Повна версія

Головна arrow Банківська справа arrow Банківська система

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

ФІНАНСОВИЙ МОНІТОРИНГ БАНКІВСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Питання:

  • 15.1. Поняття та структура функціонування системи фінансового моніторингу в Україні
  • 15.2. Сутність та засоби легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом, та відмивання грошей
  • 15.3. Міжнародне регулювання боротьби з відмиванням грошей

Поняття та структура функціонування системи фінансового моніторингу в Україні

Згідно Закону України №249-IV "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом" визначено:

Фінансовий моніторинг – це сукупність заходів, які здійснюються суб'єктами фінансового моніторингу у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, що включають проведення державного фінансового моніторингу та первинного фінансового моніторингу.

Обов'язковий фінансовий моніторинг – це сукупність заходів спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з питань фінансового моніторингу і аналізу інформації щодо фінансових операцій, що надається суб'єктами первинного фінансового моніторингу, а також заходів з перевірки такої інформації відповідно до законодавства України.

Спеціально уповноваженим органом виконавчої влади з питань фінансового моніторингу є Державний комітет фінансового моніторингу, який діє на підставі Положення, затвердженого Указом Президента України від 24 грудня 2004 року № 1527/2004.

Законодавчо система фінансового моніторингу поділена на первинний та державний.

До суб'єктів первинного фінансового моніторингу відносять:

  • – банки, страхові компанії, кредитні спілки, ломбарди та інші фінансові установи;
  • – платіжні організації, члени платіжних систем, клірингові установи;
  • – товарні, фондові та інші біржі;
  • – професійні учасники фондового ринку;
  • – оператори поштового зв'язку, інші установи, які проводять операції з переказу коштів;
  • – філії або представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності, які надають фінансові послуги на території України;
  • – суб'єкти первинного фінансового моніторингу, суб'єкти підприємницької діяльності, суб'єкти господарювання, нотаріуси, адвокати, аудитори, аудиторські фірми, фізичні особи, юридичні особи, які проводять фінансові операції.

До суб'єктів державного фінансового моніторингу відносять:

– НБУ та його підрозділи;

Міністерство фінансів України;

  • – Міністерство юстиції України;
  • – Міністерство транспорту та зв'язку України;
  • – Міністерство економіки України;
  • – Національна комісія з цінних паперів та фондовому ринку;
  • – Національна комісія, що здійснює регулювання у сфері ринків фінансових послуг України.

Наглядовим органом банківського сектору виступає НБУ, який виконує наглядові та регулятивні функції покладені на нього, як на суб'єкта державного фінансового моніторингу, згідно базового закону, а також Закону України "Про Національний банк України", "Про банки та банківську діяльність". Якість фінансового моніторингу характеризується заходами, що плануються і реалізуються за стадіями у такий спосіб, щоб ця інформація була доведена до користувачів та відповідала встановленим критеріям якості. До заходів, що забезпечують якість фінансового моніторингу відносять:

  • – рівень кваліфікації працівників, що відповідають за проведення фінансового моніторингу;
  • – рівень компетенції та взаємодія між працівниками;
  • – розподіл повноважень та роз'яснювальна робота по впровадженню фінансового моніторингу;
  • – моніторинг клієнтів;
  • – контроль відповідності якості моніторингу.

Моніторинг клієнтів є особливою складовою якості фінансового моніторингу. Треба проводити оцінку існуючих та потенційних клієнтів суб'єкта фінансового моніторингу, їх фінансових операцій . При розгляді питань існуючих та потенційних клієнтів доцільно розробляти процедури оцінювання їх, та необхідних потреб для здійснення фінансових операцій, порядок співробітництва з ними, контроль за дотриманням виконання функцій працівниками суб'єкта фінансового моніторингу.

При розробці заходів з контролю якості фінансового моніторингу необхідно запровадити постійне співвідношення адекватність й ефективність політики та процедур контролю. Для цього формується графік оцінки фактичних значень критеріїв якості, порядок ознайомлення персоналу з результатами контролю.

Конкретний перелік заходів із забезпечення якості визначається системою управління. Розробку та контроль впровадження конкретних заходів у межах суб'єкта фінансового моніторингу здійснюють відповідні державні контрольні органи та вища ланка управління суб'єкта фінансового моніторингу.

 
<<   ЗМІСТ   >>