Функції банків, види банківських операцій

Функції банку – це те, що притаманно лише банку на відмінну від інших економічних суб'єктів.

Перша функція банку – акумуляція грошових коштів, причому не особистих, а чужих, терміново вільних;

Друга функція – регулювання грошового обігу. Банк створює для своїх клієнтів можливість здійснення обігу грошових коштів та капіталу. Ця функція реалізується через сукупність операцій, закріплених за ним як грошово-кредитним інститутом.

Третя функція – посередницька. Через банк здійснюється перелив грошових коштів і капіталу в межах економічної системи.

Банк функціонує в сфері обміну. Його вплив на економіку здійснюється через:

• – концентрацію вільних капіталів і ресурсів, необхідних для підтримання і прискорення виробництва;
• – раціональне регулювання грошового обігу.

Роль банку умовно можливо розглядати з кількісної та якісної точки зору. Кількісна сторона визначається об'ємом та різноманітністю банківських продуктів, що реалізуються на ринку. Практична роль банків, з кількісного боку, визначається об'ємом активних операцій. Банківська статистика визначає сукупність наданих народному господарству кредитів в розрізі окремих секторів економіки за терміном та призначенням (окремо підприємствам та населенню). Якісна складова пов'язана з розглядом банківської діяльності не лише як самостійної структури, а невід'ємною частиною загальноекономічного розвитку.

Емітування платіжних коштів має насамперед дві складові:

• – маса грошового обігу впливає на стабільність грошової одиниці;
• – впливає на ефективність виробництва й обігу продукту.

Сучасний банк – це універсальне підприємство, що виконує визначені операції, які поділяють на окремі групи.

Банки другого рівня відповідно до закону України "Про банки і банківську діяльність" при наявності ліцензії, можуть запропонувати клієнту понад 450 видів різноманітних банківських продуктів і послуг. За даними статистики банки України здійснюють понад 50 базових операцій, (банки США – 240 операцій).

До основних операцій банку належать:

• – прийом вкладів (депозитів) від клієнтів;
• – відкриття та ведення рахунків (поточних, кореспондентських), переказ коштів за допомогою інструментів, та зарахування на рахунки;
• – розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах зі ступенем ризику.

Операції банку – дії банківської установи в межах ліцензії, як суб'єкта комерційної діяльності.

Банківські операції – комплекс дій банків, законодавчо визначених на право їх здійснення.

Банківська послуга – це дієва характеристика взаємовідносин між банками та споживачами.

У країнах з ринковою економікою банки здійснюють широкий спектр операцій. Тому можливо згрупувати їх за різними ознаками:

І. За економічною сутністю розрізняють наступні операції:

• 1) Базові (депозитні, розрахункові, кредитні, інвестиційні);
• 2) Визначені та залучені на задоволення потреб клієнтів:
  • – операціїз валютними цінностями;
  • – емісійні;
  • – операції з цінними паперами;
  • – надання гарантій і порук;
  • – факторинг;
  • – лізинг;
  • – послуги з відповідального зберігання;
  • – випуск платіжних інструментів;
  • – консультативні та засновницькі операції;
  • – інкасація;
  • – депозитарна діяльність.

II. За функціональним призначенням:

• 1) Операції по залученню коштів, емісійні, міжбанківське кредитування;
• 2) Операції з розміщення власних коштів:
  • – кредитні;
  • – інвестиційні;
  • – засновницькі;
  • – депозитні операції (створення тривалих резервів платіжних засобів на рахунках в інших банках).
• 3) Комісійно-посередницькі операції:
  • – комісійно-розрахункові;
  • – торгівельно-комісійні;
  • – традиційні фінансові та біржові послуги.

III. Залежно від зображення в балансі банку:

• 1. Активні;
• 2. Пасивні;
• 3. Позабалансові.

Активні і пасивні операції відображаються в банківському балансі у відповідних частинах. Проте не всі статті активу і пасиву, що відображені у балансі є активними і пасивними операціями.

Закон України "Про банки і банківську діяльність" визначає основні принципи функціонування банків:

• 1. Правовий характер та законність операцій.
• 2. Банк здійснює операції в межах наявних ресурсів.
• 3. Банківські операції здійснюються на підставі взаємних інтересів учасників.
• 4. Розміщення ресурсів проводиться з урахуванням кредитоспроможності позичальника.
• 5. Вільний вибір клієнтом банку для обслуговування.
• 6. При проведенні операцій банк повинен витримувати вимоги до структури грошового обігу (співвідносний між готівковим та безготівковим обігом).

Порядок реєстрації банку та ліцензування його діяльності

Відповідно до розділу III Закону "Про банки та банківську діяльність" юридична особа набуває статусу банку і право на здійснення діяльності виключно після отримання банківської ліцензії, та внесення відомостей про неї до Державного реєстру банків. Положенням про порядок створення і державної реєстрації банків, відкриття їх філій, представництв, відділень, затверджено Постановою Правління НБУ від 31.08.2001 р. №375, банки різних видів і форм власності створюються як акціонерні товариства, товариства з обмеженою відповідальністю або у вигляді кооперативного банку.

Пункт 1.7. Положення визначає, що учасниками банку можуть бути юридичні і фізичні особи, резиденти та нерезиденти, а також держава в особі Кабінету Міністрів України або уповноважених ним органів.

Учасниками банку не можуть бути юридичні особи, в яких банк має істотну участь, об'єднання громадян, релігійні та благодійні організації.

Механізм створення і реєстрації банку наступний (рис. 3.4).

Банки, що отримали ліцензію НБУ можуть відкривати філії, представництва, інші структури одиниці (відділення, власні обмінні пункти).

Філія банку – не є юридичною особою, діє від імені банку на основі положення, має свій субкореспондентський рахунок.

Представництво банку – установа банку, яка не є юридичною особою, діє на основі положення від імені головного банку і фінансується ним. Представництво не має права здійснювати банківські операції.

Відділення та обмінні пункти – структурні підрозділи банку, що обслуговують клієнтів і виконують функції банку.

В Україні реєстрація філій та представництв здійснюється шляхом внесення відповідної інформації до Державного реєстру банків.

Рис. 3.4. Механізм створення і реєстрації банку

Законодавством України передбачений ряд способів реорганізації банку шляхом злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення.

Злиття – припинення діяльності двох, або більше банків, як юридичних осіб, та передання прав та обов'язків до банку- правонаступника.

Приєднання – припинення діяльності одного банку як юридичної особи та передача прав та обов'язків до іншого банку.

Поділ – припинення діяльності одного банку як юридичної особи та передача прав та обов'язків у відповідних частинах до інших банків що створюються внаслідок реорганізації попереднього.

Виділення -. перетворення банку як юридичної особи та передача певної частини прав і обов'язків до банку, який створюється внаслідок реорганізації.

Перетворення – зміна організаційно-правової форми діяльності. Дозвіл на реорганізацію банку видає НБУ на основі заяви та поданням необхідного обгрунтування та розрахунків.