Повна версія

Головна arrow Екологія arrow Еко-око: дошкільник пізнає світ природи

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

Зміст комплексних і тематичних видів діяльності для дітей шестирічного віку

Наша матінка – Земля

(теми для комплексних занять)

Програмові цілі та завдання: 1) забезпечення умов для спостережень, досліджень й оцінювання природного довкілля; 2) пізнання дітьми особливостей і фізичних властивостей різних типів ґрунтів та їхнього значення для людини, тварин і рослин; 3) ознайомлення дітей з окремими природничими і цивілізаційними причинами ерозії та забруднення ґрунту, їхнього негативного впливу на ріст рослин, життя людей і тварин; 4) виховання почуття взаємовідповідальності за стан природного довкілля.

Тема 1

Земля – живи і розвивайся!

Програмові завдання: ознайомлення дітей із поетапною працею городника та донесення до їхнього усвідомлення її значення; удосконалення навичок спостереження, інтерпретації та формулювання висновків; збагачення мовлення дітей новими термінами і поняттями, які використовуються в городництві для називання машин, техніки, трудових операцій.

Дидактичні матеріали – набір, необхідний для заняття, представлено в п. 1 Ходу заняття.

Хід заняття

  • 1. Огляд викладених продуктів харчування та виробів, які безпосередньо узагальнені від ґрунту: картопля (різні сорти), овочі на вибір виховательки (2–3 різні сорти кожного), колоски збіжжя та виробів із них: борошно (2-3 ґатунки), каші (2-3 різновиди), лікарські рослини, волокна льону, коноплі, лляна тканина, вата бавовняна, тканина бавовняна, вироби із соломи, цукровий буряк, цукор (2– З різновиди).
  • 2. Підготовка дітей до прогулянки на городництва, зміст якої попередньо узгоджено. Ознайомлення дітей із планом і метою прогулянки (згідно п. З ходу заняття). Обговорення умов безпеки і додержання правил вуличного руху під час прогулянки.
  • 3. Візит у городницьке господарство.

Привітання господарів віршами, піснями за спільним вибором дітей і вихователів. Огляд господарства, назв і призначення споруд, розмова з працівниками про вирощені ними рослини, про тварин та ін.

4. Прогулянка на поле.

Ознайомлення з машинами, які використовуються у виробництві: трактор, плуг, борона. Спостереження за працею городника (праця плугом, бороною). Використання термінів: орка, боронування; пошуки спільно з дітьми відповідей на запитання: Для чого городники обробляють ґрунт? (спушують, наповнюють повітрям, підживлюють для того, щоб урожай був кращим з тих рослин, які вирощують). Ознайомлення з мешканцями ґрунту: дощовий черв'як, стоніжка, медведка та ін. (вихователька добирає самостійно). Для досконалішого спостереження вихователька використовує збільшувальне скло. Ознайомлення дітей з хімічними речовинами – поташ, вапно; натуральними – гумус та їхнім утворенням. Уточнення з дітьми позитивного значення штучних і натуральних речовин для підживлення ґрунту, ознайомлення дітей з перенасиченням ними ґрунту: хвороби рослин, отруєння води, тварин.

Аналіз насіння вибраних рослин спільно з городником, спостереження за висіюванням рослин із допомогою сіялки. Збір у пробірки зразків ґрунту з поля і тих удобрюючих рослин, які використовують городники (можна використати для підживлення кімнатних рослин).

  • 5. Рухливі ігри – імітація праці городника; малювання на тему прогулянки і укладання альбому “У городника в гостях”.
  • 6. Повторний огляд продуктів і виробів з рослин дикорослих і окультурених, поєднання їх у пари: що із чого виготовили? борошно, каша, пластівці – зернові культури; тканини – льон і конопля; вата, бавовна, тканина бавовняна – ілюстрації рослин з поля; вироби із соломи – гілки соломи і т.д.

Тема 2

Типи ґрунту та їхні потреби

Програмові завдання: ознайомлення дітей з фізичними властивостями піску, глини, торфу, чорнозему; сприяння розумінню багатозначності терміну “земля”; збагачення словникового запасу дітей; створення умов до проведення самостійних експериментів із ґрунтом, їхні порівняння та формулювання висновків на основі самостійних занять.

Дидактичні матеріали. А – зразки ґрунту: пісок, глина, ґрунт із поля, городу, торф, 2-3 посудини з водою, лопатки, сітка, збільшувальне скло, мікроскопи, тачки, віники (щітки), лопатки для збирання сміття (на випадок, коли заняття проходить у приміщенні). Б. Фланелева таблиця, фотографії або ілюстрації такого змісту:

  • – вигляд земної кулі з Космосу;
  • – одне із середовищ за вибором виховательки: озеро, море, океан;
  • – один із континентів за вибором виховательки, н-д, з атласу Америки.

В. Надписи:

  • 1. Земля, планета, море, океан, озеро, континент, лід, Америка;
  • 2. Пісок, глина, торф, ґрунт з поля, ґрунт піщаний, торф'яний, глинистий.

Г. Коробки з приклеєними позначеннями різних типів ґрунтів: глина; торф; пісок, ґрунт з поля.

Д. Дві банки з укладеними у прошарки різними ґрунтами; два клаптики тканини для прикривання банок; гусениці, які попередньо підготували для заняття.

Хід заняття

  • 1. Діти сидять перед фланелеграфом, на якому в одному рядку вид Землі з Космосу і надпис – планета. Вихователька читає надпис (можуть прочитати ті діти, які вже читають), називає планету, за бажанням діти відбирають з-поміж різних інших надписів “планета” і теж викладають його поряд з наявним на фланелеграфі. Далі діти з вихователькою ще раз повторюють: планета – Земля.
  • 2. Вихователька смужкою паперу (ниткою) виокремлює частину таблиці із фотографією глобуса і надписом. На другій частині таблиці прикріплює фотографію із просторами водойм; діти добирають надписи, по можливості читають їх і прикріплюють внизу зображення: море, океан, озеро, вода.
  • 3. Вихователька прикріплює поруч фотографії із зображенням континенту та водойм, пропонуючи дітям відповісти на запитання: Як це можна назвати? Після прочитування надписів під фотографіями прикріплюють назви: континент, земля, суша.

Вихователька вдруге виокремлює на таблиці зображення і звертає увагу на те, що слово “Земля” повторюється і на ті значення, які йому притаманні у кожному випадку.

  • 4. Кожному роздають картку із прикріпленими зразками різних ґрунтів, розглядають і обстежують їх, коментують свої враження, роблять спроби адекватно назвати кожен зразок. Далі вихователька прикріплює демонстраційний зразок аналогічної картки на дошці і діти добирають надписи: пісок, глина, ґрунт з поля (городу, клумби та ін.).
  • 5. Вихователька роздає кожному комплект надписів: ґрунт піщаний; ґрунт торф'яний; ґрунт польовий (городній); ґрунт глинистий. Діти читають і прикріплюють під зразками, звертаючи увагу на слово, яке щоразу повторюється – “ґрунт”, вона наголошує на багатозначності його змісту.
  • 6. Перед дітьми сформульовано завдання: Чим різняться між собою пісок, глина, торф і ґрунт з поля (городу)? Діти можуть використати збільшувальне скло (мікроскоп), сіточку, лопатку, поливальничку з водою, палички. Після обстеження підтверджують колір, сипучість, клейкість розглянутих зразків. Вихователька заохочує і спонукає кожну дитину до дослідницьких дій, використовуючи все передбачене заздалегідь обладнання. Далі дітям пропонує відповісти на такі запитання: Який ґрунт найкраще пропускає воду? Через який ґрунт вода збігає дуже повільно? У якому ґрунті рослини ростимуть найкраще? Чому? Як можна це пояснити? Що ще потрібно для того, щоб росли рослини? Вихователька пропонує дітям розв'язати ребус, на якому вивішує на фланелеграфі запитання: Що, крім ґрунту, потрібне рослині? (малюнок на ребусі добирає педагог самостійно із урахуванням рівня обізнаності дітей). Далі діти доводять важливість інших чинників, які вважають важливими для росту рослин. Наступною дітям пропонується така проблема: Коли ще потрібний ґрунт і для чого? (Вихователька стимулює пошуки відповідей, в яких діти пригадають назви тварин: мурашки, дощові черв'яки, жуки, ящірки, миші та ін., для яких ґрунт є їхньою домівкою).
  • 7. Перед дітьми виставляють дві літрові банки, в яких послідовно викладено прошарками різний ґрунт; в одній, окрім ґрунту, вміщено дощового черв'яка і діти крізь скло спостерігають за його поведінкою (спостереження можуть тривати майже тиждень, отже, банку зверху слід прикрити марлею і закріпити гумкою, а зволожувати ґрунт можуть чергові чи всі діти за участю педагога). Після завершення циклу спостережень діти самостійно доходять до висновку про те, чим корисні дощові черв'яки та інші дрібні комахи, які живуть у ґрунті.
  • 8. Під час прогулянки вранці діти можуть спостерігати за отворами на поверхні ґрунту на клумбах, на городі ДНЗ, як тварини поводяться вночі. Особливо цікавими є спостереження після дощу: вода заливає їхні “коридори” (тунелі) і дощовики втікають з-під землі тому, що не люблять дуже багато води: їм важко дихати і важко пересуватися у вологому ґрунті. Діти беруть участь у спостереженнях на ділянці ДНЗ та в дослідах спільно з вихователькою.

Тема 3

Велика таємниця маленького насіннячка

Програмові завдання: вчити розпізнавати і називати насіння поширених рослин А) соняшник, гарбуз, жито, пшениця, квасоля, горох та ін., а також насіння кісточок фруктових дерев: слива, яблуня, груша; Б) овочевих культур: помідор, огірок, кабачок, баклажан; В) квітів: нагідки, настурція, чорнобривці, айстри. Вчити розпізнавати, називати і визначати частини рослин, а також значення кожної з них для росту і розвитку, спонукати до висновку про те, що з такого насіння виросте завжди така ж рослина.

Дидактичні матеріали: малюнки (фотографії) рослин з надписами і насінням для кожної окремо; малюнки рослин, у яких відсутня певна її частина – квітка, листок, гілка (один малюнок для кожної дитини); фланелеграф із повним зображенням рослин, обраних для заняття; надписи всіх частин рослини: корінь, стовбур, гілки, крона, листя, квіти, плоди (насіння); олівці, кольорова крейда та інші засоби.

Хід заняття

1. Діти сидять перед фланелеграфом із повним зображенням обраних рослин, скажімо – яблуня, соняшник, помідор.

Вихователька пропонує відгадати 3-4 загадки (кількість рослин +1).

  • 2. Після відгадування загадок і добору дотичних до них зображень рослин із фланелеграфа, дітям роздають картки із надписами, які вони закріплюють до кожної частини. Послуговуючись зображеннями, діти не лише називають, а й пояснюють значення кореня (утримує рослину в ґрунті та постачає їй поживні речовини – “вітаміни”); стовбура (утримує рослину в певному просторі й стані, переносить корисні речовини для інших частин рослини); листя (забезпечує кисень, із повітря засвоює шкідливі речовини і під впливом сонячного тепла і світла рослина росте і розвивається).
  • 3. Релаксаційні вправи з усіма дітьми під музичний супровід: рослини під впливом вітру; рослини, які швидко ростуть під сонечком; рослини, втомлені теплом; рослини під дощем та ін.
  • 4. Огляд насіння різних рослин, їхня характеристика за такими ознаками: величина, колір, форма, запах, будова, порівняння насінин за схожістю і відмінністю ознак.
  • – Дітям роздають надписи з назвами рослин, вони їх співвідносять із відповідним насінням у тарілочках (коробках чи ін. ємкостях); насіння рослин вихователька співвідносить із ілюстраціями (фотографіями) рослин, які з них виростуть і пропонує вибрати їм надписи. Діти доходять до висновку про те, що з кожної маленької насінини виросте велика рослина.
  • 5. Вихователька пропонує дітям уважно розглянути розкладені на столах зображення рослин, яким бракує певної частини, і назвати їх. Далі діти домальовують і розфарбовують кожен свою картку із зображенням.
  • 6. Праця дітей над створенням альбомів: “Рослини наших полів”, “Рослини нашого городу”, “Рослини наших садів”, “Наші квіти” та ін.
  • 7. Діти намочують насіння редиски і готують його до висіювання: вихователька пропонує понюхати насіння, розглянути його форму і відчути на дотик: що змінилося під впливом води? Діти висіюють редиску на тарілочки, які попередньо вистелені зволоженою ватою, а також у ящики із ґрунтом (вибір дітей скеровує вихователька, адже діти доглядатимуть за рослинами самостійно). Надалі результати поетапних спостережень діти будуть замальовувати, порівнювати темпи росту рослин у різних умовах, ділитимуться міркуваннями й формулюватимуть певні узагальнення.
  • 8. Релаксаційні ігри під музичний супровід: рухами тіла, мімікою, жестами, пантомімою відтворити під різний ритм музики рухи рослин, які ростуть. Вправи на дихання.

Тема 4

Рослини годують людей і тварин

Програмові завдання: ознайомлення і збагачення уявлень дітей про рослини, які є джерелом живлення, ліками, сировиною для промисловості; сприяння усвідомленню дітьми важливості тривалого і частого перебування в оточенні рослин, які позитивно впливають на їхні естетичні почуття і відпочинок; спонукання дітей до позитивного ставлення і бажання використовувати в їжі свіжі овочі та фрукти. Стимулювати зацікавлення дітей кулінарними таємницями і прихильність до активної участі в декоруванні свого житла фруктово-овочевими композиціями.

Дидактичні матеріали: коробка з отворами для вкладання руками різних фруктів і овочів (яблуко, груша, слива, морква, квасоля, кукурудза, картопля, цибулина і т.д.; мішечки з м'ятою, липою, рум'янком; банки з джемом із закритими етикетками (полуничний, сливовий, вишневий); тарілочки, чайні ложки і різні свіжі й сушені фрукти і овочі для виготовлення овочево-фруктових сумішей; керамічні, пластикові (разові) ножі; зразки рослин, які використовують у їжу люди і тварини (окремі рослини можуть бути в кількох екземплярах); ілюстрації тварин рослиноїдних, які утримує людина (кінь, корова, вівця, коза, гуска, качка), а також тварин, які живуть у вільній природі (сарна, білка, горобець, голуб та ін. Кількість зразків ілюстрацій повинна бути відповідною до кількості дітей на занятті); фотографії із довкіллям поширення рослин для диких тварин: фрагмент лісу, лугу, дика природа на островах, у парку, дендропарках; альбом і фарби для малювання; записи музичних творів.

Хід заняття

  • 1. Діти перед заняттям виконують кілька вправ для концентрації уваги з кінезіології під музичний супровід для релаксації.
  • – Пиття мінеральної негазованої води.
  • – Масаж точок на власному тілі, які відповідають за мислення: одна долоня покладена на пупок, а друга вказівним пальчиком масажує грудну клітину; через хвилину поміняти руку.
  • – Стоячи (можна сидячи) схрестити ноги і на грудях обидві руки, пальчики долонь сховані під “мишками”, язик “приклеїти” до піднебіння, очі широко розплющити, а можна й заплющити; через 1–2 хв діти повторюють вправу; далі – наступна позиція – ноги прямо, з пальчиків рук зробити пірамідку на рівні пупка, а із вказівних пальчиків зробити трикутник.
  • – Вправа “Паяцики”: долоню правої руки вверх; ліву ногу в сторону, витягнуті пальці стопи торкаються підлоги (виконувати вправу, послідовно змінюючи руку і ногу).
  • 2. Діти сидять колом на підлозі. Посередині кола – коробка із сюрпризами, збоку лежить велика тарілка. Охочі діти почергово підходять до коробки і беруть один предмет (овочі, фрукти), називають його на дотик, розглядають. Решта дітей погоджуються (не погоджуються) із запропонованою назвою. Дитина кладе предмет на тарілку. Гра продовжується до того часу, коли з коробки виймуть усі предмети. Далі діти повторно оглядають їх на тарілці, розповідають про їхнє використання в харчуванні людини.
  • – Що можемо з'їсти сирим (сирою)?
  • – Що їмо лише звареним (звареними, звареною)?
  • – Що можемо з'їсти сирим і звареним?
  • 3. Вихователька викладає на тарілочку кожній дитині фруктового джему. Після того, як з'їсть, кожен розповідає про те, що він (вона) з'їла і з чого цей джем виготовили.
  • 4. Охочі діти підходять до виховательки і на її пропозицію вдихають вміст мішечків, за запахом називають рослини. Окрім відомих (липа, м'ята, рум'янок), можна вкласти в мішечки кріп, петрушку, фенхель.

Після цього розглядають ілюстрації на мішечках, роздумують над тим, як слід використовувати ці трави (чай для пиття, приправи для страв, лікарські рослини при захворюваннях).

  • 5. Діти вибирають ілюстрації із тваринами, що живляться рослинами і їх доглядає людина, а також ті, що живуть у вільній природі, називають їх. Далі з-поміж ілюстрацій вибирають ті, на яких зображені рослини для живлення тварин. Правильність вибору підтверджують інші діти й вихователька.
  • 6. Вихователька відкриває на фланелеграфі фотографії із зображенням поляни на узліссі, в ботанічному саду, в парку і т.д. Діти розповідають про зміст фотографії, пейзажу. Якщо знають вірш або пісню, дотичну до змісту фотографії – презентують їх. На фоні релаксаційної музики рухами тіла, міміки, жестів діти імітують свою поведінку в зазначених середовищах: нюхання квітів, лежання на моху, наслідування польоту птахів, комах.
  • 7. Малювання фарбами на тему “Світ рослин для людей і тварин”. Після завершення малювання і розповідей дітей можна використати декорації як групової галереї (рамки для малюнків діти можуть виготовити власноручно на заняттях з ручної праці).
  • 8. Виготовлення овочево-фруктових виробів. Вихователька облаштовує місце для праці дітей керамічними дощечками, пластиковим ножем, тарілочкою, – все це викладає на скатертині, використовує також серветки, а для одягу – фартушки, косинки, шапочки. Дітям роздають старанно вимиті овочі й фрукти, а до початку роботи вони старанно миють руки (для заняття добре було б зсунути всі столи). Діти вибирають ті овочі й фрукти, які найбільше підходять між собою. Шматки фруктів і овочів нанизують на спеціальні палички і укладають на велику тарілку. Окрім свіжих сезонних овочів і фруктів для композиції на тарілці можна використати сушені екземпляри (сливи, яблука, родзинки, фініки та ін.), варто все поєднати з різними горіхами. Після виконаного завдання діти прибирають місце праці, приводять до порядку свій одяг і запрошують своїх однолітків з іншої групи до частування.

Тема 5

Хвора земля – хворі рослини – як їм допомогти?

Програмові завдання: ознайомлення дітей з причинами забруднення і отруєння ґрунту; донесення інформації про стан рослин на забрудненому ґрунті; з'ясування з дітьми способів охорони ґрунту, рівня їхньої обізнаності з натуральними формами використання і застосування ґрунтів.

Дидактичні матеріали: 1) ілюстрації з дитячої літератури з прикладами забруднених ґрунтів: речовинами для знищення комах-шкідників; важкими металами із автомобільних викидів; сміттєзвалищами без дозволу для їхнього функціонування; опадами кислих дощів, які шкодять рослинам і дрібним тваринам; ерозія ґрунтів унаслідок вирізування лісів, меліорації ґрунтів (осушування заболоченої місцевості, торф'яників та ін.); 2) ілюстрації з прикладами раціонального використання ґрунтів і господарської діяльності дорослих у природі: фільтрування диму на великих підприємствах; будівництво автомобільних доріг на неродючих ґрунтах – еко-дороги; повторна переробка сировини; обмеження використання хімічних препаратів для удобрювання ґрунтів; використання ґрунтів, які удобрені натуральними (біологічними) добривами: компост, торф та ін.; 3) ознайомлення дітей з використанням ємкостей на вторинні матеріали, компостуванням рослинних решток на ділянці дошкільного закладу; 4) навчання дітей з рослинних елементів виготовляти поживний ґрунт для кімнатних рослин.

Хід заняття

  • 1. Робота з книжками та ілюстраціями на означену тематику: вихователька роздає дітям зібрані матеріали з порушеної теми, тобто дотичної до причин забруднення і отруєння ґрунту. Під час розгляду ілюстрацій та фотографій у книжках, у текстах на екологічну тематику діти переконуються в загрозах, які виникають через безвідповідальне господарювання людей. Розмову про побачене на ілюстраціях (фото) краще організовувати в малих групах, а надалі провести колективне обговорення-дискусію і сформулювати висновки на основі того, що запропонували діти.
  • 2. На основі обговорення наочних зразків і сформульованих висновків діти розмірковують і аналізують способи уникання забруднень ґрунту. Вихователька подає дітям нові ілюстрації та фотографії, з яких вони дізнаються як дорослі хочуть (намагаються) допомогти хворому ґрунту, через який хворіють рослини, що в ньому ростуть.
  • 3. Під час спостереження за компостним ґрунтом на ділянці дитячого садка діти поглиблюють свої уявлення про методи удобрювання ґрунту за допомогою компостування рослинних решток, торфу тощо. Вихователька спонукає дітей до висновку про необхідність компостувати рештки рослин і охороняти ґрунт саме в такий спосіб.
  • 4. Розповіді дітей про те, як вони можуть допомогти зберегти здоровий ґрунт і здорові рослини. Вихователька ініціює оформлення з ілюстрацій та фотографій альбому “Здоровий ґрунт – здорові рослини”. В альбом можна вкласти ілюстрації із зображенням природного довкілля (ліс, луг, парк, поле та ін.), а також праці дорослих і дітей у природі, в т.ч. висаджування квітів, дерев, кущів.
  • 5. Організація рухливої гри із музичним супроводом на природничу тематику (можна використати різні доступні ТЗН). Вихователька спонукає дітей, щоб вони жестами, мімікою, голосом, пантомімою відтворювали описану ситуацію в піснях чи з уяви під впливом музичного твору.

Тема 6

На порятунок ґрунту!

Програмові завдання: поглиблювати естетичні враження дітей шляхом ознайомлення з літературними творами на природничу тематику; стимулювання естетичних переживань під впливом природного довкілля; розвиток експресії (слово, рух, пластика) під час імпровізацій та виконання акторських ролей (об'єкти живої природи); удосконалювати вміння й формувати елементарні навички виготовлення декорацій, деталей для певних костюмів (спільно з вихователькою; спільно з іншими дітьми).

Дидактичні матеріали: обладнання й допоміжні засоби для виготовлення декорацій та костюмів (папір, фарби, пензлики, шматки тканини різного кольору і різної фактури та ін.); обладнання для глядацької зали (стільці, “квитки” для глядачів – дітей з інших груп).

Інсценування твору

(сюжет можна змоделювати відповідно до програмових вимог; можна використати літературний твір)

Обов'язкові персонажі: Земля, Сонце, Вода, Повітря (4 діючі особи).

1. У залі – декорація на фоні неба: море, ліс або різні елементи: дерева, тварини, квіти, зразки суходолів та ін.

Костюми: з ініціативи дітей і виховательки – Земля – півкуля глобуса; Вода – велика краплина; Сонце – круг з променями; Повітря – білий круг. Діти в звичному одязі.

2. Посеред сцени стоїть Земля. Один вихованець стоїть збоку. Відповідно Земля обертається навколо власної осі, а надалі – йде великим колом (еліпсом), яке намальоване на підлозі й водночас обертається навколо своєї осі (текст для всіх персонажів і дітей із запитаннями до них педагог добирає самостійно, враховуючи можливості дітей).

Вода – джерело життя

(теми для комплексних занять)

Програмові цілі та завдання: 1) створення умов для ознайомлення дітей із системою водного середовища, а також зі значенням води для розвитку життя на Землі; 2) ознайомлення дітей з глобусом, символікою його кольорів. Доведення до усвідомлення дітьми безмежної кількості води в натуральних умовах земної кулі. Донесення дітям інформації про солоність води в морях і океанах, про можливість її використання в житті рослин і тварин на суходолі; для людини така вода є непридатною; 3) ознайомлення дітей з причинами деградації водного середовища внаслідок безвідповідальної діяльності людини; 4) стимулювання розвитку природоохоронних дій дітей, які спрямовані на ощадливе використання води і всього водного середовища; 5) формування основних засад навичок охорони природи під час практичних занять і поінформування дітей про значення води для життя людини.

Тема 1

Лабораторія під хмаринкою

Програмові завдання: ознайомлення дітей з різними станами води; перетворення води в статичний і газоподібний стан; плавлення льоду, скупчення й спадання пари та ін.; формування навичок безпечної поведінки з гарячою (паруючою) водою.

Дидактичні матеріали: натуральний пластиковий (гумовий) басейн з водою (миска, таз); прозорий посуд різної форми; ємкості з розрахунку на кожну дитину + 5 шт. додаткових; палички для розмішування розчинів; прозорий посуд із замороженою водою: кубики, кульки, шматки; дзеркальця з ручкою; чайник безпровідниковий з водою; сипучі матеріали: сода питна, сіль, цукор, борошно, пісок, глина, крупа, пральний порошок; креслярська туш різного кольору або гуашеві фарби для малювання; відро для забрудненої води; предмети різної ваги для ігор у воді: пластикові кубики, дерев'яні вироби, металеві деталі, цвяшки, губки, корки, шматки фольги, тканини, паперу (різної фактури).

Хід заняття

  • 1. Заняття слід проводити в сонячний день на ділянці дитячого садка. Вихователька демонструє дітям прозорий посуд, в який вкладає шматки льоду різної форми – кубики, кульки, інші. Діти розглядають заморожену воду, шляхом дотику долонями і пальцями переконуються в тому, що вода холодна і слизька. Підсумок: для того, щоб вода замерзла, повинно бути холодно (температура – низька). Вийнявши шматки льоду, тримають їх на долоні, розглядають і доходять до наступних його властивостей – він мокрий, твердий, прозорий або злегка білий. Вкладають шматки льоду в посуд і виставляють на сонячну частину ділянки дитячого садка.
  • 2. Ігри з водою в басейні (можна використати інші ємкості відповідних розмірів). Діти набирають воду в різні прозорі посудини, переливають її з однієї в іншу, порівнюють об'єм і, зрештою, міняються посудом. Наступні дії з водою в долонях, переливаючи її з однієї руки в другу, а також у долоні інших дітей. Висновок: вода мокра, холодна (тепла), протікає поміж пальцями, її важко утримувати в долоні; безколірна, прозора, ллється струмочком, крапає краплями, без запаху (якщо вода хлорована – має запах хлору).
  • 3. Діти розглядають сипучі речовини і називають їх. Послідовно всипають їх у воду, а після змішування формулюють висновки: сода, сіль, цукор і пральний порошок розчиняються у воді; крупа, борошно, пісок, глина – частково розчиняються у воді; сода, сіль і цукор не змінюють колір води; глина, крупа, борошно, порошок для прання, пісок перетворюють воду в непрозору. Колір води найбільше змінює глина; вода з пральним порошком піниться і стає білою.
  • 4. Гра “Що тоне, що пливе і як називається?”. На поверхні води в басейні діти розташовують різні предмети. Під час обстеження доходять до висновку про те, які предмети тонуть, а які залишаються на поверхні води. Дають самостійну оцінку ситуації за результатами спостереження; вихователька заохочує дітей до порівняння двох предметів на важкість у долонях обох рук: є предмети, які тонуть і такі, що не тонуть. Узагальнений висновок: тонуть важкі предмети, а легкі залишаються на поверхні води.
  • 5. Дітям роздають мілкі пластикові предмети на паличках (лизаки) або дзеркальця з ручкою; торкаються всі долонею і погоджуються з тим, що поверхня гладка і суха. Вихователька підігріває воду в чайнику, діти спостерігають за її випаровуванням і злетом білої водяної хмаринки; спільно з вихователькою з'ясовують: це водяна пара – невидимий газ, біла хмаринка з маленьких крапель води, які пливуть у повітрі. Діти підходять почергово і обережно виставляють свої палички або з дзеркальцями на шляху “білої хмаринки”. Після спостереження аналізують вигляд дзеркальця (пластикового предмета) на дотик і доходять до висновку: вони мокрі, з краплями води, що стікає на долоню; водяна пара перетворюється на рідину.
  • 6. Діти розглядають посуд, який виставили на сонячну частину ділянки дитячого садка. Формулюють висновок: вода в посудині утворилася зі шматків льоду.
  • 7. Підсумкова бесіда:
    • – У якому стані ви бачили воду? (рідкий, твердий, газоподібний);
    • – Коли вода перетворюється в лід? (при низькій температурі);
    • – Коли вода перетворюється у водяну пару – газ? (під час нагрівання аж до кипіння);
    • (Пара з гарячої води теж гаряча і може спричинити опіки);
    • – Чи вода в газоподібному стані – водяній парі може перетворитися в інший стан? (може знову стати рідиною).

Вихователька доводить дітям, що під час низької температури взимку водяна пара може випасти снігом (інеєм).

  • 8. Надалі діти розглядають залишену воду в посудинах, яку вимішали з сипучими речовинами. Вони доводять висловлені попередньо висновки про те, що в окремих посудинах все розчинилося і абсолютно не змінило воду. В інших посудинах вода стала каламутна під впливом борошна, глини.
  • – Вихователька підтверджує висновки дітей про те, що є такі сипучі речовини, які забруднюють воду, що є цілком очевидним у прозорому посуді; інші речовини забруднюють воду і їх не видно, оскільки вони не змінюють її колір, лише стан. Вона теж буде забрудненою.
  • – Воду можна пити лише тоді, коли її перекип'ятили, а в іншому випадку вона повинна бути мінеральною.
  • – Купатися можна лише там, де є відповідна інформація і не можна купатися в інших місцях.
  • – Окремі предмети у воді тонуть, інші – ні. Однак, вони залишаються на воді лише на різний час: одні довший, а інші – коротший. Це теж може бути причиною забруднення води.

Лід крихкий, під впливом високої температури топиться на поверхні річок, озер, ставків. Ігри на замерзлих ріках і озерах є небезпечними.

Тема 2

Де живе вода?

Програмові завдання: ознайомлення дітей з особливостями різних водойм: ставок, озеро, ріка, колодязь, калюжа, болото; виховувати почуття позитивного естетичного сприйняття природного довкілля, доброзичливого й захопленого реагування на його красу, кольори і форми об'єктів, звуки та різні взаємозалежності, які очевидно виявляються; формувати потребу в організації активного відпочинку в природному довкіллі: спортивні вправи, ігри, праця, дослідницька діяльність.

Дидактичні матеріали: 1) чотири 0,5 л. пластикові пляшки з корками для забору води; 2) глобус, фотографія з фрагментом русла ріки (варто забезпечити фотографію зі стічним каналом); 3) позначення для застереження дітей і дорослих, а саме: купатися заборонено!; заборонено вилов риби!; не засмічуйте берег річки! тощо; 4) ілюстрації (фотографії) водойм, папір, крейда; 5) гумові трубки для набирання води.

Хід заняття

  • 1. Слухання вірша (пісні) про річку із використанням ілюстрацій та фотографій.
  • 2. Розповіді дітей з власного досвіду спостереження за водоймами, використання дотичних до розповіді ілюстрацій та фотографій.
  • 3. Огляд глобуса, пригадування й розповіді про кольори позначень на глобусі.
  • 4. Пошук і добір назв для різних форм водного середовища: океани, моря, озера, ріки.
  • 5. Ознайомлення дітей з планом перебігу прогулянки біля ставу, ріки чи озера:
    • – огляд ставу та його оточення: вода, ґрунт, рослини, тварини;
    • – відпочинок у різній формі його організації.
  • 6. Діти готують етикетки на пляшки, чітко позначають водойму, з якої набиратимуть воду: кран, криниця, калюжа, ставок.
  • 7. До початку прогулянки діти за допомогою ґумової трубки набирають воду в пляшку і залишають її в груповій кімнаті. Вихователь обговорює з дітьми правила безпечної поведінки з водою.
  • 8. Над ставком група дітей під керівництвом виховательки (попередньо вона оглянула місце і переконалася в його безпечності) набирають у посудину воду. Діти знайомляться з позначеннями, які є над водоймою (застереження не засмічувати ставок, не купатися в ньому та ін.) і в розмові конкретизують свої знання про небезпеку, яка може виникнути, коли легковажать такими застереженнями: купання в річці чи в озері без догляду дорослих, купання в недозволених місцях.
  • 9. Відпочинок над ставком. Рухлива гра “Лебеді”: діти сидять на траві, вихователька ставить пальці рук так, щоб створити дзьоб, долоня – голову, а передпліччя – шию лебедя. На шию лебедя діти викладають надпис, а дітям пропонують зробити аналогічно. Далі всі лебеді стають у коло і танцюють. Гру можна повторити кілька разів, змінюючи щоразу руку. Вихователька наголошує на тому, як загрожує життю лебедів забруднена вода.
  • 10. Прогулянка понад водою берегом ставу. Спостереження-огляд рослин і тварин, які поширені навколо ставу. Вихователька пропонує дітям розмову про те, які умови слід створити для рослин і тварин, якщо ми хочемо аби вони були здоровими; що треба зробити, щоб очистити воду, якщо вона забруднена та береги водойми.
  • 11. Під час повернення набирають воду з криниці, калюжі та болота (по можливості).
  • 12. Після повернення в дошкільний заклад діти виставляють пляшки з водою у скриньку в холодному і темному місці. Вихователька ініціює щоденні спостереження за водою у пляшках, спонукає дітей до аналізу її стану і розмови про зміни.

Тема 3

Для кого вода?

Програмові завдання: донести до усвідомлення дітьми необхідності води для життя на Землі; ознайомити їх із причинами забруднення води та правилами її ощадливого використання людиною; довести дітям важливість спільної відповідальності усіх мешканців (дорослих і дітей) за чистоту водойм у найближчому оточенні; удосконалювати навички колективної практичної діяльності з охорони води шляхом використання оригінальних методик, у яких діти виявляють свої ставлення, почуття, емоції, настрої; спонукання вихованців до активного і самостійного читання.

Дидактичні матеріали: ілюстрації (фотографії) із зображенням людей, рослин, тварин, млину, автомобіля, ґрунту, електростанції, машинописне обладнання, стільчика, книжки; таблиця із кругообігом води в природі (випаровування води з водойми; її нагромадження в хмарах; випадання дощу; зростання рівня води у водних масивах; зворотнє випаровування води); назви тварин на картонних пов'язках на голову; листки картону 70x35 (1 на кожну дитину); коробки, фольга, паперові іграшки-оригамі (жабки, слимаки та ін.); ілюстрації з журналів із зображенням водного середовища; клей, фарби, пензлики, ножиці, скріпки.

Хід заняття

  • 1. Дидактична гра. Кому і для чого потрібна вода?
  • – Діти формують пари, кожній з них вихователька дає ілюстрацію і просить уважно розглянути все, що на ній зображено; радить пригадати загадки і подумати над тим, як діти будуть описувати всі предмети, які зображено (кожна пара працює над завданням без втручання педагога). Далі діти стають у коло, а в його центрі лежать 2 круги: блакитного кольору з надписом “Прошу води” і червоного – “Дякую, не п'ю”. З допомогою (чи самостійно) діти читають надписи.
  • – Загадування і відгадування загадок: після відгадування загадок кожна пара викладає свою ілюстрацію у відповідне коло – блакитне або червоне.
  • – На закінчення гри діти формулюють висновок про те, які ж предмети (об'єкти) потребують (не потребують) води. Гру можна повторити за бажанням дітей.
  • 2. Розмова на конкретизацію й закріплення уявлень, якими діти опанували під час гри.
  • – Як дорослі використовують воду в побуті?
  • – Звідкіля дорослі беруть воду? Як називається обладнання, що забезпечує воду в квартирі? (крани, труби, резервуари).
  • – Які незручності виникають вдома, коли немає води? (не можна вмиватися, готувати їжу, прати білизну, використовувати туалет, прибирати в квартирі, підливати квіти та ін.).
  • – Як потрібно ставитися до води і використовувати її бережно та раціонально? (купатися під душем; мити посуд в окремій посудині; ретельно закручувати крани, набирати для пиття стільки води – скільки можеш випити).
  • – Вихователька наочно демонструє дітям користування краном, щоб правильно вибрати струмінь води для миття рук, обличчя та ін.
  • – Виготовлення альбому “Бережемо воду” з ілюстрацій, якими діти користувалися у грі та інших, які вони принесли з дому.
  • 3. Рухлива гра з елементами гри-драматизації “Води, води, води” (одягають за власним вибором шапочки із зображенням квітів).
  • – Діти стоять у позиції “вільно”, далі наслідують поведінку (рухи) квітів у гарну погоду, вранці під впливом роси, під впливом легкого вітру (педагог спонукає дітей порухатися так, як рухається квітка на стеблі – усім тілом: руками, поколихуючись, обертаючи голову, глибоко втягуючи при цьому повітря). На слова виховательки – сухо, дощ не падає – сонечко гріє, ґрунт сухий, діти-квіти демонструють зміни в рухах: схиляють голову, легенько присідають або згинаються в колінах, нахиляють усе тіло, опускають руки і пальці (кожна квітка, відповідно, демонструє свої рухи).
  • – На другому етапі гри діти відтворюють поведінку (рухи) тварин, вибравши попередньо шапочки з їхнім зображенням: домашні й дикі тварини, комахи (кіт, собака, жаба, курка, лисиця, мавпа, сарна, вовк, ворона, сорока, метелик, риба, баран, папуга, зебра, рак, оса, сонечко-семикрапкове, лев, тигр, лелека, миша, бабка, коник польовий, кенгуру, їжак, сова, пінгвін, дельфін, осел, пума, корова, жирафа, слон та ін., з поведінкою яких діти обізнані). Діти на початку гри голосом і рухами відтворюють обраних тварин (рухи, характерні звуки, поведінка) після того, як вони відійшли від водопою, тобто всі тварини, кожен по-своєму, пив воду. Велика засуха – діти-тварини змінюють свою поведінку: на підставі знань про кожну тварину, коли відсутня вода, діти рухами, голосом, тілом демонструють спраглість, бажання напитися води (див. Додаток А, Б, В, Д).
 
<<   ЗМІСТ   >>