Б. Діяльність, яка стимулює інтелектуальний розвиток дітей

• – Подальше обстеження природи ділянки ДНЗ – ширше ознайомлення з його рослинами і тваринами.
• – Прогулянки територією, прилеглою до ДНЗ (вигляд газонів, дерев, птахів, джерел (носіїв) водопостачання, вигляд алей, вулиць і розмови про побачене та узагальнення одержаної інформації).
• – Формування активного зацікавлення до середовища, в якому живуть діти (потреба охорони зелених зон, дерев, турбота про птахів, додержання чистоти алей, допомога батькам у догляді за зеленими насадженнями на балконах і терасах та ін.).
• – Ознайомлення дітей зі значенням тепла і сонячного світла для життя на Землі.
• – Використання простих дослідів з метою ознайомлення дітей з наявністю навколо них повітря – невидимого газу, яким не лише ми всі дихаємо, а й тварини та рослини (віяння паперових чи тканинних речей від подиху та ін.).
• – Ознайомлення дітей із причинами забруднення повітря (субстанції пилу і газу поблизу доріг з автомобільним рухом, відсутністю систематичного провітрювання приміщень та ін.).
• – Опанування з дітьми простими способами унеможливлення забруднення приміщень ДНЗ:
  • а) витирання (чищення) взуття;
  • б) миття (прання, сухе чищення) плюшевих (м'яких) іграшок;
  • в) вологе прибирання групової кімнати пилососом, ознайомлення з його діяльністю;
  • г) ознайомлення дітей з окремими способами очищення повітря, які практикують дорослі;
  • д) значення зелених насаджень (кімнатних рослин) як фільтру повітря: обстеження листя дерев і кущів з різних ділянок найближчого оточення.

Атмосферні явища

• – Спостереження і обстеження особливостей окремих атмосферних явищ, ознайомлення із їхнім значенням для природи.
• – Моделювання ситуацій, в яких би діти узалежнювали спостережувані явища погоди з певними дотичними для них порами року (рекомендовані атмосферні явища подаємо в таблиці 1).

Таблиця 1

Вода

• – Ознайомлення дітей із водоймами: річка, озеро, море.
• – Значення води для людей, рослин і тварин.
• – Організація діяльності з метою показу дітям причин забруднення води: миття автомобілів на берегах водойм, зливання отруйних речовин у воду як, скажімо, зливання води з пральним порошком у водойму, а також ознайомлення з небезпекою, яку несе отруєна вода для організму людини, для рослин і тварин.
• – Формування навичок раціонального використання води та її охорони. У таблиці 2 подаємо основні критерії характеристики значення води.

Таблиця 2

Ґрунт

• – Зацікавлення дітей пізнанням умов, які є необхідними для росту рослин.
• – Ознайомлення дітей зі складниками ґрунту під час елементарних дослідів у кутку природи.

У таблиці 3 подаємо основні критерії аналізу ґрунту.

Таблиця 3

• – Пошуки спільно з дітьми відповідей на запитання: “Чому не можна забруднювати ґрунт?”.
• – Участь дітей в удобрюванні ґрунту на квітниках ділянки ДНЗ: ґрунт стає поживним і корисним для рослин, вони швидко ростуть і квітнуть.
• – Робота в кутку городу, на квітниках (висіювання насіння, висаджування розсади: братки – фіалка триколірна, сальвія, айстра, догляд за рослинами).
• – Збагачення уявлень дітей про видове багатство квіткових рослин, овочевих культур під час осінніх прогулянок на город ДНЗ.
• – Впізнавання фруктів та овочів за формою, кольором, смаком, величиною: великий – малий; товстий – тонкий; солодкий – кислий; твердий – м'який; довгий – короткий.
• – Спостереження за змінами, які відбуваються на городі в різні пори року:
  • а) весна – висіювання, висаджування;
  • б) літо – боротьба з бур'янами, підливання рослин;
  • в) осінь – збирання насіння рослин, укладання букетів;
  • г) зима – відпочинок ґрунту.
• – Турбота про рослин кутка природи (засвоєння назв, їх потреби до кількості води: сокуленти і рослини – водолюбні).
• – Формування особистісного, емоційного ставлення дітей до рослин шляхом їх називання за зовнішніми ознаками: “зелена кулька”, “сніжка” та ін.
• – Дослідницька діяльність у кутку природи з квасолею: пізнання будови рослини: насіння, корінець, стебло, листок, квітка, стручок, насінина.
• – Догляд за кімнатними рослинами – пізнання їхньої будови, умов життя.
• – Укладання в кутку природи ΰ різних дарів, які збагачують уявлення дітей і можуть бути матеріалом для ручних робіт.
• – Під час прогулянок до лісу – ознайомлення дітей із відмінними ознаками у зовнішньому вигляді рослин (листяні та хвойні дерева, кущі, папороть, мох), спостереження за птахами і тваринами.
• – Ознайомлення дітей зі значенням лісу як основного житла для диких тварин, натомість для людей – ліс є місцем відпочинку.
• – Формування потреби охороняти ліс.

Тварини

• – Ознайомлення дітей із зовнішнім виглядом окремих диких тварин (їжак, білка, сорока, жаба, голуб).
• – Ознайомлення дітей із зовнішнім виглядом окремих свійських тварин (у схемі 1 подаємо алгоритм такої роботи):

Схема 1

• – Формування у дітей потреби оберігати тварин і турбуватися про них.
• – Догодовування птахів узимку (будова годувальниць спільно з батьками і вивішування годувальниць поблизу житла людини, в дворі ДНЗ).
• – Ознайомлення з умовами життя людей, рослин і тварин у різні пори року.

В. Діяльність, яка стимулює розвиток творчої активності та естетичного сприйняття природи

• – Збільшення кількості заходів та активізація участі дітей в естетичному оздобленні групової кімнати.
• – Використання творів (робіт) дітей з образотворчої діяльності з метою оформлення групової кімнати (декоративний розпис, сюжетні малюнки тощо).
• – Формування потреби дбати про власний естетичний вигляд.
• – Формування естетичних відчуттів засобами споглядання краси й багатства природи в різні пори року, за різних погодних умов.
• – Зацікавлення дітей візуальними та звуковими принадами об'єктів і явищ природи, їхньою колористикою і формами.
• – Поглиблення естетичної вразливості дітей засобами літератури, творів про багатство і неповторність природи.
• – Використання народної музики і малих творів дитячого фольклору з метою поглиблення потреби дітей спостерігати і охороняти об'єкти природи спершу найближчого оточення, а надалі – рідного краю.
• – Ініціювання і стимулювання до творчої активності дітей колористикою природного довкілля: малювання паличками на землі, висіювання візерунків з піску; конструювання з піску і природних матеріалів; укладання композицій із засушених листків, квітів і насіння рослин; використання природничих матеріалів для моделювання з глини, камінців, ракушок, паличок та ін.
• – Поглиблення естетичних переживань шляхом синтезу музичних творів із пластичною діяльністю.
• – Формування творчої уяви та естетичних відчуттів за допомогою різних фарб і різних кольорів та відтінків у передачі своїх почуттів, переживань, настрою.