежем кролів. Джерелом є хворі та носії, зараження відбувається через дихальні шляхи.

Клінічні ознаки. Інкубаційний період – від кількох годин до 1–2 днів. У кролів пастерельоз може мати надгострий, гострий, підгострий і'хронічний перебіг.

За надгострого перебігу пастерельозу під час активного розмноження пастерел в організм тварин потрапляє значна кількість екзо- й ендотоксинів. Кріль може гинути без появи будь-яких клінічних ознак.

Для гострого перебігу пастерельозу (триває 2–3 дні) найбільш характерними і загальними є пригнічення тварини, анорексія і гіпертермія (до 41 °С і вище), а перед смертю температура тіла знижується до 33–35 °С. Хворі кролі втрачають апетит, не рухаються, кінці вух звисають, слизова оболонка носа ціанотична. На початку хвороби перистальтика і дефекація сповільнюються, надалі кал набуває водянистої консистенції, іноді з домішками пластівців фібрину і крові. Нерідко виявляють кров'яні носові витікання, гострий кон'юнктивіт і кров'янисту сечу. У тварин розвивається яскраво виражена картина септицемії і серцевої недостатності, і вони гинуть протягом 1–2 діб.

За підгострого перебігу захворювання, крім загальних ознак гарячки, можуть розвиватись місцеві ураження.

За хронічного перебігу у тварин функціональні порушення органів дихання і травлення виражені слабше. Ця форма хвороби проявляється як заразний нежить, або інфекційний риніт, який спочатку характеризується виділеннями з носових отворів найдрібніших крапель слизу. Надалі витікання з носа посилюються і стають слизовими, слизово-гнійними і нарешті гнійними, які, засихаючи, утворюють навколо носових отворів кірку, що утруднює дихання. Хворий кріль, відчуваючи подразнення, тре передніми лапками ніс. Шерсть, забруднена виділеннями з носа, склеюється і часто випадає; утворюються так звані розчоси, що є характерною ознакою хвороби. Хворобливий процес може бути перенесений і на статеві органи.

Хвороба може тривати кілька місяців із періодами поліпшення і погіршення, що значною мірою залежить від умов утримання й годування.

Лікування. Не завжди ефективне. Доцільно негайно умертвити тварину. Здоровим на вигляд тваринам вводять одноразово внутрішньом'язово розчин окситетрацикліну або дворазово біоміцин. Розпорошують аерозолі антибіотиків та сульфаніламідів у вигляді водних розчинів.

Профілактика. Вакцинують кролів, старших від 40-денного віку, а кроленятам після досягнення ними зазначеного терміну з метою профілактики через кожні 7 днів підшкірно вводять сироватку.

Сальмонельоз

Етіологія. Збудник – сальмонели. Хворіє найчастіше молодняк віком від 1 до 3 місяців, а також багато видів тварин і людина. Джерелом зараження є хворі тварини, які інфікують корми, воду, підстилку, інвентар.

Клінічні ознаки. Кролі мляві, відмовляються від корму, часто виникає пронос. У крільних кролиць спостерігаються метрити й аборти. Хвороба зазвичай протікає гостро, і через 2–5 днів (рідше через 2–3 тижні) кролі гинуть.

Лікування. Тварин ізолюють, клітки та інвентар дезінфікують. Хворих кролів лікують фуразолідоном.

Профілактика. Дають фуразолідон у половинній дозі.

Туляремія

Етіологія. Джерелами інфекції можуть бути хворі зайці, дикі кролі, ондатри, бобри, єнотоподібні собаки, куріпки, яструби та ін. Передають збудників від одних тварин іншим кліщі, комарі, мухи та блохи. Серед кролів небезпечними поширювачами інфекції є кролячі воші. Хвороба від тварин передається і людям.

Клінічні ознаки. Діагноз може поставити тільки ветеринарний фахівець. У домашніх кролів ознаки зазвичай проявляються нечітко. Патологічний процес характеризується ураженням лімфатичних вузлів. У центрі їх утворюються гнійники, що нерідко прориваються. У більшості випадків хворі тварини гинуть. Ті, що перенесли туляремію, набувають до неї тривалої несприйнятливості (імунітету).

Лікування. Специфічні засоби лікування відсутні.

Профілактика. Суворо дотримувати ветеринарно-санітарних правил. Регулярно знищувати мишоподібних гризунів та комах, ретельно дотримувати особистої гігієни (дезінфікувати руки, працювати в халатах, розтинати тварин тільки в рукавичках).